Ухвала суду № 28208015, 19.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/812/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-1870/812/12

за позовом Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

третя особа Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Казенне підприємство "Шосткинський казенний завод "Зірка" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області), в якому просив:

- визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.01.2012 № 0000072347, від 17.01.2012 № 0000042347, а також податкове повідомлення -рішення від 17.01.2012 № 000092347 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 522807 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 р. по справі № 2а-1870/812/12 адміністративний позов Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області, третя особа - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 17.01.2012 № 0000072347, яким Казенному підприємству "Шосткинський казенний завод "Зірка" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 129460, 00 грн., в т.ч. за основним платежем - 107069, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22398, 00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 17.01.2012 № 0000042347, яким Казенному підприємству "Шосткинський казенний завод "Зірка" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 55329, 00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 р. по справі № 2а-1870/812/12, подав апеляційну скаргу. В обґрунтовання апеляційної скарги, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано того, що операції по реалізації державним виконавцем з публічних торгів майна, що належить позивачу, податком на додану вартість не оподатковувались. Крім того, податкова звітність та декларація з податку на додану вартість по господарських операціях позивача з ТОВ «Тономет» відсутні, а по господарських операціях з ПП «Промислове будівництво» відсутні документи, що підтверджують наявність власних транспортних засобів, відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також відсутні документи, що підтверджують кількість працюючих осіб на підприємстві, оскільки в актах виконаних робіт, наданих на перевірку на проведення будівельних робіт однією з основних частин витрат локального кошторису проведення будівельних робіт є заробітна плата працівникам, у тому числі і працівникам, що обслуговують машини.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 р. по справі № 2а-1870/812/12, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 р. по справі № 2а-1870/812/12 залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією Сумської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом перервірки від 28.12.2011 року № 2032/2330/14315351 (а.с. 9-74 т.1). Висновками акту перервірки встановлені порушення позивачем:

1) пп.5.1., пп.5.2.1, п. 5.2. абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п. 6.1 ст. 6 з урахуванням вимог пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на момент вчинення порушення до набранння чинності Податковим кодексом із змінами та доповненнями, п.138.2, пп. 138.8.5 п. 138.8, пп. 138.10.3 "г" п. 138.10 ст. 138, п. 150.1 ст. 150, 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п. 44.1., п. 44.4, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу , а також ч. 1, 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 5 та ст. 7 Господарського кодексу України, в результаті чого встановлено завищення підприємством від'ємного значення об'єкту оподаткування за 3 квартали 2010 року на 3975979 грн., за 2010 рік на суму 11078725 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 29579895 грн., 2-3 квартали 2011 року на суму 51853704 грн.

2) пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями занижено авансовий внесок з податку на прибуток на суму нарахованих дивідендів в сумі 590973 грн. за 1 кв. 2011 року.

3) п.4.1, п.4.7 ст.4, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, що діяв на момент вчинення порушення до вступу в законну силу Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6. ст. 198, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, а також ч.1, ч.2 ст. 203, ч. 1ст.215, ч. 1 ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 107069 грн., в тому числі за звітний період за серпень 2010 року в розмірі 11704 грн., за листопад 2010 року в розмірі 54732 грн., за червень 2011 року в розмірі 17482 грн., за серпень 2011 року в розмірі 13932 грн., за вересень 2011 року в розмірі 9219 грн. та завищено від'ємне значення, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ всього в розмірі 55329 грн., в тому числі за грудень 2010 року в розмірі 26394 грн., за січень 2011 року в розмірі 9838 грн., за червень 2011 року в розмірі 19097 грн.

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092347, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 29883 614 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000072347, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій КП "ШКЗ "Зірка" за платежем податок на додану вартість в сумі 120 467 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 107069 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 22398 грн. 00 коп.; податкове повідомлення-рішення №0000042347, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" у сумі 55329 грн. 00 коп. (а.с.96-98).

В справі, що розглядається, позивачем заявлено вимоги про скасування податкових-повідомлень рішень від 17.01.2012 № 0000072347, від 17.01.2012 № 0000042347 та податкового-повідомлення рішень від 17.01.2012 № 000092347 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 522807 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання договорів, укладених позивачем з ТОВ «Тонмет» та ПП «Промислове будівництво», виписано всі необхідні первинні документи, які за змістом та оформленням повністю відповідають вимогам податкового законодавства, та підтверджують реальність здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, а з примусового продажу майна, що належіть позивачу, покладеного на державну виконавчу службу, податок на додану вартість не нараховується.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо оподаткування податком на додану вартість операції з примусового продажу майна, що належить позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом перевіряємого періоду для задоволення вимог стягувачів щодо заборгованості по заробітній платі, через відділ державної виконавчої служби з публічних торгів було реалізовано арештоване майно, що належало Казенному підприємству "Шосткинський казенний завод "Зірка". Операції по реалізації державним виконавцем з публічних торгів майна КП "Шосткинський казенний завод "Зірка" податком на додану вартість не оподатковувались. Кошти від реалізації арештованого майна направлялись підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Сумській області на сплату комісійної винагороди спеціалізованій організації, яка проводила торги та виконавчого збору від суми, що надійшла після реалізації за мінусом комісійної винагороди. Остаточна сума коштів, що надійшли після реалізації, розподілялась між стягувачами заборгованості по заробітній платі.

В пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація майна здійснюється спеціалізованими організаціями на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

За приписами п. 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою.

Таким чином, відповідно до зазначених вище норм законодавства позивач був позбавлений права розпоряджатись арештованим майном після того, як державний виконавець на підставі Закону України "Про виконавче провадження" розпочав примусове виконання судових рішень шляхом звернення стягнення на майно позивача.

При цьому опис, вилучення та примусовий продаж майна позивача відбувся незалежно від його волевиявлення, оскільки позивач не укладав угод щодо реалізації майна та не мав можливості визначати ціну, умови та строки його продажу. З матеріалів справи вбачається, що кошти, які сплатив переможець торгів, надішли не позивачу, а на депозитні рахунки відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, що підтверджується актами про реалізацію майна від 13.09.2011 р., 19.09.2011 р., 24.01.2011 р., 15.09.2011 р., 06.06.2011 р., 13.09.2011 р., 07.12.2010 р. та протоколами про проведення аукціонів № 04/102-11-А-6 від 09.09.2011 р., №04/101-11-А-5.1 від 09.09.2011 р., № 04/100-11-А-4.4 від 09.09.2011 р., №04/317-10-А-1.1 від 14.01.2011 р., №04/101-11-А-5.2 від 09.09.2011 р., 04/100-11-А-4.3 від 09.09.2011 р., № 04/046-11-А-1 від 01.06.2011 р. (а.с.99-116). Крім того, позивачем до матеріалів справи надані копії платіжних документів, відповідно до яких оплата за арештоване майно, що належало позивачу проводилась покупцями без оплати податку на додану вартість.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що операції з примусового продажу майна з публічних торгів не є операціями, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Щодо формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року по господарських операціях з ТОВ «Тономет» та ПП «Промислове будівництво» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) у відповідності із підпунктом 11.2.1 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Аналогічні положення, що регулюють порядок формування податкового кредиту та валових витрат, передбачені в Податковому кодексі України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарським відносинам з ТОВ "Тонмет" колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "Тонмет" був укладений Договір на поставку металобрухту від 02.08.2010 № 10 (а.с. 125-126 т. 1). Згідно п. 1.1 договору, ТОВ "Тонмет" (продавець) взяв на себе зобов'язання виготовити та передати у власність КП "ШКЗ "Зірка" (покупець) товар, металевий вуглеродистий лом та відходи чорних металів - ДСТУ 4121-2002 з урахуванням особливостей, викладених в Специфікаціях та/або додаткових угодах до данного договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно умов данного договору. Місцезнаходження товару - територія Шосткинського казенного заводу "Зірка".

На підтвердження здійснення господарської операції по укладеному між позивачем та ТОВ "Тонмет" договору до матеріалів справи позивачем надані копії видаткових накладних № РН -000198 від 20.12.2010 р. та № РН - 0000195 від 10.08.2010 р. (а.с. 128-129 т.1), та копії податкових накладних № 217 від 10.08.2010 (а.с. 133 т.1), № 244 від 20.12.2010 (а.с. 134 т. 1), на підставі яких сума сплаченого податку була включена позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Розрахунки між підприємствами проведено в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується копіями рахунка-фактури № СФ-33 від 10 серпня 2010 року, платіжного доручення від 17.12.2010 року та виписки банку (а.с.130-132 т. 1).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що придбаний товар позивачем не перевозився, оскільки був одержаний від утилізації боєприпасів згідно договору від 27.12.2007 р. № 256/Т/15-07, виконання якого підтверджується копією акту про виконані роботи від 27.12.2007 № 1 (а.с. 135-136), згідно наряду Міністерства оборони України від 21.09.2009 № 274/3/Д67 (а.с. 137 т.1) був переданий ДП "Укроборонсервіс", який в свою чергу передав товар ТОВ "Тонмет", що підтверджується копією накладної на відвантаження від 20.11.2009 р. № ТВВВ-00835 (а.с.139).

Товар зберігався на території позивача, що підтверджується копією договору зберігання від 20.11.2009 р. № 15 (а.с. 140-141 т. 1) та акту передачі майна на зберігання від 20.11.2001 (а.с. 142 т.1).

Вищезазначені первинні документи оформлені відповідно до вимог податкового законодавства. З урахуванням наведенного колегія суддів приходить до висновку, що в матеріалах справи містяться достатньо доказів, що відображають реальність фінансово -господарських операцій при виконанні договору поставки металобрухту укладеного між позивачем та ТОВ "Тонмет". Отже, позивач до складу податкового кредиту включив податок на додану вартість в серпні 2010 року в сумі 11704,50 грн. по податковій накладній № 217 від 10.08.2010 року, в грудні 2010 року в сумі 11704,50 грн. по податковій накладній №244 від 20.12.2010 року, отриманих від постачальника ТОВ "Тонмет", правомірно.

Щодо включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з контрагентом ПП "Промислове будівництво" колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2009 р. між позивачем (Замовник) та ПП "Промислове будівництво" (Підрядник) було укладено договір № 02/010/09 (а.с. 47, т. 2).

Згідно п. 1.1. данного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту м'якої крівлі на об'єктах замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи, що виконані підрядником, на умовах цього договору. Вартість робіт визначається з урахуванням договірної ціни яка затверджується замовником та є невід'ємною частиною даного договору. На момент укладання договору сума складала 950000 грн. (п.2.1, п. 2.2 Договору). Згідно п. 2.5 договору, замовник спочатку робіт перераховує 50 % від загальної суми, узгодженої сторонами на поточний період. Виконавець в строк 30 днів з дня перерахунку коштів забов'язується використати його на виконання робіт та придбання матеріалів небхідних для виконання робіт. Кінцевий розрахунок по догговору (50%) буде здійснюватися продукцією замовника відповідно наданим Актам форми КБ-2в, по мірі виконаних робіт підрядчиком, на протязі 5 календарних днів після підписання вказаних актів. При відсутності у замовника горошових коштів замовник може здійснювати оплату за виконані роботи продукцією та матеріалами в повному обсязі. Перелік та ціна продукції та матеріалів, якими замовник здійснює розрахунок за виконані роботи оформлюється додатками підписаними обома сторонами.

Відповідно до умов договору від 02.10.2009 р. № 02/010/09 працівникам ПП "Промислове виробництво" видано картки, перепустки та дозволи на вхід на територію позивача (а.с. 24-26)

На підтвердження фактичного здійснення господарської операції по договору від 02.10.2009 р. № 02/010/09 позивачем надані акти виконаних робіт та податкові накладні (а.с. 203-250 т. 1, а.с. 1-13 т. 2).

Розрахунки між позивачем та ПП "Промислове виробництво" за отримані роботи проводились взаємозаліком, про що складено акт (а.с. 27 т. 2) та відповідачем надані відповідні згоди (а.с. 19-21 т.2). На виконання умов взаємозаліку позивачем виписано податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98 т. 2).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Промислове будівництво", як на момент складення та видачі податкових накладних, так і на момент розгляду справи судом, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 33-34, т.1). Доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість вказаного підприємства та доказів на підтвердження відсутності приватного підприємства "Промислове будівництво" за своїм місцезнаходженням відповідачем не надано.

Отже, вищезазначені первинні документи оформлені відповідно до вимог податкового законодавства, зауважень щодо форми та змісту не викликали. Таким чином, в матеріалах справи містяться достатньо доказів, що відображають реальність фінансово - господарських операцій при виконанні договору по ремонту м'якої крівлі укладеного позивачем з ПП "Промислове виробництво". З урахуванням наведенного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат на придбання товарів та до складу податкового кредиту податку на додану вартість по отриманих роботах у 4 кварталі 2010 року, 2 кварталі 2011 року від ПП "Промислове будівництво" на загальну суму у розмірі 87183 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 54732,0 грн., за червень 2011 року в сумі 32451,0 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-1870/812/12 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-1870/812/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2012 р.