ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.12 Справа№ 5015/4560/12
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік", м. Львів,до відповідача:приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Львів,про: стягнення заборгованості. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Пастернак П.І. -довіреність від 17.12.2012 р.,відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" до приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 02.11.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.11.2012 р. Розгляд справи відкладався на 18.12.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №9 від 27.01.2012 р. не здійснив оплати за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 672 107,32 грн. Позивач просить стягнути зазначену суму боргу, а також покласти на відповідача судові витрати, а саме: 13 442,15 грн. витрат на оплату судового збору, 30 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог (вх. №26413/12 від 22.11.2012 р.), якою просить стягнути з відповідача 659 157,32 грн. основного боргу, 13 183,15 грн. витрат на оплату судового збору. Крім того, позивач відмовився від стягнення з відповідача витрат на оплату правової допомоги.
У зв'язку із зменшенням позовних вимог суд враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Відповідач в судове засідання 18.12.2012 року повторно не з'явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин у відповідача було достатньо часу для підготовки та надання суду власних документально обґрунтованих заперечень проти вимог позову.
Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено договір поставки №9 від 27.01.2012 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) передає у власність, а покупець (відповідач у справі) приймає та оплачує продукти харчування, безалкогольні напої в асортименті партіями (надалі - товар) на умовах цього договору.
На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 1 688 638,57 грн., про що свідчать видаткові накладні, долучені до матеріалів справи. Відповідачем частково сплачено заборгованість на загальну суму 1 029 481,25 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.
Таким чином, непогашеною залишається заборгованість в сумі 659 157,32 грн. Доказів погашення зазначеної суми заборгованості суду не представлено, проти позову у встановленому порядку відповідач не заперечив.
При ухваленні рішення суд виходив з такого.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.2 Договору визначено, що покупець здійснює оплату товару на наступних умовах: з відстрочкою платежу 21 календарний день з моменту поставки товару.
В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки сторонами в належній формі було погоджено строки оплати вартості поставленого товару, відповідач отримав цей товар, не виконав власний обов'язок з оплати вартості товару, вимоги позивача про стягнення 659 157,32 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Крім того, в силу положень пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог ціна позову становить 659 157,32 грн. Таким чином, в силу вимог частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", до сплати підлягає судовий збір у розмірі 13 183,15 грн. Проте позивачем сплачено 13 442,15 грн. судового збору. З огляду на зазначене, сплачена сума судового збору у розмірі 259,00 грн. підлягає поверненню товариству з обмеженою відповідальністю "Тропік".
Із положень статті 84 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд може вирішити питання про повернення судового збору з бюджету у рішенні, зазначивши про це у резолютивній частині.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім -97" (адреса: вулиця Кульпарківська, будинок 93, Франківський район, місто Львів, Львівська область, 79021; ідентифікаційний код 24121211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" (адреса: вулиця Личаківська, будинок 54, квартира 1-А, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79010; ідентифікаційний код 20831737) 659 157,32 грн. основного боргу, 13 183,15 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Тропік" (адреса: вулиця Личаківська, будинок 54, квартира 1-А, Личаківський район, місто Львів, Львівська область, 79010; ідентифікаційний код 20831737) 259,00 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №0100005295 від 30.10.2012 р.
Повне рішення складено 21.12.2012 року.
Суддя Рим Т.Я.
Судове рішення № 28228359, Господарський суд Львівської області було прийнято 18.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/4560/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: