ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-57/8176-2012 17.07.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація"
до 1) Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві
2) Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"
про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Янківський А.В. (Дов.)
Від відповідача-1: Клюковський М.В. (Дов.)
Від відповідача-2: не з'явився
У судовому засіданні 17.07.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач -Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача 1 -Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, відповідача 2 -Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про:
- визнання права власності на нежитлові приміщення №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві;
- зобов'язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Генерація" сертифікат про відповідність збудованих об'єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлові приміщення №143 №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві;
- зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Генерація" право власності на нежитлові приміщення №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2012р. порушено провадження у справі № 5011-57/8176-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2012р.
Представник позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація" в судовому засіданні 17.07.2012р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача 1 -Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві в судовому засіданні 17.07.2012р. позовні вимоги заперечив, проте письмового відзиву та інших витребуваних документів суду не надав.
Представник відповідача 2 -Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" в судове засідання 17.07.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2012р. не виконав. Відповідач 2 належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №20870323.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, враховуючи те, що за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, неявка представника відповідача 2 не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін суд,
ВСТАНОВИВ:
16.02.2011р. між Спільним українсько-в'єтнамським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сакімекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Генерація" укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень №143, №144 (в літері А) загальною площею 534,20 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7.
Право власності на нежилі приміщення №143, №144 (в літері А) загальною площею 534,20 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7 було зареєстроване 23.02.2011р. за ТОВ "Генерація", в підтвердження чого позивачем надано витяг КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об'єкти нерухомого майна" від 23.02.2011р.
Згідно довідки КП "Київський інститут земельних відносин" Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради №51 від 17.01.12р. вищевказані нежилі приміщення розташовані земельній ділянці загальною площею 1643,40 м2 , що належить позивачу.
Позивач зазначає, що з часу державної реєстрації нежилих приміщень №143, №144 (в літері А) загальною площею 534,20 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7 ним було здійснено перепланування, реконструкцію, внаслідок чого загальна площа об'єкту дорівнює 691,5 м2.
Позивач відмічає, що звернувся до експертної установи з проханням провести обстеження вказаних вище нежитлових приміщень загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві та встановити чи відповідають вони вимогам нормативної документації в галузі будівництва.
Відповідно до Висновку експертного будівельно-технічного дослідження складеного 19.03.2012р. нежитлові приміщення магазину №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7 відповідають вимогам нормативної документації в галузі будівництва.
Як зазначає, позивач, з метою належного оформлення володіння нежитловими будівлями по вул. Маршала Тимошенко, 7 він звернувся до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва з листом №4 від 30.03.2012р., в якому просив прийняти в експлуатацію та видати сертифікат про відповідність збудованого об'єкта проектній документації.
Позивачем отримано лист Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва №7/26-3325/05 від 23.04.2012р. відповідно до якого повідомлено, що під час підготовки та подання документів для прийняття в експлуатацію нежитлових приміщень №143, №144 (в. літ. А) на вул. Маршала Тимошенко, 7 в Оболонському районі м. Києва позивачу необхідно керуватись ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №461 від 13.04.2011р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставну відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві у видачі сертифікату відповідності, що, на думку позивача, є порушенням права та охоронюваних законом інтереси позивача. Щодо вимоги до відповідача 2 -Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", то позивач зазначає, що функцію реєстрації об'єктів нерухомості покладено саме на відповідача 2, а позивач без відповідної реєстрації не може володіти майном, що належить йому.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 р., об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди, підлягають технічній інвентаризації.
З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" проведено технічну інвентаризацію об'єкту будівництва та складено технічний паспорт станом на 13.03.2012р., у якому наведено опис основних конструктивних елементів нежитлового будинку (приміщення), загальною площею 691,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7.
Крім того, на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" було проведено експертне будівельно-технічне дослідження нежитлових приміщень магазину №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7, про що складено висновок №340 від 19.03.2012 р.
Відповідно до вищезазначеного висновку нежитлові приміщення магазину №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7 відповідають вимогам нормативної документації в галузі будівництва. Згідно з вказаним висновком нежитлові приміщення магазину №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7, знаходяться в завершеному стані, у зв'язку з чим його будівельна готовність становить 100%.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги той факт, що висновок № 340 від 19.03.2012 р. складений експертом Лісниченко С.В., який має кваліфікацію судового експерта з спеціальностей: 10.6. "Дослідження об'єктів нерухомості будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів", 10.7. "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками", 10.10. "Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд", (свідоцтво від 24.02.2006 року № 965, видане Міністерством юстиції України, термін дії подовжено безстроково), належними методами та з використанням відповідної нормативної та будівельно-технічної літератури, суд приймає до уваги висновок експертного будівельно-технічного дослідження як належний доказ відповідності спірного майна будівельним нормам.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Суд вважає, що позивачем може бути захищено його право власності на реконструйоване ним майно шляхом визнання за ним права власності на вказане майно. При цьому доказом не визнання такого права є дії відповідних державних органів щодо відмови у видачі документів, необхідних для здійснення реєстрації права власності на майно, що належить позивачеві, в нових площах.
Таким чином, враховуючи той факт, що позивачем фактично за власні кошти були проведені необхідні роботи по переплануванню, реконструкції нежитлових приміщень магазину №143, №144 (в літері А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7, беручи до уваги відповідність зазначеного об'єкту будівельним нормам та правилам, суд приходить до висновку, що ТОВ "Генерація" набуло право власності на нежитлові приміщення магазину №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7, внаслідок чого позовні вимоги про визнання права власності підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Генерація" сертифікат про відповідність збудованих об'єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлові приміщення №143 №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві, то зазначена вимога визнається правомірною та такою, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до п. п. 2, 3 зазначеного Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами.
Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.
В п. п. 22, 23 вищенаведеної постанови зазначено, що видачу сертифіката здійснює Інспекція, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката.
Згідно п. 26 постанови Інспекція приймає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення про видачу сертифіката або відмову в його видачі за формою згідно з додатком 5 постанови.
В п. 27 постанови визначено, що підставою для відмови у видачі сертифіката є:
- неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
- невідповідність об'єкта проектній документації та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.
У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката Інспекція надсилає замовнику протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 5. Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути оскаржено до суду.
Матеріали справи свідчать, що листом №7/26-3325/05 від 23.04.2012 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було відмовлено позивачу у видачі сертифіката на нежитлові приміщення №143 №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві.
При цьому, відповідачем 1 -Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було зазначено, що позивачем було подано документи, що не відповідають вимогам п. 23 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року.
Між тим, позивачем зазначено, що рішення за формою згідно з додатком 5 постанови він не отримував. Натомість позивачем отримано лист Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві №7/26-3325/05 від 23.04.2012р., який за своєю суттю не є рішенням про відмову в наданні позивачу сертифікату про відповідність збудованого об'єкта проектній документації. Доказів протилежного відповідачем 1 суду не надано.
При цьому, як встановлено судом вище, нежитлові приміщення магазину №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 7 відповідають вимогам нормативної документації в галузі будівництва, а тому відмова Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві у видачі позивачу сертифікату відповідності є безпідставною.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача 1 -Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо необґрунтованої відмови позивачу у видачі сертифіката порушують право власності позивача та позбавляє можливості використовувати належне йому майно.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи висновки суду стосовно набуття позивачем права власності та беручи до уваги необґрунтовану відмову відповідача 1 у видачі сертифікату відповідності позивачеві, позовні вимоги про зобов'язання відповідача 1 -Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Генерація" сертифікат про відповідність збудованих об'єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлові приміщення №143 №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві, підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд зазначає, що позовна вимоги про зобов'язання відповідача 2 -Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Генерація" право власності на нежитлові приміщення №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві, заявлена позивачем передчасно, а тому не підлягають задоволенню судом, з огляду на наступне.
Згідно ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Статтею 4 цього ж Закону визначено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до п. 7, 8 Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві № 74/74 від 20.06.2002 року підлягає державній реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в місті Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в місті Києві є обов'язковою для суб'єктів цих прав - фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, держави Україна в особі відповідних органів влади, а також територіальної громади міста Києва, територіальних громад районів у місті Києві в особі органів місцевого самоврядування з одного боку та Бюро з іншого боку.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача 2 -Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" з заявою про реєстрацію права власності з відповідним переліком документів, а також не надано суду доказів відмови відповідача 2 (підстав відмови) від реєстрації права власності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що порушення відповідачем 2 -Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" права власності позивача є не доведеним з боку позивача у справі, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація" підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача 1 пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Генерація" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 10; код ЄДРПОУ 32075475; р/р 26007119792001 в ПАТ "Приватбанк", МФО 305299) на нежитлові приміщення №143, №144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві.
3. Зобов'язати Інспекцію Державного архітектурно -будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЕДРПОУ 35647677) видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Генерація" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 10; код ЄДРПОУ 32075475; р/р 26007119792001 в ПАТ "Приватбанк", МФО 305299) сертифікат про відповідність збудованих об'єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежитлові приміщення №№143,144 (в літері А) загальною площею 691,5 м2 по вул. Маршала Тимошенко, 7 в м. Києві.
4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, вул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 35647677, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 10; код ЄДРПОУ 32075475; р/р 26007119792001 в ПАТ "Приватбанк", МФО 305299) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 23.07.2012р.
Суддя О.В. Гулевець
Судове рішення № 28214787, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-57/8176-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: