Ухвала суду № 28206561, 15.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р.Справа № 2а-7376/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-7376/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс+"

до Західної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

25.06.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс+" звернулось до суду із позовом, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 02.03.2012 року № 0001062330 та № 0001102330.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 13.09.2012 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму валових витрат, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Західна МДПІ м. Харкова у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс +" для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках з відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах з підприємством - постачальником: ТОВ "Промбуд - Монтажінвест", код 36987611, за лютий-червень та вересень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 15.02.2012 року № 189/23-304/31633456, яким встановлені порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, п. 138.1,п.138.2, ст.138, пп.139.1.9., п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України 2755-VІ від 2 грудня 2010 року, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 117931 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року у сумі 59878 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 27993 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 30060 грн.; п.198.3, п.198.6., ст..198, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, у зв'язку з чим підприємством занижено ПДВ на загальну суму 98383 грн., у т.ч. за лютий 2011 року на суму 36922 грн., за березень 2011 року на суму 10980 грн., за червень 2011 року на суму 24342 грн., за вересень 2011 року на суму 26139 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 02.03.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001062330, яким ТОВ "Комплекс+" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 104918,75 грн., з яких 98383 грн. - основний платіж, 6535,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); № 0001102330, яким ТОВ "Комплекс+" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 117932 грн., з яких 117931 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено суму валових витрат, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Із матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ "Комплекс+" мало господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ".

На підставі договорів, укладених із ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», а саме: від 31.08.2011 року № 3108/11, від 29.08.2011 року № 2908/11, від 11.05.2011 року № 1105/11, від 01.03.2011 року 1-03-11, від 03.02.2011 року №302/11, від 01.02.2011 року №102/11, останній зобов'язується власними силами та коштами виконати ремонтно-будівельні роботи по капітальному ремонту споруд, замовник зобов'язується прийняти та оплатити ремонтні роботи згідно з умовами договорів.

У виконання договорів ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ" надано ТОВ "Комплекс+" у лютому, березні, червні та вересні 2011 року ремонтно-будівельні роботи по капітальному ремонту споруд на загальну суму 590301,08 грн., у т.ч. ПДВ - 98383,51 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за вересень 2011 року від 30.09.2011 року на суму з ПДВ 149495,27 грн., на суму з ПДВ 126890,16, за червень 2011 року від 23.06.2011 року на суму з ПДВ 146050,68, за березень 2011 року 2011 року від 30.03.2011 року на суму з ПДВ 35031,65 грн., від 31.03.2011 року на суму з ПДВ 3481,09 грн., за лютий 2011 року від 28.02.2011 року на суму з ПДВ 123968,24 грн., на суму з ПДВ 97563,72 грн.

Також, у виконання умов зазначених угод ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ" виписані податкові накладні на адресу ТОВ "Комплекс+" від 28.02.2011 року № 116 на суму з ПДВ 123396,24 грн., від 28.02.2011 року № 153 на суму з ПДВ 97563,72 грн., від 30.03.2011 року № 173 на суму з ПДВ 30850,33 грн., від 30.03.2011 року № 177 на суму з ПДВ 35031,65 грн., від 24.06.2011 року 196 на суму з ПДВ 146050,68 грн. від 30.09.2011 року № 390 на суму з ПДВ 49612,84 грн., від 30.09.2011 року № 406 на суму з ПДВ 107223,62 грн.

Фактичні розрахунки між ТОВ "Комплекс+" та ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ" за ремонтно-будівельні роботи проводилися через розрахунковий рахунок у березні 2011 року у сумі 2794113,94 грн., у квітні 2011 року у сумі 8000 грн., у червні 2011 року у сумі 14650,68 грн., у жовтні 2011 року у сумі 156836,46 грн., про що в матеріалах справи свідчать платіжні доручення від 09.03.2011 року № 42, від 09.03.2011 року № 43, від 29.03.2011 року № 48, від 30.03.2011 року № 57, від 30.08.2011 року № 58, від 19.04.2011 року № 75, від 24.06.2011 року № 110, від 10.10.2011 року № 193, від 10.10.2011 року № 194.

Крім того, матеріали справи містять первинні документи, що підтверджують подальше використання робіт, отриманих від ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ", а саме: договори підряду, укладені із ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», на виконання робітіз капітального ремонту приміщень та будівель, відповідні податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

В подальшому, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про підтвердження факту здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ" відповідними первинними документами бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим позивач мав підстави для формування податкових зобов'язань у звітному періоді на їх основі.

Судовим розглядом встановлено, що висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту та витрат ґрунтуються на інформації, що міститься у актах ДПІ у Ленінському районі м. Харкова: акт від 05.05.2011 року № 896/23-03-05/36987611 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року; акт від 30.06.2011 року № 1475/23-03-05/36987611 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року; акт від 13.09.2011 року № 12/23-02-09/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ Техноспецмаркетинг" код ЄДРПОУ 37366942 їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року; акт від 13.12.2011 року № 249/23-02-09/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011 року.

Із такими твердженнями колегія суддів не погоджується та зазначає наступне.

Позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, тому межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, при розгляді справи знайшов підтвердження факт, що позивач виконав вимоги норм Податковою кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, видавши позивачу належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Стосовно донарахування податковим органом позивачу зобов'язання з податку на прибуток колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилом п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 згаданого закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)ю

За вимогами п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як встановлено судовим розглядом та підтверджено матеріалами справи, господарські операції між ТОВ "Комплекс+" та його контрагентом ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Таким чином, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 02.03.2012 року № 0001062330 та № 0001102330 прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-7376/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.