Ухвала суду № 28230717, 16.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1798/12/0170/16

16.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кучерука О.В. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Меджидова Т.М.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Бром"- Дерев'янко Олександр Михайлович, довіреність № б/н від 01.03.12,

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю.) від 26.04.12 по справі № 2а-1798/12/0170/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна, 2,Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю.) від 26 квітня 2012 р. у справі № 2-1798/12/0170/16 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000042304 від 25.01.2012р. про зменшення Публічному акціонерному товариству "Бром" від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 200587,00 грн. за жовтень 2011 року.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Бром" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2038,06 гривень шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з постановою суду, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція АРК ДПС звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2012 р. по справі № 2а-1798/12/0170/16, ухвалити нову постанову про відмову у позові.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 16.10.2012 р. представник апелянта не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство „Бром" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0000042304 від 25.01.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 200587,00 грн. за жовтень 2011р.

З матеріалів справи вбачається, що Красноперекопською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Бром»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань за жовтень 2011 р., про що складений акт за №16/23-04/05444552 від 12.01.2012 р. (а. с. 44-61).

За результатами перевірки, Красноперекопської обїєднаної ДПІ пред'явлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми «В4»від 25.01.2012 р. № 0000042304 на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 200 587,22 грн. (а. с. 8).

Згідно акту-перевірки, завищення від'ємного значення з ПДВ виникло за рахунок взаємовідносин ПАТ „Бром" з контрагентами: ТОВ „Ельпласт-Львів" в сумі 532 677 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 88779,51 грн., ПАТ „Кримгаз" в сумі 650 000 грн. в т.ч. й ПДВ в сумі 108333,34 грн., ВСП „Українське монтажне бюро ДП „Науково дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України дослідним виробництвом" в сумі 4800 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 800 грн., ПП „Південна будівельна група „Дніпро" в сумі 15 000 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 2500 грн., ПІІ „Лукойл-Україна" в сумі 28,475 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 4,75 грн., Державна установа „Інститут медицини праці Академії медичних наук України" в сумі 1017 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 169,62 грн.

Згідно акту перевірки ТОВ „Ельпласт-Львів" (Генпідрядник) прийняв на себе зобов'язання перед ПАТ" Бром" (Замовник) за договором №68 від 17.06.2011р. з проведення капітального ремонту рапопроводу. Вартість робіт за договором була встановлена в сумі 6 507 000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1 084500 грн. Строк виконання робіт встановлений в 70 календарних днів з моменту підписання договору.

До складу податкового кредиту увійшли суми за податковими накладними від:

- 03.10.2011р. №3 на суму 100000 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 16 666,67 грн.

- 04.10.2011р. №18 на суму 100000 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 16 666,67 грн.

- 06.10.2011р. №38 на суму 130000 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 21 666,67 грн.

- 17.10.2011р. №119 на суму 100000 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 16 666,67 грн.

- 20.10.2011р. №156 на суму 102667 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 17112,83 грн.

Загальна сума сплачених позивачем коштів в рамках договору від 17.06.2011р. №68 склала - 532 677 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 88779,51 грн.

Враховуючи те, що позивачем під час перевірки не надано доказів з пролонгації терміну дії зазначеного договору понад встановлених 70 календарних днів, а також враховуючи те, що доказів з виконання Генпідрядником робіт у жовтні 2011р. за таким договором також не надано, відповідач вважає, що вищепереличені накладні видані із порушенням п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Судова колегія вважає неспроможними зазначені висновки відповідача з огляду на наступне.

Згідно п. 9.1 договору № 68 від 17.06.2011 р. , договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту остаточного виконання обов'язків за цим договором. Згідно п.5.8 договору після повного завершення комплексу робіт за результтатми випробувань в робочому режимі, виконуємим на протязі 3-х робочих днів, складається акт вводу в експлуатацію, який є підставою для остаточних розрахунків.

Доказів вводу об'єкту в експлуатацію відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду не надано.

Відповідно до п.1 ст. 202, п. 1 ст. 203 Господарсьького кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, Господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Зазначене свідчить, що передбачена умовами договору обставина для припинення терміну його дії ще не настала, у зв'язку з чим договір є дівючим.

Відповідно до акту перевірки ВАТ „Кримгаз" в особі Красноперекопського управління газового господарства (Постачальник) постачає, а Споживач- КВАТ „Бром" приймає та сплачує в строки газ природний у кількості 4400,00 тис.куб.м. за графіком на підставі договору поставки природного газу №101П11 від 24.12.2010р. Перевіркою встановлено, що в жовтні 2011р. позивач отримав від постачальника податкові накладні на суму 650 000 грн. в т.ч. й ПДВ в сумі 108333,34 грн., обсяг поставленого природного газу становив 142 820 куб. м. Сплата отриманого природного газу відбулася за платіжними дорученнями:

- №2815 від 03.11.2011р. на суму 100 000 грн. оплати за постачання газу за жовтень 2011р., в т.ч. й ПДВ в сумі 16 666,67 грн.

- №2866 від 06.11.2011р. на суму 100 000 грн. оплати за постачання газу за жовтень 2011р., в т.ч. й ПДВ в сумі 16 666,67 грн.

- №2955 від 10.11.2011р. на суму 450 000 грн. оплати за постачання газу за жовтень 2011р., в т.ч. й ПДВ в сумі 75000 грн.

Проте, зважаючи на акт прийому-передачі природного газу від постачальника до позивача за жовтень 2011р. від 31.10.2011р., відповідно до якого обсяг природного газу встановлений в розмірі 113 368 куб.м., відповідач встановив, що вартість отриманого позивачем природного газу, виходячи з договірної ціни без ПДВ в розмірі 3792,64 грн., становила 429964,01 грн. без ПДВ.

За такими обставинами, відповідач зазначив, що подані позивачем до перевірки податкові накладні, за якими позивач включив до суми податкового кредиту зайво сплачені суми, є порушенням п. 198.4 ст. 198 ПК України, а також п. 22 п.р. 2 р. ХХ Перехідних положень ПК України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником додатку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійсщавав платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанці, що позивач мав право за фактом першої події, сплативши суми податку на додану вартість у складі ціни отриманого природного газу, отримавши відповідні податкові накладні, включити суми сплаченого податку до сум податкового кредиту.

Встановлюючи невідповідність заявлених, задекларованих позивачем сум сумам, зазначеним в актах прийому-передачі природного газу, податкова служба мала встановити розмір відхилення таких сум та на відповідну суму зменшити податковий кредит. Всупереч такому порядку, відповідач взагалі не визнав суми податкового кредиту, при цьому, не заперечуючи наявність первинних бухгалтерських документів.

Стосовно тверджень відповідача щодо того, що операції з поставки природного газу оподатковуються за ставкою 0% ПДВ, судової колегією з'ясовано наступне.

Сплата вартості отриманого природного газу була здійснена позивачем за платіжними дорученнями в період з 03.10.2011р. по 10.10.2011р. (а.с. 86-90)

Платіжні доручення, зазначені в акті перевірки, визначені перевіряючи ми з помилками (описками) щодо дати проведення платежів. А саме помилково зазначений місяць, замість „10" -жовтень, визначений „11" - листопад:

- №2815 від 03.11.2011р. на суму 100 000 грн. оплати за постачання газу за жовтень 2011р., в т.ч. й ПДВ в сумі 16 666,67 грн.

- №2866 від 06.11.2011р. на суму 100 000 грн. оплати за постачання газу за жовтень 2011р., в т.ч. й ПДВ в сумі 16 666,67 грн.

- №2955 від 10.11.2011р. на суму 450 000 грн. оплати за постачання газу за жовтень 2011р., в т.ч. й ПДВ в сумі 75000 грн.

Законом України від 20.09.2011р. №3741 „Про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України стосовно застосування нульової ставки на додаткову вартість", який набрав чинності 11.10.2011р., до п. 22 ХХ ПК України внесені зміни, а саме: слова та цифри „до 1 жовтня 2011року" змінені цифрами та словами „до 31 грудня 2012р.".

Отже, застосування 0-ої ставки податку на додану вартість для операцій з поставки природного газу застосовується в даному випадку лише до 01.10.2011р. та з 11.10.2011р. Застосування такої ставки для поставок природного газу, які відбулися в період з 01.10.2011р. до 11.10.2011р. є неправомірним, висновки відповідача суперечать діючому законодавству.

Стосовно відхилень, встановлених відповідачем в ході перевірки позивача за правочинами, укладеними з ВСП „Українське монтажне бюро ДП „Науково - дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України дослідним виробництвом" на суму 4800 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 800 грн., судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції х огляду на наступне

Невідповідність сум задекларованого податкового кредиту позивачем за таким контрагентом була встановлена через не визначення ВСП „Українське монтажне бюро ДП „Науково - дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України дослідним виробництвом" у складі податкових зобов'язань сум податку по податковій накладній, яку позивач відобразив в реєстрі отриманих накладних від 26.10.2011р. №1219 (проведення випробувань ящиків на відповідність правилам ООН) на суму 4800 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 800 грн.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 11.12.2007р. по справі №21-1376во06, у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не може бути підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідне документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, не спростовуючи змісту та відповідності діючому законодавству первинних бухгалтерських документів, на підставі яких відповідно до чинного законодавства проводиться формування податкового кредиту, відповідач вийшов за межи своїх прав та відмовив позивачеві в формуванні податкового кредиту через порушення норм податкового законодавства третьою особою.

Стосовно формування податкового кредиту за жовтень 2011р. в сумі 2500 грн. за право чинами з ПП „Південна будівельна група „Дніпро" на загальну суму 15 000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 2500 грн., суд встановив, що у зв'язку з тим, що контрагент позивача має стан „9" -направлено повідомлення за Ф18-ОПП (вищевказаний контрагент на знаходиться за місцезнаходженням, яке вказано в податковій накладній, тобто така накладна містить недостовірні відомості щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого п. 201.1 ст. 201 ПК України), така накладна не може бути підставою для формування податкового кредиту.

В основу такого висновку була покладена довідка від 27.12.2011р. вих. №12155/7/23-604 „Про надання інформації стосовно платника податків ПП ПБГ „Дніпро" (код 32809564) та акт про неможливість проведення перевірки контрагента ПП ПБГ „Дніпро" (код 32809564) з питань підтвердження отиманих від платника податків ПАТ „Бром" відомостей (наданий відповідачем до матеріалів справи акт перевірки відомостей щодо дати його складання взагалі не містить. Відповідно до акту перевірки позивача (а.с. 55) такий акт був складений 14.12.2011р., тобто після спливу 2 місяців з дати отримання позивачем від такого контрагенту послуг, що підтверджується податковою накладною №8 від 11.10.2011р. на суму 15000 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 2500 грн.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п. 200.4 ст. 200 ПК України визначеного якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Таким чином, згідно з ПК України сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку, за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою є фактичне отримання товару (послуги).

Відповідач в матеріалах перевірки, а також під час розгляду справи не навів норму права, яка зобов'язує покупця після отримання податкової накладної перевіряти достовірність вказаного в ній місцезнаходження продавця.

Згідно п. 184.5 ст. 184 ПК України особа позбавляється права на виписку податкових накладних з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, однією з підстав для чого п.п. "ж"п.п. 184.1. ПК України передбачає наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання).

Пункт 183.13 ст. 183 ПК України зобов'язує центральний орган державної податкової служби саме для інформування платників податку щодекадно оприлюднювати на своєму веб-сайті дані з реєстру платників ПДВ (без відображення місцезнаходження), інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ.

Проте, в порушення приписів ст. ст. 71, 72 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав належних доказів щодо відсутності у контрагентів позивача права на виписку податкових накладних у зв'язку з анулюванням свідоцтв платників податків на додану вартість на час виписки таких накладних.

Стосовно висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2011р. по правочину з ПІІ „Лукойл-Україна" на суму 28,475 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 4,75 грн., суд вважає, що таки висновки безпідставні та неправомірні через наступне.

Так, відповідно до акту перевірки до податкового кредиту жовтня 2011р. позивачем включено наступний касовий чек від 24.10.2011р. №8832 на суму 113,90 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 18,98 грн. на покупку 4 л олії. Разом з тим, згідно прибуткового ордеру №178 від 26.10.2011р. ПАТ „Бром" замість 4 л. олії оприбуткувало 3л. олії. А, відтак, сума ПДВ з не оприбуткованої частини олії не може бути включена до складу податкового кредиту.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий висновок є протиправним та суперечить положенням п. 198.3 ПК України, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пояснень позивача вбачається, що при оприбуткуванні олії було допущено описку. В той же час відповідно норм витрат палива та мастильних матеріалів, затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.1998р., для автомобілів КамАЗ-5320 встановлена норма витрат моторної олії 2,8 л на 100 км. Згідно Акту від 26.01.2011рю на пробіг 880 км списано 3 л олії при нормі 7,87. При цьому описка у кількісних показниках не призвела до помилок у вартісних показниках.

Стосовно висновків відповідача щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту 169,62 грн., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоча й позивач не заперечує ненадання ним в процесі перевірки податкової накладної від 26.10.2011р. №391 від Державної установи „Інститут медицини праці Академії медичних наук України" на суму 1017 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 169,62 грн., позивачем така накладна надана до матеріалів справи разом з платіжним дорученням від 26.10.2011р. №3204, яка засвідчує факт сплати санітарно-епідіомологичної експертизи продукції (бром) (а.с. 125-126). Зазначене в розумінні положень ПК України є підставою для включення таких сум до податкового кредиту поточного місяця.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені матеріали справи та прийнято вірне рішення про задоволення позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При таких обставинах, апеляційна скарга Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 квітня 2012 р. у справі № 2а-1798/12/0170/16 задоволенню не підлягає, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 квітня 2012 р. у справі № 2а-1798/12/0170/16 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 квітня 2012 р. у справі № 2а-1798/12/0170/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова