Рішення № 28224964, 11.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/80/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.12 Справа № 5009/4347/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»(69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»(69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, 2)

про стягнення 26 418,56 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Низовцев В.М. -представник за довіреністю № б/н від 01.01.12.

Від відповідача: Тараненко К.С. -представник за довіреністю № б/н від 12.11.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 19.11.12. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»про стягнення 26 418,56 грн. -заборгованості за Договорами № 09/05-08 від 05.08.09. та № 12/31-01 від 31.01.12., з яких: 21709,00 грн. -основного боргу, 252,71 грн. -3 % річних, 1263,58 грн. -пені; 3000,00 грн. -основного боргу; 32,21 грн. -3 % річних, 161,06 грн. -пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договорів та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті отриманих послуг, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.12. порушено провадження у справі № 5009/4347/12, справі присвоєно номер провадження 19/80/12, судове засідання призначено на 11.12.12. о 12-15.

В судовому засіданні 11.12.12. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»задовольнити повністю.

Представником відповідача в судовому засіданні 11.12.12. надано платіжне доручення № 417 від 26.10.12. на суму 24709,00 грн., що є доказом сплати відповідачем суми боргу, згідно рахунків № 307 від 31.05.12., № 355 від 31.05.12., № 406 від 30.06.12., № 167 від 31.03.12.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.12. не заперечив проти задоволення позову в частині стягнення 3 % річних та пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5009/4347/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

05.08.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»(далі -Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»(далі -Лікувальний заклад) укладено Договір про надання медичних послуг № 09/05-08 (далі -Договір від 05.08.09.).

У відповідності до п. 1.1 Договору від 05.08.09. передбачено, що предметом цього Договору є надання Лікувальним закладом медичних послуг фізичним особам Замовника та оплата їх Замовником. Медичні послуги, що надаються передбачені Додатком № 1, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору від 05.08.09. передбачено, що медичні послуги надаються особам, які є в трудових відносинах с Замовником (з яким укладено трудовий договір, у відповідності з КЗОП України), який складається з поіменного списку осіб, визначений законом.

Пунктом 2.3 Договору від 05.08.09. встановлено, що Замовник зобов'язується своєчасно підписувати акти виконаних робіт Лікувальним закладом та Замовник приймає на себе зобов'язання здійснити оплату за наданні послуги в розмірі та порядку, встановленому цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору від 05.08.09. сторонами узгоджено, що Замовник щомісячно сплачує Лікувальному закладу вартість фактично наданих медичних послуг. Ціна на кожний вид медичних послуг, що є в рамках Договору, вказується в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною.

Оплата наданих послуг здійснюється на підставі рахунку Лікувального закладу протягом банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Лікувального закладу вартості фактично наданих медичних послуг (п. 3.2 Договору від 05.08.09.).

Приписами п. 3.3 Договору від 05.08.09. зазначено, що акт виконаних робіт (наданих медичних послуг) підписується сторонами до 5 числа місяця, наступного за звітним, є підтвердженням належного виконання Лікувальним закладом зобов'язань по даному Договору та відсутності претензій у сторін.

Відповідно до п. 6.1 Договору від 05.08.09. в редакції Додаткової угоди № 1 від 26.11.09. до Договору від 05.08.09. встановлено, що Цей Договір вступає в законну силу з моменту його підписання та діє до 31.12.10., або до його розірвання сторонами в встановленому порядку.

В разі, якщо в строк не менш, ніж за 20 календарних днів до дати припинення дії Договору, ні одна з сторін не повідомила про припинення його дії, строк дії цього Договору продовжується на 365 днів.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо розірвання даного Договору, таким чином, Договір від 05.08.09. є пролонгованим та таким, що діє на даний час.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 31.01.12. Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»(далі -Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»(далі -Лікувальний заклад) укладено Договір № 12/31-01 про надання медичних послуг (далі -Договір від 31.01.12.).

Відповідно до п. 1.1 Договору від 31.01.12. встановлено, що предметом цього Договору є надання Лікувальним закладом Замовнику наступних медичних послуг: чергування бригади негайної медичної допомоги під час проведення футбольних матчів за участю команди Замовника.

Пунктом 2.1.1 Договору від 31.01.12. зазначено, що Лікувальний заклад зобов'язаний надавати медичні послуги, передбачені п. 1.1 цього Договору кваліфіковано, своєчасно, якісно та в повному обсязі у відповідності з «Стандартами медичних технологій діагностично-лікувального процесу, амбулаторної та стаціонарної допомоги», затвердженої Міністерством охорони здоров'я України.

Замовник зобов'язується своєчасно підписувати акти виконаних робіт (наданих медичних послуг) та здійснювати оплату за медичні послуги у розмірах та порядку, передбаченим цим Договором (п. 2.2.1 Договору від 31.01.12.).

Згідно з п. 3.1 Договору від 31.01.12. сторонами погоджено, що вартість медичних послуг, наданих за цим Договором складає 3000,00 грн. в т.ч. ПДВ, за один календарний місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору від 31.01.12. узгоджено, що акт приймання-передачі наданих медичних послуг підписується сторонами п'ятого числа місяця наступного за місяцем, в якому знаходились дані медичні послуги, та має включати в себе інформацію про фактичну кількість та вартість наданих медичних послуг.

Пунктом 3.4 Договору від 31.01.12. встановлено, що оплата наданих медичних послуг здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг.

Даний Договір від 31.01.12. вступає в закону силу з моменту його підписання та діє до 31.12.12.

Таким чином, з наведеного вбачається, що даний Договір від 31.01.12. є діючим.

Позивач вказує на те, що свої зобов'язання за Договорами виконав у повному обсязі та надав відповідачу відповідні медичні послуги.

В свою чергу, відповідач прийняв послуги від позивача без зауважень та заперечень, але своє зобов'язання з оплати отриманих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»не виконало.

Як зазначає позивач, на адресу відповідача від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»було надіслано лист-претензію № 01-794 від 05.10.12., відповідно до якого позивач просив відповідача оплатити заборгованість за Договором про надання медичних послуг № 09/05-08 від 05.08.09. в сумі 21709,00 грн. -основного боргу та 1516,29 грн. -штрафних санкцій.

Вказана вище претензія була отримана представником відповідача 11.10.12., про що свідчіть рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Крім того, позивач зазначає, що на адресу відповідача від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»було надіслано лист-претензію № 01-810 від 09.10.12., відповідно до якого позивач просив відповідача оплатити заборгованість за Договором про надання медичних послуг № 12/31 від 31.01.12. в сумі 3000,00 -грн., 193,27 грн. -штрафних санкцій.

Вказана вище претензія була отримана представником відповідача 11.10.12., про що свідчіть рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»на вказані вище листи позивача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за надані медичні послуги не оплатив, чим порушив умови Договорів та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 24709,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором від 05.08.09. (п. 3.3) та Договором від 31.01.12. (п. 3.2) позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивачем виконані обумовлені сторонами послуги на загальну суму 24709,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними актами виконання робіт (надання послуг), які скріплені підписами сторін: № 1374 від 31.03.12., № 3418 від 30.06.12., № 2212 від 31.05.12., № 2085 від 31.05.12., а також виставлено Замовнику відповідні рахунки на оплату № 167 від 31.03.12., № 406 від 30.06.12., № 355 від 31.05.12., № 307 від 31.05.12., копії яких містяться у матеріалах справи.

Послуги, надані позивачем, були отримані відповідачем без зауважень, що підтверджується їх підписами на актах виконання робіт (надання послуг).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»з даним позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»26.10.12. було оплачено суму отриманих медичних послуг за Договором від 05.08.09. та Договором від 31.01.12., про що свідчить оригінал платіжного доручення № 417 від 26.10.12. на суму 24709,00 грн., яке було надано представником відповідача в судовому засіданні 11.12.12. та залучено до матеріалів справи.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що відповідачем надано суду докази повної оплати суми основного боргу за отримані медичні послуги за Договорами, до звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи -позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу за отримані послуги в розмірі 24709,00 грн. до звернення позивача до суду з даним позовом, в зв'язку з чим, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя» не порушено прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр».

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, що суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 24709,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору від 05.08.09. сторонами узгоджено, що оплата наданих послуг здійснюється на підставі рахунку Лікувального закладу протягом банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Лікувального закладу вартості фактично наданих медичних послуг.

Також, п. 3.4 Договору від 31.01.12 зазначено, що оплата наданих медичних послуг здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач порушив умови Договорів та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з тим, що відповідачем не було оплачено отримані медичні послуги в строки, узгоджені сторонами в Договорах від 05.08.09. та від 31.01.12., оскільки, як вбачається з матеріалів справи, суму боргу в розмірі 24709,00 грн. було оплачено відповідачем лише 26.10.12.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 252,71 грн. -3 % річних за Договором від 05.08.09. та 32,21 грн. -3 % річних за Договором від 31.01.12., загальною сумою 284,92 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахувавши суми 3 % річних за Договором від 05.08.09. та за Договором від 31.01.12., судом встановлено, що заявлені позивачем суми до стягнення 3 % річних в розмірі 252,71 грн. -за Договором від 05.08.09. та 32,21 грн. -за Договором від 31.01.12. є більшими, ніж отримані судом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 245,96 грн. -3 % річних за Договором від 05.08.09. та 31,32 грн. -3 % річних за Договором від 31.01.12., загальною сумою 277,28 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

Крім того, позивач на підставі п. 4.4 Договору від 31.01.12. просить суд стягнути з відповідача 161,06 грн. -пені.

Пунктом 4.4 Договору сторони передбачили, що в разі прострочення Замовником оплати вартості медичних послуг за цим Договором, Замовник зобов'язаний за письмовою вимогою Лікувального закладу сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши суму пені за Договором від 31.01.12., судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення пені в розмірі 161,06 грн. є більшої, ніж отримано судом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені за Договором від 31.01.12. в розмірі 156,15 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1263,58 грн. -пені за Договором від 05.08.09.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»застосовуються саме до договірних відносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми пені за Договором від 05.08.09. в розмірі 1263,58 грн. є необґрунтованою, оскільки умовами вказаного вище Договору сторонами не було передбачено відповідальності сторін у вигляді сплати пені.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в частині стягнення суми пені в розмірі 1263,58 грн. за Договором від 05.08.09.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Металург-Запоріжжя»(69037, м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, 2, код ЄДРПОУ 32811573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВітаЦентр»(69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3, код ЄДРПОУ 35183119) 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 15 коп. -пені, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 28 коп. - 3 % річних, 26 (двадцять шість) грн. 41 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.12.12.

Суддя І.В. Давиденко