Постанова № 28229986, 20.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р. Справа № 5021/586/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі -Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від заявника апеляційної скарги - не прибув;

від боржника- ліквідатор Кривенко Б.Г. (ліцензія АВ 498985 від 16.11.2009 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду Управління пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області (вх. № 3699 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області області від 08.11.12 у справі № 5021/586/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі

до ВАТ "Білопільське підприємство "Агротехсервіс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5021/586/12 за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області про визнання банкрутом ВАТ «Білопільське підприємство «Агротехсервіс» на підставі статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Сумської області від 18.06.2012 р. у справі № 5021/586/12 боржника ВАТ "Білопільське підприємство "Агротехсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кривенко Б.Г.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.11.2012 р. у справі № 5021/586/12 (суддя Рунова В.В.) задоволено заяву ліквідатора ВАТ "Білопільське підприємство "Агротехсервіс" арбітражного керуючого Кривенко Б.Г., встановлено оплату послуг ліквідатору за кожен місяць виконання ним своїх повноважень у справі № 5021/586/12 у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

УПФ України в Білопільському районі, не погодившись з ухвалою господарського суду від 08.11.2012 р., звернулось з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити ліквідатору боржника Кривенку Б.Г. у задоволенні клопотання про затвердження оплати послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Кривенко Б.Г. надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог скаржника заперечує, вважає оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а скаргу -без задоволення.

В судове засідання 10.12.2012 р. заявник апеляційної скарги не прибув, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

В судовому засіданні 10.12.2012 р. ліквідатор боржника арбітражний керуючий Кривенко Б.Г. з приводу відсутності заявника апеляційної скарги пояснив, що вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника апелянта за наявними у справі матеріалами. Проти вимог скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Частиною 2 ст. 102 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а ухвала про прийняття апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області до провадження винесена Харківським апеляційним господарським судом 28.11.2012 р., тобто п`ятнадцятиденний строк її розгляду спливає 13.12.2012 р. Приймаючи до уваги, що заявником скарги не надано клопотання про продовження строків розгляду апеляційної скарги у судової колегії відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Крім того, п. 7 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р. у справі № 5021/586/12 учасники справи попереджались що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника заявника апеляційної скарги, за наявними в даній справі матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення ліквідатора боржника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд затверджуючи оплату послуг, посилався на вимоги ст. 3-1, ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, вказані висновки господарського суду є передчасними, оскільки суд посилаючись на певні положення Закону, які регулюють розмір та порядок затвердження оплат послуг ліквідатора при цьому проігнорував факт ненадання ліквідатором послуг з ліквідації банкрута, в зв'язку з чим, оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як свідчать матеріали справи, провадження у ній здійснюється в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом зазначеної статті Закону, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника здійснюється за особливою процедурою, яка не передбачає обов'язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів боржника. Зазначена норма права є спеціальною та діє щодо окремих категорій боржників у процедурах банкрутства, а всі загальні норми права у процедурі банкрутства діють в частині, що не суперечить спеціальним нормам права.

Згідно з п. 12, 14 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Господарський суд при встановленні оплату послуг ліквідатора боржника правомірно посилався на вищевказані положення Закону, проте, при цьому суд не врахував того, що згідно за змістом ст. 3-1 Закону, арбітражний керуючий це фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями, не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, діє на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом та надає оплатні послуги в порядку визначеному даним Законом.

Як вже було зазначено вище, постановою господарського суду від 18.06.2012 р. визнано банкрутом ВАТ «Білопільське підприємство «Агротехсервіс», відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кривенка Б.Г. та покладено на нього виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру, подати до господарського суду Сумської області обґрунтований звіт про виконану роботу, у тому числі докази розшуку майна, акти інвентаризації майна, та ліквідаційний баланс з доданими до нього документами відповідно до вимог ст. 32 вищевказаного Закону.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;

з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За змістом п. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

Як свідчать матеріали справи, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали 08.11.2012 р. будь-яких доказів виконання заходів по ліквідації банкрута за період з 18.06.2012 року (з дати винесення постанови), та які повинні бути відображені у відповідних звітах, ліквідатором Кривенко Б.Г. не подавалися. Тобто, суду не надано доказів надання послуг, які відповідно до Закону підлягають оплаті.

Як наслідок, відсутні обставини, які зумовлюють необхідність оплати послуг ліквідатора боржника та визначення розміру такої оплати, а господарським судом передчасно встановлено можливість отримання оплати послуг у встановленому Законом розмірі.

Викладене свідчить, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини, які мають істотне значення для справи, та передчасно зроблено висновок про необхідність встановлення оплати послуг ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кривенко Б.Г. За таких обставин, зазначена ухвала господарського суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга ініціюючого кредитора -задоволенню, а справа підлягає передачі на розгляд до господарського суду на стадію ліквідації

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 2 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 08.11.2012 р. по справі №5021/586/12. Справу направити на розгляд до господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 17.12.2012 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.