Ухвала суду № 28207179, 28.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/5614/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурга С.С.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-1870/5614/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2012 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" - звернувся до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 29.05.2012 р. №0000242301 та №0000272301.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 29.05.2012 року №0000242301 та №0000272301.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача на апеляційну скаргу відповідача подав заперечення, в яких просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 19.04.2012 р. по 04.05.2012 р. Сумською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої 14.05.2012 р. складено акт №87/22/02971676 (а.с. 14-49).

Згідно висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ПАТ "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 282802 грн., а також завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 38112 грн., в тому числі за липень 2010 року у сумі 38513 грн., за вересень 2010 року у сумі 39466 грн., за жовтень 2010 року у сумі 57873 грн., за листопад 2010 року у сумі 146950 грн. та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 38112 грн., в тому числі: за серпень 2010 року в сумі 36166 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1946 грн.

Також, відповідачем встановлено порушення позивачем підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5, пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 353503 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року у сумі 85741 грн., за 2010 рік у сумі 353503 грн. (а.с. 14-49).

29.05.2012 р. Сумською МДПІ на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000242301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах, на загальну суму 353502,50 грн., в тому числі за основним платежем: - 282802,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 70700,50 грн. (а.с.12);

- №0000272301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, на загальну суму 441878,75 грн., в т.ч., за основним платежем - 353503,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 88375,75 грн. (а.с.13).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 29.05.2012 року №0000242301 та №0000272301 прийняті з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначені податкові повідомлення-рішенні є протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою прийняття рішення про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту є визнання податковим органом безтоварними господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Востокпневматика» на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 560/234/30962900 від 09.03.2011р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Востокпневматика».

10.06.2010р. між позивачем та ТОВ «Востокпневматика» укладено договір поставки № 06/10/1-Р .

На підтвердження реальності виконання зазначеної угоди позивачем надано :

- платіжні доручення, згідно яких, позивачем здійснено оплату вартості придбаних комплектуючих деталей: № 880 від 14.07.2010р., № 889 від 15.07.2010р., № 1024 від 12.08.2010р., № 1043 від 16.08.2010р., № 1063 від 20.08.2010р., № 1119 від 02.09.2010р., № 1159 від 08.09.2010р., № 1191 від 10.09.2010р., № 1223 від 15.09.2010р., № 1285 від 04.10.2010р., № 1347 від 08.10.2010р., № 1378 від 19.10.2010р., № 1402 від 21.10.2010р., № 1426 від 25.10.2010р., № 1456 від 02.11.2010, № 1463 від 04.11.2010р., № 1465 від 04.11.2010р., № 1529 від 11.11.2010р., № 1550 від 12.11.2010р., № 1580 від 16.11.2010р., № 1634 від 23.11.2010р., № 1655 від 26.11.2010р.;

- податкові накладні: №232 від 14.07.2010 року, №235 від 15.07.2010 року, №244 від 27.07.2010 року, №252 від 30.07.2010 року, №262 від 04.08.2010 року, №275 від 13.08.2010 року, №288 від 20.08.2010 року, №305 від 31.08.2010 року, №306 від 31.08.2010 року, №329 від17.09.2010 року, №360 від 08.10.2010 року, №363 від 12.10.2010 року, №373 від 19.10.2010 року, №379 від 21.10.2010 року, №386 від 25.10.2010 року, №389 від 26.10.2009 року, №401 від 29.10.2010 року, №405 від 03.11.2010 року, №408 від 04.11.2010 року, №417 від 11.11.2010 року, №420 від 12.11.2010 року, №423 від 16.11.2010 року, №433 від 23.11.2010 року, №433 від 23.11.2010 року, №445 від 30.11.2010 року, №448 від 30.11.2010 року (а.с. 105-129 том.1);

- видаткові накладні № ВП-243 від 14.07.2010р., ВП-250 від 21.07.2010р., ВП-257 від 27.07.2010р., ВП-277 від 06.08.2010р., ВП-256 від 27.07.2010р., ВП-263 від 30.07.2010р., ВП-275 від 04.08.2010р., ВП-287 від 13.08.2010р., ВП-304 від 20.08.2010р., ВП-322 від 31.08.2010р., ВП-323 від 31.08.2010р., ВП-354 від 17.09.2010р., ВП-404 від 12.10.2010р., ВП-404 від 12.10.2010р., ВП-416 від 20.10.2010р., ВП-420 від 22.10.2010р., ВП-442 від 29.10.2010р., ВП-432 від 26.10.2010р., ВП-442 від 29.10.2010р., ВП-451 від 03.11.2010р., ВП-453 від 05.11.2010р., ВП-461 від 09.11.2010р., ВП-472 від 12.11.2010р., ВП-473 від 12.11.2010р., ВП-475 від 15.11.2010р., ВП-472 від 12.11.2010р., ВП-473 від 12.11.2010р, ВП-475 від 15.11.2010р., ВП-483 від 17.11.2010р., ВП-484 від 17.11.2010р., ВП-490 від 19.11.2010р., ВП-504 від 25.11.2010р., ВП-515 від 30.11.2010р., ВП-516 від 30.11.2010р. (а.с. 130-158 том.1);

- товарно-транспортні накладні №1/150710-1 від 14.07.2010р, № 1/210710-1 від 21.07.2010р., № 1/280710-1 від 27.07.2010р., № 060810 від 06.08.2010р., № 1/280710-1 від 27.07.2010р., № 2/300710 від 30.07.2010р., № 040810 від 04.08.2010р., № 130810 від 13.08.2010р., № 200810 від 20.08.2010р., № 1/010910-1 від 31.08.2010р., № 1/010910-2 від 31.08.2010р., 170910 від 17.09.2010р., № 121010 від 12.10.2010р., № 121010 від 12.10.2010р., № 1/211010-1 від 20.10.2010р., № 221010 від 22.10.2010р., № 1/291010-3 від 29.10.2010р., № 261010 від 26.10.2010р., № 1/291010-3 від 29.10.2010р., № 031110 від 03.11.2010р., № 051110 від 05.11.2010р., № 091110 від 09.11.2010р., № 121110 від 12.11.2010р., № 151110 від 15.11.2010р., № 121110 від 12.11.2010р., № 151110 від 15.11.2010р., № 171110 від 17.11.2010р., № 191110 від 19.11.2010р., № 251110 від 25.11.2010р., № 301110 від 30.11.2010р., № 301110 від 30.11.2010р. (а.с. 159 -184 том.1);

- накази про відрядження та посвідчення про відрядження працівників позивача, які здійснювали перевезення придбаних позивачем у ТОВ «Востокпневматика» комплектуючих (а.с. 205-222 том.1);

- договори на перевезення вантажу, свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців перевізників, посвідчення водіїв перевізників, акти, ліцензії перевізників на надання послуг з перевезення вантажів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів перевізників, з використанням яких здійснювалося перевезення придбаних позивачем у ТОВ «Востокпневматика» комплектуючих;

- довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що підтверджують отримання позивачем придбаних останнім у ТОВ «Востокпневматика» комплектуючих (а.с. 185-204 том.1);

- документи складського обліку, що підтверджують оприбуткування та зберігання на складі придбаних позивачем у ТОВ «Востокпневматика» комплектуючих.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані документи підтверджують перехід права власності на комплектуючі деталі для рукавів з'єднувальних від ТОВ «Востокпневматика» до позивача та фактичність здійснених між позивачем та ТОВ «Востокпневматика» господарських операцій.

Крім того, позивачем надані копії документів, що підтверджують зв'язок між придбанням останнім комплектуючих деталей у ТОВ «Востокпневматика» та власною господарською діяльністю, а також подальше використання позивачем придбаних у ТОВ «Востокпневматика» деталей в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності.

Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем довідкою про включення позивача до ЄДРПОУ, яка підтверджує, що протягом періоду, що перевірявся, позивач здійснював діяльність за кодом КВЕД 35.20.1. - виробництво залізничних та трамвайних локомотивів та рухомого складу; технічною документацією, що передбачає використання придбаних позивачем у ТОВ «Востокпневматика» комплектуючих для виготовлення готової продукції; лімітно-забірними картами, згідно яких придбані позивачем у ТОВ «Востокпневматика» комплектуючі видавалися в роботу для виготовлення готової продукції; договорами та видатковими накладними згідно яких позивач здійснював подальшу реалізацію продукції, виготовленої з використанням придбаних у ТОВ «Востокпневматика» комплектуючих деталей.

Отже, факти передання, отримання та оплати поставленого товару підтверджені належними документами, такими як видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між позивачем та його контрагентом договір містить положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Крім того, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час господарських операцій позивача із його контрагентами), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому, датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копіями договорів, копіями банківських платіжних доручень та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Тобто, видана позивачу податкова накладна його контрагентом, це і є перша подія, і яка підтверджує факт придбання товару (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем отримано від контрагента податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог "Про податок на додану вартість".

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі викладеного вище, правочини між позивачем та його контрагентами підтверджено належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами і вони жодним чином не суперечать вимогам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому висновки відповідача, щодо зменшення податкового кредиту та валових витрат є безпідставними

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 29.05.2012 року №0000242301 та №0000272301 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-1870/5614/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2012 р.