Рішення № 28225547, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/3976-2012 20.11.12

За позовом Сігікід ГмбХ

До 1. Державної служби інтелектуальної власності України

2. ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті

Про дострокове припинення дії на території України міжнародної реєстрації

№ 816175 на знак для товарів і послуг IKID»

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Жухевич О.В., довіреність № б/н від 27.01.2012 р.,

Самусь К.О., довіреність № б/н від 27.01.2012 р.

Від відповідача-1 Гніда Ю.Ю. -представник (дов. №2-8/9290 від 16.11.2012)

Від відповідача-2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-1), ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті (відповідач-2) про дострокове припинення дії на території України міжнародної реєстрації № 816175 на знак для товарів і послуг »у зв'язку з тим, що вищевказана торговельна марка не використовується в Україні щодо усіх товарів 25 та 28 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі - МКТП), вказаних у міжнародній реєстрації, протягом останніх трьох років.

Судом встановлено, що відповідач-2 є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якого Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідних акт». Згідно з даним актом, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. Якщо документ має бути вручений відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаної Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією із мов запитуваної держави. Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документів сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців. За таких обставин відповідачу-2 по справі для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на турецьку мову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-12/3976-2012, розгляд справи призначено на 20.11.2012 та зобов'язано позивача надати суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову ухвали суду від 23.03.2012 та позовної заяви у трьох примірниках в термін до 20.04.2012, з метою подальшого вручення зазначених документів відповідачу-2.

20.04.2012 позивач через відділ діловодства суду супровідним листом подав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2012 р.

12.06.2012. Господарський суд міста Києва направив прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів до Центрального органу іноземної держави документи для належного вручення відповідачу-2.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 20.11.2012 надав пояснення по справі, а також звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог. Заяву позивача про уточнення позовних вимог судом задоволено.

В судовому засіданні 20.11.2012 представник відповідача-1 надав суду відзив на позовну заяву про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 816175.

Представник відповідача-2 в судове засідання 20.11.2012 не з'явився, при цьому судом були вжиті всі необхідні заходи для належного повідомлення відповідача-2 про час та місце судового розгляду справи у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, що підтверджується матеріалами справи.

В судовому засіданні 20.11.2012 після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оглянувши оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач-2 є власником міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку ID»для товарів 25 та 28 класів МКТП, яка діє на території України у повному обсязі з 28.10.2003 р., відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891 р., яка набула чинності для України 25.12.1991 (надалі - Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Державного підприємства "Український інститут промислової власності" за № 57/5 від 23.01.2012.

Згідно ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків з дати реєстрації, зробленої в міжнародному бюро, у кожній зацікавленій договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачем було подано заяву про поширення дії міжнародної реєстрації № 877382 на знак »на територію України щодо товарів 18, 20, 25 та 28 класів МКТП

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 року відповідачем-1 було винесено первісне рішення про відмову в поширенні дії вказаної міжнародної реєстрації № 877382 на територію України щодо всього переліку товарів 25 та 28 класів МКТП на підставі положень п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15 грудня 1993 р. № 3689-XII з наступними змінами і доповненнями (надалі - Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"). Згідно зазначеного положення не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг. Зокрема, підставою винесення зазначеного первісного рішення є те, що позначення згідно міжнародної реєстрації № 877382 є схожим настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованою в Україні торговельною маркою D»за міжнародною реєстрацією № 816175 щодо товарів 25 та 28 класів МКТП, власником якої є ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті (TURKUAZ TEKSTЭL SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ) (відповідач-2).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (надалі ГПК України) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач є іноземною юридичною особою, що створена та діє відповідно до країни реєстрації - Німеччини, що підтверджується матеріалами справи.

В Україні встановлено національний режим діяльності іноземних юридичних осіб, який відповідно до ст. 29 Закону України від 23.06.2005 N 2709- IV "Про міжнародне приватне право", полягає в тому, що підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом. Іноземні підприємства та організації мають право звертатись до судів України згідно із установленою підвідомчістю і підсудністю спорів.

Відповідно до положень ст. 123 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991, № 1798-XII, з наступними змінами і доповненнями (надалі -ГПК України) іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання в Україні, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України від 23.06.2005 N 2709- IV "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України є виключною, зокрема, у справах з іноземним елементом, якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні.

Згідно ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до господарського суду відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в тому, що дія в Україні міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку KID»для товарів 25 та 28 класів МКТП, вказаних у міжнародній реєстрації, зареєстрованої на ім'я відповідача-2, є перешкодою для поширення дії на територію України міжнародної реєстрації № 877382 на торговельну марку », на ім'я позивача, щодо товарів 25 та 28 класів МКТП.

А тому позивач звернувся до суду про дострокове припинення дії на території України міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку »щодо всіх товарів 25 та 28 класів МКТП, власником якої є ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті (відповідач-2) та про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (відповідача-1) здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності України «Промислова власність»про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку «SIGIKID»щодо усіх товарів 25 та 28 класів МКТП та повідомити про це Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", знак це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Як передбачено ст. 495 ЦК України та відображається в ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва (а відтак, і власник міжнародної реєстрації) повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Згідно п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Оскільки за приписами ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків з дати реєстрації, зробленої у Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій договірній країні торговельній марці надається така сама охорона, як і у випадку, коли б вона була заявлена там безпосередньо, у разі невикористання такої торговельної марки, саме з цієї дати починається відлік трьохрічного строку, встановленого ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", із закінченням якого може бути прийняте рішення про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації на території України.

Отже, з урахуванням положень ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", достроково може бути припинена дія тієї міжнародної реєстрації, торговельна марка за якою не використовується в Україні протягом більше ніж трьох років від дати реєстрації такої торговельної марки в Міжнародному бюро або від іншої дати після дати реєстрації такої торговельної марки в Міжнародному бюро.

Відповідно до ч. 1 ст. 426 ЦК України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання, відповідно до ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Станом на дату реєстрації торговельної марки »в Міжнародному бюро 28.10.2003 р. використанням знака в Україні відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", визнавалося нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

На дату подання позовної заяви (21.03.2012), а рівно і на дату винесення рішення, в Україні чинний Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 № 3689-ХІІ (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5460-VI), відповідно до ч. 4 ст. 16 якого використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака (ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" із змінами від 10.04.2008).

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання обов'язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача-2.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, докази на підтвердження використання торговельної марки IKID»за міжнародною реєстрацією № 816175 для товарів 25 та 28 класів МКТП, яка діє в Україні з 28.10.2003, суду не подав та не надіслав.

В той же час, в процесі розгляду спору суд дійшов висновку, що належними у справі доказами позивачем доведено, що торговельна марка »за міжнародною реєстрацією № 816175 не використовується в Україні протягом останніх трьох років щодо товарів 25 та 28 класів МКТП, вказаних у міжнародній реєстрації.

Так, суд приймає до уваги у якості належного доказу на підтвердження того, що відповідач-2 не використовує в Україні торговельну марку »за міжнародною реєстрацією № 816175 для товарів 25 та 28 класів МКТП відповідь Департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3412-07/1807-12 від 19.01.2012 щодо сертифікації товарів під торговельною маркою IGIKID».

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»N 3164-IV від 01.12.2005, виробники і постачальники продукції, що є об'єктом технічних регламентів, повинні пропонувати та надавати лише послуги або застосовувати процеси чи вводити в обіг продукцію вітчизняного або іноземного походження, які є безпечними для життя та здоров'я людини, для тварин, рослин, забезпечують захист національної безпеки, охорону довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній конкуренції. Виробники і постачальники повинні забезпечити виконання всіх вимог відповідних технічних регламентів перед введенням в обіг об'єктів технічних регламентів. Введення в обіг об'єктів технічних регламентів супроводжується декларацією про відповідність та/або сертифікатом відповідності, а також маркуванням продукції Національним знаком відповідності, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом.

У вищенаведеній відповіді Департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зазначено, що згідно з даними Реєстру державної системи УкрСЕПРО сертифікати відповідності на продукцію легкої промисловості торговельної марки »не зареєстровано.

Також, листом Державна санітарно-епідеміологічна служба України за дорученням Міністерства охорони здоров'я України за № 01.03/5562-17/1005 від 30.12.2011 у відповідь на запит позивача повідомила, що за період з 28.10.2008 і по 30.12.2011 Департаментом організації санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України та Державною санітарно-епідеміологічної службою України висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію під торговельною маркою »виробника ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті (відповідача-2) до реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи не вносились.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року N 4004-XII будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров'я людини, а також діючі об'єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, є об'єктом держаної санітарно-епідеміологічної експертизи. Відповідно до статті 11 вказаного Закону, до об'єктів санітарно-епідеміологічної експертизи належать, поміж іншими: продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей.

Крім того, суд приймає до уваги у якості належного доказу на підтвердження того, що відповідач-2 не використовує в Україні торговельну марку ID»за міжнародною реєстрацією № 816175 для товарів 25 та 28 класів МКТП також відповідь Асоціації товарної нумерації України «Джі Ес1 Україна»(надалі - Асоціації "Джі Ес1 Україна") № 0029/01 від 08.02.2012р.

У вищенаведеній відповіді Асоціації "Джі Ес1 Україна" зазначено, що у реєстрі Асоціації "Джі Ес1 Україна" відсутні записи про суб'єктів господарювання - асоційованих членів Асоціації "Джі Ес1 Україна", у складі найменувань яких є позначення ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті (або TURKUAZ TEKSTЭL SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ). Це означає, що Асоціація "Джі Ес1 Україна" не присвоювала ідентифікаційних номерів GS1 будь-яким товарним позиціям за заявками відповідача-2, в тому числі і товарам 25 та 28 класів МКТП під торговельною маркою IKID».

Суд приймає до уваги і довідку Державного підприємства «Моніторинг ЗМІ України»за №. 64 від 12.12.2011, відповідно до якого товари, марковані торговельною маркою KID»на телебаченні, радіо та у друкованих засобах масової інформації в період з 28.10.2003 р. і до 12.12.2011 не рекламувались.

Також, у якості належного доказу на підтвердження того, що ліцензії на використання торговельної марки IGIKID»не видавались суд приймає до уваги довідку за № 1803/5 від 19.12.2011, яка видана Державною службою інтелектуальної власності України. Відповідно до наведеної довідки відомостей про видачу ліцензії на використання торговельної марки »за міжнародною реєстрацією № 816175 не має. Наведеним підтверджується факт невикористанням торговельної марки »також і іншими особами за умови контролю з боку власника міжнародної реєстрації № 816175.

Викладене дозволяє суду дійти висновку про те, що в Україні відповідачем-2 торговельна марка »за міжнародною реєстрацією № 816175 для товарів 25 та 28 класів МКТП не використовується протягом останніх трьох років, а відповідач-2 протягом останніх трьох років не здійснював жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням знака відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", оскільки, виходячи з аналізу норм законодавства, що стосуються знаків для товарів і послуг, та з правової сутності знака для товарів і послуг, умовою його використання є використання саме стосовно товарів і послуг, для яких знак було зареєстровано, та використання його особою, на ім'я якої знак зареєстровано або під її контролем іншою особою.

В процесі розгляду спору суд дійшов висновку, що належних доказів на спростування обставин щодо невикористання відповідачем-2 протягом останніх трьох років торговельної марка »за міжнародною реєстрацією № 816175 для товарів 25 та 28 класів МКТП, повідомлених позивачем, відповідач-2 не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.1993 № 3689-ХІІ із змінами від 10.04.2008, дія свідоцтва на знак для товарів і послуг (а відтак, і міжнародної реєстрації) може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання, якими, зокрема, є:

- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Відповідно до умов ч. 4 ст. 18 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", використанням знака власником свідоцтва (а відтак, і міжнародної реєстрації) вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Докази на підтвердження поважних причин невикористання торговельної марка »за міжнародною реєстрацією № 816175 для товарів 25 та 28 класів МКТП відповідач-2 суду не подав і не надіслав.

Отже, з матеріалів справи вбачається, в порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідач-2 не подав належних доказів на підтвердження факту використання торговельної марка KID»за міжнародною реєстрацією № 816175 для товарів 25 та 28 класів МКТП на території України протягом останніх трьох років, як не надав і відомостей щодо поважних причин її невикористання.

При цьому суд зазначає, що позивачем надано належні докази на підтвердження існування порушення охоронюваного законом інтересу позивача, оскільки дія в Україні міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку », зареєстрованої на ім'я відповідача-2, є перешкодою для поширення дії на територію України міжнародної реєстрації № 877382 на торговельну марку », на ім'я позивача, щодо товарів 25 та 28 класів МКТП.

За таких обставин вимоги позивача про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку », власником якої є ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті, у зв'язку з тим, що наведена торгівельна марка щодо товарів 25 та 28 класів МКТП не використовується в Україні протягом останніх трьох років, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з позовною вимогою про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (відповідача-1) здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності України «Промислова власність»про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку »щодо усіх товарів 25 та 28 класів МКТП та повідомити про це Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності. В ст. 2 цього Закону встановлено, що установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема, здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача-1 здійснити публікацію в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності України «Промислова власність»про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку »щодо усіх товарів 25 та 28 класів МКТП та повідомити про це Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав і не надіслав.

Доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-2.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 123, 124 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Сігікід ГмбХ задовольнити повністю.

2. Достроково припинити дію на території України міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку GIKID», яка видана на ім'я ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті (TURKUAZ TEKSTЭL SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ), щодо усіх товарів 25 та 28 класів МКТП, для яких зареєстровано торговельну марку.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (вул. Урицького, 45, МСП 03680, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 37552556) здійснити публікацію в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності України -«ПРОМИСЛОВА ВЛАСНІСТЬ»про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації №816175 на торговельну марку »щодо усіх товарів 25 та 28 класів МКТП.

4. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (вул. Урицького, 45, МСП 03680, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 37552556) повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 816175 на торговельну марку »щодо усіх товарів 25 та 28 класів МКТП.

5. Стягнути з ТУРКУАЗ ТЕКСТІЛЬ Санайі ве Тіджарет Лімітед Шіркеті (TURKUAZ TEKSTЭL SANAYЭ VE TЭCARET LЭMЭTED ЮЭRKETЭ), адреса: Ахмет Кутси Тесер Кад. № 25 Мертер, Стамбул, Туреччина (Ahmet Kutsi Tecer Cad. N° 25 Merter, Эstanbul), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Сігікід ГмбХ (sigikid GmbH), адреса: Ам Вольфсгартен 8, 95511 Містельбах, Німеччина (Am Wolfsgarten 8, 95511 Mistelbach, Germany), судовий збір у розмірі 1073 грн.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Прокопенко Л.В

Повне рішення складено 27.11.2012