Постанова № 28216453, 01.08.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2012 року Справа № 5005/1156/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. -доповідача

суддів: Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., (зміна судової колегії відбулась на підставі розпорядження в.о. глови суду Паруснікова Ю.Б. від 27.07.2012р.)

при секретарі судового засідання: Єрьоміній К.В.,

представники сторін:

від позивача: Бессонова Н.П., представник, довіреність №1352 від 30.12.11;

від відповідача: Перехрест Г.П., представник, довіреність №б/н від 12.03.12;

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Автопорт", м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2012р. у справі №5005/1156/2011

за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків

до відповідача приватного акціонерного товариства "Автопорт",

м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором

в сумі 1 200 097,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2012р. у справі №5005/1156/2011 (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Автопорт" на користь Банку заборгованість за кредитними договорами у розмірі 1 200 097,00 грн., державне мито у розмірі 12 000 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення господарським судом першої інстанції покладено відсутність в матеріалах справи доказів погашення відповідачем спірної заборгованості за кредитом.

Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник /ПрАТ "Автопорт"/ звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за умов неповного дослідження важливих для вирішення спору обставин справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач зауважує на тому, що розгляд справи відбувався без змагальності сторін, надані позивачем докази мають однобічний та упереджений характер та, в свою чергу, не підтверджені кваліфікованим висновком експерта.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, а також, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2006 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та закритим акціонерним товариством "Автопорт" був укладений Кредитний договір №11019008000 (далі - "Кредитний договір 1"), згідно з умовами якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 200 000,00 (двісті тисяч) гривень, в порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі. Пунктом 1.2.1. Кредитного договору 1 встановлено, що надання кредиту здійснюється у наступний термін з 13 липня 2006р. по 13 липня 2009р. За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування встановлена процентна ставка 14% річних (п.1.3.1. Кредитного договору 1). За користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 16% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до простроченої заборгованості Позичальника (п. 1.3.2. Кредитного договору 1).

Виконання Банком умов кредитного договору №11019008000 від 13 липня 2006р. підтверджено випискою з банківського рахунку №26004047744700 про перерахування ЗАТ "Автопорт" 3 542 313,00 грн.

Разом з цим, наявність заборгованості за кредитом у розмірі 184 646,65 грн., по відсотках за користування кредитними коштами у розмірі 87 188,47 грн. та комісії у сумі 2 215,80 грн. підтверджено наявною в матеріалах справи банківською випискою по належному ЗАТ "Автопорт" (нині - ПрАТ "Автопорт") поточному рахунку №26004047744700 та не заперечується самим відповідачем.

Враховуючи викладене, за період з 23.04.2010р. по 22.10.2010р., на підставі п.7.1 кредитного договору 1 та ст.230 ГК України, Банком боржникові було нараховано 16 294,43 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 5 685,38 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам та 145,93 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Окрім того, 11 червня 2007 року між Банком та ЗАТ "Автопорт" був укладений Кредитний договір №11161743000 (далі - "Кредитний договір 2"), згідно з умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти, а Позичальник, зі свого боку, прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень, в порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі.

Пунктом 1.2.1. Кредитного договору 2 встановлено, що надання кредиту здійснюється у наступний термін з 11 червня 2007р. по 10 червня 2010р.

За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування встановлена процентна ставка 14% річних (п. 1.3.1. Кредитного договору 2). За користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 16% річних. (п. 1.3.2. договору).

Виконання Банком умов кредитного договору №11161743000 від 11 червня 2007 року підтверджено випискою з банківського рахунку №26003047744701 про перерахування ЗАТ "Автопорт" 1 000 000,00 грн.

В той же час, наявність заборгованості за кредитом у розмірі 607 936,97 грн., процентах за кредитом за період з 11.06.2007р. по 22.10.2010 р. у сумі 218 528,62 грн., а також, 8 267,95 грн. банківської комісії за період з 31.03.2009 року по 22.10.2010 року, підтверджено наявною в матеріалах справи банківською випискою по належному ЗАТ "Автопорт" (нині - ПрАТ "Автопорт") поточному рахунку №26004047744701 та самим відповідачем не заперечується.

Враховуючи викладене, за період з 23.04.2010р. по 22.10.2010р., на підставі п.7.1 кредитного договору 2 та ст.230 ГК України, Банком боржникові було нараховано нараховано 53 223,84 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 15 359,83 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 603,31 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Разом з цим, доказів повного або/чи часткового погашення відповідачем спірної заборгованості за кредитними договорами в розумінні ст.ст.32,33 ГПК України ПрАТ "Автопорт" суду не надано.

Таким чином, на думку колегії суддів, наведені вище докази підтверджують обґрунтованість позовних вимог та спростовують викладені в апеляційній скарзі твердження ПрАТ "Автопорт" з приводу прийняття господарським судом рішення про задоволення позовних вимог без достатніх на то підстав та за умов неповного з'ясування важливих для вирішення спору обставин справи.

При цьому, слід зазначити, що сам факт наявності спірної заборгованості за кредитними договорами відповідачем не заперечується, зі змісту ж апеляційної скарги вбачається лише факт незгоди відповідача з прийняттям судового рішення за відсутності кваліфікованого висновку експерта.

Проте, з цього приводу апеляційна інстанція вважає за доцільне зауважити наступне:

Дійсно, враховуючи значну суму позовних вимог, обсяг та складність розрахунку суми позову, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. у даній справі господарським судом ініційовано призначення судової експертизи, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено з покладенням обов'язку оплатити вартість експертних досліджень на позивача.

05.03.2012р., у зв'язку із неоплатою вартості судової експертизи, експертною установою справу повернуто до господарського суду.

Відповідно до Постанови пленуму ВГС України від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи (як у даному випадку), - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості, суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Таким чином, враховуючи відмову зобов'язаної сторони (позивача) оплатити вартість експертного дослідження та відсутність у справі доказів оплати вартості експертизи з боку ПрАТ "Автопорт" (враховуючи зацікавленість останнього в її проведенні, виходячи зі змісту апеляційної скарги), апеляційна інстанція жодних процесуальних порушень з боку місцевого господарського суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами не вбачає.

У підсумку, слід зауважити, що зазначена ухвала господарського суду від 15.03.2011р. про зупинення провадження у справі раніше була оскаржена ПрАТ "Автопорт" в апеляційному та касаційному порядку, як неправомірна, у зв'язку із безпідставністю, на погляд відповідача, призначення судової експертизи. (Ухвала від 15.03.2011р. про зупинення провадження постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011р. залишена без змін).

В той же час, вже в рамках даного апеляційного провадження ПрАТ "Автопорт" просить скасувати рішення господарського суду на підставі його прийняття за відсутності експертного висновку, доцільність отримання якого заперечував у згаданій вище апеляційній скарзі.

Наведене, на думку колегії суддів, свідчить лише про намір відповідача уникнути правової відповідальності за кредитними зобов'язаннями шляхом затягування судового процесу.

Таким чином, судова колегія вважає оскаржуване рішення правомірним, таким, що прийнято за умов надання належної юридичної оцінки наявним у справі доказам, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2012р. у справі №5005/1156/2011 -залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Автопорт", м.Дніпропетровськ, -без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя Т.Г. Стрелець