Ухвала суду № 28206468, 06.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р.Справа № 2а-4994/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. по справі № 2а-4994/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна фірма "Вавілон"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ торгівельна фірма "Вавілон", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова від 13.02.2012 року: №0000652330, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 34 451,25 грн.; №0000602330, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 32831,25 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідає фактичним обставинам, висновки відповідача про неправомірність формування складу валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Техноенергоресурс"документально не підтверджені, придбання послуг у вказаних суб'єктів господарювання мали реальний характер і здійснені в межах господарської діяльності, вимоги цивільного законодавства при укладанні та виконанні угод не порушувались, укладені угоди були спрямовані на отримання прибутку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року адміністративний позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.02.2012 року №0000652330, №0000602330, винесені ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 31063170, перебуває на податковому обліку за №1163 від 29.08.2000р. Видами діяльності ТОВ торгівельна фірма "Вавілон" за КВЕД є діяльність автомобільного вантажного транспорту, технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленнями населення, роздрібна торгівля новими та уживаними автомобілями, про що свідчить Довідка №3153 Головного управління статистики в Харківській області.

Відповідачем була проведена перевірка ТОВ торгівельна фірма "Вавілон" за наслідками, якої складено акт.

В акті перевірки №126/23-304/31063170 від 30.01.2012р. відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ торгівельна фірма "Вавілон" положень п.1.4 ст.1, п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено суму ПДВ в розмірі 26265грн., в тому числі у січні 2010 року -3240грн., у березні 2010 року -4575грн., у квітні 2010 року -2067грн., у травні 2010 року -4900грн., у червні 2010 року -5700грн., у липні 2010 року -14233 грн., у серпні 2010 року -1550 грн. та п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 1-3 квартали 2010 року на загальну суму 27561грн., в тому числі у 1 кварталі 2010 року на 9769грн., в 2-му кварталі 2010 року -12646грн., в 3-му кварталі 2010 року -5146грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 13.02.2012р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0000652330, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 34 451,25 грн.; №0000602330, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 32831,25 грн..

23 лютого 2012 року ТОВ ТФ "Вавілон" в порядку адміністративного оскарження була подана скарга до ДПС в Харківської області про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. Згідно з листом Державної податкової служби у Харківської області вих. №1595/10/10-212 від 06.04.2012 року, направленого на адресу ТОВ ТФ "Вавілон" 09 квітня 2012 року, позивачу було відмовлено в задоволенні скарги в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Зміст вказаних законодавчих норм дозволяє стверджувати, що у податковому обліку до валових витрат відносяться не будь-які витрати, здійснювані платником податку, а лише ті витрати, які платником податку придбаваються (виготовляються) для потреб власної господарської діяльності. Разом з цим суд зазначає, що відповідно до положень п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вказані законодавчі норми кореспондуються з положеннями п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до яких податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо ж платник податку придбаває матеріальні активи, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не включається до складу податкового кредиту.

Звідси, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту. З урахуванням вказаних законодавчих норм суд дійшов висновку, що для підтвердження неправомірності віднесення позивачем витрат до складу валових витрат та до складу податкового кредиту, відповідач має представити такі докази, що дозволяють стверджувати про здійснення операцій, що не відносяться до господарської діяльності підприємства.

За висновками акту перевірки позивач в порушення вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість"включив до складу валових витрат та податкового кредиту вартість послуг по взаємовідносинам з ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Техноенергоресурс", пов'язаних з проведенням маркетингових досліджень та посередницьких послуг з транспортування вантажів.

Встановлено, що 01.10.2009 року між ТОВ ТФ "Вавілон" та ТОВ "Техенергоресурс" укладений договір б/н, згідно якого ТОВ "Техенергоресурс" надавало посередницькі послуги с доставки вантажів. Як вбачається с пояснень позивача та з письмових доказів, які долучені до матеріалів справи, згідно з предметом договору ТОВ "Техенергоресурс" здійснювало за завданням позивача пошук компаній-перевізників вантажів міста Харкова, які б мали технічну можливість перевезення автомобільних запчастин з метою здійснення позивачем господарської діяльності з торгівлі автозапчастинами шляхом укладення відповідних договорів з перевізниками. Позивач на підставі вказаного договору звернувся до ТОВ "Техенергоресурс"із завданням №1, в якому запропонував надати йому інформацію щодо перевізників вантажів в місті Харкові. На виконання своїх зобов'язань ТОВ "Техенергоресурс"надало позивачу інформацію - Перелік компаній, що здійснюють автомобільні перевезення вантажів (місто Харків), який містить перелік транспортних компаній міста Харкова з номерами телефонів, адресами та коротким описом послуг, що надаються відповідною компанією. Такий перелік містить посилання на договір від 01.10.2009 року, укладений між ТОВ ТФ "Вавілон"та ТОВ "Техенергоресурс", та на Завдання №1 позивача. Позивач прийняв вказані послуги, про що свідчить акт виконаних робіт від 31.01.2010 року та лист ТОВ ТФ "Вавілон"від 01.03.2010р. №01-03-10-2, які залучені позивачем до матеріалів справи, та розрахувався за надані послуги, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів №№14, 19 від 18.01.2010р., 29.01.2010р. Сума податку на додану вартість включена позивачем до складу податкового кредиту по податковій накладній №3101/1 від 31.01.2010р., сума ПДВ- 3240,00 грн., виписаній позивачу ТОВ "Техенергоресурс"(а.с. 37-40, 88, 127-132).

Між ТОВ ТФ "Вавілон"та ТОВ "Техно-Асавір"був укладений Договір №01/03-1 від 01.03.2010 року, згідно якого ТОВ "Техно-Асавір"надавало позивачу послуги з проведення маркетингових досліджень щодо ринків автозапчастин Германії, Венгрії, Польщі та Китаю, а ТОВ ТФ "Вавілон"приймало та сплачувало узгоджену вартість таких послуг. Як вбачається з письмових доказів, залучених позивачем до матеріалів справи, надання послуг за вказаним договором здійснювалося шляхом направлення позивачем на адресу ТОВ "Техно-Асавір"замовлень з переліком обсягів та напрямків відповідного дослідження. Так на виконання замовлень позивача ТОВ "Техно-Асавір"були надані виконані та передані позивачу наступні дослідження - Огляд виробників товарів (автозапчастини), Німеччина, Інформація щодо підприємств-виробників автозапчастин Республіки Польщі, Огляд сегменту ринку виробників автозапчастин в Китаї. Кожне з вказаних досліджень містить посилання на відповідне замовлення (заявку) ТОВ ТФ "Вавілон"та на договір №01/03-1 від 01.03.2010 року. Крім того, позивачу було надані послуги: огляд цін щодо автозапчастин станом на березень 2010 року у Венгрії; інформація щодо вартості автозапчастин в асортименті у Польщі; огляд вартості автомобільних запчастин у Німеччині; інформація про вартість автомобільних запчастин у Китаї. Окрім того, на письмові заявки позивача без укладення договору в формі єдиного документа ТОВ "Техно-Асавір"протягом 2010 року надавало посередницькі послуги з транспортування вантажів, а саме здійснювало для ТОВ ТФ "Вавілон"пошук підприємств, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів у місті Київі, місті Луганську, місті Полтаві та місті Дніпропетровську. Як вбачається з матеріалів справи - заявок (завдань) ТОВ ТФ "Вавілон", листів ТОВ ТФ "Вавілон", переліків підприємств-перевізників, наданих ТОВ "Техно-Асавір", актів виконаних робіт - сторонами було досягнуто згоди з характеру наданих послуг, їх асортименту, вартості таких послуг тощо. Позивач прийняв вказані послуги, про що свідчать акти виконаних робіт та листи ТОВ ТФ "Вавілон", які залучені позивачем до матеріалів справи, та розрахувався за надані послуги. Крім того, на підтвердження твердження про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду відповідні податкові накладні, які були досліджені під час проведення перевірки, перелік яких містить акт перевірки. (а.с. 41-69, 87, 89-126, 137-157).

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Встановлено, що послуги замовленні позивачем у ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Техноенергоресурс" безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, узгоджуються з видами господарської діяльності ТОВ ТФ "Вавілон", а отже позивачем правомірно включено до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту вартість наданих контрагентами послуг, адже необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства та податкового кредиту є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг та зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків. В даному разі ДПІ не наведено жодних доводів щодо непідтвердження відповідних витрат позивача необхідними первинними документами.

На запит суду апеляційної інстанції позивачем надане обґрунтування щодо необхідності та використання зазначкенмих послуг.

Щодо посилання відповідача на акти перевірок ТОВ "Техно-Асавір" від 07.04.2011р. №547/23-03-05/36457640, ТОВ "Техноенергоресурс" від 23.11.2010р. №3057/23-03-05/34566972, складені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, то постановами Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі №2а-12792/10/2070, від 26.09.2011р. по справі №2а-7797/11/2070 дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню документальних перевірок ТОВ "Техно-Асавір", ТОВ "Техноенергоресурс"на підставі яких складено акти №547/23-03-05/36457640, №3057/23-03-05/34566972 визнані неправомірними.

Згідно ч.3 ст.71 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, Західна МДПІ м. Харкова приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не виконав і не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень - рішень. Висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. по справі № 2а-4994/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.