Рішення № 28214243, 15.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/524-2012 15.03.12

За позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики"

про стягнення 16 357, 36 грн.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Панасенко Р.О. -пред. за довір. №5-01-12/П від 30.01.12р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" про стягнення заборгованості 16 357, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/524-2012 та призначено її розгляд на 02.02.2012 року.

Представник позивача 02.02.2012р. надав документи на вимогу ухвали суду.

Представник відповідача 02.02.2012р. заявив суду клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив заявлене клопотання.

В судовому засіданні 02.02.2012р. було оголошено перерву до 20.02.2012р.

20.02.2012р. перед початком розгляду справи, представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №048-71-101 від 05.01.2012р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 14.03.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 14.03.2012р. з'явились представники сторін та надали суду додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 14.03.2012р. було оголошено перерву до 15.03.2012р.

Представник позивача надав через канцелярію суду 15.03.2012р. заяву про припинення провадження в частині стягнення заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами спожитої електричної енергії у розмірі 1 000,00 грн., та просить суд стягнути з відповідача 15 357, 36 грн. заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2012р. проти позовних вимог не заперечував.

Позивач у судове засідання 15.03.2012р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджено відміткою на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні, яка міститься в матеріалах справи.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.03.2012р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.1990р. між підприємством Київські кабельні мережі ВЕО "Київенерго", яке відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.02.95 №31, 31.08.95 №177 та від 29.09.95 №176 реорганізовано у філіал АК "Київенерго", яке є правонаступником його майна, прав та обов'язків та яка у квітні 2011р. у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17 вересня 2008р. перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -постачальник, позивач) та Київським виробничим об'єднанням реле та автоматики, назва якого було змінено на Холдингову компанію "Реле та автоматики", а з 30.04.2002 - відкрите акціонерне товариство "Київський завод реле та автоматики" (далі -споживач, відповідач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 397 (о/р 362) (далі - договір), який згідно додаткової угоди №1 від 10.03.2010р. викладений у новій редакції.

Згідно з п. 1 додаткової угоди №1 від 10.03.2010р. до договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії: РП 256 на межі балансової належності споживача.

Приєднання та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку "перелік об'єктів споживача".

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3., та 2.3.4 додаткової угоди від 10.03.2010р. до договору, постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору; постачати споживачу електроенергію як різновид товару: - в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); - згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін": - з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, а споживач зобов'язується виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків "Перелік об'єктів споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунку" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків за електроенергію та знаття показань електролічильників споживачів".

Згідно з п. 1 додатку № 2 до договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 28 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Пунктом 2.1. додатку № 2 до договору встановлено, що споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на поточний розрахунковий період за нижче зазначеною системою платежів і розрахунків:

- до 30 числа розрахункового місяця -25%;

- до 9 числа розрахункового місяця -25%;

- до 18 числа розрахункового місяця -25%;

- до 26 числа розрахункового місяця -25%;

вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.

Відповідно до п. 2.2. додатку №2 до договору, остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами договору здійснюються на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за споживання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення Споживачем Правил користування електричною енергією.

При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.

Згідно до п. 4.3 додатку №2 до договору, обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітній розрахунковий період визначається з урахуванням вимог п.4.1.1-4.1.7 цього додатка та підтверджується актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у додатку до цього договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Однак, відповідно до п. 2.3.2 додаткової угоди №1 від 10.03.2010р. до договору споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків "Перелік об'єктів споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Згідно з п. 4.2.2. додаткової угоди №1 від 10.03.2010р. до договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВа і більше та середньомісячним споживання 50 000 кВт год і більше.

У відповідності до п. 4.2.3. додаткової угоди №1 від 10.03.2010р. до договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ (№ 562 від 04.05.06 р., за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням -надалі Методика), у разі таких споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених методикою.

Пунктом 6 додатку №2 до договору передбачено, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатка "Акт про використану електричну енергію". Протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачений до дати зазначеної у платіжному повідомленні, і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

Згідно з пунктами 2.3.5. та 3.1.5. додаткової угоди №1 від 10.03.2010р. до договору, споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю за показниками якості електроенергії.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням очікуваного обсягу постачання електроенергії на 2011р., визначених у Додатку №8 "Обсяги постачання електричної енергії", позивачем визначено двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами, яка:

за червень 2011р. склала 15 936 кВт/г (115 936 кВт/г факт -100 000 кВт/г додаток8а) вартістю 15 979, 34 грн. (15 936 кВт/г *0,8350 тариф+20%),

за липень 2011р. склала 377 кВт/г (100 377 кВт/г факт-100 000 кВт/г додаток 8а) вартістю 378, 02 грн. (377 кВт/г*0,83560 тариф+20% ).

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № 397 (о/р 362) від 29.12.1990р., тоді як відповідач здійснив за спожиту електричну енергію розрахунок частково.

Відповідно до п. 6 додатку №2 до договору відповідач протягом наступних календарних місяців отримує у позивача рахунки на оплату двократної вартості перевищення, який має бути оплачений до дати зазначеної ту платіжному повідомленні і не перевищувати 5 операційних днів для отримання рахунка.

Так, відповідачем 04.07.2011р. отримано рахунок №362/6/3 на суму 15 979, 34 грн. та 28.07.2011р. рахунок №362/7/3 на суму 378, 02 грн. Однак на даний час дані рахунки відповідачем не сплачено.

Отже, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідачем порушені договірні зобов'язання щодо своєчасного проведення оплат, внаслідок чого виникла заборгованість за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами спожитої електричної енергії за червень-липень 2011р. включно, яка станом на 01.01.2012р. становить 16 357, 36 грн., що підтверджується документами, які позивач надав у якості додатків до позовної заяви.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати, внаслідок чого виникла заборгованість за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами споживання електричної енергії за червень-липень 2011р. включно, яка станом на 01.01.2012р. становить 16 357, 36 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник позивача надав через канцелярію суду 15.03.2012р. заяву про припинення провадження в частині стягнення заборгованості за двократну вартість різниці між фактичної спожитою та договірною величинами спожитої електричної енергії у розмірі 1 000,00 грн., у зв'язку з оплатою відповідачем 1 000,00 грн., після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням №143 від 13.03.2012р. (оригінали в матеріалах справи).

З зазначеного вбачається, що на час прийняття судом рішення відповідач сплатив частково суму боргу у розмірі 1 000,00 грн.

Таким чином, провадження у справі в частині сплати боргу у розмірі 1 000,00 грн. підлягає припинення на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, враховуючи що на момент винесення рішення відповідачем було частково сплачено суму боргу у розмірі 1 000,00 грн., то судом розглядається вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами спожитої електричної енергії в розмірі 15 357, 36 грн.

Відповідач у судовому засіданні 15.03.2012р. визнав борг перед позивачем у розмірі 15 357, 36 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 15 357, 36 грн. заборгованості, а відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечує, отже, вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 15 357, 36 грн. за договором на постачання електричної енергії №397 (о/р362) від 29.12.1990р. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1609, 50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" (03680, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 6, код ЄДРПОУ 00214853) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 15 357, 36 грн. (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 36 коп. двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. Провадження у справі щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" частини суми боргу в розмірі 1 000,00 грн. припинити.

Повний текст рішення виготовлено 20.03.2012р.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Д.В. Мандичев