Рішення № 28228585, 13.12.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.12 Справа № 5021/1762/12.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельний дім «Українська генетична компанія», м. Харків,

до відповідача - Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, с. Сонячне, Охтирський район, Сумська область,

про стягнення 236 646 грн. 77 коп.,

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - Тамазликар Л.Й., довіреність б/н від 12.12.2012 р.,

від відповідача - не з'явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 212 435 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 6198 грн. 45 коп., інфляційні в розмірі 2124 грн. 35 коп., неустойку в розмірі 15888 грн. 97 коп., за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 13.12.2010 року договору купівлі-продажу № 264.

В судовому засіданні позивач надав уточнення до позовної заяви, в якому зазначає, що у позовній заяві помилково зазначений невірний період нарахування неустойки, а тому позивач просить суд стянути з відповідача 16 418 грн. 61 коп. неустойки, за період з 01.10.2011 року по 30.03.2012 року.

Крім того, позивач надав правове обгрунтування позиції по справі та оригінал витягу з ЄДРПОУ про реєстрацію відповідача, а також оригінали фіскального чеку про відправлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Тому, оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2010 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 264 (надалі - Договір) .

Відповідно до п. 1 Договору позивач продає, а відповідач приймає та оплачує товар, а саме: ячмінь, кукурудзу «МЕЛ», соняшник «Оскіл», соняшник «Атлант», кукурудза «Інагуа» (надалі - Товар).

Згідно з п.2.2 Договору сума договору склала 1 100 000 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору продаж Товару вважається виконаним з моменту передання позивачем Товару відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу Товар на вищезазначену суму, що підтверджується підписаною представниками сторін та скріпленою їх печатками видатковою накладною № РН-255 від 13.12.2010 року та довіреністю на отримання ТМЦ № 127 від 13.12.2010 року.

Крім того, про факт відвантаження Товару свідчать наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні.

Відповідно до п.2.5 Договору відповідач зобов'язався сплатити кошти за отриманий Товар до 01.10.2011 року.

31.01.2011 року відповідач повернув позивачу частину Товару на суму 681 065 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-0000002.

Крім того, 18.03.2011 року відповідач повернув позивачу частину Товару на суму 59 800 грн., що підтверджується накладною № 8.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач остаточно отримав Товар на суму 359 135 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 262 від 12.10.2011 року, відповідач частково розрахувався, однак не сплатив 212 435 грн. 00 коп., чим змусив позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд вважає, що основна заборгованість відповідача в розмірі 212 435 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач ні відзиву, ні аргументованих заперечень про причини ухилення від виконання зобов'язань не подав, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору в разі порушення відповідачем строків оплати позивач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача, за період з 01.10.2011 року по 30.03.2012 року, 16 418 грн. 61 коп. неустойки.

Фактично заявлена позивачем сума за своєю правовою природою є пенею.

Однак, суд здійснив перерахунок суми пені, за період з 01.10.2011 року по 30.03.2012 року, і дійшов висновку, що розмір пені за вищезазначений період склав 16 393 грн. 42 коп., а нарахована позивачем сума пені нарахована не вірно.

Враховуючи вищезазначене суд частково задовільняє позовну вимогу про стягнення пені, за період з 01.10.2011 року по 30.03.2012 року, а саме стягує з відповідача на користь позивача 16 393 грн. 42 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 6198 грн. 45 коп., 2124 грн. 35 коп. інфляційних, за період з 01.10.2011 року по 20.09.2012 року.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконаня зобов'язань, суд вважає, що вимога про сятгнення з відповідача 3% річних в розмірі 6198 грн. 45 коп., 2124 грн. 35 коп. інфляційних, за період з 01.10.2011 року по 20.09.2012 року, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (вул. Леніна, 1, с. Сонячне, Охтирський район, Сумська область, 42768, код ЄДРПОУ 00729899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговельний дім «Українська генетична компанія» ( провулок. Ващенківський, буд. 2, м. Харків, 61125, код ЄДРПОУ 31922068) 212 435 грн. боргу, 3% річних у розмірі 6198 грн. 45 коп., інфляційні у розмірі 2124 грн. 35 коп., 16393 грн. 42 коп. пені, 4743 грн. 02 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговельний дім «Українська генетична компанія» ( провулок. Ващенківський, буд. 2, м. Харків, 61125, код ЄДРПОУ 31922068) в доход Державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001, одержувач - Державний бюджет м. Суми, код ЕДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) 10 грн. 59 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.12.2012 року.

Суддя О.Ю. Резніченко