Постанова № 28223519, 27.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 49/207-б-15/170-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПанової І.Ю.,суддівПогребняка В.Я., Поліщука В.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.09.2012у справі№ 49/207-б-15/170-б господарського суду міста Києваза заявоюДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста КиєвадоТовариства з обмеженою відповідальністю "Теххімуніверсал ЛТД"пробанкрутствоза участю представників сторін: від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -Ткач С.С., від Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва -Макаревич О.С., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теххімуніверсал ЛТД" -Єременко Т.Ю.

ВСТАНОВИВ :

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у справі № 49/207-б-15/170-б ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.06.2012 року у справі № 49/207-б-15/170-б за результатами попереднього засідання скасовано, припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД".

Не погоджуючись із процесуальним актом суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у справі № 49/207-б-15/170-б, а ухвалу попереднього засідання від 12.06.2012 року залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 3-1, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у липні 2008 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство № 49/207-б з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2009 року суд першої інстанції перейшов на загальну процедуру у справі про банкрутство ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД" (код 30111940), визнано розмір вимог кредитора Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, яке подало заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД"(код 30111940), на суму 58 541,49 грн., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Титаренка Миколу Олександровича та призначено наступне судове попереднє засідання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції , дана ухвала у встановленому законом порядку оскаржена не була і вступила в силу з моменту винесення.

Ухвалою за результатами попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 року (суддя: Головатюк Л.Д.) визнано кредиторами ТОВ "Теххімуніверсал" (ідентифікаційний код 30111940 ) :

- Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва у сумі 58 936, 49 грн;

- Київське міське відділення Центральної міжрайонної виконавчої дирекції ФСС з тимчасової втрати працездатності у сумі 1 053, 98 грн.;

- Управління виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві у сумі 116,80 грн.;

- Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва у сумі 14 151, 28; грн.;

- Управління міського господарства Вінницької міської ради у сумі 39 508, 00 грн.;

- арбітражного керуючого Титаренка М.О. у сумі -21 435,32 грн.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "Теххімуніверсал" (ідентифікаційний код 30111940 ) на загальну суму 135 201, 87 грн.

Зобов'язано розпорядника майна ТОВ "Теххімуніверсал" арбітражного керуючого Титаренка М.О. протягом десяти днів з дня винесення даної ухвали повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, а також надати суду у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, протокол зборів кредиторів боржника стосовно обрання комітету кредиторів боржника, а також, протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 року ухвалу господарського суду м. Києва від 07.07.2010 року у справі № 49/207-б скасовано. Справу № 49/207-б передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі № 49/207-б-15/170-б визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Теххімуніверсал ЛТД":

- Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва на суму 58 936,49 грн., з яких 58 541,49 грн. -вимоги третьої черги, 395,00 грн. -вимоги першої черги;

- Центральну міжрайонну виконавчу дирекцію Київське міське відділення Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 1 053,98 грн. -вимоги другої черги;

- Управління виконавчої дирекції Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві у сумі 116,80 грн. -вимоги другої черги;

- Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва у сумі 14 151,28 грн. -вимоги третьої черги;

- Управління міського господарства Вінницької міської ради у сумі 39 508, 00 грн. -вимоги четвертої черги.

Затверджено реєстр вимог кредиторів боржника -ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД". Відмовлено арбітражному керуючому Титаренку М.О. та арбітражному керуючому Куліченку М.В. у визнанні конкурсним кредитором ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД". Зобов'язано розпорядника майна ТОВ "Теххімуніверсал" арбітражного керуючого Куліченка М.В. у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 р. № 788. Зобов'язано розпорядника майна ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД" арбітражного керуючого Куліченка М.В. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори. Зобов'язано розпорядника майна ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД" арбітражного керуючого Куліченка М.В. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Не погодившись із винесеною ухвалою, ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. у справі № 49/207-б-15/170-б.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у справі № 49/207-б-15/170-б ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.06.2012 року у справі № 49/207-б-15/170-б скасовано, припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД".

Постанова мотивована тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва не надано доказів безспірності кредиторських вимог, і оскільки, при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство кредитором не надано суду необхідних доказів, які б свідчили про неплатоспроможність боржника та про безспірність грошових вимог, судом провадження по справі порушене безпідставно, в зв'язку з чим, таке провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, органи державної податкової служби зобов'язані додати до заяви докази, які б підтверджували безспірність вимог, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Матеріали справи свідчать про те, що грошові вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та докази неплатоспроможності ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні № 1842314/0 від 02.09.02 та податкових вимогах від 01.11.2002 та від 20.12.2002 №№ 1/46563 та 2/47596

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, на те, що на момент порушення справи про банкрутство, пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" було встановлено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі у справах, що порушені за процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно вимог підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , що діяв на момент порушення справи про банкрутство , активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до вимог пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що діяв на момент порушення справи, яка має назву "Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: у тому числі - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Закон України "Про виконавче провадження", а також Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не надають податковому повідомленню-рішенню та податкової вимозі статусу виконавчого документа.

Таким чином, у відсутності доказів наявності виконавчих документів та відкриття виконавчого провадження за рішенням адміністративного суду, господарський суд не мав правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі, і за правилами ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" в редакції, чинної на момент порушення справи про банкрутство, під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону.

Передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) пеня, штраф, інші фінансові санкції, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, в перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування", не включені.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2006 року за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до ТОВ "Теххімуніверсал ЛТД" про стягнення 59849,37 грн. за податковим повідомленням рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.09.2002 № 1842314/0, що було покладено в основу заяви ДПІ про порушення даної справи про банкрутство, визначено, що відповідно до положень преамбули Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) щодо поширення встановленого цим Законом порядку нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, на пеню та штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньо-економічної діяльності не надає вказаним видам пені та штрафних санкцій статусу податкового платежу, а зобов'язанню по їх сплаті -статусу податкового зобов'язання.

За своєю суттю пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті є адміністративно-господарською санкцією, оскільки є заходом майнового характеру, який застосовується органом державної влади за порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності та спрямований на припинення правопорушення і ліквідації його наслідків, тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вимоги, змістом яких є штрафи, пеня, а також фінансові санкції за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора при порушенні справи про банкрутство, у тому числі, і за правилами ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", безспірні вимоги, в даному випадку,можуть складати лише суму заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів ( обов"язкових платежів), які передбачені ст.ст.14,15 Закону України " Про систему оподаткування" , що був чинним на момент порушення справи про банкрутство № 49/207б-15/170б, а тому, сума заборгованості перед ініціюючим кредитором у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті не можє бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 у справі №49/207-б-15/170-б залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук