Постанова № 28225556, 20.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5021/937/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівФролової Г.М., Швеця В.О.за участю представників:позивачаГуденко В.Є., дов. від 19.06.12відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток-Ресурс"на окрему ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 23.10.12у справі№ 5021/937/12 господарського суду Сумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Строй центр"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток-Ресурс"простягнення 300 754,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй центр" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток-Ресурс" про стягнення 275005,34 грн. основного боргу, 21330,42 грн. пені, 4419,14 грн. -3% річних, а також витрати на послуги адвоката. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами про постачання та зберігання нафтопродуктів. Позов обґрунтовано приписами статей 525, 526, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України, статей 20, 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.07.12 у справі №5021/937/12 (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" 275005,34 грн. основного боргу, 21330,42 грн. пені, 4419,14 грн. -3% річних, 2650,00 грн. витрат на послуги адвоката та 6016,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.12 (судді: Істоміна О.А. -головуючий, Білецька А.М., Гончар Т.В.) рішення господарського суду Сумської області від 26.07.12 у справі №5021/937/12 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй центр" 68 000,00 грн. судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судові рішення мотивовано, зокрема, тим, що факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань та наявність у нього заборгованості підтверджено матеріалами справи. Судові рішення обґрунтовані приписами статей 525, 526, 611, 625, 691 Цивільного кодексу України.

Крім того, Харківським апеляційним господарським судом було винесено окрему ухвалу від 23.10.12, яку надіслано керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс" та ухвалено повідомити керівника товариства про вказані недоліки в роботі відповідальних за правову роботу посадових осіб для вжиття відповідних організаційно -правових заходів та про прийняття заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Не погоджуючись з окремою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток-Ресурс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить окрему ухвалу скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема, статей 22, 59, 96 Господарського процесуального кодексу України. Заявник зазначає, що окрема ухвала містить не оцінку конкретних дій відповідача, а оцінку зібраних у справі доказів, що свідчить про неприйняття судом правової позиції відповідача.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківським апеляційним господарським судом було винесено окрему ухвалу від 23.10.12 у справі №5021/937/12, яку надіслано керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс", ухвалено повідомити керівника товариства про вказані недоліки в роботі відповідальних за правову роботу посадових осіб для вжиття відповідних організаційно -правових заходів та про прийняття заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк. Ухвала суду винесена на підставі статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Мотивуючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що відповідач процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції не скористався, вимог ухвал суду не виконував, витребуваних документів, відзив на позов, а також жодного документального обґрунтування на підтвердження викладених доводів щодо відсутності заборгованості перед позивачем не надав; враховуючи, що саме з вини відповідача вказаний господарський спір був доведений до судового розгляду, ігнорування участі в судових засіданнях свідчить про недобросовісне використання відповідачем прав, передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порушення прав позивача на розгляд справи в суді упродовж розумного строку. Крім того, надані відповідачем банківські виписки в підтвердження оплати товару стосуються іншого періоду, доказів оплати товару, який був поставлений у період з 28.11.11 по 25.04.12 матеріали справи не містять, що, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про неналежне ставлення до бухгалтерського обліку та ігнорування наявних у справі документів, складених у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з наступних підстав.

За змістом статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Окрема ухвала є засобом реагування господарського суду на виявленні під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання (пункт 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Окрему ухвалу як різновид судового акта може бути винесено не лише судом першої інстанції, а й судами апеляційної чи касаційної інстанцій у разі виявлення судом порушень законів та інших нормативно-правових актів.

Водночас, оскаржувана окрема ухвала суду апеляційної інстанції не визначає в чому саме полягає допущене Товариством з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток-Ресурс" порушення законності, не містить посилання на конкретні норми закону чи іншого нормативно-правового акта, вимоги яких порушено, особу порушника, а також не містить конкретних і реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити відповідач на її виконання з посиланням на відповідні норми закону.

Правова позиція товариства, яка визнана судом невірною, не може розцінюватись як порушення законності або недоліки в діяльності даної установи.

У разі неподання учасником судового процесу відзиву або матеріалів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

При цьому також враховується, що явка представників в судові засідання суду апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, ухвалами суду від 30.08.12 та 09.10.12 сторони повідомлялись, що у разі неявки представників сторін, справа може бути розглянута без їх участі, жодних доказів від відповідача не витребовувалось.

Ухвалою апеляційного суду від 09.10.12 зобов'язано сторони провести розширену звірку розрахунків по спірним договорам, для чого позивачу направити компетентного представника до відповідача, а останньому забезпечити безперешкодні умови для здійснення даної звірки. Однак, представник позивача до відповідача не з'явився, натомість позивачем було надіслано телеграму про терміновий виклик відповідача для здійснення звірки розрахунків.

Відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду (частина 2 статті 11113 Кодексу).

За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що оскаржувана окрема ухвала суду від 23.10.2012 року є необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам статті 90 ГПК України та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток-Ресурс" на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.12 у справі №5021/937/12 господарського суду Сумської області задовольнити.

Окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.12 у справі №5021/937/12 господарського суду Сумської області скасувати.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Г.Фролова

В.Швець