Постанова № 28230108, 19.12.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа№ 27/187

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Алданової С.О.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»

на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012р.

у справі № 27/187 (суддя Дідиченко М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон»

третя особа Мазур Сергій Іванович

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон» (далі - відповідач), третя особа: Мазур Сергій Іванович про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.08.2007 р., укладеним між позивачем та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 29.08.2007 р. Колєсник С.А. (т.1, а.с.10-17).

В подальшому позивач неодноразово уточнював позовні вимоги (т. 1, а.с.194-195; т.2, а.с.1-2; т. 2, а.с.19-21).

В останній заяві про уточнення вимог від 08.06.2012р., яка надійшла до суду першої інстанції 11.06.2012р. (т.2, а.с.133-135), позивач просив:

«1. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон» (03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 7, ідентифікаційний код 32620102) в ромірі 39 099 437,15 грн. за Кредитним договором №213/07/00-КLМV від 29.08.2007 року, та заборгованості Мазура Сергія Івановича в розмірі 12 968 394,83 грн. за Кредитним договором №0090/07/00-Z від 29.08.2007 року перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРУМ»,

1. Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 29.08.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., зареєстрованим в реєстрі за №6008 -

1) нежилі приміщення з №7 по №24 групи приміщень №36-А, що знаходяться в Києві по вул. Пирогова в буд. №6а та становлять 55/64 частин від групи приміщень №36, загальною площею 553,30 кв.м.;

2) трикімнатну квартиру №22 (двадцять два), загальною площею 107,7 кв.м. (жила площа 73,70 кв.м.), що знаходиться у м. Києві по вул. Пирогова буд. №6а. на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРУМ» (ідентифікаційний код 21574573, адреса: 02190, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7).

2. Визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРУМ» (ідентифікаційний код 21574573, адреса: 02190, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7) право власності на:

нежилі приміщення з №7 по №24 групи приміщень №36-А, що знаходяться в м. Києві по вул. Пирогова в буд. №6а та становлять 55/64 частин від групи приміщень №36, загальною площею 553,30 кв.м.;

трикімнатну квартиру №22 (двадцять два), загальною площею - 107,7 кв.м. (жила площа 70 кв.м.), що знаходиться у м. Києві по вул. Пирогова буд. №6а.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

04.10.2011р. ухвалою господарського суду м. Києва у справі призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (т.2, а.с.25-33), провадження у справі зупинено.

12.04.2012р. до господарського суду м. Києва надійшов висновок судової експертизи від 28.03.2012р. (т.2, а.с.70-82).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.04.2012р. провадження у справі поновлено.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі № 27/187 в позові відмовлено. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів наявність у нього порушеного чи оспорюваного відповідачем права на продаж предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі

№ 27/187 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є неправомірним, а висновки суду, наведені у рішенні не відповідають обставинам справи, що, на думку скаржника, є підставами для скасування названого рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012р. у справі № 27/187 повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2012р. зазначену ухвалу від 26.07.2012р. скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» відповідачем не подано.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. для розгляду скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Суховий В.Г., судді Алданова С.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 03.12.2012р.

Згідно з розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. у складі колегії здійснено заміну судді Чорногуза М.Г. на суддю Остапенка О.М. у зв'язку з великою завантаженістю судді Чорногуза М.Г. у розгляді інших справ.

Ухвалами суду від 03.12.2012р. справу № 27/187 за апеляційною скаргою ПАТ «БАНК ФОРУМ» на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012р. прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г. (доповідач), суддів Алданової С.О., Остапенка О.М., а розгляд скарги відкладено на 19.12.2012р. у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

Згідно з розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. у складі колегії здійснено заміну судді Остапенка О.М. на суддю Агрикову О.В. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Остапенка О.М.

Ухвалою суду від 19.12.2012р. справу № 27/187 за апеляційною скаргою ПАТ «БАНК ФОРУМ» на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012р. прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Сухового В.Г. (доповідач), суддів Алданової С.О., Агрикової О.В.

У судове засідання 19.12.2012р. представники відповідача та третьої особи повторно не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися у порядку встановленому ГПК України. Клопотань про відкладення розгляду справи або неможливість апеляційного розгляду справи, від відповідача та третьої особи не надходило.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 77 ГПК України для відкладення розгляду справи, а тому вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд даної справи за наявними у ній матеріалами за відсутності представників учасників судового процесу, які не з'явилися.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2007 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум" (змінене найменування Публічне акціонерне товариство "Банк Форум") та Мазуром Сергієм Івановичем укладено кредитний договір № 0090/07/00-Z (далі -Кредитний договір 1), відповідно до якого позивач надав третій особі кошти на споживчі цілі у сумі 2 344 270, 86 дол. США зі сплатою 12,5% річних та кінцевим строком погашення кредиту 30.06.2010 р. На виконання умов вказаного договору, позивач надав третій особі кредит у розмірі 2 344 270,86 дол. США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами № 216973 від 29.08.2007 р. та № 391444 від 30.10.2009 р. (т.1, а.с.23, 24).

29.08.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Астон" укладено Кредитний договір № 213/07/00-KLMV (далі - кредитний договір 2), відповідно до якого позивач надав відповідачеві кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів у сумі 1 224 895, 84 дол. США зі сплатою 12,5% річних та кінцевим строком погашення кредиту 30.06.2010 року. На виконання умов зазначеного кредитного договору, позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 1 224 895, 84 дол. США, що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується сторонами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами 29.08.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки (далі - договір іпотеки), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсником С.А., відповідно до якого відповідач передав позивачеві в іпотеку нежилі приміщення з № 7 по № 24 групи приміщень № 36 (в літ. А), що знаходяться в місті Києві по вулиці Пирогова в будинку № 6а та квартиру № 22 , що знаходиться в місті Києві по вулиці Пирогова в будинку № 6 а (т.1, а.с.41-43).

03.12.2009 р. позивач звертався до відповідача та третьої особи з листами

№ 4169/15.4.1.1 та № 4170/15.4.1.1, у яких викладено його вимоги про погашення суми заборгованості (т.1, а.с.44-46).

В подальшому, позивач повторно звертався до відповідача та третьої особи з вимогами про сплату заборгованості, а також вимогами про повернення кредиту та усунення порушень за Кредитними договорами (т.1, а.с.49-55, 57,58, 60-65).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги позивача залишені без задоволенні та відповіді.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між позивачем та відповідачем 29.08.2007 р. укладено договір іпотеки, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 0090/07/00-Z від 29.08.2007 р., укладеним між позивачем та Мазуром Сергієм Івановичем та за Кредитним договором

№ 213/07/00-KLMV, укладеним між позивачем та відповідачем, відповідач передав позивачеві предмет іпотеки, а саме нежилі приміщення з № 7 по № 24 групи приміщень

№ 36-А та квартира № 22, що знаходяться у місті Києві по вулиці Пирогова в будинку

№ 6а. Наразі позивач вказує, що оскільки відповідач та третя особа свої зобов'язання за кредитними договорами не виконали у зв'язку з чим у них утворилася заборгованість з повернення кредиту, яка становить 1 224 895, 84 дол. США, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, яка складає 280 880, 31 дол. США, при цьому заборгованість третьої особи перед позивачем з повернення кредиту становить 2 344 270, 86 дол. США, а зі сплаті процентів за користування кредитом 550 132, 20 дол. США.

Свою відмову у позові суд першої інстанції вмотивував тим, що позивач не посилається в позовній заяві та не доводить належними доказами наявність порушеного чи оспорюваного відповідачем права позивача щодо продажу предмету іпотеки, наданому останньому згідно розділу 6 іпотечного договору, а також, що позивач не надав доказів щодо вчинення дій по реалізації свого права на продаж предмету іпотеки, а саме не здійсненні дії по повідомленню про намір укласти договір купівлі-продажу предмету іпотеки, як це погоджено в пункті 6.3 договору іпотеки.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та наявних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог у даній справі дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову у зв'язку з відсутністю спору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з кредитних договорів та договору іпотеки. Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, належних та допустимих доказів виконання зобов'язань відповідача перед позивачем зі сплати процентів за користування кредитом, а також повернення наданих кредитних коштів, відповідачем суду не надано і матеріали справи їх не містять.

За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не вставлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи

Згідно з частиною 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Положеннями ст. 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. При цьому, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.1 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель (позивач) набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання основного зобов'язання, або порушення порядку його виконання, та інших випадках, передбачених основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.3 договору іпотеки, сторони дійшли згоди, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом :

- передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку";

- продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" на направлення вирученої суми на погашення заборгованості за основним зобов'язанням.

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача та третьої особи з відповідними вимогами щодо погашення заборгованості, а також вимогами у порядку ст. ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Однак, вказані вимоги не було задоволено.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати мано, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного знання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель, яким є Позивач, вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З посиланням суду першої інстанції як на підставу для відмови у позові, на те, що позивачем не здійсненні дії по повідомленню про намір укласти договір купівлі-продажу предмету іпотеки, як це погоджено в пункті 6.3 договору іпотеки, а фактично не врегулювання позивачем спору в позасудовому порядку, як це визначено у розділі 2 ГПК України, колегія суддів не може погодитися.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

У цьому контексті, з огляду положення договору іпотеки та приписи Закону України «Про іпотеку», на думку колегії суддів, є обґрунтованими доводи позивача щодо того, що сторони дійсно можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Таке позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, та який може бути вчасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законне сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення на предмет іпотеки, як це визначено у ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено й на підставі рішення суду. При цьому, згідно зі ст. 39 наведеного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмету іпотеки. Таким способом може бути реалізація предмета іпотеки іпотекодержателем самостійно будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, передбаченою ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Тому, в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі Іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом. Зазначене також кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у його постанові від 26.12.2011р. у справі № 4/1.

Відповідно до ч. 2 п. 5 договору іпотеки положення частини першої цього пункту не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 3 п.6 договору іпотеки сторони дійшли згоди, що задоволення вимог Іпотекодержателя може здійснюватися зокрема шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

За приписами ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно з висновком судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2011р. дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 29.08.2007р. становить 22 247 991 грн. (т.2, а.с.79)., в тому числі:

- нежилі приміщення з №7 по №24 групи приміщень №36-А, що знаходяться в Києві по вул. Пирогова в буд. №6а та становлять 55/64 частин від групи приміщень №36, загальною площею 553,30 кв.м., ринковою вартістю 18 878 596 грн.;

- трикімнатна квартира №22 (двадцять два), загальною площею 107,7 кв.м. (жила площа 73,70 кв.м.), що знаходиться у м. Києві по вул. Пирогова буд. №6а. ринковою вартістю 3 369 395 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів дійшла висновку, про обґрунтованість позовних вимог Банку в частині визнання за ним права власності на будівлі та споруди, що були передані в іпотеку згідно іпотечного договору.

Стосовно ж неврегулювання спору у позасудовому порядку, колегія суддів звертає увагу на те, що перш за все, право на судових захист є абсолютним та не може бути обмежено договором як застереження, у світлі положень чинного законодавства України та норм міжнародного права.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, згідно правовою позицією викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів), недодержання перед зверненням до суду досудового (претензійного) порядку врегулювання спору, не є підставою для відмови в захисті порушеного права чи інтересу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» є обґрунтованими та доведеними, а тому вони підлягають задоволенню повністю.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував, а тому дійшов помилкового висновку щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.

За таких обставин рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012р. у справі №27/187 прийнято за неповного з'ясування обставин справи та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому на підставі ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід задовольнити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012р. у справі №27/187 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012р. у справі

№ 27/187 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон» задовольнити повністю.

4. Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 29.08.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., зареєстрованим в реєстрі за №6008:

1) нежилі приміщення з №7 по №24 групи приміщень №36 (в літ. А), що знаходяться в Києві по вул. Пирогова в буд. №6а та становлять 55/64 частин від групи приміщень №36, загальною площею 553,30 кв.м., ринковою вартістю згідно з висновком судової експертизи 18 878 596 грн.

2) трикімнатну квартиру №22 (двадцять два), загальною площею 107,7 кв.м. (жила площа 73,70 кв.м.), що знаходиться у м. Києві по вул. Пирогова буд. №6а, ринковою вартістю згідно з висновком судової експертизи 3 369 395 грн.,

на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом визнання права власності на зазначені об'єкти (предмет іпотеки) за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРУМ» (ідентифікаційний код 21574573, адреса: 02190, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7), а саме:

визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРУМ» (ідентифікаційний код 21574573, адреса: 02190, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7), право власності на:

- нежилі приміщення з №7 по №24 групи приміщень №36 (в літ. А), що знаходяться в м. Києві по вул. Пирогова, буд. №6а, та становлять 55/64 частин від групи приміщень №36, загальною площею 553,30 кв.м., вартістю 18 878 596 грн.;

- трикімнатну квартиру №22 (двадцять два), загальною площею - 107,7 кв.м. (жила площа 70 кв.м.), що знаходиться у м. Києві по вул. Пирогова, буд. №6а, вартістю 3 369 395 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон» (код 32620102) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (код 21574573) судові витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі

25 500 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон» (код 32620102) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (код 21574573) судові витрати по сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом 04.10.2011р. у розмірі 10 152 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астон» (код 32620102) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (код 21574573) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 32 750 грн.

8. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

9. Матеріали справи № 27/187 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Алданова С.О.

Агрикова О.В.

Повний текст складено та підписано 24.12.2012р.