Постанова № 28230232, 19.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5023/4582/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача -Прокопченко К.А.. дов. № 2550 від 12.09.12 р.

відповідача -Прокопєв К.Є. дов. № 550 від 07.06.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3671Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2012 року у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення 74071,45 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_3, звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 72770,00 грн. та 3 % річних у розмірі 1301,45 грн., всього 74071,45 грн.; судового збору у розмірі 1609,50 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06 листопада 2012 року у справі № 5023/4582/12 (суддя Кухар Н.М. ) позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_3 - 72770,00 грн. заборгованості з орендної плати; 1301,45 грн. - 3% річних та 1609,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване та незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що права ФОП ОСОБА_3 не порушені, оскільки він не є власником нежитлових приміщень, переданих ФОП ОСОБА_4 в оренду. Просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що 03.08.2012 р. між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір позички, відповідно до якого ОСОБА_5 передала ФОП ОСОБА_3 нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 153,60 кв. м, а саме приміщення 1-го поверху №1-1-:-1-6, в літ. "А-2" в безоплатне користування, в тому числі з правом передати приміщення в користування третім особам. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2008 р. між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 07.04.2008 р. за реєстровим №3188, строком на 5 років (а.с.13-15).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування на весь строк оренди нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 153,60 кв. м., а саме: приміщення 1-го поверху №1-1-:-1-6, в літ. "А-2".

Згідно п. 3.2. договору, починаючи з дати початку, щомісячна орендна плата становить 14982,00 грн. При цьому, орендар сплачує орендну плату не пізніше ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури орендодавця (п. 3.4 договору ).

Додатковим договором №1 від 14.06.2011 р. було внесено зміни до договору від 07.04.2008 р., а саме, у період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. включно, оренда плата за один календарний місяць суборенди складає 10000,00 грн. (а.с.16).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення умов договору оренди, з квітня 2011 року сплачує орендну плату не в повному обсязі. Так, за період з 01.01.2011 р. по 11.10.2012 р. розмір орендної плати, що підлягає сплаті на користь орендодавця, складає 299 712, 00 грн. (з урахуванням зменшеного розміру орендної плати з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. складає 10000,00 грн.).

З 01.01.2011 р. по 11.10.2012 р. відповідачем було сплачено позивачу кошти в розмірі 226942,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.20-29).

Отже, станом на 11.10.2012 р. у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 72770,00 грн.

У зв'язку з простроченням сплати орендарем орендних платежів, позивачем нараховано 3 % річних від простроченої суми, що становить 1301,45 грн.

З метою врегулювання питання щодо погашення заборгованості, 06.07.2012 р. позивач направив на адресу відповідача лист за № 1/7 від 06.07.2012 р. з вимогою погасити заборгованість за договором оренди від 07.04.2008 р. До листа позивачем було надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2012 р. для підписання (а.с.17, 19).

Відповідач лист отримав 20.07.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17).

Однак, вимоги позивача залишаються не виконаними, борг відповідачем не погашений, акт звірки не підписаний та не повернений на адресу позивача, докази сплати відповідачем заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 72770,00 грн. ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надані.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір заборгованості ФОП ОСОБА_4 перед ФОП ОСОБА_3 станом на 11.10.2012 р. становить 74071,45 грн., у тому числі: заборгованість з орендної плати в розмірі 72770,00 грн. та 3 % річних в розмірі 1301,45 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що права ФОП ОСОБА_3 не порушені, оскільки він вже не є власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно ч. 2 ст.527 Цивільного кодексу України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В порушення приписів Цивільного кодексу України відповідач не вимагала у орендодавця будь-яких доказів того, що виконання її обов'язку зі сплати орендної плати приймається належним кредитором, в тому числі після отримання відповідачем копії рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2011 р. з відміткою про реєстрацію права власності на нерухоме майно 03.08.2012 р.

В той же час, на думку відповідача, договір оренди продовжує діяти відносно нового власника -ОСОБА_5 Однак, будь-яких виплат з орендної плати на користь ОСОБА_5, як орендодавця за договором оренди, відповідач не здійснював.

Враховуючи наведене, відповідач визнав себе зобов'язаною особою саме щодо позивача. Про це свідчить виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди, а саме часткова сплата відповідачем орендних платежів протягом всього строку дії договору (з моменту укладення договору та на момент розгляду справи) на користь позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, 03.08.2012 р. між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір позички, відповідно до якого ОСОБА_5 передала ФОП ОСОБА_3 вищевказані нежитлові приміщення в безоплатне користування, в тому числі з правом передавати приміщення в користування третім особам (а.с.140-142). Таким чином, договір оренди, укладений 07.04.2008 р. між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 продовжує діяти в повній мірі відносно позивача ФОП ОСОБА_3

З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2012 р. у справі №5023/4582/12 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2012 р. у справі №5023/4582/12 залишити без змін.

Повна постанова складена 19.12.2012 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

суддя Івакіна В.О.

суддя Пелипенко Н.М.