Постанова № 28230079, 20.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.12 Справа № 5015/3108/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без номера та дати

на рішення господарського суду Львівської області

від 01.10.2012 р. у справі № 5015/3108/12

за позовом приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м.Київ

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів

про стягнення 4 012,34грн.,

представники сторін не з?явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.10.2012 року у справі №5015/3108/12 (суддя Сухович Ю.О.) задоволено позов приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ) «МТС Україна», присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-ФОП ОСОБА_2) 184,98 грн. основного боргу, 18,76 грн. внеску до Пенсійного фонду України, 3 808,60грн. договірної санкції та 1 609,50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач порушив умови договору в частині оплати наданих послуг в установлений договорами строк, що стало наслідком розірвання договорів з ініціативи позивача і на підставі п.1.3. додаткових угод до договорів, з відповідача присуджено до стягнення договірну санкцію в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії основного договору, а саме, договірну санкцію в розмірі 3808,60грн., обчислену за 278 днів. Відтак, суд з посиланням на ст.ст.11, 530, 546, 611, 612, 627, 629, 901 ЦК України та ст.ст.193, 199, 216 ГК України, задоволив позов.

Дане рішення оскаржується відповідачем у справі, оскільки, на його думку, таке прийнято за невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що згідно рахунку ПрАТ "МТС Україна" № 006485002 від 30.06.2011р. заборгованість відповідача склала 539,50грн., а решта суми заборгованості 203,74 грн. складається з нарахувань за послуги "збереження номера" і "активація номера", які є неправомірними, оскільки абонент таких послуг не замовляв, в договорі вони не зазначені і їх тарифікація не вказана в тарифах. Крім того, скаржник зазначив, що нарахований позивачем штраф в сумі 3 808,60 грн. за своєю правовою природою є пенею, яка згідно ст.231 ГК України, встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставою НБУ. Також скаржник звертає увагу суду, що позивач нарахував штраф за 278 днів, хоча з моменту припинення надання послуг до моменту закінчення договору залишалось 214 днів.

Позивач доводи скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.114-116). Зокрема, зазначив, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення -відсутні.

Сторони явку представників в судові засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2012р. адресатам (а.с.106-108).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов?язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2012р. у склад колегії замість судді Новосад Д.Ф. введено суддю Краєвську М.В. (а.с.121).

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

20.12.2010р. між ПрАТ "МТС Україна" (оператор по договору, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_2 (абонент по договору, відповідач у справі) було укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку №5280565/1.11513724, №5280566/1.11513724, №5280568/1.11513724, №5280569/1.11513724, №5280570/1.11513724 та додаткові угоди до цих договорів, відповідно до умов яких позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги мобільного зв'язку, а відповідач - своєчасно сплачувати рахунки (а.с.10-23).

Пунктом 2.4.6. договорів, абонент зобов'язався у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, зателефонувати до оператора для одержання інформації щодо подальших розрахунків.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 договорів, нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента телефонами. Рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Відповідно до п.3.5. договорів, кількість та вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників, належних оператору технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Відповідно до п.1.3. додаткових угод до договорів, забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основних договорів та/або від цих додаткових угод, зокрема -від послуг голосової телефонії за основними договорами, є договірна санкція, встановлена на підставі ст.546 ЦК України. В разі, якщо абонент відмовляється від основних договорів та/або від додаткових угод, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого п.1.1. додаткових угод (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов'язань згідно з основними договорами), або коли дія основних договорів достроково припиняється на підставі п.5.2. основних договорів, у зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п.1.1. додаткових угод, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Відповідач, в порушення умов договорів, виставлені позивачем рахунки за користування мобільним зв'язком у встановлені договором строки не сплачував, станом на 01.04.2011р. у нього виникла заборгованість по усіх договорах, у зв'язку з чим, відповідно до п.2.1.2. договорів, надання послуг мобільного зв'язку було тимчасово обмежено.

Позивач 17.05.2011р. надіслав відповідачу повідомлення про те, що станом на 17.05.2011р. у нього існує заборгованість по особовому рахунку №1.11513724 в сумі 220,74грн., а наданя послуг по контрактах 5280565, 5280566, 5280568, 5280569, 5280570 тимчасово призупинено. Одночасно ФОП ОСОБА_2 попереджено, що у випадку несплати заборгованості та платежів за поточний місяць ПрАТ "МТС Україна" буде вимушене повністю відключити номери телефонів та вжити заходів з примусового стягнення заборгованості.

Однак, заборгованість відповідачем не була погашена і позивач на підставі п.6.2. договорів припинив дію договорів з 30.07.2011р.

Заборгованість ФОП ОСОБА_2 за надані послуги мобільного зв'язку згідно виставлених йому рахунків за період з 01.04.2011р. по 30.07.2011р. становила 539,50 грн.

Відповідно до п.1.1. та п.1.3. додаткових угод до договорів, відповідачу було нараховано договірну санкцію в сумі 761,72 грн. по кожному з п'яти договорів, загальна сума якої становить 3 808,60 грн.

25.08.2011р. на адресу відповідача надіслано претензію про сплату 4348,10грн. боргу, який погашений відповідачем частково в сумі 335,76 грн., відтак, основний борг ФОП ОСОБА_2 перед ПрАТ "МТС Україна" становить 184,98 грн., внесок до Пенсійного фонду - 18,76 грн. та договірна санкція - 3 808,60 грн., разом 4012,34грн.

Дані обставини стали підставою для звернення з позовом про стягнення даної суми заборгованості в судовому порядку.

Судова колегія, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення -відсутні, з огляду на наступне:

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відносини, які існують між сторонами у справі, виникли з виконання договорів про надання послуг, цивільні правовідносини за якими регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов?язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов?язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, строки та у порядку, що встановлені договором (статті 903 ЦК України).

На виконання п.3.1. договорів, абоненту надано один особовий рахунок №1.11513724. Факт надання позивачем послуг рухомого мобільного телефонного зв?язку підтверджується матеріалами справи, зокрема, наявною роздруківкою розмов за спірний період. Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2010р. номера телефонів відповідача були активовані, з 16.02.2011р. -тимчасово обмежені, з 02.03.2011р -активовані, з 08.04.2011р. -тимчасово обмежені, а з 30.07.2011р. дія договорів була припинена.

Однак, відповідач у встановлені п.2.4.6. договорів строки вартості наданих послуг не оплатив, у зв'язку з чим станом на 30.04.2011р. за всіма договорами утворилась заборгованість і надання послуг з 08.04.2011р. тимчасово припинено згідно п.2.1.2 договорів.

Заборгованість відповідача за період з 01.04.2011р. по 30.07.2011р. згідно виставлених йому рахунків становить 203,74 грн., з яких 184,98 грн. заборгованість за надані послуги зв'язку та 18,76 грн. внесок до Пенсійного фонду.

При цьому, плата за збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі мобільного зв'язку оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента) передбачено п.2.4.2. договорів, а нарахування збору до Пенсійного фонду проведено відповідно до п. 10 ст. 1, п.9 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлена сума боргу документально обґрунтована, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесена неустойка (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір штрафних санкцій може бути встановлений у визначеній грошовій сумі.

Частиною 1 ст. 261 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.п.1.1 додаткових угод, починаючи з дати підписання додаткових угод та протягом 365 календарних днів з моменту їх підписання абонент не має права відмовитись від основних договорів та/або від цих додаткових угод, зокрема - від послуг голосової телефонії за основними договорами, а надання послуг, передбачених основними договорами, відбувається з урахуванням умов, встановлених цими додатковими угодами. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основними договорами, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою оператора з підстав, обумовлених основними договорами або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

Забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовитись від основного договору та/обо цієї додаткової угоди, згідно п. 1.2 додаткової угоди, є договірна санкція в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1. додаткових угод, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Як вбачається з матеріалів справи, до моменту припинення дії договорів відповідач користувався послугами мобільного зв'язку 87 днів, порушивши таким чином умови основних договорів та додаткових угод, відтак, нарахування договірної санкції за 278 дні здійснено позивачем у відповідності до п.п.1.1,1.3. додаткових угод та чинних норм законодавства.

Виходячи з вищенаведених норм закону та умов договорів, додаткових угод, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 3 808,60грн.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за договором, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

У відповідності до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору.

Порядок та розмір сплати судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», зокрема, нормою п.п.4) п. 2 ч.2 ст.4 якого передбачено, що за подання апеляційної скарги підлягає сплаті 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Скаржником до апеляційної скарги долучено платіжне доручення №104 від 18.10.2012р. про сплату 536,50грн. судового збору за подання апеляційної скарги, на якому відсутня будь-яка відмітка банку про проведення операції.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження і було зобов'язано скаржника подати суду належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також довідку державного казначейства про зарахування судового збору до державного бюджету України.

На виконання вимог ухвали суду скаржником долучено копію платіжного доручення №104 від 18.10.2012р., яка теж не містила відповідних відміток банківської установи.

Дані платіжні доручення не визнаються судовою колегією як належні докази сплати судового збору, відтак, з відповідача підлягає до стягнення 804,75грн. судового збору в дохід Державного бюджету.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2012р. у справі №5015/3108/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету 804,75грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.12.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.