Рішення № 28229192, 25.12.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5019/1783/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго"

до відповідача фізичної особи - підприємця Єрмейчука Ігоря Станіславовича

про стягнення в сумі 7 596 грн. 83 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

В засіданні приймали участь:

від позивача : Сократова А.О., дов. № 061 від 12.12.2012 року

від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" (яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго") (надалі-позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи -підприємця Єрмейчука Ігоря Станіславовича (надалі-відповідач) про стягнення 7 596,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

28.03.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 3049 про постачання електричної енергії (надалі-договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю ___ кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Відповідно до підп. 2.3.3. п. 2.3. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок зняття показів обліку електричної енергії та розрахунків».

Згідно з п. 2 додатку № 4 розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання з рахунка споживача або дата внесення споживачем готівки в касу. Останньою датою здійснення оплати є 10 число кожного місяця.

Усупереч наведеному відповідач свої зобов'язання з оплати вартості спожитої електричної енергії не виконав, рахунок за активну електричну енергію № 9492396214 від 25.05.2012 року на суму 7 260,22 грн. не оплатив.

В матеріально-правове обґрунтування позивач посилається на ст.ст. 11, 22, 526, 527, 530, 714 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 222, 275, 276 ГК України, п.п. 6.1.-6.4. Правил користування електричною енергією, ст. 5 Закону України «Про електроенергетику»тощо.

Ухвалою суду від 15.11.2012 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 27.11.2012 року.

Ухвалою суду від 27.11.2012 року розгляд справи відкладено на 18.12.2012 року.

17.12.2012 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням його представника.

Ухвалою суду від 18.12.2012 року розгляд справи відкладено на 25.12.2012 року.

24.12.2012 року через службу діловодства госплодарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 7 260,22 грн. основного боргу, 550,41 грн. пені.

Зважаючи, що заява про збільшення розміру позовних вимог подана у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 22 ГПК України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відтак приймається судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, вимог не заперечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 3049 про постачання електричної енергії (надалі-договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю ____ кВт, а споживча оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

За п. 10.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено перо припинення його дії або перегляд його умов.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів того, що одна із сторін заявила про припинення договору, відтак останній вважається продовженим на 2012 рік.

Договір підписано уповноваженим представником позивача та відповідачем та скріплено відбитками печаток сторін.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

За умовами п. 2.2. договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності (додаток № 3 "Перелік об'єктів і точок обліку Споживача" та додаток № 3.1 "Перелік об'єктів і точок обліку субспоживачів, що споживають електроенергію від споживача").

Споживач, у свою чергу, зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок, які передбачені додатками до цього договору; повідомляти та погоджувати всі зміни стосовно нормального режиму роботи підприємства; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 3. додатку № 4 до договору на постачання електричної енергії розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника з рахунка споживача.

Відповідно до п. 1 додатку № 4 покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 5 числа кожного місяця о 09-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони, та надає постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

За умовами п. 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Згідно з п. 2 додатку № 4 розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання з рахунка споживача або дата внесення споживачем готівки в касу. Останньою датою здійснення оплати є 10 число кожного місяця.

Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, та 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію (п. 8.5. Договору).

Відповідно до підп. 6.11. п. 6 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Рахунки на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника електричної енергії, поштовим зв'язком, кур'єром, факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії.

Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 275 ГК України.)

Згідно з підп. 8.1. п. 8 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України;

Відповідно до п.п. 2 п. 10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

На виконання умов договору постачальник здійснив постачання електричної енергії споживачу.

Однак відповідач, починаючи з грудня 2011 року, оплату за спожиту електроенергію в обсязі та строки, визначені умовами договору, не провів.

Згідно з рахунком за активну електричну енергію № 9492396214 від 25.05.2012 року, який позивач направив відповідачу 30.08.2012 року, що стверджується реєстром відправленої кореспонденції Рівненської комерційної дільниці ПАТ «АЕС «Рівнеобленерго», заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію становить 7 260,22 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню суму основного боргу за спожиту електроенергію в розмірі 7 260,22 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату вартості електричної енергії позивачем нараховано пеню в розмірі 550,41 грн. (з врахуванням завяи про збільшення розміру позовних вимог).

Право на нарахування пені передбачено підп. 4.2.1. договору, за яким за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.43. цього договору, з порушенням термінів, визначних відповідним додатком, споживча сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Крім того, за підп. 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією постачальник має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що 0,05% більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, відтак пеня, виходячи з вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", підлягає стягненню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перерахувавши пеню, суд встановив, що розмір останньої складає 552,22 грн. При цьому позивачем заявлено 550,41 грн. Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для її стягнення у заявленому розмірі, оскільки позивач самостійно визначає суму стягнення, а заявлений розмір не перевищує дійсного.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів внесення оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк та у повному обсязі за вказаний позивачем період, не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Єрмейчука Ігоря Станіславовича (вул. Світанкова, 13 а, м. Рівне, 33001, ідентифікаційний номер 2520915552) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго»(вул. Кн. Володимира,71, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 05424874) 7 260,22 грн. (сім тисячі двісті шістдесят грн. 22 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 550,41 (п'ятсот п'ятдесят грн. 41 коп.) грн. пені, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2012 року.

Суддя Андрійчук О.В.