Ухвала суду № 28209364, 17.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 р.Справа № 2а-5573/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податковї інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-5573/12/2070

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (ДПІ у Київському районі м. Харкова) в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення №0006321702 від 27.04.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-5573/12/2070 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0006321702 від 27.04.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місцезнаходження: 61002, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 108,00 грн. (сто вісім гривень 00 копійок).

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 р. по справі № 2а-5573/12/2070, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що відсутній факт реального здійснення господарських операцій позивача із платником ТОВ "Промтехноопт", у зв'язку з чим позивачем порушено п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-5573/12/2070 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія В 02 № 203014, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 10.12.2007 р., номер запису в єдиному державному реєстрі фізичних осіб підприємців 2 480 000 0000 088848 (а.с. 31).

Згідно довідки № 3918, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за КВЕД здійснює такі види діяльності: 50.20.0 технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широко асортименту; 50.30.1 оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; 50.30.2 роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (ДПІ у Київському районі) була проведена позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1), щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт №456/17-407/2852104771 від 13.04.2012 р. (а.с. 15-30).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з зазначеними у акті перевірки постачальником;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит на суму 7556,54 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача, зроблені в акті перевірки № 456/17-407/2852104771 від 13.04.2012 р., ґрунтуються на інформації, отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, оформленої актом № 94/23-02-05/37092055 від 20.02.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення за грудень 2011 р. Інших обставин здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Промтехноопт", відповідачем в акті перевірки від 13.04.2012 року №456/17-407/2852104771 не вказано.

На підставі висновків акту перевірки №456/17-407/2852104771 від 13.04.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0006321702 від 27 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 9445,54 грн., за основним платежем - 7556,54 грн. та за штрафними санкціями - 1889,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання договору купівлі-продажу автомобільного додаткового обладнання, авто-аудіоелектроніки, укладеного між позивачем та ТОВ "Промтехноопт", виписано всі необхідні первинні документи, які за змістом та оформленням повністю відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ "Промтехноопт", та подальше використання товару в господарській діяльності позивача.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 були фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Промтехноопт».

05 січня 2011 р. між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 5 (а.с. 38, т.1). За умовами даного договору продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: автомобільне додаткове обладнання, авто-аудіоелектроніку, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору (п. 1.1 договору). Згідно п. 1.2 договору, кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні властивості товару відображаються в Специфікаціях або в рахунках - фактурах. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент фактичної передачі товару продавцем покупцю, про що свідчить підпис в товарній накладній (п. 1.3 договору). Загальна сума договору складає сукупність специфікацій по даному договору. Покупець оплачує товар за ціною, зазначеною в товарних накладних (специфікаціях, рахунках або в іншій формі, передбаченої законодавством), яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.2 договору). Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 договору, оплата вартості товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Факт оплати покупцем вартості товару підтверджується банківською випискою продавця про отримання коштів на розрахунковий рахунок останнього. Оплата поставленого товару покупцем можлива шляхом передачі продавцю простого (переводного) векселя на суму поставки або іншим способом, не забороненим діючим законодавством. Згідно п. 3.1 договору, відгрузка товару здійснюється за рахунок ФОП ОСОБА_1, самовивозом.

На підтвердження реальності здійснення договору купівлі-продажу, позивачем надані податкові накладні № 3 від 01.12.2011 р. на загальну суму 15400,97 грн., в т.ч. ПДВ 2566,83 грн., № 7 від 01.12.2011 р. на загальну суму 21027,64 грн., в т.ч. ПДВ 3504,61 грн., № 90 від 02.12.2011 р. на загальну суму 8910,58 грн., в т.ч. ПДВ 1485,10 грн. (а.с. 44-46, т.1). Також в матеріалах справи містяться видаткові накладні № 01-0000083 від 01.12.2011 р. на загальну суму 15400,97 грн., в т.ч. ПДВ 2566,83 грн., № 01-0000085 від 01.12.2011 р. на загальну суму 21027,64 грн., в т.ч. ПДВ 3504,61 грн., № 01-0000090 від 02.12.2011 р. на загальну суму 8910,58 грн., в т.ч. ПДВ 1485,10 грн. (а.с. 47-49, т.1).

Кількість, ціна та асортимент придбаного товару підтверджується специфікаціями (додатками) до договору від 05.01.2011 р., а саме специфікаціями №№ 11, 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1 (а.с. 51-63, т.1).

На підтвердження транспортування товару позивачем до матеріалів справи надані товарно - транспортні накладні. Згідно наданих товарно - транспортних накладних від 02.12.2011 р. № 01-0000090, від 01.12.2011 р. № 01- 0000085, від 01.12.2011 р. № 01-0000083, доставку товару здійснював ФОП ОСОБА_1, автомобілем Vоlkswagen Caddy Kasten НОМЕР_2, вантажовідправник - ТОВ "Промтехноопт", вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1 Пункт навантаження: м. Мерефа, Залізнодорожній тупік, 32, пункт розвантаження: м. Харків, вул. Мироносицька, 60 (а.с. 41-43, т.1).

Також, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків між ФОП ОСОБА_1. та ТОВ "Промтехноопт" за період з 05.01.2011 р. по 31.12.2011 р., який погоджений, підписаний та скріплений печатками сторін договору (а.с. 50, т. 1).

Крім того, в матеріалах справи містяться докази на підтвердження використання позивачем товару у власній господарській діяльності, та подальшого продажу товару, а саме податкові накладні, видаткові накладні, акти про надання послуг, зокрема ТОВ "Про Лайн", ХНУ Каразина, ТОВ "Техно - арт", ТОВ "Автоарт", ТОВ "Актив-Транс Харків", ТОВ "Прадо", ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", ТОВ "ОТК Спутник", ТОВ "Эмси-арт", ВАТ "Завод ім. Фрунзе", ПП "Ол Електро", Так, позивачем надані податкові накладні по фінансово-господарських операціях з такими контрагентами, як ТОВ "Актив-Транс Харків" податкова накладна № 4 від 01.12.2011 р., ТОВ "Автоарт" податкові накладні № 3 від 01.12.2011 р., № 15 від 14.12.2011 р., № 6 від 02.12.2011 р., № 8 від 06.12.2011 р., № 9 від 08.12.2011 р., № 10 від 08.12.2011 р., № 18 від 16.12.2011 р., № 24 від 15.12.2011 р., № 27 від 15.12.2011 р., № 28 від 15.12.2011 р., № 29 від 15.12.2011 р., № 34 від 15.12.2011 р., № 35 від 15.12.2011 р., ТОВ "Про Лайн" податкові накладні № 1 від 01.12.2011 р., № 13 від 12.12.2011 р., № 23 від 19.12.2011 р., № 26 від 21.12.2011 р., № 37 від 15.12.2011 р., ТОВ "Прадо" податкова накладна № 11 від 09.12.2011 р., ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" податкові накладні № 12 від 09.12.2011 р., № 16 від 01.12.2011 р., ВАТ "Завод ім. Фрунзе" податкова накладна № 17 від 15.12.2011 р., ТОВ "Артмотор" податкова накладна № 30 від 15.12.2011 р., ТОВ "Техно - арт" податкова накладна № 36 від 15.12.2011 р., ТОВ "Эмси-арт" податкові накладні № 33 від 16.12.2011 р., №32 від 01.12.2011 р., ПП "Ол Електро" податкова накладна № 31 від 19.12.2011 р., ТОВ "Техно - арт" податкові накладні № 25 від 15.12.2011 р., № 20 від 16.12.2011 р., № 21 від 16.12.2011 р., № 22 від 19.12.2011 р., № 7 від 06.12.201 р., № 2 від 01.12.2011 р., ТОВ "Спутнік" податкові накладні № 19 від 16.12.2011 р., № 14 від 13.12.2011 р., ТОВ "Містраль Авто" податкова накладна № 5 від 02.12.2011 р. (а.с. 65-101, т. 1). Крім того, в матеріалах справи містяться видаткові накладні та довіреності на отримання товарів за договорами купівлі-продажу між позивачем та вищезазначеними контрагентами.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем податкові та видаткові накладні відповідають вимогам щодо оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення вказаних документів не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні. Крім того, з наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається факт отримання позивачем товару за вказаним договором, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями, товарно - транспортними накладними, доказами використання у власній господарській діяльності. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, а тому висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

Крім того, посилання контролюючого органу, як на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на неможливість встановити факт сплати податку контрагентом позивача ТОВ "Промтехноопт", в тому числі і по ланцюгу до виробника, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Можлива несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника. Доказів фактичної несплати контрагентами, а не припущення про це, відповідачем суду не надано.

Таким чином, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Промтехноопт" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договорів купівлі продажу товарів № 5 від 05.01.2011 р.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Згідно ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-5573/12/2070 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податковї інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року по справі № 2а-5573/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.