Постанова № 28204691, 17.12.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4478/2012

17 грудня 2012 року

11год. 33хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Любежаніної Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився;

відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби

до

Приватного підприємства "Компанія "М"

щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Компанія "М" щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що за ПП "Компанія М" рахується заборгованість в сумі 1600, 68 грн., в тому числі з податку на прибуток в сумі 1090, 68 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 510, 00 грн. Просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в прохальній частині позову просить розгляд справи здійснити без участі представника податкової інспекції.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи.

Відповідач, Приватне підприємство "Компанія М" зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради як юридична особа 27.10.2009 (а.с.5) та взяте на облік як платник податків у ДПІ м.Рівному з 28.10.2009 за №29-23/5490 (а.с.7).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1600, 68 грн., в тому числі по податку на прибуток в сумі 1090,68 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012 №0019201540, податкового повідомлення-рішення №0021241540 від 10.05.2012 та по податку з доходів фізичних осіб у сумі 510, 00 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №1063021740 від 31.01.2012.

Відповідно п.п.4 п.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв’язку з тим, що відповідач вчасно не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання Державною податковою інспекцією у м.Рівному платнику податків було направлено податкову вимогу №51 від 13.01.2012 року (а.с.9), яка повернулася на адресу податкового органу з відміткою: "по даній адресі адресат вибув".

Сума заборгованості також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.12-13).

Відповідно до п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Судом встановлено, що 13.01.2012 року Державною податковою інспекцію у м. Рівному прийнято рішення №22 про опис майна в податкову заставу.

На підставі інформації наданої організаціями, що реєструють майновий стан підприємств, встановлено відсутність будь-якого майна за ПП "Компанія М", що може бути описано в податкову заставу (а.с.20-24).

22.05.2012 року податковим керуючим, на підставі рішення №22 від 13.01.2012 року, складено акт опису майна №46, яким встановлено факт відсутності на день складання акту майна, що може бути описано у податкову заставу (а.с. 25).

Відповідно до пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Державної податкової інспекції у м.Рівному відповідачем відкрито наступні розрахункові рахунки в установах банків: АКБ "Правекс-Банк" м.Київ, МФО 321983, р/р 2600201530412.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши надані позивачем докази та враховуючи те, що відповідачем податковий борг в розмірі в розмірі 1600, 68 грн. не погашений, і у нього відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Приватного підприємства "Компанія М" (код ЄДРПОУ 36771037), що знаходяться в банку:

- АКБ "Правекс-Банк" м.Київ, МФО 321983, р/р 2600201530412.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.