Рішення № 28215400, 22.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.12 Справа№ 5015/7487/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б.

при секретарі Дубенюк Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова, м.Львів, в інтересах позивача : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів

до відповідача 1 : Військової частини А 2874, м.Стрий Львівської області

до відповідача 2 : Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Самбір Львівської області

про: стягнення 4966,77 грн

За участю представників :

від прокуратури : Тарас С.Б. -ст.помічник прокурора;

від позивача : Білий Н.Ю.- представник ( довіреність №06-11503 від 29.11.2011 р);

від відповідача 1 : Смерека І.З. -представник (довіреність №49 від 23.01.2012 р)

від відповідача 2 : Місько Т.О. -представник ( довіреність №415 від 22.02.2012 р ).

Представникам сторін, прокурору роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді , клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Прокурора Шевченківського району м.Львова, м.Львів, в інтересах позивача : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів, до відповідача -військової частини А 2847, м.Стрий Львівської області, про стягнення 4 966,77 грн. заборгованості, у тому числі : 3% річних в сумі 591,67 грн, 1318,11 грн. інфляційних втрат , 3056,99 грн. пені.

Ухвалою суду від 23.12.2011 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 25.01.12 р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі. З підстав, зазначених в ухвалі від 25.01.12 р розгляд справи відкладався на 01.02.12 р. Ухвалою від 01.02.12 р залучено до участі у справі в статусі відповідача 2 Самбірську квартирно-експлуатаційну частину району, м.Самбір Львівської області, а розгляд справи відкладено на 06.03.12 р. Ухвалою від 06.03.12 р розгляд справи відкладено на 22.03.12 р.

В ході розгляду справи заяви про зміну предмету чи підстав позову ( в порядку ст.22 ГПК), заяви про уточнення позовних вимог не надходили .

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши наявні у справі матеріали в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Прокурор Шевченківського району м.Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», до відповідача : Військової частини А 2847, м.Стрий Львівської області, про стягнення 4966,77 грн. заборгованості (3% річних в сумі 591,67 грн, 1318,11 грн. інфляційних, 3056,99 грн. пені).

З підстав, наведених в ухвалі господарського суду від 01.02.12 р , відповідно до ст.24 ГПК України, залучено до участі у справі як другого відповідача Самбірську квартирно-експлуатаційну частину району, м.Самбір Львівської області.

Як встановлено судом і це вбачається з матеріалів справи , 31.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» від імені якого діє Стрийське Управління по експлуатації газового господарства (позивачем у справі, облгазом) та Військовою частиною А 2847 ( відповідачем у справі , споживачем) був укладений двосторонній Договір №666 з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій ( далі -договір).

За цим договором позивач (Облгаз) взяв на себе зобов»язання надавати відповідачу (Споживачу) послуги з постачання та транспортування природного газу, а Споживач -здійснювати оплату згідно умов цього Договору.

Відповідно до п.5.23 Договору, приймання-передача газу оформляється відповідним актом до 30 (31) числа звітного місяця. Акт підписується Споживачем та Облгазом і є підставою для розрахунків.

Ціна газу по даному договору узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору ( п.6.1).

Оплата за постачання та транспортування газу здійснюється Споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок Облгазу в наступному порядку : 50% від запланованих для поставки обсягів газу у поточному звітному місяця до 10 числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюються до 25 числа звітного місяця ( п.7.1). Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Облгазу або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Облгазу ( п.7.2). Відповідно до п.7.3 , у випадку наявності заборгованості за постачання та транспортування природного газу за попередні періоди Споживач зобов»язаний здійснювати її оплату. Облгаз має право зараховувати кошти , які надійшли від Споживача, незалежно від призначення платежу, на погашення боргу попередніх періодів. Відповідно до п.7.4, сума оплачених коштів , що перевищує вартість послуг по постачанню та транспортуванню природного газу, зараховується як попередня оплата за наступні періоди.

Договором встановлена відповідальність сторін. Так, відповідно до умов в п.8.1, сторони несуть відповідальність за невиконання умов даного договору згідно вимог чинного законодавства та умов даного договору. За порушення строків виконання зобов»язань, зазначених у розділі 7 даного договору , Споживач сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення , пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості ( п.8.2).

Відповідно до умов п.п.91.1-9.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов»язків по даному договору , якщо невиконання є наслідком форс-мажорних обставин.

Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли після підписання договору внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, аварії на газопроводах не з вини Облгазу, вибухи, війну або військові дії, а також рішення органів влади, які роблять неможливим виконання умов даного договору.

Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, або державними виконавчими установами.

Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Облгазу вартості спожитого газу та послуг по його транспортуванню, наданих до їх виникнення.

Договір набуває чинності з 01 січня 2011 року і діє в частині надання послуг до 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунків -до їх повного здійснення. Термін дії даного договору може бути продовжений додатковою угодою до даного договору . Договір за погодженням сторін може бути розірваним достроково (п.12.1).

До договору №666 від 31 грудня 2010 року з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій , між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», від імені якого діє УЕГГ Стрийське ( Облгаз) та Військовою частиною А 2847 ( Споживач) , згідно п.6.1 договору, було укладено Додаткову угоду №1, якою узгоджено ціну газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу 1 у спірному періоді 19 385 м.куб. газу, який був спожитий відповідачем1, що підтверджує факт прийняття виконання зобов»язань відповідачем 1. Дана поставка здійснена в межах дії договору №666 від 31 грудня 2010 року.

На виконання умов зазначеного вище договору, та укладеної додаткової угоди, у період який є спірним за цим позовом : з березня 2011 року по квітень 2011 року, позивачем постачався відповідачу 1 природний газ ( щомісячні об»єми поставки газу в м.куб, тариф, вартість спожитого природного газу відповідачем 1, підстава нарахування (акти прийому-передачі), відомості про оплату за спожитий природний газ, а відтак і сальдо на кінець кожного місяця із спірного періоду та сальдо станом на 01.07.2011 року в сумі 62988,93 грн) відображено в Розрахунку заборгованості Військової частини А-2847 перед ПАТ «Львівгаз» за спожитий природний газ, станом на 01.07.2011 року, який додається до позовної заяви.

Відповідачі не подали суду заперечень ні щодо кількості поставленого у спірному періоді природного газу, ні щодо нарахованої вартості спожитого природного газу у спірному періоді; не спростували доводів прокурора про наявність основного боргу в сумі 62988,93 грн станом на 01.07.2011 року. Більше того, поданою відповідачем 2 до матеріалів копією платіжного доручення №458 від 22.09.11 р підтверджується сплата ним коштів в сумі 62 988,93 грн.(основного боргу ) на рахунок позивача, що підтвердили в судовому засіданні й сторони.

Відповідачі не висловили заперечень щодо вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат та щодо проведених позивачем розрахунків сум по цих нарахуваннях. У відзиві №567 від 21.03.2012 року відповідач 2 просить «зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій (пені,3% річних) позивачем по договору», оскільки Самбірська КЕЧ району не ухилялась від виконання умов договору, однак фінансується з державного бюджету і проводить розрахунки в міру поступлення коштів , а у даному випадку прострочення оплати за спожитий у спірному періоді природний газ наступило внаслідок невчасного поступлення коштів з державного бюджету.

При розгляді зазначеного клопотання відповідача 2, суд виходив із наступного.

Пеня є самостійним способом захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов»язань. Нею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов»язання, зокрема в разі прострочення виконання. За Цивільним кодексом неустойка має дві форми : пеню і штраф. Отже, пеня, виступаючи однією з форм неустойки, не може мати іншої форми, зокрема форми річних.

Відповідно до частини першої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб»єктів господарювання та споживачів здійснюється , зокрема, шляхом відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

До інших засобів захисту таких прав слід віднести передбачені ст.625 ЦК України річні. Відтак, за своєю правовою природою пеня і річні є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов»язань.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд , приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання.

Отже, чинним законодавством не передбачено право суду на зменшення 3 % річних ( в даному випадку :нарахованих позивачем 3% річних в сумі 591,67 грн).

Відповідно до розрахунку, що доданий прокурором до позовної заяви, інфляційні становлять 1318,11 грн, 3% річних -591,67 грн, пеня -3056,99 грн.

Відповідачі правомірність проведених позивачем розрахунків інфляційних та трьох процентів річних, відповідно у розмірі 1318,11 грн, 3% річних -591,67 грн не заперечили. Відповідно, заявлені вимоги про стягнення інфляційних та трьох процентів річних в зазначених сумах підлягають до задоволення та стягнення.

За порушення строків виконання зобов»язань, зазначених у розділі 7 даного договору, відповідно до п.8.2 договору, прокурором нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення за несвоєчасне виконання розрахунків за природний газ, в сумі 3056,99 грн, із врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», положень п.6 ст.232 ГК України. Вимога про стягнення пені відповідачами не заперечується, відтак підлягає до задоволення. Поряд з цим, вирішуючи питання про зменшення пені, яка підлягає стягненню за клопотанням відповідача 2, суд об»єктивно оцінює обставини наведені відповідачем 2 у відзиві та доходить висновку, що даний випадок є винятковим, суд також виходить із інтересів сторін, ступеня виконання зобов»язання, причини неналежного виконання зобов»язання тощо та вбачає за можливе зменшити розмір нарахованої пені на 50% та задоволити вимогу про стягнення пені в сумі 1528,50 грн.

Як встановлено судом і це вбачається з матеріалів справи, заперечення відповідача 1 (В/Ч А 2847) мотивовані ( обґрунтовані) тим зокрема, що належним відповідачем у справі за позовом прокурора по зобов»язаннях за спожитий відповідачем 1, однак не оплачений своєчасно природний газ, відповідно до договору №666 від 31 грудня 2010 року, повинен бути відповідач 2 (Самбірська КЕЧ району ).

Стаття 24 ГПК України надає право суду замінити неналежного відповідача, якщо встановлено, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом. Така процесуальна дія суду повинна бути обумовлена у цьому випадку згодою прокурора, яким заявлено позов. Оскільки В/Ч А 2847 є боржником у матеріально-правовому відношенні, з якого виник спір, прокурором не надано згоди на заміну первісного відповідача належним відповідачем, суд залучив Самбірську КЕЧ району до участі у справі як іншого відповідача.

Як зазначено відповідачем 1 та встановлено судом відповідно до листа від 09.12.2005 року Директора департаменту фінансів Міністерства оборони України та начальника Головного Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України , відповідно до директив МО України №Д-332/1/10, №Д-332/1/014, в Збройних Силах України проведені реорганізаційні заходи щодо створення квартирно-експлуатаційного забезпечення , яким передбачено закріплення всіх будівель (КЕЧ районів) та здійснення ними дій, пов»язаних із забезпеченням військових частин комунальними послугами, енергоносіями та паливом. На підставі вказаних директив, після передачі на баланс Самбірської КЕЧ району забезпечення військову частину послугами, у військовій частині А2847 було закрито Код програмної класифікації видатків 2101060 «Утримання , експлуатація, обслуговування казарменно-житлового фонду будівель, споруд та об»єктів, що належать ЗС України»та Код економічної класифікації видатків КЕКВ 1164 «Оплата природного газу», після чого військові частини ЗС України не являються розпорядниками бюджетних коштів відповідних видатків. Із врахуванням зазначеного, усі розрахунки за спожиті військовими частинами , установами, організаціями Міністерства оборони України комунальні послуги ( в т.ч. спожитий природний газ) здійснює Самбірська квартирно-експлуатаційна частина; у Військовій частині А 2847 відсутні рахунки для оплати комунальних послуг ( в тому числі поставленого газу), немає відповідного кошторису, фінансових призначень та асигнувань, кошти на дані цілі не передбачені та з Державного бюджету України у військову частину не надходять. Це також підтверджується листом-довідкою відповідача 1 від 19.03.12 р №173 ( є в матеріалах справи). Військова частина не проводить розрахунки з організаціями-постачальниками і не має жодних фінансових відносин з ними. Усі платежі здійснює виключно Самбірська КЕЧ району, на яку покладено цей обов»язок, має відповідні призначення та асигнування.

Відповідач 2 зазначених обставин не заперечує.

Відповідно до п.7 Листа Вищого арбітражного суду України від 11.11.1999 року №01-8/531 «Про Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»військові частини як суб»єкти господарської діяльності несуть передбачену законом та договором відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов»язань, за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державі. Відповідальність військової частини як суб»єкта господарської діяльності обмежується коштами, які надходять на її рахунок за відповідними статтями (крім захищених статей), а у разі недостатності цих коштів відповідальність за зобов»язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. У випадку відсутності або недостатності коштів на рахунку військової частини стягнення за її зобов»язаннями за будь-яких умов не може бути звернено на закріплене за військовою частиною майно. У цих ситуаціях до участі у справі може бути залучено Міністерство оборони України.

Відповідно до вимог ст.ст.553,554 Цивільного Кодексу України 31 .12.2010 року між ПАТ «Львівгаз»в особі філії Стрийське УЕГГ ( Облгаз), з однієї сторони і Військовою частиною А 2847 ( Боржник) з другої сторони та Самбірською квартирно-експлуатаційною частиною району ( Поручитель), з третьої сторони був укладений договір поруки №660. За цим договором ( п.1.1) Поручитель зобов»язується перед Кредитором Боржника відповідати за виконання останнім свого зобов»язання по Договору №666 від 31.12.2010 р. Відповідно до п.1.2, у випадку невиконання Боржником своїх зобов»язань по оплаті за розрахунковий період згідно з Договором вказаним в п.1.1 даного Договору, протягом одного дня , Поручитель зобов»язується у 3-ох денний термін з моменту прострочення Боржником оплати чергового щомісячного платежу, або з отримання вимоги Кредитора відповідати перед Кредитором в межах суми боргу за спожитий газ та надані послуги з його транспортування, шляхом перерахування коштів на розподільчий рахунок філії Стрийське УЕГГ у відповідності до вимог Договору №666 від 31.12.2010 р. Банківські реквізити Кредитора на які здійснюються платежі передбачені даним договором в філії Львівське обласне управління ВАТ «Ощадбанк»р/р 260303021063 ІПН 033490313025 Код ЗКПО 20773253 МФО 325796 Одержувач філія Стрийське УЕГГ ( п.п.1.2.1 п.1.2). Пунктом 1.3 договору поруки передбачено, що у разі порушення Боржником зобов»язання, забезпеченого порукою Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поряд з цим, у п.2.1 зазначеного договору сторони встановили, що Поручитель повинен виконати зобов»язання передбачені в п.1.1 та в п.1.2 даного Договору, а в п.2.6 сторони встановили , що виконання Поручителем зобов»язань за цим Договором є безумовним.

Договір поруки №660 від 31 грудня 2010 року був укладений саме з метою врегулювання правового статусу платника ( Самбірської КЕЧ району) та імплементації його в правовідносини з організацією-постачальником природного газу. Фактичні ж розрахунки КЕЧ району здійснювала , що підтверджується матеріалами справи, зокрема : копіями платіжних доручень, копіями банківських виписок, листом №817 від 01.07.11 р, бухгалтерською довідкою №540 від 19.03.12 р.

Тобто, у даному випадку з врахуванням зазначених вище директив МО України, суд залучив до участі у справі як відповідача 2 Самбірську КЕЧ району та враховує той факт, як уже було зазначено вище, що у Військовій частині А2847 відсутні рахунки для оплати комунальних послуг ( у т.ч. й на оплату природного газу), немає відповідного кошторису, фінансових призначень та асигнувань , кошти на дані цілі не передбачені та з Державного бюджету України у військову частину не надходять.

Також суд відзначає, що позивач у справі у своєму клопотанні від 01.02.12 р №06-779 адресованому господарському суду Львівської області ( вх.№117) не заперечував проти залучення до участі у справі як відповідача 2 Самбірську КЕЧ району, а також, що відповідач 2 підтверджує проведення розрахунків за спожитий відповідачем 1 природний газ , поставлений згідно договору №666 від 31 грудня 2010 року, коштами, які поступають з Державного бюджету України.

Сторонами дотримано вимог ст.520 ЦК України , оскільки позивач, підписавши договір поруки , надав письмову згоду на заміну кредитора. Крім того, договір поруки №666, укладений між кредитором за основним зобов»язанням і поручителем, як і передбачено ст.553 ЦК. Участь боржника у договорі поруки не змінює зобов»язань сторін, а також прямо не забороняється законодавством України.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що грунтується на всебічному , повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, положення норм ст.ст.4-3,32,33,34 ГПК України , та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати ( судовий збір) покладається на відповідача 2 та підлягають стягненню в дохід Держбюджету України. Керуючись ст.ст.1,2,21,24,32,33,34,36,43,49,75,82,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району(81400, м.Самбір Львівської області, вул.Завокзальна,13, код ЄДРПОУ 08060912) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз ( 79039, м.Львів, вул.Золота,42, код ЄДРПОУ 03349039) 1318,11 грн. інфляційних втрат, 591,67 грн 3 % річних, 1528,50 грн пені.

3. Стягнути з Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району (81400, м.Самбір Львівської області, вул.Завокзальна,13, код ЄДРПОУ 08060912) в доход державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

4.Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5.В решті вимог відмовити .

В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення. Повний текст рішення виготовлено 26.03.12 року.

Суддя Кітаєва С.Б.