Рішення № 28227599, 17.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.12 Справа№ 5015/4711/12

За позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго», м. Самбір Львівської області

про стягнення 594 994, 09 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Левченко О.Є.- представник

від відповідача: Горбачик О.П. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго»про стягнення 594 994, 09 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.11.2012 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях наданих у судовому засіданні, щодо клопотання представника відповідача про зменшення неустойки заперечив.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги визнав частково, подав відзив на позовну заяву в якому просить відтермінувати виконання рішення та відмовити позивачу у стягненні пені та 3% річних або зменшити їх розмір.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.10.2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (надалі позивач) та Підприємством теплових мереж "Самбіртеплокомуненерго" (надалі відповідач) укладено договір № 22/09-БО-957/27 (надалі -договір), відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідачу природній газ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у статті 2 цього договору .

Згідно п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Незважаючи на виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки газу, свої зобов'язання щодо оплати за природний газ відповідач в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2012 року становить 544 619, 01 грн.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п.7.10 договору у розмірі 40 862, 76 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 9 512, 32 грн.

У представленому відзиві відповідач позовні вимоги визнав частково, покликаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів від 11.06.2012 року затверджено «Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» (надалі Порядок). На виконання вищезазначеної Постанови, відповідно до Порядку, на засіданні територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Львівської області протокол № 3 від 02.11.2012 року було узгоджено обсяги заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню ПТМ «Самбіртеплокомуненерго»у розмірі 5 407 834, 00 грн., що утворилася станом на 01.10.2012 року

15.11.2012 року підписано договір № 257/517-ГУ про взаєморозрахунки, тому після отримання вказаної дотації заборгованість за даним позовом буде повністю сплачена.

Крім того, оскільки заборгованість по вказаному договору виникла з незалежних від підприємства обставин у зв'язку з невідповідністю затверджених тарифів на теплову енергію фактичним витратам на їх виробництво, відповідач просить відмовити позивачу у стягненні з підприємства штрафних санкцій або їх зменшити та відтермінувати виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 07.10.2009 року між сторонами укладено договір № 22/09-БО-957/27 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у статті 2 цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року природний газ в обсязі до 660 тис. м3 з подальшими змінами, які передбачені в додаткових угодах до договору від 07.10.2009 року № 22/09-БО-957/27.

Згідно з п.5.1. договору, ціна за 1 000 м 3 газу становить 2 020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 4 352 902, 57 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, відповідач умови договору виконав лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 544 619, 01 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково, пояснивши те, що заборгованість по вказаному договору виникла з незалежних від підприємства обставин у зв'язку з невідповідністю затверджених тарифів на теплову енергію фактичним витратам на її виробництво, однак доказів погашення основного боргу не подав, тому до стягнення підлягає сума основної заборгованості в розмірі 544 619, 01 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 40 862, 76 грн., то суд зауважує наступне.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із приписів вказаних вище норм та враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, що підтверджується наданими представником відповідача доказами, суд вважає за необхідне, як виняток, зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на 50 %. Таким чином до стягнення підлягає сума неустойки в розмірі 20 431, 38 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 9 512, 32 грн. суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зважаючи на те, що спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго»(81400, Львівська область, м. Самбір, вул. С. Крушельницької, 9, код ЄДРПОУ 05506477) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) суму в розмірі 586 462, 59 грн., з них:

- 544 619, 01 грн. основного боргу;

- 20 431, 38 грн. пені;

- 9 512, 32 грн. 3% річних;

- 11 899, 88 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.