Постанова № 28216957, 04.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2012 № 4/044-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Зеленіна В.О.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Палькевич Н.С. - довіреність № 1-271 від 26.12.2011 року;

від відповідача: не з'явилися;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Іванків" та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2012 року

у справі № 4/044-12 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

„Київоблгаз",

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Іванків",

про стягнення 279 899,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 279 899,45 грн., з яких основного боргу за спожитий в 2011 році природний газ в сумі 245 000,00 грн., 17 149,99 грн. штрафу, 13 214,32 грн. пені, 2 002,74 грн. інфляційних втрат, 2 532,40 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2012 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 245 000,00 грн. заборгованості, 13 214,32 грн. пені, 2 002,74 грн. інфляційних втрат, 2 532,40 грн. 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Агрофірма „Іванків" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.05.2012 року та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2012 року (головуючий суддя: Алданова С.О., судді Дикунська С.Я., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу ТОВ „Агрофірма „Іванків" на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2012 року разом з доданими до неї матеріалами на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України повернуто без розгляду скаржнику.

25.06.2012 року відділом документального забезпечення апеляційного господарського суду зареєстровано касаційну скаргу б/н від 25.06.2012 року ТОВ „Агрофірма „Іванків" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2012 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2012 року касаційну скаргу ТОВ „Агрофірма „Іванків" задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2012 року скасовано, а справу було передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги відповідача до розгляду.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року для розгляду справи № 4/044-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко, судді - Скрипка І.М., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Крім того, не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.05.2012 року в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення 17 149,99 грн. штрафу та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року (головуючий суддя: Остапенко О.М., судді Скрипка І.М., Шипко В.В.) вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 19.07.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року здійснено заміну складу колегії суду. Розгляд апеляційної скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" на рішення господарського суду міста Київської області від 21.05.2012 року здійснюється у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Скрипка І.М., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року провадження у даній справі поновлено призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник відповідача в судове засідання, яке відбулося 04.10.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" задовольнити з підстав, викладених вище, а апеляційну скаргу ТОВ „Агрофірма „Іванків" залишити без задоволення.

У судовому засіданні, яке відбулось 04.10.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Агрофірма „Іванків" слід відмовити, апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" - задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 21.05.2012 року - скасувати частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 05.09.2011 року між ПАТ по газопостачанню і газифікації „Київоблгаз" (постачальник) та ТОВ „Агрофірма „Іванків" (споживач) було укладено договір № 30029-ПГ/11-1 на постачання природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався постачати відповідачу в 2011 році природний газ для власних виробничих потреб.

Згідно п. 3.5.1.2. договору, споживач зобов'язаний надати постачальнику заявку на плановий обсяг поставки газу до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому здійснюватиметься поставка газу.

Пунктом 6.1 договору сторони обумовили, що оплата вартості газу проводиться виключно грошовими коштами до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, в розмірі 100% вартості обсягу газу, який зазначений в заявці споживача та запланований для поставки на наступний місяць за ціною, що зазначена у п. 5.1. договору, на підставі щомісячних актів приймання передачі газу, оформлених у відповідності до п.3.3. даного договору.

На виконання умов договору, в листопаді-грудні 2011 року позивач поставив відповідачу природний газ в об'ємі 82 129 м3 на загальну суму 371 742, 79 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 6.1. договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу, на підставі акту приймання передачі газу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарський судом, зобов'язання по оплаті наданих за договором послуг, відповідачем виконані частково в сумі 126 742, 79 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за спожитий природній газ у 2011 році у розмірі 245 000, 00 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що відповідач будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за договором № 30029-ПГ/11-1 від 05.09.2011 року не надав, то позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 245 000, 00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 7.5. договору, просить стягнути з відповідача 13 214,32 грн. пені та 17 149, 99 грн. штрафу.

Відповідно до п.7.5. договору, у разі невиконання споживачем умов п. 6.1. договору, останній зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення строку платежу понад тридцять календарних днів споживач додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши відповідні розрахунки, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 13 214,32 грн. пені є обґрунтованими, арифметично вірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В частині стягнення 17 149,99 штрафу місцевим господарським судом було відмовлено в силу ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком місцевого господарського з огляду на наступне.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п.7.5. договору, сторони передбачили, що у разі невиконання споживачем умов п. 6.1. договору, останній зобов'язується сплатити не тільки пеню, а й додатково за прострочення строку платежу понад тридцять календарних днів споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати за поставлений позивачем природний газ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08.

За таких обставин, провівши відповідні розрахунки, враховуючи що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем строку платежу за спожитий природний газ в листопаді та грудні 2011 року понад 30 днів, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 17 149,99 грн. є законними, вірними та підлягають задоволенню.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17 149,99 грн. штрафу підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення в цій частині.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 2 002,74 грн. інфляційних втрат, 2 532,40 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природній газ у 2011 році, провівши відповідні розрахунки, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, є арифметично вірним, а тому вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 002,74 грн. та 3% річних в сумі 2 532,40 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач, у відповідності до статей 33, 34, 36 ГПК України надав суду усі необхідні письмові документи та матеріали на підтвердження та обґрунтування своїх позовних вимог та доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Натомість відповідачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження та обґрунтування своїх заперечень, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області 21.05.2012 року слід скасувати частково.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Іванків" на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2012 року у справі № 4/044-12 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню газифікації „Київоблгаз" на рішення господарського суду Київської області від 21.05.2012 року у справі № 4/044-12 задовольнити.

3. Рішення господарського суду Київської області від 21.05.2012 року у справі № 4/044-12 скасувати частково.

4. Резолютивну частину рішення господарського Київської області від 21.05.2012 року у справі № 4/044-12 викласти в такій редакції:

„1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Іванків" (08335, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Іванків, вул. Харківська, 41, код ЄДРПОУ 31598621) на користь

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" (08150, Київська обл. Києво - Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 245 000,00 грн. заборгованості, 17 149,99 грн. штрафу, 13 214,32 грн. пені, 2 002,74 грн. інфляційних втрат, 2 532,40 грн. 3% річних., 5 597,99 грн. витрат по сплаті судового збору."

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Іванків" (08335, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Іванків, вул. Харківська, 41, код ЄДРПОУ 31598621) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" (08150, Київська обл. Києво - Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 804,75 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Доручити місцевому господарському суду видати накази.

7. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

8. Справу № 4/044-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Зеленін В.О.