Ухвала суду № 28210500, 13.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р.Справа № 2-а-7848/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморря»до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000032300/0 від 02.06.2010, №0000032300/1 від 17.06.2010 та №0000032300/2 від 26.08.2010, №0000032300/3 від 11.11.2010, -

встановиЛА:

11 листопада 2010 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000032300/0 від 02.06.2010, №0000032300/1 від 17.06.2010 та №0000032300/2 від 26.08.2010, №0000032300/3 від 11.11.2010.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Суд першої інстанції своєю постановою від 31 січня 2011 року позов задовольнив в повному обсязі.

Скасував, винесені Очаківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області податкові повідомлення-рішення №0000032300/0 від 02.06.2010, №0000032300/1 від 17.06.2010 та №0000032300/2 від 26.08.2010, №0000032300/3 від 11.11.2010 в повному обсязі.

Очаківська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Очаківська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 26.04.2010 по 17.05.2010 Очаківською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Приморря», за наслідками якої складено акт №52/23/32178609 від 20.05.2010 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Приморря», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009.

За результатами перевірки СДПІ складено акт №52/23/32178609 від 20.05.2010

У п.2 висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення ТОВ «Приморря»п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 56843,0 грн.

За наслідками перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000032300/0 від 02.06.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 85256,0 грн., з яких 56843,0 грн. донарахованого податку з ПДВ та 28422,0 грн. штрафних санкцій.

Під час процедури адміністративного оскарження, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0000032300/1 від 17.06.2010 та №0000032300/2 від 26.08.2010, №0000032300/3 від 11.11.2010.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно пунктів 1.3, 1.5, 1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (із змінами та доповненнями (надалі -Порядок №327), за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки оформляється акт, який є службовим документом, що стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень.

У п.3.2.2 акту перевірки «Податковий кредит»відповідачем зазначено, що на порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР позивачем завищено податковий кредит на суму 56843,0 грн., через включення до його складу сум ПДВ за придбану у ТОВ «Промбудмаш Лтд»сировину, які не підтверджені податковими накладними.

Згідно п.1.7 Порядку №327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 2.3.2 Порядку №327 також передбачає, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Відповідно до п.3.1.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, які затвердженні наказом ДПА України №584 від 11.09.2008 (надалі -Методичні рекомендації), «…у разі ненадання посадовими особами певних документів на вимогу перевіряючих, працівником підрозділу, відповідального за проведення перевірки, складається письмовий запит на надання необхідних документів, який вручається суб'єкту господарювання (його посадовій особі). Якщо в подальшому суб'єктом господарювання не надано відповідні документи, в акті перевірки вказується перелік таких документів та реквізити запиту на їх надання. У разі надання посадовими особами суб'єкта господарювання письмових пояснень щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів, в акті здійснюється запис про їх отримання та короткий зміст таких пояснень. При цьому письмові пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень додаються до акта. Факт відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених фактів порушень, та (або) причин ненадання документів також відображається в акті...».

У акті зазначено, що посадовим особам ТОВ «Приморря»було запропоновано надати пояснення з приводу вчиненого порушення, але пояснення надані не були.

В якості доказу направлення позивачу письмового запиту з приводу надання документів та пояснень, відповідачем надано суду лист від 30.04.2010. Однак вказаний документ не містить вимоги надати податкові накладні та пояснення з приводу завищення податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що інспектор, який проводив перевірку підтвердив, що з таким проханням він звертався до директора ТОВ «Приморря»в усному порядку.

Акт перевірки, в частині підтвердження платником відсутності інших документів, крім тих за якими робилась перевірка, представником позивача не підписаний.

У запереченнях до акту перевірки №25 від 25.05.2010, позивач зазначив, що в період перевірки, оригінали всі первинних документів, у тому числі податкових накладних за 2008 рік були надані в повному обсязі працівникам ОДПІ.

Відповідно до п.4.4 Порядку №327, за результатами розгляду заперечень платника податків податковим органом складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень. Зазначений висновок є складовою частиною матеріалів перевірки та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Перевіривши матеріали справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доказів надання позивачу висновку на його заперечення та врахування його при прийнятті оспорюваного повідомлення-рішення №0000032300/0 від 02.06.2010 відповідачем не надано. Крім того, у запереченнях до акту перевірки та у скаргах поданих до податкових органів всіх рівнів, позивач заперечує факт ненадання документів.

Відтак на думку колегія суддів суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесені без врахування заперечень позивача щодо наявності при перевірці первинних документів.

Що стосується фактів безтоварності операцій з поставки ТОВ «Промбудмаш Лтд»сировини відповідачем у акті перевірки не зафіксовано.

В зв'язку з чим на думку колегія суддів суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відхилення між сумами податкових зобов'язань ТОВ «Промбудмаш Лтд»та податкового кредиту ТОВ «Приморря»на суму 60130,0 грн., є необґрунтованими, оскільки порушення контрагентом ТОВ «Приморря»порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не може бути підставою для притягнення ТОВ «Приморря»до відповідальності, будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000032300/0 від 02.06.2010, №0000032300/1 від 17.06.2010, №0000032300/2 від 26.08.2010 та №0000032300/3 від 11.11.2010 були прийняті необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморря»до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000032300/0 від 02.06.2010, №0000032300/1 від 17.06.2010 та №0000032300/2 від 26.08.2010, №0000032300/3 від 11.11.2010, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан