Рішення № 28224738, 10.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.12 р. Справа № 44/3

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, ідентифікаційний код 13511245

до відповідача: Публічне акціонерне товариство "Шахти ім.О.Ф.Засядько", м. Донецьк, ідентифікаційний код 00174846

про: стягнення неустойки у розмірі 1 257 408,79 грн.

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Державне підприємство "Донецьквантажтранс", ідентифікаційний код 34828840

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Неведомий Д.О. (діє на підставі довіреності №55 від11.07.2012р.);

від Відповідача - Пропастін В.М. (діє на підставі довіреності №104/юр. від 27.09.2011р.);

від Третьої особи - Рудь О.О. №43-11 від 16.12.2011р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 26.01.2009р. на 09.02.2009р., з 09.02.2012р. на 05.03.2009р., коли провадження у справ було зупинено та поновлено лише 08.10.2012р. із призначенням до розгляду на 22.10.2012р. з подальшим відкладанням на на 05.11.2012р., а 05.11.2012р. у судовому засіданні було оголошено перерву на 28.11.2012р., з 28.11.2012р. відкладено розгляд справи на 10.12.2012р.

У судовому засіданні 10.12.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення

СУТЬ СПРАВИ:

Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Орендного підприємства "Шахти ім.О.Ф.Засядько", м. Донецьк (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення неустойки у розмірі 1 257 408,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення орендних правовідносин за договором оренди №1127/2004 від 15.03.2004р. у зв'язку із закінченням строку і відмовою від його подальшої пролонгації та ухиленням Відповідача від своєчасного повернення орендованого майна, внаслідок чого була нарахована стягувана неустойка за період з 11.03.2005р. по 30.09.2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №1127 від 15.03.2004р. з додатками та додатковою угодою до нього; лист від 13.06.2008р., лист від 06.04.2005р., лист від 30.03.2005р., лист від 23.03.2005р., лист від 21.03.2005р., лист від 02.03.2005р., розрахунок суми позову, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 611, 782, 785 Цивільного кодексу України.

Заявою від 05.11.2012р. № 10-14-1105 (а.с.а.с.104-110) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із усуненням недоліків у розрахунку та перерахуванням стягуваної неустойки неустойки, збільшив розмір вимог за розглядуваний період з 15.03.2008р. по 30.09.2008р. до 1257408,79грн.

Позивачем надані додаткові документи (а.с.а.с.32,33, 48-49, 51-58, 67-70, 99-103, 116, 117) для залучення до матеріалів справи, у тому числі - пояснення №10-14-10426 від 22.10.2012р. із обґрунтуванням припинення орендних правовідносин та періоду нарахування стягуваної неустойки; пояснення №10-14-11016 від 05.11.2012р. щодо преюдиціальності встановленого в межах справи №44/2пн факту отримання Відповідачем об'єкту оренди.

Відповідач надав відзив №1/юр 26.10.2012р. з додатками (а.с.а.с.76-97), яким проти позову заперечив, вказуючи на фактичне неотримання орендованого майна і нездійснення користування ним в період нарахування стягуваної неустойки.

На обґрунтування своєї позиції Відповідачем були представлені додаткові документи (а.с.а.с. 25-27, 34, 38, 59-63, 118-119, 120-123), у тому числі - клопотання №15/270 від 09.02.2009р. про залучення Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до участі у справу у якості третьої особи - задоволене ухвалою суду від 09.02.2009р.; клопотання про зупинення провадження у справі від 05.03.2009р. - задоволене ухвалою суду від 05.03.2009р. та заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Ухвалою суду від 09.02.2009р. до участі у справи у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту, на стороні Позивача залучено Балансоутримувача - Державне підприємство "Донецьквантажтранс" (далі - Третя особа ).

Третя особа надала додаткові документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.111-113), вказуючи у судовому засіданні про повернення Позивачем майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі від 18.03.2005р., факт якого (повернення) підтверджений подальшим актом між сторонами від 12.12.2012р.

У судовому засіданні 10.12.2012р. представники сторін підтримали свою позицію, вказану вище, зазначаючи на відсутність будь-яких додаткових документів по суті спору.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши її матеріали та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2004р. між Позивачем (Орендодавець) та Організацією орендарів «Шахта ім.. О.Ф. Засядька» (Орендар) укладено договір оренди №1127/2004 (а.с.а.с. 8-12), згідно п.п. 1.1, 10.1 якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - Майно) відособленого підрозділу ВТУ ДП «Донецьквугілля», розташованого на ділянці, що примикає до станції «Донецьк-Півничний» Донецької залізниці, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою станом на 31.01.2004р. - 3287478,00грн., у складі:

- будівлі:

шляхове господарство ділянки

1. Будівля переїзної будки S= 13,0 кв.м., інв.№ 00018

2. Будівля переїзний посту S= 6,8 кв.м., інв.№00005

3. Будівля - нарядної S=2,0 кв.м., інв.№ 00015

вагонне господарство і рухомий склад

4. Будівля депо S=930 кв.м., інв.№00001

5. будівля стрілочного посту S=17,5 кв.м, інв.№00008.

6. Будівля оглядачів вагонів S=141,5 кв.м., інв.№ 00054

7. Будівля екіпировочного пункту S= 2,0 кв.м., інв.№ 10181

служба експлуатації

8. Будівля посту ЕЦ S=579 кв.м., інв.№00092

9. Будівля стрілочного посту S=17,2 кв.м., інв.№00004

10. Будівля стрілочного посту S=41,5 кв.м., інв.№ 00006

11. Будівля станції S=84,6 кв.м., інв.№00003

12. Будівля станції S=48,1 кв.м., інв.№00019

водопостачання та каналізації

13. Будівля котельної S=48,8 кв.м., інв.№00009

14. Будівля трансформаторної S=51 кв.м., інв.№00093

- споруди:

15. Верхня споруда залізничного путі 18,977 кв.м., інв.№15065

16. Верхня споруда путі 1,175 кв.м., інв.№15066

17. Земляна полотнина залізниці (насип) 301300 м.кб., інв.№14097

18. Земляна полотнина залізниці (насип) 2500 м.кб., інв.№14098

19. Водовід 1 d=50 мм, І=110м., інв.№10101

20. Водовід 1 d=50 мм, І= 110м., інв.№10115

21. Водовід 3 d=50 мм, І=30 м., інв.№10104

22. Водовід 4 d=100 мм, І=60 м., інв.№10105

23. Водовід 5 d=50 мм, І=70 м., інв.№10104

24. Водовід 6 d=50 мм, І=120 м., інв.№10103

25. Кабельна лінія н/вольтна І=700 м., інв.№28026

26. Щогла залізобетонна 1шт., інв.№28027

27. Щогла залізобетонна 1 шт., інв.№15016

28. Прожекторна щогла 20м., інв.№15013

29. Теплотраса 71 Вугільна d=102 мм, І=120 м., інв.№10102

30. Мережа каналізації d=150 мм, І=120 м., інв.№10113

31. Огородження 2х22м., інв.№10181

з метою забезпечення ритмічної та безперебійної роботи по видобутку вугілля і відвантаження вугільного концентрату, строком до 11.03.2005р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - лютий 2004р. - становить 27505,23 грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, з розподілом між Державним бюджетом та Балансоутримувачем у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

Положеннями п. 2.4. вказаного договору сторони передбачили, що у разі його припинення Майно повертається Орендарем Балансоутримувачу або юридичній особі, яку визначає Орендодавець, за актом приймання-передачі.

Обов'язок Орендаря повернути орендоване майно Балансоутримувачу (або іншій вказані Орендодавцем юридичній особі) у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, у разі припинення або розірвання договору закріплений сторонами у п. 5.7 договору.

У п. 10.6 договору оренди сторони дійшли згоди про те, що за відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Водночас, за змістом п. 10.8. договору закінчення строку його дії визначається у якості однієї з підстави для припинення.

15.03.2004р. відповідно до умов п.п. 2.1. договору приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.а.с.20-21).

Додатковою угодою №1 від 23.03.2004р. (а.с.16) сторонами було замінено у договору та додатках до нього найменування орендаря з Організація орендарів "Шахта ім.О.Ф.Засядько" на Орендне підприємство "Шахта ім.О.Ф.Засядько" (правопопередник Відповідача -а.с.а.с.26-27)

28.12.2004р. Відповідач звернувся із листом №15/3210 (а.с.79) до Третьої особи з проханням надати технічні документи відносно об'єкту оренди. У зв'язку із відсутністю реагування на зазначений лист, Відповідач 30.12.2004р. звернувся листом №15/3220 (а.с.80) до прокуратури. За результатами перевірки Прокуратура надала Відповідачу лист (а.с.81), у якому повідомила про направлення позовної заяви до ЗАТ «Донецькпромтранс» про усунення перешкод у користуванні майном, переданого за договорами оренди від 15.03.2004р., 10.09.2004р.

У подальшому, Відповідач неодноразово звертався з листами (а.с.а.с.83, 84, 85) до прокуратури та міліції, щодо усунення перешкод у користування орендованим майном.

За результатами розгляду звернень Відповідача, Прокурором Київського району м. Донецька у листі від 31.01.2005р. (а.с.87) було повідомлено Відповідача про винесення за результатами перевірки постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.

Листом №06-1373 від 02.03.2005р. (а.с.22) Орендодавець звернувся до Міністерства палива та енергетики України з проханням розглянути питання щодо подальшого продовження дії договору оренди, у відповідь на який вказане Міністерство надіслала Позивачу лист №02/12-333 від 21.03.2005р. (а.с.21), яким наголосила на відсутності можливості погодження продовження договору оренди і необхідності повернення орендованого майна.

23.03.2005р. листом №10-126-3415 (а.с.20) Фонд Державного майна України заборонив Позивачу продовжувати строк дії розглядуваного договору оренди, у зв'язку із чим Позивач надіслав Відповідачу лист №06-2150 від 30.03.2005р. (а.с.19) про відмову у продовженні терміну дії договору та лист №06-2333 від 06.04.2005р. (а.с.18) з вимогою про повернення орендованого майна.

У відповідь на лист №06-2333 від 06.04.2005р. Відповідачем був надісланий Позивачеві лист №15/1469 від 26.04.2005р. (а.с.33), з пропозицією здійснити повернення майна за трьохстороннім актом.

18.03.2005р. за участю представників Відповідач і Балансоутримувача Орендар повернув останньому за актом приймання-передачі (а.с.122) орендоване майно.

13.06.2008р. Позивачем повторно був складений лист 06-03-4725 (а.с.17) про повернення орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії договору, у зв'язку із нездійсненням якого (повернення) Позивач звернуся до суду з розглядуваним позовом.

Факт припинення з 11.03.2005р. орендних правовідносин між сторонами за договором оренди №1127/2004 від 15.03.2004р. встановлений судом в межах справи №44/2пн між цими ж сторонами (а.с.а.с.85-90 т.2), на виконання якого, 12.11.2012р. Відповідачем і Третьої особою був складений акт приймання-передачі (а.с.123) якими було підтверджено факт передання орендованого майна за попереднім актом від 18.03.2005р. на користь балансоутримувача на той момент - ВТУ ДП «Донецьквугілля».

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені вимог, викладених у заяві № 10-14-1105 від 05.11.2012р.

Ухвалою суду від 22.10.12012р. в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України відповідачем визначено Публічне акціонерне товариство «Шахта ім. О.Ф. Засядько».

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №1/юр 26.10.2012р. (а.с.а.с.76-78) та заяві про застосування наслідків спливу строків позовної давності (а.с.а.с.118-119).

Представник Третьої особи у судовому засіданні 10.12.2012р. усно підтримав позицію Відповідача, підтверджуючи факт повернення останнім спірного майна 18.02.2005р.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення збільшити суму позовних вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, з урахуванням такого:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до сплати неустойки за період неповернення орендованого майна після припинення орендних правовідносин у зв'язку із відмовою від подальшого продовження договору.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №1127/2004 від 15.03.2004р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі - користуватися об'єктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №1127/2004 від 15.03.2004р. є належною підставою для виникнення у останнього прав відносно володіння та користування об'єктом оренди впродовж строку дії орендних правовідносин та обов'язку із повернення цього об'єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Частина 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначає закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, у якості однієї з підстав припинення орендних правовідносин.

Враховуючи визначену в п. 10.1 договору дату закінчення строку його дії - 11.03.2005р., а також - приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.764 Цивільного кодексу України, умови п. 10.4 договору, та зміст листу Орендодавця №06-2333 від 06.04.2005р. (а.с.18), отримання його Відповідачем підтверджується змістом листа останнього №15/1469 від 26.04.2005р. (а.с.33), суд дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами припинилися у зв'язку із закінченням строку дії договору і після 11.03.2005р. не продовжувались у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 Цивільного кодексу України, що не заперечується Відповідачем та також було встановлено судом в межах справи №44/2пн - означений факт є преюдиціальним для розглядуваної справи у розумінні ч.2 ст.35 Господарського кодексу України.

Таким чином, орендні правовідносини між сторонами за договором №1127/2004 від 15.03.2004р. припинились 11.03.2005р., і саме з цієї дати Відповідач втратив правові підстави для подальшого володіння і користування об'єктом оренди та мав вжити заходів з його повернення балансоутримувачу або визначений Орендодавцем особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та безпосередньо визначені в договорі.

Таким чином, Відповідач на мав жодних правових підстав ухилятися від повернення майна відповідно до умов договору, який, в свою чергу, не містить спеціальних положень щодо строку процедури з повернення майна, що, з урахуванням передачі майна в оренду в день укладання договору, зумовлює висновок, за відсутністю застережень іншого, про необхідність повернення майна безпосередньо після 11.03.2005р.

Стосовно періоду нарахування неустойки з 11.03.2005р. по 18.03.2005р. включно, суд повідомляє наступне:

Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються належним виконанням. В свою чергу, неналежне виконання зобов'язань, у тому числі - щодо строків, є їх порушенням у розмінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - вважається таким, що прострочив виконання обов'язку з повернення майна у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов'язання, що мають бути встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 означеного Кодексу. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов'язань, у тому числі - з повернення орендованого майна є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Частина 2 ст. 785 Цивільного кодексу України безпосередньо (незалежно від наявності відповідного застереження у договорі) встановлює обов'язок Орендаря, який прострочив повернення об'єкту оренди, на вимогу Орендодавця сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення його повернення. Таким чином, Позивач управнений був нараховувати неустойку за весь період з моменту припинення орендних правовідносин і по 18.03.2005р.

Беручи до уваги посилання у заяві Відповідача на недотримання строків позовної давності, яка в розглядуваному випадку становить 3 роки (відповідна правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного Суду України від 20.03.2012р. у справі №40/117, обов'язковість якої визначена ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України) і відносно неустойки за період з 11.03.2005р. по 18.03.2005р. добігає кінця відносно відповідного дня нарахування у період з 11.03.2008р. по 18.03.2008р., суд, керуючись ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України дійшов висновку про неможливість задоволення позовних вимог відносно цієї частини стягуваної неустойки, оскільки позов подано лише 05.01.2009р. - із істотним пропуском строку давності. При цьому, обізнаність Позивача про початок перебігу строку давності в даному випадку пов'язаний із фактом припинення орендних правовідносин внаслідок надсилання ним листа із запереченнями проти автоматичної пролонгації, про що Позивачеві безсумнівно було відомо.

Щодо періоду нарахування неустойки з 19.03.2005р. по 30.09.2008р. суд вважає, що:

Підписання Орендарем і балансоутримувачем на той момент акту приймання-передачі майна від 18.03.2005р., факт якої (передачі) підтверджується за змістом складеного Відповідачем і Третьої особою акту від 12.11.2012р., достовірність яких жодними належними доказами в межах цієї справи не спростована, достатньою мірою вказує на виконання Орендарем обов'язку з повернення державного майна з оренди, що унеможливлює існування прострочення цього обов'язку починаючи з 19.03.2005р.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що оскільки означені акти від 18.03.2005р. і від 12.11.2012р. не були предметом оцінки в межах справи №44/2пн, здійснений в межах такої оцінки висновок суду про недоведеність факту повернення об'єкту оренди сам по собі не спростовує достовірності означених актів і не перешкоджає встановленню факту повернення майна в межах цієї справи.

В свою чергу, відсутність прострочення обов'язку з повернення майна за період з 19.03.2005р. по 30.09.2008р. через його (обов'язку) виконання, унеможливлює існування протягом розглядуваного періоду триваючого порушення у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а отже - і підстав для застосування наслідків такого порушення у розумінні ст.ст. 611, 785 цього Кодексу - права Позивача нараховувати та вимагати сплати стягуваної неустойки.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

- наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу);

- порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку Відповідача;

- належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Беручи до уваги встановлений судом факт повернення орендованого майна за актом прийому-передачі 18.03.2005р., який вказує на відсутність (встановлену) захищуваного Позивачем суб'єктивного права на нарахування і отримання неустойки за період з 19.03.2005р. по 30.09.2009р. включно, що зумовлює відмову у задоволені позову в цій частині також.

Понесені в перебігу розгляду справи судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на рахунок Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-2 - 4-6, 22, 25, 33 - 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області (ідентифікаційний код 13511245) до Публічного акціонерного товариства "Шахти ім.О.Ф.Засядько", м. Донецьк (ідентифікаційний код 00174846) про стягнення неустойки у розмірі 1 257 408,79 грн.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.12.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2012р.

Суддя Попков Д.О.