Постанова № 28210472, 19.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 р.Справа № 2-а-8823/10/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Інспект-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року ПП «Інспект-Сервіс»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0010072301/0 від 09.06.2010р., №0010072301/1 від 09.07.2010р., №0010072301/2 від 10.08.2010р., якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток; №0010082301/0 від 09.06.2010р., №0010082301/1 від 09.07.2010р. та №0010082301/2 від 10.08.2010р., якими визначено податкове зобов'язання з ПДВ; №0010362301/0/1 від 09.07.2010р. та №0010362301/1/1 від 10.08.2010р., якими до ПП «Інспект-Сервіс»застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкова інспекція прийшла до помилкового висновку, що підприємством до складу валових витрат віднесено витрати, які не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Зазначає, що факт отримання ПП «Інспект-Сервіс»інформаційно-консультаційних, посередницьких, юридичних, сюрвейерських, транспортно-експедиційних послуг від перерахованих в акті перевірки контрагентів підтверджується відповідними договорами, які містять всі встановлені діючим законодавством істотні умови та підтверджені відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт і первинними документами. Також вважає безпідставним висновок ДПІ у Київському районі м.Одеси про порушення підприємством п.4.1 ст.4, п.п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивачем до складу валового доходу у рядку 01.1 Декларацій з прибутку підприємства за 1-й квартал 2009 року «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)», серед інших, було віднесено вартість послуг наданих нерезиденту компанії «J.S. Hamilton Poland LTD»Sp. Z o.o згідно договору №18 на проведення сюрвеєрської операції від 02.02.2009р. На думку позивача, вартість таких послуг не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки послуги по проведенню позивачем сюрвеєрської операції надавалися саме на іноземному судні, тобто не на митній території України, а тому висновок податкової інспекції щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2009р. є безпідставним. Обгрунтовуючи неправомірність висновку відповідача щодо заниження суми валового доходу через не включення до його складу безнадійної заборгованості по ліквідованим контрагентам ПП «Сарат-Інокс», ТОВ «Бізнес група СТГ»та ПП «Центр послуг Міленіум»позивач посилається на відсутність у відповідача доказів їх ліквідації та наявність договорів про відступлення права вимоги та заміну кредиторів і, як наслідок, відсутність підстав для віднесення суми такої заборгованості до безнадійної та включення її до складу валового доходу. Крім того, вказує, що ПП «Інспект-Сервіс»не порушено п.п.3.1.1 п.3.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки діючим податковим законодавством не ставиться право платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ у залежність від ведення чи не ведення його постачальниками податкового обліку та подання чи неподання ними податкової звітності з ПДВ; зазначає, що у травні 2010р. ним було виключено суму 622000 грн. зі складу податкового кредиту у зв'язку з поверненням такого товару постачальнику. На основі викладеного, ПП «Інспект-Сервіс»вважає спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

ДПІ у Київському районі м.Одеси проти позову заперечила, вважаючи, що вимоги ПП «Інспект-Сервіс»являються безпідставними та не знаходять свого обґрунтування в чинному законодавстві. Спірні податкові повідомлення-рішення відповідач вважає правомірними, в задоволенні позову ДПІ просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0010072301/0 від 09.06.2010р., №0010072301/1 від 09.07.2010р., №0010072301/2 від 10.08.2010р. в частині визначення ПП «Інспект-Сервіс»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1429025,87 грн.; №0010362301/0/1 від 09.07.2010р., №0010362301/1/1 від 10.08.2010р. про визначення ПП «Інспект-Сервіс»суми податкового зобов'язання у розмірі 160106 грн.; №0010082301/0 від 09.06.2010р., №0010082301/1 від 09.07.2010р., №0010082301/2 від 10.08.2010р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 452258 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Київському районі м.Одеси подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ПП «Інспект-Сервіс»відмовити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що спірною постановою порушено право податкового органу щодо наповнення податковими надходженнями Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 30.04.2010р. по 18.05.2010р. посадовими особами ДПІ у Київському районі м.Одеси проведено планову виїзну перевірку ПП «Інспект-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.05.2010р. №269/23-50/34738071.

В матеріалах перевірки вказується на порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п. 18.3 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного акту перевірки 09.06.2010р. ДПІ у Київському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0010072301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1495468 грн. (в т.ч. за основним платежем - 907840 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 587628 грн.), та №0010082301/0, яким ПП «Інспект-Сервіс»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 452258 грн. (в т.ч. за основним платежем - 301505 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 150753 грн.).

В результаті адміністративного оскарження підприємством вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом прийняті: податкове повідомлення-рішення №0010072301/1 про визначення ПП «Інспект-Сервіс»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1495468 грн. ( в т.ч. за основним платежем - 907840 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 587628 грн.); податкове повідомлення-рішення №0010082301/1, яким ПП «Інспект-Сервіс»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 452258 грн. (в т.ч. за основним платежем - 301505 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 150753 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0010362301/0/1, яким до ПП «Інспект-Сервіс»застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток у розмірі 160106 грн.

За результатами розгляду повторної скарги, 10.08.2010р. ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняті: податкове повідомлення-рішення №0010072301/2 про визначення ПП «Інспект-Сервіс»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 907840 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 587628 грн.; податкове повідомлення-рішення №0010082301/2 про визначення ПП «Інспект-Сервіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 301505 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 150753 грн.; податкове повідомлення-рішення №0010362301/1/1, яким до ПП «Інспект-Сервіс»застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток у розмірі 160106 грн.

Задовольняючи частково позов ПП «Інспект-Сервіс»про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м.Одеси №0010072301/0 від 09.06.2010р., №0010072301/1 від 09.07.2010р., №0010072301/2 від 10.08.2010р. в частині визначення ПП «Інспект-Сервіс»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1429025,87 грн.; №0010362301/0/1 від 09.07.2010р., №0010362301/1/1 від 10.08.2010р. про визначення ПП «Інспект-Сервіс»суми податкового зобов'язання у розмірі 160106 грн.; №0010082301/0 від 09.06.2010р., №0010082301/1 від 09.07.2010р., №0010082301/2 від 10.08.2010р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 452258 грн. з огляду недоведеність вчинення позивачем порушень, зафіксованих актом перевірки. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

В акті перевірки зазначено, що заниження податку на прибуток в сумі 907840 грн. пов'язане з: заниженням валового доходу внаслідок не включення до скоригованого валового доходу вартості наданих нерезиденту сюрвеєрських послуг в сумі 1797 грн. та безнадійної заборгованості юридичних осіб, оголошених банкрутами в порядку, встановленому законом та при їх ліквідації в сумі 1447812 грн.; завищенням валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку та на підставі яких визначається зв'язок таких витрат з придбанням товарів, робіт, послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності на суму 2004570 грн.; завищенням валових витрат, які передбачають здійснення оплати товару на користь нерезидента, що має офшорний статус в сумі 177179 грн.

З матеріалів справи вбачається, що висновок про заниження валового доходу на суму безнадійної заборгованості юридичних осіб, оголошених банкрутами та при їх ліквідації в сумі 1447812 грн., обґрунтовано даними перевірки бази даних АІС «ОР»ДПА в Одеській області, зворотних відомостей по рахунках 301 «Каса», 311 «Розрахунковий рахунок», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 55 «Інші довгострокові зобов'язання»договорів, повідомлень про відступлення права вимоги, видаткових накладних. На кінець перевіряємого періоду на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується кредиторська заборгованість: - ПП «Сарат - Інокс», в сумі 622000 грн. з серпня 2009р. Господарським судом Одеської області визнано банкрутом, ліквідаційну процедуру розпочато 08.12.2009р. по справі №2/141-09-6126, останній звіт по податку на прибуток подано за 1 півріччя 2009 р.; - ПП «Центр послуг Міленіум», в сумі 95812,42 грн. Господарським судом Одеської області визнано банкрутом, ліквідаційну процедуру розпочато від 08.12.2009р. за №2/140-09-6125, останній звіт по податку на прибуток подано за 1 півріччя 2009р.; - ТОВ «Бізнес група СТГ», в сумі 730000 грн. Господарським судом Одеської області визнано банкрутом, ліквідаційну процедуру розпочато від 25.08.2009р. за №2/88-09-3912, останній звіт по податку на прибуток подано за 1 півріччя 2009р.

На підставі договорів повідомлень про відступлення права вимоги ПП «Інспект -сервіс» здійснювались бухгалтерські проводки, внаслідок яких заборгованість первісних кредиторів переходила в кредиторську заборгованість нових кредиторів.

Відповідно абз.5 п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безнадійна заборгованість -це заборгованість, яка відповідає ознаці заборгованості фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Згідно абз.3 п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 вказаного Закону безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону передбачено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно п.3 ст.205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

У Цивільному кодексі України наведено підстави для припинення зобов'язання, зокрема в ст.609 зазначено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), а ст.256 встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (ст. 263 Кодексу).

З системного аналізу зазначених норм законодавства вбачається обґрунтованість висновку податкової інспекції, що внаслідок невключення до валового доходу суми кредиторської заборгованості, яка відповідає ознаці заборгованості юридичних осіб, визнаних банкрутами, зобов'язання по якій припинено неможливістю виконання у зв'язку з ліквідацією кредиторів, і яка є доходом у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, ПП «Інспект -сервіс»допущено заниження валового доходу на 1447812 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2009р. між ПП «Інспект-Сервіс»(«Сюрвейєр») та Компанією .S. Hamilton Poland LTD»Sp. Z o.o. («Замовник») укладено договір №18 на проведення сюрвейєрської інспекції вантажу, згідно умов якого підставою для оплати є акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами. На виконання вказаного договору 01.03.2009р. контрагентами складено акт прийому-здачі робіт. Висновок про заниження валового доходу на суму вартості наданих нерезиденту сюрвеєрських послуг - 1797 грн. обґрунтовано даними перевірки показника р.01.1 Декларації по податку на прибуток підприємства «доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на підставі зворотних відомостей по рахунках: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 311 «Розрахунковий рахунок», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», накладних, рахунків, актів виконаних робіт, договорів.

Так, відповідно до договору на проведення сюрвеєрської інспекції від 02.02.2009р. №18 з Компанією .S. Hamilton Poland LTD»Sp. Z o.o., і акту прийомки - здавання робіт від 01.03.2009р. ПП «Інспект-сервіс»надані послуги вартістю 280 дол. США.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п.11.3.1 п.11.3 ст.1 Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що вартість наданих ПП «Інспект-сервіс»сюрвеєрських послуг Компанії .S. Hamilton Poland LTD»Sp. Z o.o. у сумі 1797 грн. є загальною сумою від його діяльності і підлягає включенню до складу валового доходу.

Висновок же про завищення валових витрат у сумі 2004570 грн. обґрунтовано даними перевірки Декларацій по податку на прибуток підприємств, бази даних АІС «ОР»ДПА в Одеській області, оборотно-сальдових відомостей по рахунках: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 311 «Розрахунковий рахунок», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», договорів, прибуткових накладних, актів виконаних робіт, ВМД.

Таким чином, колегія суддів вважає, що витрати у сумі 2004570 грн. на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та на підставі яких визначається зв'язок таких витрат з подальшим їх використанням у власній господарській діяльності. Зокрема, це: інформаційно-консультаційні послуги на суму 890199 грн. (з яких згідно договору з ТОВ «Бізнес група СТГ»від 02.01.2009р.№7, згідно договору з ПП «Центр послуг Міленіум»від 02.06.2009р. р.№7, згідно договору з ТОВ «Правда» від 02.06.2009р. №92, згідно договору з ПП «Дом послуг «Центуріон» від 02.06.2009р. №25); сюрвеєрські послуги на суму 191166,67 грн. та транспортно-експедиційнні послуги на суму 923204 грн.

Висновок про завищення валових витрат у сумі 177179 грн., пов'язаних з оцінкою вартості таких витрат при їх отриманні від нерезидента, що має офшорний статус, обґрунтовано тим, що згідно договору від 04.12.2008р. №102 з нерезидентом «STEADYHALL LTD» (Британські Віргінські Острови) ПП «Інспект -сервіс»отримано в'єтнамський білий рис вартістю 1181190,60 грн. Виписка з правоустановчих документів, яка підтверджує неофшорний статус «STEADYHALL LTD» відсутня. В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки витрати ПП «Інспект -сервіс»на оплату вартості в'єтнамського білого рису, визначені у сумі, що становить 85 відсотків вартості рису - 1004012 грн. та яка є меншою на 177179 грн.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні спору, судом не було прийнято до уваги, що у відповідності до ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладається обов'язок доказування в суді, доведено, що у ПП «Інспект - сервіс»відсутні підтверджуючі зв'язок з господарською діяльністю первинні документи, що містять вихідну інформацію і вторинні документи, що являють собою результат аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів.

Судом першої інстанцію не враховано, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), на підставі яких ПП «Інспект-сервіс»до складу валових витрат віднесені витрати на придбання інформаційно-консультаційних послуг, не містять усіх вимог до первинного документа, наведених в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: змісту, обсягу одиниці виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Зазначені акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) лише закріплюють факт отримання інформаційно- консультаційних послуг, проте не свідчать, що ці послуги придбані для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у ПП «Інспект-Сервіс»відсутня правова підстава для включення до складу валових витрат вартості інформаційно-консультаційних послуг у сумі 890199 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 1,2 ст.9, ч.2 ст.3 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність»ПП «Інспект-сервіс»включено до складу валових витрат витрати на придбання транспортно-експедиційних послуг у сумі 923204 грн. При вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг по організації і забезпеченню перевезень експортних, імпортних, транзитних і інших вантажів; суб'єкти підприємницької діяльності - експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Детальні вимоги щодо укладення договору транспортного експедирування, а також права й обов'язки сторін визначають норми ст.ст. 9, 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Так, замовник послуг експедитора зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування. Факт надання послуги експедитора під час перевезення підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

У ПП «Інспект-Сервіс»відсутні первинні документи, що підтверджують зв'язок здійснених витрат на придбання транспортно-експедиційних послуг з власною фінансово-господарською діяльністю. При аналізі договорів на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів вбачається, що вони не містять істотних умов, передбачених Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільним і Господарським кодексами України.

Зокрема, не визначено вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, умови залучення експедитором до виконання його зобов'язань інших осіб, порядок погодження змін маршруту, вказівок Клієнта, тощо. Акти здачі- прийняття робіт (наданих послуг) не містять інформацію щодо видів послуг, найменування вантажу, пунктів відправлення та призначення вантажу, витрати експедитора на оплату послуг залучених ними третіх осіб для визначення розміру оплати наданих ними послуг.

Як наслідок, доводи апелянта, що у ПП «Інспект-Сервіс»відсутні правові підстави для включення до складу валових витрат вартості транспортно-експедиційних послуг у сумі 923204 грн. є обґрунтованими.

Відповідно п.18.3 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг). Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України. Для цілей цього пункту під терміном «нерезиденти, що мають офшорний статус» розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. №77-р «Про перелік офшорних зон»Британські Віргінські Острови є офшорною зоною. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у ПП «Інспект-сервіс» відсутні правові підстави для включення до складу валових витрат вартості отриманого від нерезидента «STEADYHALL LTD» (Британські Віргінські Острови), не офшорний статус якого не підтверджено, в'єтнамського білого рису у сумі 1181190,60 грн.

Внаслідок заниження валового доходу на суму 1449609 грн., завищення валових витрат у сумі 2181749 грн. ПП «Інспект-сервіс»в період діяльності з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. занижено податок на прибуток у сумі 907840 грн. (у тому числі: І квартал - 208814 грн., І півріччя - 331813 грн., 9 місяців -581834 грн., рік - 907840 грн.).

Відповідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.п.6.1.3 п.6.1 ст.6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби , затв. Наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 (далі - Інструкція №110) у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, за заниження податку на прибуток у сумі 907840 грн. та у відповідності з вимогами п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до ПП «Інспект-сервіс»необхідно застосувати штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 293814 грн.

Згідно п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п.6.1.6 п.6.1 ст.6 Інструкції № 110 у разі, якщо платник податків декларує переоцінені (завищені) або недооцінені (занижені) об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) у великих розмірах, до такого платника додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладання, застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Цей штраф застосовується у разі, якщо загальна сума у такий спосіб донарахованого податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) за актом перевірки (сукупно із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) дорівнює або перевищує законодавчо визначені великі розміри. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України від 05.04.2001р.

Згідно норм КК України під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При кваліфікації такого злочину, вчиненого починаючи з 1 січня 2004р., необхідно виходити з того, що згідно з п.22.5 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян дорівнює розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону для відповідного року. Сума податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Розмір податкової соціальної пільги у 2009 році застосовується у розмірі 100 відсотків суми податкової соціальної пільги, визначеної у п.п.6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі викладеного та враховуючи те, що ПП «Інспект Сервіс»занижено податок на прибуток за 2009р. на 907840 грн., що перевищує 907500 грн., то у відповідності з вимогами п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до позивача необхідно застосувати штрафні (фінансові) санкції у розмірі 453920 грн.

Поряд з цим, в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ПП «Інспект-сервіс»включено до складу валових витрат витрати на щомісячне абонентське обслуговування на предмет сюрвеєрських робіт (послуг) у сумі 191166,67 грн. на підставі актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які, як встановлено вище, не містять усіх вимог первинного документа: змісту, обсягу, виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення і не свідчать що сюрвеєрські послуги придбані для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Враховуючи наведене у ПП «Інспект-сервіс»відсутня правова підстава для включення до складу валових витрат вартості сюрвеєрських послуг у сумі 191166 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до складу податкового кредиту позивачем віднесено ПДВ у сумі 2705 грн. за податковою накладною від 25.08.2009р. №182 ТОВ «Бізнес група СТГ». За даними бази даних ДПА в Одеській області - АІС «Податки»свідоцтво даного платника анульовано 21.08.2009р. Господарським судом Одеської області визнано банкрутом, останній звіт по ПДВ надано за серпень 2009р.

Відповідно до п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у зв'язку з тим, що на момент виписки ТОВ «Бізнес група СТГ»податкової накладної від 25.08.2009р. №182 його Свідоцтво платника ПДВ анульовано, виписана ним податкова накладна не виконує своєї функції, у ТОВ «Бізнес група СТГ», як у продавця не виникли податкові зобов'язання з ПДВ, тобто у ПП «Інспект-Сервіс»відсутня правова підстава для включення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 2705 грн.

Також, до складу податкового кредиту ПП «Інспект-сервіс»віднесено ПДВ за податковою накладною ПП «Сарат-Інокс»від 03.08.2009р. №92 на загальну суму 622000 грн. За даними бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»ПП «Сарат-Інокс»Господарським судом Одеської області визнано банкрутом, ліквідаційну процедуру розпочато 08.12.2009р., останній звіт по ПДВ надано за серпень 2009р. З урахуванням вищенаведеного, відповідно п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та у зв'язку з тим, що на момент виписки ПП «Сарат-Інокс»податкової накладної від 03.08.2009р. №92, податкова накладна не виконує своєї функції, оскільки у ПП «Сарат-Інокс», як у продавця не виникли податкові зобов'язання з ПДВ, у ПП «Інспект-Сервіс»відсутня правова підстава для включення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 103666,67 грн.

Актом перевірки встановлено, що за період діяльності з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. ПП «Інспект-сервіс»занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 301505 грн. та завишено залишок від'ємного значення ПДВ (рядок 26 Декларації ) за грудень 2009р. на 12976 грн. внаслідок заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 359 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 314122 грн.

Так, висновок про заниження суми податкового зобов'язання з «операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» у сумі 359 грн. обгрунтовано перевіркою Декларацій з ПДВ, оборотно-сальдових відомостей по рахунках: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»(обороту по дебету), 311 «Розрахунковий рахунок», видаткових накладних, рахунків, договорів, актів виконаних робіт (послуг), реєстрів виданих податкових накладних, податкових накладних.

У березні 2009р. ПП «Інспект-сервіс» відповідно договору від 02.02.2009р. №18 з Компанією .S. Hamilton Poland LTD»Sp. Z o.o. здійснено операції з сюрвеєрських послуг на суму 1797 грн. без оподаткування за ставкою 20 відсотків.

Згідно п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.4.1 ст.4 вказаного Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта, що у ПП «Інспект-Сервіс»відсутня правова підстава для невключення до складу податкового зобов'язання ПДВ з операції по наданню сюрвеєрських послуг, виходячи із договірної вартості цих послуг, у сумі 359 грн.

Висновок про завищення податкового кредиту у сумі 314122 грн. обґрунтовано даними перевірки Декларацій з ПДВ, журналів-ордерів, відомостей по рахунках 311 «Розрахунковий рахунок», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», договорів, реєстрів отриманих податкових накладних, отриманих податкових накладних, актів виконаних робіт (послуг).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону).

Згідно п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом,проте не свідчить про використання придбаних послуг у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій,матеріальній або нематеріальний формах.

При вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що ПП «Інспект -сервіс»ні під час проведення перевірки, а також до суду не було надано вичерпних оформлених відповідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документів, на підставі яких визначається, що інформаційно-консультаційні, сюрвеєрські і транспортно-експедиційні послуги придбані з наміром використання їх у власній господарській діяльності. Як наслідок, у ПП «Інспект-сервіс» відсутні правові підстави для включення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 207750 грн., сплачений за послуги, не призначені для використання у власній господарській діяльності.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про правомірність податкових повідомлень-рішень №0010072301/0 від 09.06.2010р., №0010072301/1 від 09.07.2010р., №0010072301/2 від 10.08.2010р., якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток; №0010082301/0 від 09.06.2010р., №0010082301/1 від 09.07.2010р. та №0010082301/2 від 10.08.2010р., якими визначено податкове зобов'язання з ПДВ; №0010362301/0/1 від 09.07.2010р. та №0010362301/1/1 від 10.08.2010р., якими до ПП «Інспект-Сервіс»застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток. Доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують, а тому правових підстав для визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень не вбачається.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Керуючись ст. ст. 185, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.2, п.4, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов приватного підприємства «Інспект-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 20.12.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.