Ухвала суду № 28221641, 25.12.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 2018/19700/2012

н/п 4-с/2018/106/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого: судді Чередник В.Є. при секретарі Кривенко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько Сергія Григоровича, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько Сергія Григоровича. Скаржник просила визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотька Сергія Григоровича від 20.09.2010 р. про відкриття виконавчого провадження № 21455022 та скасувати її.

Стягувач, ОСОБА_3, а також заінтересована особа, старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько Сергій Григорович, в судове засідання не з'явились, про день слухання справи сповіщені у встановленому законом порядку, письмові пояснення не подали.

Представник скаржника подав письмову заяву про розгдяд справу за його та скаржника відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.09.2010 р. постановою старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотько Сергія Григоровича було відкрито виконавче провадження № 21455022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів. Як вбачається з тексту зазначеної постанови виконавче провадження було порушено на підставі виконавчого листа від 06.09.2010 р. у справі № 2-1827/09/12, виданого Київським районним судом м. Харкова.

Однак, суд вважає зазначену постанову неправомірною з наступних підставах.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV у виконавчому документі зазначаються індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб -громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Крім того, відповідно до ст. 25 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за умови, якщо виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Однак вищезазначений виконавчий лист не відповідає вищезазначеним вимогам, зокрема, не містить ідентифікаційних номерів боржника та стягувача.

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" ідентифікаційні номери боржника та стягувача є обов'язковою інформацією, яка повинна міститись у виконавчому документів. На відміну від дати народження боржника та його місця роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунків стягувача та боржника тощо, які повинні зазначатись у виконавчому документів лише в тому випадку, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ.

Таким чином, виконавчий лист від 06.09.2010 р. у справі № 2-1827/09/12, виданий Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 130 468, 00 грн., е відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV. Тому державний виконавець мав відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ст. 26 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотька Сергія Григоровича від 20.09.2010 р. про відкриття виконавчого провадження № 21455022.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Золотька Сергія Григоровича від 20.09.2010 р. про відкриття виконавчого провадження № 21455022.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали шляхом подачі апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -