Рішення № 28228242, 19.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2012 р.Справа № 5017/3213/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: Іорданов В.П. за довіреністю № 10-08/2012 від 10.08.2012р.

Від відповідача: Чикаленко О.Л. за довіреністю № 15-1/41 від 01.01.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Веста Сервіс" до дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в особі філіалу „Біляївський райавтодор" про стягнення 92 743,67 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Веста Сервіс" (далі по тексту -ТОВ „Веста Сервіс") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в особі філіалу „Біляївський райавтодор" (далі по тексту -ДП „Одеський облавтодор") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 99 422,21 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 89 536,50 грн., трьох відсотків річних в сумі 3 207,17 грн. та пені в сумі 6 678,54 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості товару, придбаного згідно із умовами укладеного між сторонами по справі у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого посвідчується видатковою накладною № 28385 від 29.08.2011р.

Згідно із заявою від 19.12.2012р. ТОВ „Веста Сервіс" було зменшено розмір позовних вимог до суми 92 743,67 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 89 536,50 грн. та трьох відсотків річних в сумі 3 207,17 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач повністю визнає заявлені позовні вимоги та просить суд надати ДП „Одеський облавтодор" розстрочку виконання судового рішення по даній справі на шість місяців шляхом перерахування протягом періоду з січня 2013р. по травень 2013р. включно щомісячно грошових коштів в розмірі 15 500,00 грн., а протягом червня 2013р. - грошових коштів в сумі 15 243,67 грн. В свою чергу, позивач не заперечував проти надання відповідачу пільгових умов виконання судового рішення по даній справі на запропонованих ДП „Одеський облавтодор" умовах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

На підставі видаткової накладної № 28385 від 29.08.2011р. ТОВ „Веста Сервіс" було передано на користь ДП „Одеський облавтодор" товар -дизельне паливо у кількості 9 090 літрів. Про прийняття даного товару відповідачем свідчить підпис його представника, повноваження якого на прийняття товарно-матеріальних цінностей підтверджувались довіреністю № 286 від 29.08.2011р.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару, вчинення якого посвідчується видатковою накладною № 28385 від 29.08.2011р. як первинним бухгалтерським документом, в якому відображено зміст відповідної господарської операції.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивачем прийняті на себе зобов'язання щодо передачі товару відповідачу були виконані належним чином, що, як вже зазначалося по тексту рішення вище, підтверджується видатковою накладною № 28385 від 29.08.2011р., за якою ДП „Одеський облавтодор" було прийнято від ТОВ „Веста Сервіс" визначене у даному документі майно вартістю 89 536,50 грн. з урахуванням ПДВ.

З метою отримання оплати вартості проданого товару, позивачем було виставлено ДП „Одеський облавтодор" до сплати рахунок № 10753 від 29.08.2011р. За твердженнями ТОВ „Веста Сервіс", відповідачем, в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань, не було здійснено розрахунку за придбаний товар, що і зумовило звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення з ДП „Одеський облавтодор" заборгованості за проданий товар в сумі 89 536,50 грн. та трьох відсотків річних в сумі 3 207,17 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, положеннями ст.ст. 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При вирішенні питання щодо строків оплати товару у правовідносинах купівлі -продажу слід обов'язково застосовувати приписи ст. 692 ЦК України та мати на увазі той факт, що вказаною законодавчої нормою закріплено спеціальне для даних відносин правило щодо визначення порядку перебігу строку виконання грошового зобов'язання покупця з оплати вартості придбаної продукції, яке виникло на підставі відповідного договору купівлі-продажу. Так, строк виконання зобов'язання з оплати вартості придбаного товару починається для покупця з моменту прийняття ним товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інший строк оплати вартості товару не визначено угодою сторін або актами цивільного законодавства. У випадку, якщо угодою сторін не визначено строку виконання покупцем вказаного грошового зобов'язання, у суду відсутні правові підстави для застосування положень частини другої статті 530 названого Кодексу, якою врегульовано порядок виконання зобов'язань, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, що знайшло своє відображення у постанові від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011

Так, при укладенні у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, сторонами по справі не було визначено строку виконання ДП „Одеський облавтодор" грошового зобов'язання з оплати проданого позивачем товару, оскільки документи, якими посвідчувалось вчинення названої угоди, не містять застережень про зворотне. У зв'язку з викладеним, керуючись приписами ст. 692 ЦК України, порядок застосування якої відображено по тексту рішення вище, суд дійшов висновку, що відповідач мав оплатити вартість товару в сумі 89 536,50 грн., придбаного за видатковою накладною № 28385 від 29.08.2011р., з моменту прийняття переліченої у даному документі продукції.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем прийняті на себе грошові зобов'язання з оплати вартості придбаного товару в сумі 89 536,50 грн. в порушення вимог ст. 692 ЦК України виконані не були, в результаті чого на момент вирішення спору у ДП „Одеський облавтодор" наявна заборгованість перед ТОВ „Веста Сервіс" в сумі 89 536,50 грн. за придбаний товар.

За таких обставин, враховуючи нездійснення з боку відповідача оплати вартості придбаного за видатковою накладною № 28385 від 29.08.2011р. товару після його прийняття, керуючись положеннями ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ТОВ „Веста Сервіс" про стягнення з відповідача заборгованості за проданий товар в сумі 89 536,50 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної за видатковою накладною № 28385 від 29.08.2011р. продукції, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 3 207,17 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, викладений у позовній заяві /а.с. 4/, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування ДП „Одеський облавтодор" до сплати трьох відсотків річних в сумі 3 207,17 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги у названій частині підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, факт існування заборгованості ДП „Одеський облавтодор" перед ТОВ „Веста Сервіс" за придбаний на підставі видаткової накладної № 69 від 08.04.2011р. товар в загальному розмірі 92 743,67 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 89 536,50 грн. та трьох відсотків річних в сумі 3 207,17 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Відповідачем вказані обставини в процесі розгляду справи не заперечувались та визнавались.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з ДП „Одеський облавтодор" на користь ТОВ „Веста Сервіс" суми основного боргу в розмірі 89 536,50 грн. та трьох відсотків річних в сумі 3 207,17 грн. відповідно до ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України.

При цьому, розглянувши клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання даного судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування підстав надання розстрочки виконання судового рішення відповідачем були покладені наступні обставини:

- правовий статус відповідача як дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", тобто підприємства, заснованого на майні державної форми власності, звернення стягнення на яке в процесі примусового виконання судового рішення не допускається;

- відсутність належного бюджетного фінансування видатків ДП „Одеський облавтодор" протягом 2012р. та скорочення його обсягу;

- зростанням ринкових цін на основні дорожньо-будівельні і паливо-мастильні матеріали протягом 2012р. порівняно з попереднім роком приблизно на 30%, в результаті чого отримання прибутку від господарської діяльності відповідача як підприємства, яке здійснює ремонт та належне утримання доріг по Одеській області, є значно ускладненим;

- наявність станом на 01.10.2012р. непогашеної кредиторської заборгованості ДП „Одеський облавтодор" в розмірі 21086 тис. грн.;

- наявність станом на 01.10.2012р. фактично виконаних відповідачем, але не прийнятих до сплати Службою автомобільних доріг в Одеській області робіт з утримання та поточного ремонту автомобільних доріг на суму 18447 тис. грн..

- наявність у відповідача обов'язку своєчасно здійснювати виплату заробітної плати своїм працівникам, середньоспискова чисельність яких складає 1100 осіб;

- важлива соціальна роль діяльності ДП „Одеський облавтодор" з утримання у належному стані автомобільних доріг на території Одеської області, що є особливо актуальним у зимовий період;

- необхідність своєчасного внесення до державного бюджету України суми податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів;

- негайне та повне виконання рішення суду може спричинити неможливість подальшого функціонування підприємства внаслідок застосування органами державної виконавчої служби заходів примусового виконання рішення у вигляді арешту майна та рахунків ДП „Одеський облавтодор", що призведе до неможливості здійснення розрахунків із контрагентами, можливого скорочення робочих місць на підприємстві та звільнення працівників.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проаналізувавши надані ДП „Одеський облавтодор" документи, суд дійшов висновку щодо можливості надання відповідачу пільгових умов виконання рішення по даній справі з метою спрямування відповідачем отриманих ним від своєї господарської діяльності грошових коштів на забезпечення можливості належного здійснення господарської діяльності, яка, безумовно, відіграє значну та особливу соціальну роль. Приймаючи до уваги, що внаслідок специфіки діяльності ДП „Одеський облавтодор" як підприємства, яке здійснює обслуговування, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування на території Одеської області, і вказані роботи здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, а також враховуючи правовий статус відповідача як суб'єкта господарювання, заснованого на майні державної форми власності, звернення стягнення на яке, крім оборотних активів, в процесі примусового виконання рішення суду згідно з положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29 листопада 2001 року N 2864-III (з наступними змінами та доповненнями) не допускається, суд дійшов висновку про наявність обставин, які можуть значно ускладнити виконання судового рішення по даній справі.

При цьому, відсутність у ДП „Одеський облавтодор" на момент вирішення даного спору реальної можливості виконання рішення суду, за умови вжиття органами державної виконавчої служби визначених Законом України „Про виконавче провадження" заходів, направлених на примусове виконання рішення про стягнення у повному обсязі заборгованості на користь ТОВ „Веста Сервіс", може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача, втрати значної кількості робочих місць, зупинить можливість здійснення відповідачем поточних платежів за власними грошовими зобов'язаннями та, в подальшому, може призвести до банкрутства підприємства.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, суд доходить висновку щодо наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду Одеської області у даній справі, приймаючи до уваги здійснення ДП „Одеський облавтодор" протягом тривалого часу господарської діяльності, яка відіграє значну соціальну роль, а також у зв'язку із відсутністю будь-яких заперечень ТОВ „Веста Сервіс" щодо надання відповідачу пільгових умов виконання судового рішення по даній справі, суд, керуючись ст. 121 ГПК України, вважає за доцільне і необхідне задовольнити вимоги ДП „Одеський облавтодор" та надати йому розстрочку виконання судового рішення по даній справі в частині стягнення на користь позивача суми основного боргу та трьох відсотків річних на шість місяців шляхом перерахування протягом періоду січня по травень 2013р. включно щомісячно грошових коштів в розмірі 15 500 грн., а протягом червня 2013р. - грошових коштів в сумі 15 243,67 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 75, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в особі філіалу „Біляївський райавтодор" /67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Шкільна, 56, код ЄДРПОУ 26247941, п/р 26007301001410 в ОБУ № 5422 м. Біляївка, МФО 388045/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Веста Сервіс" /місцезнаходження: 67822, Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина; поштова адреса: 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 30251215, п/р 2600230242432 у філії „Відділена ПАТ „Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ, МФО 305437/ суму основного боргу в розмірі 89 536 грн. 50 коп. /вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять шість грн. 50 коп./, три відсотки річних в сумі 3 207 грн. 17 коп. /три тисячі двісті сім грн. 17 коп./. Наказ видати.

3. Надати дочірньому підприємству „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в особі філіалу „Біляївський райавтодор" розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2012р. по справі № 5017 / 3213 / 2012 в частині стягнення суми основного боргу та трьох відсотків річних на шість місяців шляхом перерахування протягом періоду січня по травень 2013р. включно щомісячно грошових коштів в розмірі 15 500 грн. 00 коп. /п'ятнадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп./, а протягом червня 2012р. -грошових коштів в сумі 15 243 грн. 67 коп. /п'ятнадцять тисяч двісті сорок три грн. 67 коп./.

4. Стягнути з дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в особі філіалу „Біляївський райавтодор" /67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Шкільна, 56, код ЄДРПОУ 26247941, п/р 26007301001410 в ОБУ № 5422 м. Біляївка, МФО 388045/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Веста Сервіс" /місцезнаходження: 67822, Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина; поштова адреса: 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 30251215, п/р 2600230242432 у філії „Відділена ПАТ „Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ, МФО 305437/ судовий збір в сумі 1 854 грн. 87 коп. /одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири грн. 87 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили з урахуванням наданої судом розстрочки його виконання.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 24.12.2012р.

Суддя Желєзна С.П.