Ухвала суду № 28230256, 22.11.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" листопада 2012 р. Справа № 0670/10982/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Камінського А.Ф., представника за довіреністю;

від відповідача: Ведіщева М.О., представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" липня 2012 р. у справі за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.11.2011 року № 0003412301 в частині донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 5137677 грн., де основний платіж - 5137676 грн., штрафна санкція - 1 грн.; № 0003402301 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 1191728 грн., де основний платіж - 1191727 грн., штрафна санкція - 1 грн.; № 0003422301 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3154255 грн. у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки відповідача за актом перевірки від 19.10.2011 року № 4947/23-1/00375504/0110 про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, спростовуються нормами податкового та цивільного права. Зазначив, що операції щодо отримання товару від ТОВ «Грант» та передачу товару на комісію ТОВ «Хартманс», підтверджені первинними документами ДП «Житомирський ЛГЗ», які оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Факт придбання товару з метою використання в господарській діяльності підтверджується накладними на отримання товару, актами приймання-передачі товару на комісії, вантажно-митними деклараціями, банківським виписками про рух коштів по цих операціях. Також позивач вважає необгрунтованими та безпідставними посилання відповідача на нікчемність угод з ТОВ "Грант" з огляду на підтвердження реальності виконання правочинів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року позов задоволено.

Судом скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003412301 від 02.11.2011 року в частині донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 5137677 грн.; №0003402301 від 02.11.2011 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 1191728 грн. та №0003422301 від 02.11.2011 року в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ДПІ в м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби, подала апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноти з"ясування обставин справи, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, працівниками ДПІ у м. Житомирі з 10.08.2011 року по 05.10.2011 року проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання державним підприємством "Житомирський лікеро - горілчаний завод" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. За результати якої складено акт № 4947/23-1/00375504/0110 від 19.10.2011 року.

Відповідно до акту перевірки працівниками податкового органу встановлено, такі порушення ДП "Житомирський ЛГЗ":

- п. 5.2.1 п. 5.2, п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97- ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), п. 138.2 ст. 138, ст. 150.1, підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 1900505 грн., у тому числі:

- 3 квартали 2010 р. - 123788 грн. (ІІІ квартал 2010 року - 123788 грн.);

- І квартал 2011 року - 1776717 грн., та за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року у сумі 3360959 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011 року - 3360959 грн. та завищено збитки за І квартал 2011 року в сумі 3154255 грн.;

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198,п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 1267342 грн., у тому числі по періодах: липень 2010 року - 11640 грн.; серпень 2010 року - 38016 грн.; вересень 2010 року - 25259 грн.; лютий 2011 року - 700 грн.; травень 2011 року - 1191727 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у м. Житомирі 2 листопада 2011 року винесені податкові повідомлення - рішення № 0003412301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 5292412,00 грн. (основний платіж - 5261464 грн., штрафна (фінансова) санкція - 30948 грн.); № 0003402301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість 1286072, 00 грн. (за основним платежем - 1267342 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18730 грн.); № 0003422301 про зменшення ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3154255 грн.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням №0003412301 від 02.11.2011 року в частині донарахування податку на прибуток у сумі 5137677 грн., з податковим повідомленням - рішенням № 0003402301 у частині донарахування податку на додану вартість в сумі 1191728 грн., а з податковим повідомленням - рішенням № 0003422301 від 02.11.2011 року у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з того, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не є підставою для однозначного висновку податкового органу про нікчемність угод, укладених між ДП"Житомирський ЛГЗ" та ТОВ "Грант".

Так, в акті перевірки відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток в частині 5137676 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3154255 грн. та заниження податку на додану вартість в частині 1191727 грн., з огляду на те, що відповідач не визнав вартості придбаних у ТОВ "Грант" напівфабрикатів шкір "Вет-блу" у складі: валових витрат за 1 квартал 2011 року в сумі 10261122 грн. через порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; витрат операційної діяльності за 2 квартал 2011 року в сумі 11458612 грн. через порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, податкового кредиту за податковими накладними, отриманими у травні 2011 року на загальну суму 1191727 грн., через порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому податковий орган зазначає, що в ході перевірки фінансово - господарської діяльності ДП "Житомирський ЛГЗ" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року встановлено, що в періоді, що перевірявся, підприємство декларувало витрати, пов'язані з придбанням товарів, в тому числі отриманих від ТОВ "Грант". На думку податкового органу, в ході перевірки не підтверджено реальність операцій з поставок шкіряного напівфабрикату "Вет-блу" несортованого від ТОВ "Грант", що свідчить про те, що правочин між ТОВ "Грант" та ДП "ЖЛГЗ" здійснено без мети настання реальних наслідків. При цьому податковий орган посилається на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та на акти ДПІ у Дніпровському районі м.Києва про визнання правочинів нікчемними.

Як слідує з матеріалів справи, 06 червня 2005 року між Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант" укладено договір постачання товару №06/06/05, а саме: шкіряного напівфабрикату "Вет-блу", де пунктом 4.3. Договору визначено, що передача товару покупцю здійснюється за видатковою накладною.

На виконання умов вказаного договору згідно специфікацій, видаткових і податкових накладних, актів прийому-передачі товару, рахунків-фактур позивачем отримано шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" загальною вартістю (без ПДВ) у 1 кварталі 2011 року на суму 10261122 грн., у 2 кварталі 2011 року на суму 11458612 грн. (а.с.125-191 т.1).

Відповідно до договору комісії від 31.05.2010 року №3, укладеного між ДП "Житомирський ЛГЗ" (Комітент) та Товариством з обмеженою відповідальність "Хартманс" (Комісіонер) Комісіонер зобов'язується за дорученням і за рахунок Комітента за винагороду здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу на експорт товару Комітента. Конкретні умови угоди, кількість та мінімальна ціна продажу, а також інші умови та вказівки Комітенту наводяться у специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору (а.с.63-68 т.2).

Передача на комісію проведена в місцях отримання товару від постачальника (TOB "Грант") відповідно до актів приймання-передачі товару на комісію на підприємствах з переробки шкіри (з метою здешевлення ціни товару), що обґрунтовує відсутність товарно-транспортних накладних.

Відповідно до договору комісії, вказаний шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" несортований, був переданий Комітентом (ДП "Житомирський ЛГЗ") Комісіонеру (TOB "Хартманс") для здійснення продажу на експорт на підставі актів приймання-передачі товару на комісію, звітів комісіонера, специфікацій, актів прийому-передачі товару на комісію, а комісіонером (TOB "Хартманс") було поставлено шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" одержувачам, про що свідчать вантажно - митні декларації від 24.01.2011 р. № 715652 (EXW Кременчук), від 27.01.2011 р. № 715677 (EXW Новомиргород), від 02.02.2011 р. № 715737 (EXW Васильків), від 02.02.2011 р. № 715738 (EXW Васильків), від 03.02.2011 р. № 715752 (EXW Новомиргород), від 18.02.2011 р. № 715963 (EXW Житомир), від 24.02.2011 р. № 716025 (EXW Новомиргород), від 05.05.2011 р. № 716956 (EXW Новомиргород), від 05.05.2011 р. № 716957 (EXW Васильків), від 05.05.2011 р. № 716958 (EXW Новомиргод), від 10.05.2011 р. № 716993 (EXW Житомир), від 18.05.2011 р. № 717081 (EXW Житомир), від 19.05.2011 р. № 717103 (EXW Новомиргород) (а.с.16-93 т.1, 69-72 т.2).

Отже, відповідно до вказаних вантажно-митних декларацій товар залишив митну територію України та був відправлений одержувачам, що свідчить про фактичну наявність товару ДП "Житомирський ЛГЗ" з метою отримання прибутку від комерційної діяльності.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження виконання вказаних правочинів позивачем надані копії договорів, видаткові та податкові накладні, акти приймання - передачі, звіти комісіонера, оборотно сальдова відомість, вантажно - митні декларації, документи про проведення розрахунків.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про нікчемність угод між позивачем та ТОВ"Грант".

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій та мети на отримання прибутку), податковий орган зазначає, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним правочину між позивачем та його контрагентом так само не навів суду податковий орган доказів щодо постановлення судом вироку в кримінальній справі, порушеній 20 квітня 2011 року стосовно службових осіб ТОВ "Грант" за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України .

Також суд першої інстанції правильно вказав, що висновки податкового органу про нікчемність правочину у зв'язку з тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Грант" у січні - лютому 2011 року не мали реальних наслідків, спростовуються судовими рішеннями в інших адміністративних справах, які вступили в законну силу.

Так, з матеріалів справи слідує, що у період з 07.04.2011 року по 11.04.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Житомирі було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Державного підприємства "Житомирський лікеро - горілчаний завод" з питань фінансово - господарських відносин з ТОВ "Грант" за період з 01.01.11 року по 31.01.11 року. За наслідками перевірки складено акт перевірки від 11.04.11 року №1606/23-1/00375504/0100 та прийнято податкове - повідомлення рішення від 28.04.11 року №0001402301, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 616959 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 154240 грн.

Також працівниками ДПІ в м. Житомирі була проведена позапланова виїзна перевірка ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з питань взаємовідносин з ТОВ "Грант" і за лютий 2011 року, про що складно акт від 29.04.11 року №2030/23-1/00375504/0100.

На підставі акту перевірки від 29.04.11 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.05.11 року №0001682301, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі1353973 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржував в судовому порядку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року по справі № 0670/4670/11, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2012 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0001402301 від 28.04.2011 року.

У свою чергу, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року по справі № 0670/5521/11, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року позовні вимоги позивача також задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 20.05.2011 р. за № 0001682301.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що угоди, укладені між ДП "Житомирський ЛГЗ" та TOB "Грант" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Оскільки всі обставини даної справи щодо господарських операцій на виконання укладеного між позивачем та ТОВ "Грант" правочину в січні - лютому 2011 року були встановлені та досліджені постановами по справах № 0670/4670/11 і 0670/5521/11, які набрали законної сили, вони не підлягають доказуванню, а висновки відповідача в цій частині є безпідставним.

За наявності безспірних доказів на підтвердження реального характеру операцій із отримання товару, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток . Проведені господарські операції між позивачем та ТОВ "Грант" підтверджені відповідними розрахунковими та платіжними документами, отримані товари використані у господарській діяльності ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", тому висновок про порушення ним п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є хибним.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за травень 2011 року в розмірі 1191727 грн. та бюджетного відшкодування в 1 кв. 2011 року, за рахунок операцій придбання напівфабрикатів шкір "Вет-блу" у ТОВ "Грант", суд першої інстанції правильно виходив з приписів пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якими врегульовано право на віднесення сум податку до податкового кредиту платника у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, ДП "Житомирський ЛГЗ" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформувало податковий кредит. Акт перевірки не містить зауважень щодо правильності оформлення податкових накладних чи інших первинних документів.

Також, слід зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету - це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень - рішень № 0003412301 від 02.11.2011 року в частині донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 5137677 грн.; №0003402301 від 02.11.2011 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 1191728 грн. та №0003422301 від 02.11.2011 року в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" липня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Повний текст Ухвали виготовлено "22" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вул. 1 Травня , 38,м.Житомир,10025

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014