Ухвала суду № 28208619, 11.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/5487/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. по справі № 2а-1870/5487/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Експерт"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2012 року № 00004551503/21883, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 11080 грн., із них: 11079 грн. -основного платежу, 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції, і свої вимоги мотивує тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, відповідачем було складено акт перевірки № 997/15-319/35384121 від 21.05.2012 р. "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Пром Експерт" з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ фірма "Ліон" за березень 2011 року." (далі - акт перевірки від 21.05.2012р.) на підставі якого було винесено вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Експерт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено .

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сумах № 0004551503/21883 від 13 червня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром Експерт" по податку на додану вартість на загальну суму 11080 грн., із них за основним платежем 11079 грн. та одна гривня штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі вимоги ПК України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством України документи. Таким чином, судом першої інстанції зроблено висновок, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, а тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Експерт" офіційно зареєстровано як юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності в м. Суми, по вул. Г "Правда", будинок № 9, квартира № 67.

ДПІ в м. Сумах після проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Пром Експерт" з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ фірма "Ліон" 21.05.2012 р. складено акт № 997/15-319/35384121, копія якого на а.с. 14-22.

В акті перевірки викладено висновок про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в наслідок чого збільшено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2011 на 11079 грн. Ці висновки контролюючим органом зроблено в зв'язку з тим, що правочини, укладені від імені ТОВ фірми "Ліон" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і суспільства, є нікчемними. Також із умов договору позивача з приватним підприємцем ОСОБА_1 від 11.03.2011 р. № 11/4 (а.с.131) слідує, що доставка товару здійснюється за маршрутом м. Харків - м. Суми, що обумовлює доставку товару транспортом постачальника до складу покупця. Згідно п. 1.2. договору замовник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу плату згідно виставленим рахункам. З копії акту виконаних робіт від 11.03.2011р. вбачається, що перевозились клапана КВУМ загальною вагою 112 кг (а.с.133).

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення № 0004551503/21883 від 13.06.2012 р. платнику податків ТОВ "Пром Експер" на підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в м. Сумах збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11080 грн. (а.с. 13), із них за основним платежем 11079 грн. і 1 грн. складає штрафну (фінансову) санкцію.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Також, колегія суддів зазначає, що положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно п. 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача надано копії: видаткової накладної № РН-310743 від 11.03.2012р. (а.с.36), № РН-0000001 від 16.03.2012р. (а.с.42), виписки з банківського рахунку (а.с.37), податкової накладної №228 від 11.03.2011р. (а.с.39 -40) із яких слідує, що ТОВ фірма "Ліон" було відвантажено на адресу ТОВ "Пром Експерт" товар КВУМ -62 у кількості 14 шт., на загальну вартість 66 473,40 грн., у тому числі ПДВ 11078,90 грн., вартість отриманого товару оплачено в повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку грошовими коштами та відвантажено на адресу Державного підприємства центральне конструкторське бюро машинобудування "Донець" товар КВУМ -63 у кількості 14 шт. на загальну вартість 69972 грн. Доставка товару здійснювалась із залученням служби доставки багажу, що підтверджується декларацією Гюнсел № 74112201 (а.с.44) та квитанцією №712402 від 15.03.2012р. (а.с.45). Як і договір поставки № 11/4 так і сама поставка товару, його прийняття і проведення по складу позивача було зроблено в один і той самий день.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочину колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

З 01.01.2011 року повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Як вбачається з матеріалів справи, укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку не оспорювався, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договору недійсними не має.

Оглянувши зміст правочину , колегія суддів зазначає, що предметом даного правочину не є речі, котрі обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені в акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки висновок ДПІ в м. Сумах базується лише на підставі отриманої інформації від ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому проведено аналіз податкової звітності за лютий -червень 2011 року, спірне податкове повідомлення- рішення прийнято за результатами роботи в березні 2011 року. При цьому, головною підставою для відповідних висновків ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова слугувало те, що ТОВ фірма "Ліон" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ТОВ фірма "Ліон".

Таким чином, обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження матеріалами справи, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач виконав всі вимоги ПК України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обгрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. по справі № 2а-1870/5487/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2012 р.