Постанова № 28216362, 13.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2012 р. справа №5009/2280/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Котелевський К.В. по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)», м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі №5009/2280/12 (суддя Хуторной В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький хлібозавод №5», м. Запоріжжя

до Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)», м. Запоріжжя

про захист ділової репутації, вилучення недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Запорізький хлібозавод №5», м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)», м. Запоріжжя, з позовом про визнання недостовірною та такою, що порочить і принижує ділову репутацію ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», інформацію, яка міститься в документальному фільмі під назвою «Шакали», вилучення у Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників) тиражу документального фільму «Шакали»та знищення його в порядку, встановленому законодавством України, а також стягнення з Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників) на користь позивача 100 000,00грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

В ході розгляду справи, 06.07.2012р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, в якій просив заборонити Запорізькій обласній громадській організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)»будь-яким іншим способом поширювати та розповсюджувати будь-яким чином (в тому числі по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, в місцях публічного розповсюдження інформації та в інших громадських місцях тощо) цикл документальних фільмів під назвою «Шакали».

Ухвалою від 11.07.2012р. господарський суд вищевказану заяву задовольнив, заборонив Запорізькій обласній громадській організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)»поширювати та розповсюджувати будь-яким чином цикл документальних фільмів під назвою «Шакали»; заборонив будь-яким іншим способом поширювати та розповсюджувати будь-яким чином (в тому числі по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, в місцях публічного розповсюдження інформації та в інших громадських місцях тощо) цикл документальних фільмів під назвою «Шакали».

Висновок про наявність підстав для задоволення такої заяви суд першої інстанції обґрунтував посилаючись на доведеність доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, оскільки фактичні обставини свідчать про розповсюдження негативної інформації про позивача, достовірність якої потребує перевірки.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Запорізька обласна громадська організація «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)»звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що зазначена ухвала винесена судом необґрунтовано та без достатніх правових підстав, оскільки позивачем жодним доказом не підтверджений факт розповсюдження відповідачем або іншими особами фільму «Шакали», а також прийнята без виклику представників сторін, чим порушено інтереси відповідача та право на рівний судовий захист. Крім того, на думку заявника, судом при винесенні ухвали порушений принцип співмірності заходів забезпечення позову та позовних вимог, бо задовольняючи клопотання позивача фактично прийняв рішення про недостовірність та негативність будь-якої інформації про відповідача.

Також, за твердженням заявника апеляційної скарги, у фільмі «Шакали»ані візуально, ані вголос не згадується саме позивач -ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», в ньому йде мова про хліб ТМ «Хлібодар», який випускається групою компаній, до складу якої входить і позивач.

Оскаржувана ухвала, за твердженням відповідача, встановлює заборону на розповсюдження циклу фільму «Шакали». На сьогоднішній день було поширено два фільми з циклу, в першому з яких немає жодного посилання на позивача чи групу компаній «Хлібодар». З огляду на викладене, на думку заявника, дії позивача мають на меті перешкоджання здійсненню відповідачем його статутної діяльності щодо об'єктивного освітлення окремих фактів «темної сторони»діяльності деяких публічних діячів-бізнесменів м. Запоріжжя. Окрім того, заходи забезпечення позову також стосуються інших осіб, які не є учасниками даного судового процесу, зокрема, засобів масової інформації, газет, Інтернет - видань тощо.

Вищевикладене, а також відсутність жодного обґрунтування, підкріпленого відповідними доказами для задоволення спірної заяви, за висновком скаржника, є підставою для скасування незаконної та необґрунтованої ухвали суду.

Позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 30.07.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також зважаючи на встановлений ст. 102 ГПК України п'ятнадцятиденний строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про забезпечення позову. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилався на доведеність факту поширення відповідачем негативної недостовірної інформації про нього та наголошував, що невжиття таких заходів дасть змогу відповідачу будь-яким способом продовжити чинити протиправні дії відносно позивача, транслюючи по телебаченню негативну недостовірну інформацію, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, рішення суду в даній справі дало б змогу позивачу бути засобом для протидії подальшому поширенню негативної недостовірної інформації про нього, а невжиття заходів забезпечення позову, на його думку, могло утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки на момент такого виконання негативна та недостовірна інформація про позивача вже буде поширена відповідачем або третіми особами широкому колу осіб.

Судова колегія апеляційної інстанції, з огляду на матеріали та обставини справи, вважає вищевикладені доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову враховуючи наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК УКраїни, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В ст. 67 ГПК України зазначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»встановлено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є вимоги про визнання недостовірною та такою, що порочить і принижує ділову репутацію ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», інформацію, яка міститься в документальному фільмі під назвою «Шакали», вилучення у Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників) тиражу документального фільму «Шакали»та знищення його в порядку, встановленому законодавством України, а також стягнення з Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників) на користь позивача 100 000,00грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилався на поширення відповідачем та третіми особами негативної та недостовірної інформації про нього, яка до того ж порочить його честь, гідність та ділову репутацію.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.

З огляду на матеріали справи та заяву позивача, місцевий господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що в оспорюваній ухвалі господарського суду не наведено обґрунтувань, підтверджених відповідними доказами, необхідності здійснення відповідного заходу, а також не встановлено, які саме обставини свідчать про розповсюдження негативної інформації саме про позивача. Отже суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, за відсутності доказів недостовірності розповсюдженої інформації, не перевірив вказаного факту. Інших доводів необхідності застосування заходів забезпечення позову позивачем до заяви надано не було.

Відтак, за висновком судової колегії, підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні, а отже ухвала суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству, прийнята з порушенням норм процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для її скасування.

Посилання скаржника на те, що ухвала про забезпечення позову винесена без участі сторін, не можуть бути підставою для її скасування, оскільки питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16).

У зв'язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у зв'язку з невідповідністю оскаржуваної ухвали нормам процесуального права, вона є такою, що підлягає скасуванню.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст. 104, ст.105, ст. 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)», м. Запоріжжя, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі №5009/2280/12-задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі №5009/2280/12 - скасувати.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запорізький хлібозавод №5», м. Запоріжжя, про забезпечення позову шляхом заборони Запорізькій обласній громадській організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)»будь-яким іншим способом поширювати та розповсюджувати будь-яким чином (в тому числі по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, в місцях публічного розповсюдження інформації та в інших громадських місцях тощо) цикл документальних фільмів під назвою «Шакали»- відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький хлібозавод №5», м. Запоріжжя, на користь Запорізької обласної громадської організації «Запорізький обласний правозахисний антирейдерський комітет (комітет захисту конституційних прав власників)», м. Запоріжжя, 536,50грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників-5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС