Справа № 2-2609/27787/12
2-7113/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2012 року м. Київ
25 грудня 2012 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про скасування акту опису й арешту та звільнення квартири з-під арешту, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,
в с т а н о в и в:
20 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів про звільненні з-під арешту квартири АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивує тим, що квартира на праві власності належить їй, відповідачу ОСОБА_2 та третій особі ОСОБА_3 01 квітня 2008 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві наклав арешт на спірну квартиру в порядку виконання вироку суду про конфіскацію майна, що належить ОСОБА_2 Вважає, що квартира належить їй, а тому просить скасувати акт опису та арешту майна та звільнити квартиру з-під арешту.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Відповідно до цієї ухвали позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, згідно яких повинна містити: зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Зі змісту заяви та доданого свідоцтва про право власності на житло вбачається, що позивач є власником 1/3 частини квартири. Проте у позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити з-під арешту всю квартиру. При цьому позивач не виклала обставини, якими підтверджує своє право на всю квартиру, а не 1/3 її частину, не зазначила докази, що підтверджують її право на всю квартиру.
Позивач заявляє вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, проте ціну позову позивач взагалі не зазначила як і не зазначила докази на підтвердження такої ціни.
Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позивач сплатила 51 гривню судового збору за вимогу майнового характеру, що навіть орієнтовно не відповідає вартості 1 % як всієї спірної квартири, так і її 1/3 частини. Крім того, ця сума сплачена не на рахунок для сплати судового збору. З огляду на наведене, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за немайнового характеру (скасування акту опису й арешту) в розмірі 107 гривень 30 копійок та за вимоги майнового характеру (звільнення майна з-під арешту) у розмірі 3219 гривень на рахунок № 31212206700010, Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, отримувач коштів: УДК у Солом'янському районі м. Києві.
Ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2012 року отримана позивачем 06 грудня 2012 року.
Станом на 25 грудня 2012 року до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про поновлення чи продовження строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вбачається, що вимоги ухвали від 22 листопада 2012 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз'яснені.
З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачеві.
Згідно квитанції № 40 від 20 листопада 2012 року ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила 51 гривню через АТ «УкрСиббанк».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 51 гривню, внесені нею через АТ «УкрСиббанк»згідно квитанції № 40 від 20 листопада 2012 року як судовий збір при подачі позову.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
Судове рішення № 28221760, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 25.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2609/27787/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: