Постанова № 28204060, 19.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 грудня 2012 р. № 2а- 12116/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - Пєліхова О.І.,

представників відповідача - Курченко К.В., Купіна С.П., Куплевацького В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Бріг"

до Харківської обласної митниці

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської обласної митниці, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішеннями форми "Р" Харківської обласної митниці:

- від 19.10.2012 р. № 100 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 22819,03 грн. (у тому числі 15212,69 грн. за основним платежем та 7606,34 гри. штрафних санкцій);

- від 19.10.2012 р. № 101 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 4563,81 грн. (у т. ч. 3042,54 - основний платіж та 1521,27 - штрафні санкції).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати ТОВ фірма «БРІГ»передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати невиїзної документальної звірки. Позивач вказав, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, невірна класифікація Харківською обласною митницею товарів ніяким чином не повинна впливати на результати діяльності ТОВ фірма «Бріг»та не може бути підставою для донарахування сум ввізного мита та податку на додану вартість, а також штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішеннями форми "Р" Харківської обласної митниці є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, вказав, що Харківською обласною митницею правомірно проведено документальну невиїзну перевірки фактів митного оформлення позивачем товарів, за наслідками якої встановленні порушення, складено акт та податкові повідомлення-рішення, оскільки, невідповідність заявленого коду товарів згідно УКТЗЕД при декларуванні ТОВ фірма «Бріг»товарів за ВМД та невжиття декларантом усіх заходів для правильного визначення коду товару (зокрема, направлення запиту до Харківської обласної митниці щодо попереднього рішення про код товару, проведення митної експертизи) призвела до заниження податкового зобов'язання за ввізним митом та податком на додану вартість, чим порушено вимоги Закону України від 05.04.2001 №2371-111 «Про митний тариф України», і відповідно до статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, до Державного бюджету України підлягають сплаті належні платежі та податки на загальну суму 27382,84 грн.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконання наказу Харківської обласної митниці від 20.09.2012 №874 «Про проведення перевірки», робочою групою Харківської обласної митниці проведена документальна невиїзна перевірка фактів митного оформлення товарів: 1) «заклепка з нержавіючої сталі...»за кодом 7415290000 згідно УКТЗЕД Д (ставка мита 0%) по 6 ВМД; 2) «заглушка або пробка дренажу»за кодом 8485908000 (ставка мита 5%) та 8487905900 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 0%) по 5 ВМД; 3) «заклепка з нержавіючої сталі та чорних металів»за кодом 7318230090 згідно УКТЗЕД (ставка мита 5%) по 4 ВМД, товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Бріг»(код ЄДРПОУ 21174655) за період з 01.10.2009р. по 20.09.2012р.

Підставами для проведення невиїзної документальної перевірки вказані ст. 336, 345, 351 Митного кодексу України, постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71 «Про затвердження порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок»(далі - Порядок № 71), та доповідної записки начальника відділу митного аудиту від 19.09.2012 №14/14-0999-вн у зв'язку з виявленими ознаками, що свідчать про порушення податкового законодавства при митному оформленні вищезазначених товарів.

За наслідками вказаної перевірки митним органом складено акт від 25.09.2012р. № 0041/12/807000000/0021174655, в якому встановлені порушення ТОВ фірмою «Бріг»вимог законодавства України в галузі митної справи у зв'язку з невірним визначенням коду товарів згідно УКТЗЕД за ВМД № 80707010/2011/606966 від 06.12.2011 та №807070001/2012/120228 від 12.01.2012, що призвело до порушення вимог Закону України від 05.04.2001 р № 2371-ІІІ «Про митний тариф України»у частині повноти та достовірності декларування товарів, ввезених на митну територію України, в результаті чого було занижено податкові зобов'язання на суму -18255,23 грн., в тому числі: ввізного мита -15212,69 грн., податку на додану вартість -3042,54 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки митним органом винесені податкові повідомлення-рішеннями форми "Р":

- від 19.10.2012 р. № 100 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 22819,03 грн. (у тому числі 15212,69 грн. за основним платежем та 7606,34 гри. штрафних санкцій);

- від 19.10.2012 р. № 101 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 4563,81 грн. (у т. ч. 3042,54 - основний платіж та 1521,27 - штрафні санкції).

Щодо правомірності дій митного органу по проведенню перевірки ТОВ фірми «Бріг», суд зазначає наступне.

Одним із основних доводів, які лягли в основу обґрунтування адміністративного позову є посилання позивача на те, що митний орган не має правових підстав для нарахування податкових зобов'язань та надіслання податкових повідомлень-рішень у зв'язку з виявленням помилки відносно класифікації товару, якщо товар було оформлено та пропущено митним органом без зауважень.

З такими висновками позивача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Документальною невиїзною перевіркою охоплено ВМД, які оформлені на час дії Митного кодексу України від 11.07.2002, чинного до 31.05.2012р. та Митного кодексу України від 13.03.2012, який набрав чинності з 01.06.2012р.

Слід зазначити, що обома законодавчими актами передбачено право митного органу на проведення документальних невиїзних перевірок та за їх результатами, у разі виявлення порушень законодавства, донарахування податкових зобов'язань.

Більшу частину ВМД позивачем оформлено у період дії Митного кодексу України від 11.07.2002р. далі - МК України від 11.02.2002р.).

Відповідно до положення п. 15 ст. 1 МК України від 11.07.2002 р., митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Ч. 2 ст. 40 МК України від 11.07.2002 р. встановлено, що митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до п. 19 ст. 1 МК України від 11.07.2002 р., митні процедури - це операції, пов'язані із здійсненням: митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Ч 2 ст. 40 МК України від 11.07.2002 р. передбачено, що обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Верховна Рада України 10 квітня 2008 року шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (далі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень ГАТТ.

Відповідно до пункту с) частини 1 статті 8 ГАТТ держави-члени СОТ визнають скорочення до мінімуму обсягу і складності імпортних та експортних формальностей, а також зменшення і спрощення вимог щодо митної та експортної документації. Згідно з положеннями ст. 8 ГАТТ її дія поширюється на формальності та вимоги, які накладаються урядовими установами, в тому числі на збори, платежі, формальності та вимоги відносно документації, сертифікації, аналізу та інспекції.

Однак, положеннями статті 69 МК України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Строки тривалості митного контролю (в тому числі і контролю після пропуску товарів через митний кордон) нормативно не закріплені, у ч.1 ст.102 Податкового кодексу України є лише законодавче обмеження щодо строку сплати грошового зобов'язання.

Таким чином, з аналізу наведених вище положень нормативно-правових актів можна дійти висновку, що перевірка повноти нарахування податків і зборів, як одна з операцій митного контролю може здійснюватися митним органом на підставі ст. 69 МК України від 11.07.2002 р. і після пропуску товарів через митний кордон України.

Такі перевірки здійснюються у відповідності до Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою КМ України від 02.02.2011 р. № 71 (далі -Порядок № 71), на підставі наказу керівника митного органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. року №71 затверджено Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, що набрав чинності 11.02.2011 року, відповідно до якого перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно із статтею 69 Митного кодексу України. Перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо. Перевірка проводиться на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Відповідно до ст. 88 МК України декларант (юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України) виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Тобто, як вбачається з аналізу норм законодавства, на митний орган покладено обов'язок здійснення митного контролю, тобто проведення відповідних митних процедур (зокрема, й контроль за справлянням передбачених законом податків і зборів) і перевірка документів, необхідних для здійснення митного контролю враховуючи здійснення митного контролю і після митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Натомість декларант має виконати свої обов'язки щодо проходження митних процедур та сплатити належні податки і збори.

Аналогічні положення щодо визначень митного контролю та його мінімізації містяться в п. 24 ч. 1 ст. 4, ч. 318, ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України від 13.03.2012 (далі -МК України).

Документальна невиїзна перевірка ТОВ фірма «БРІГ»проводилася у термін з 21.09.2012р. по 25.09.2012р., тобто на час дії Митного кодексу України від 13.03.2012р., тому робоча група Харківської обласної митниці керувалася вимогами вищевказаного кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 МК України встановлено, що у разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання митних формальностей.

У п. 29 ч. 1 ст. 4 МК України дано визначення поняттю митні формальності. Зокрема, це сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Проведення митними органами документальних перевірок відноситься до митних формальностей, тому процедура їх проведення регулюється законодавством, чинним на момент такої перевірки.

Серед форм у яких може здійснюватися митний контроль є проведення документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Юридичними підставами для проведення перевірки ТОВ фірма «БРІГ» є вимоги ст. ст. 336, 345, 351 Митного кодексу України, постанови КМ України від 02.02.2011 «Про затвердження порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок»від 02.02.2011 № 71 (чинної на момент проведення перевірки, зі змінами) та доповідної записки начальника митного аудиту від 19.09.2012 № 14/14-0999-вн у зв'язку з виявленими ознаками, що свідчать про порушення податкового законодавства при митному оформленні вищезазначених товарів.

Частиною 2 ст. 345 МК України для проведення документальних перевірок встановлено лише законодавче обмеження щодо строків давності сплати грошового зобов'язання, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Так, згідно вказаної норми ПК України на платнику податків лежить обов'язок сплати грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом (п.п. 41.1.2 п. 4.1 ст. 41 - митні органи) не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вражається вільним від такого грошового зобов'язання.

Приводи для проведення документальної невиїзної перевірки визначено у ч. 2 ст. 351 МК України. У даному випадку приводом для проведення перевірки ТОВ фірма «БРІГ»стало виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій декларацій.

Такий аналіз здійснювався посадовою особою спеціалізованого підрозділу митниці - відділу митних платежів (далі -ВМП) у відповідності до п. 4 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (далі -Порядок № 650, додається). За результатами здійснення аналізу встановлено випадки неправильної класифікації товарів згідно УКТЗЕД підрозділами митного оформлення в тому числі і по деклараціям оформленим позивачем, що вбачається з доповідної записки начальника ВМП від 07.09.2012 № 08/08-2159-вн.

Відповідно до п. 23 Розділу ІІІ Порядку № 650 у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари за результатами проведення документальної перевірки в порядку, визначеному ст.ст. 345-254 МК України.

Рішення про визначення коду при цьому не виноситься, а відповідно до п. 9 Порядку № 71, зазначається в акті про проведення перевірки.

Предметом документальної невиїзної перевірки у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 345 МК України може бути і правильність класифікації згідно УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Право митного органу щодо класифікації товару після митного оформлення у разі виявлення порушення правил такої класифікації закріплене у ч. 4 ст. 69 МК України.

При цьому, слід зазначити, що митним органом здійснюється лише контроль правильності класифікації товару згідно УКТЗЕД та контроль за повнотою сплати митних платежів. Митний орган змінює код товару та виносить класифікаційне рішення у випадку неправильної класифікації товару декларантом.

Методологія заповнення вантажної митної декларації, яка є податковою декларацією у розумінні Закону, визначена Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.97 № 307 (із змінами та доповненнями).

Так, у відповідності до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.

Зокрема, у графі 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита зазначається основа нарахування, розмір ставки мита, нарахована сума та спосіб платежу. При нарахуванні податку на додану вартість згідно ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»в якості основи нарахування зазначається митна вартість товару збільшена на суму ввізного мита.

Розмір ставки мита визначається Законом України «Про митний тариф України»для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТЗЕД.

Таким чином, невірне заповнення декларантом позивача графи 33 ВМД призвело до заниження суми податкових зобов'язань за ввізним митом та податком на додану вартість. Як в МК України від 11.07.2002 (ч. 4 ст. 88), так і в МК України від 13.03.2012 (ч.8 ст. 264) закріплено, що з моменту прийняття декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Статтею 61 Податкового кодексу України визначено поняття податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Так, відповідно до п. 61.1 цієї статті податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу (п.п. 41.1.2 п. 4.1 ст. 41 - митні органи), в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу).

Згідно з п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу податковий контроль здійснюється серед іншого й шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п. 54.3.6 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган самостійно визначає суму грошового зобов'язання, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у відповідача підстав та повноважень для проведення зазначеної перевірки.

Щодо встановленого за результатами перевірки порушення позивачем вимог законодавства України в галузі митної справи у зв'язку з невірним визначенням коду товару згідно УКТЗЕД за вищезазначеними ВМД, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок під час проведення перевірки посадові особи митного органу, зокрема, вивчають, аналізують та порівнюють відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів; дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо.

Відповідно до вимог статті 69 МКУ в ході невиїзної документальної перевірки з'ясовано, що по вантажно-митним деклараціям №800000001/2009/117543 від 18.12.2009 р., №800000012/2010/111048 від 17.02.2010 р., №800000012/2010/113196 від 23.04.2010 р., №807070001/2010/1100662 від 16.06.2010 р., №807070001/2011/121359 від 18.02.2011 р., №807070001/2011/123521 від 14.04.2011 р., №807070001/2011/126231 від 23.06.2011 р., №807070001/2011/130155 від 03.10.2011 р., №807100000/2012/405254 від 24.02.2012 р. та №807100000/2012/421987 від 01.06.2012 р. декларантами ТОВ фірма «Бріг»було здійснено митне оформлення товару з назвою «Вироби без різьби, заклепка нерж. сталь комплектація для надувних човнів. Виробник spa»Країна виробництва: EU/Італія»за кодом 7415290000 згідно з УКТЗЕД (ставка мита -0%).

Також за наступними митними деклараціями: №800000012/2010/111070 від 17.02.2010 р., №807070001/2010/117544 від 01.11.2010 р., №807070001/2011/121272 від 17.02.2011 р., №807070001/2011/123612 від 18.04.2011 р., №807070001/2011/128993 від 06.09.2011 р., №807070001/2011/130953 від 24.10.2011 р. та №807100000/2012/420523 від 25.05.2012 р. декларантами ТОВ «Бріг»було здійснено митне оформлення товару «Вироби з чорних металів, без нанесеної різьби, комплектуючі до надувних човнів: заклепка одностороння. Виробник: .F.N. s.r.l.»Торгівельна марка: GFN Країна виробництва: Китай»за кодом 7318230090 згідно з УКТЗЕД (ставка мита -0 %).

Вищезазначені товари до Харківської служби з експертного забезпечення митних органів (далі -ХСзЕЗМО) не відправлялися, запити щодо визначення коду товару не складалися.

Митні органи України для цілей класифікації (кодування) товарів при митному оформленні використовують товарну номенклатуру Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про Митний тариф України»від 05.04.2001 № 2371-ПІ.

Для уникнення неправильної класифікації (присвоєння товару класифікаційного коду, який не відповідає цьому товару і суперечить вимогам товарної номенклатури) необхідно враховувати той факт, що товарна номенклатура складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група, позиція, підпозиція, категорія, підкатегорія) та їх цифрове позначення код товарів з зазначенням товарного коду).

Невід'ємною складовою частиною товарної номенклатури є Основні правила інтерпретації класифікації товарів. Основні правила інтерпретації класифікації товарів (далі -Основні правила), викладені у додатку до Закону України «Про Митний тариф України»від 05.04.01 № 2371-111- тобто мають силу законодавчого акта.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.01 № 2371-ІП «Про Митний тариф України»в редакції Закону України від 31.05.2007 № 1109-V, а саме, з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів далі - Правила).

У відповідності з рекомендаціями Комітету по Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС) Ради митного співробітництва (Всесвітня Митна Організація) перші чотири правила Основних правил інтерпретації класифікації товарів застосовуються виключно послідовно.

Згідно з Правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. При цьому враховуються характеристики товару, які є визначальними для класифікації.

У відповідності з Правилом 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях та товарних під категоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, що їх стосуються, за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

У відповідності з Правилом 3с Основних правил інтерпретації класифікації товарів, у разі якщо товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

У відповідності з вимогами УКТЗЕД у товарній під категорії 7415290000 класифікуються товари, що відносяться до заклепок з міді, без різьби.

В ході документальної перевірки було встановлено:

- інформація про заклепки у графі 31 митних декларацій не відповідає характеристикам, які необхідні для класифікації у товарній позиції 7415 згідно з УКТЗЕД, а саме, заявлено, що заклепка виготовлена із нержавіючої сталі (у товарній позиції класифікуються виключно вироби з міді);

- заклепки являють собою вироби, що складаються з двох складових: трубчастої заклепки (має напівсферичну круглу головку та полий циліндричний стрижень - внутрішній циліндричний отвір по всій довжині заклепки) та стрижня, що вставляється у заклепку;

- товар відноситься до трубчастих заклепок у комплекті із стрижнем;

- товар відноситься до виробів з недорогоцінних металів;

- згідно з технічною інформацією, що міститься у пакетах документів до митних декларацій, заклепки виготовлені із нержавіючої сталі (чітко не визначено з якого матеріалу виготовлено безпосередньо заклепку та стержень);

- інформація щодо віднесення даного типу заклепок до трубчастих підтверджена інформацією з мережі Інтернет.

В УКТЗЕД термін «недорогоцінні метали»означає чорні метали (залізо, чавун, сталь), мідь, нікель, алюміній, свинець, цинк, олово, вольфрам, молібден, танатл, магній, кобальт, вісмут, кадмій, титан, цирконій, сурма, марганець, берилій, хром, германій, ванадій, галій, гафній, індій, ніобій (колумбій), реній і талій.

У відповідності з поясненнями до товарної позиції 7318 з внесенням відповідних змін поширюються на цю товарну позицію.

Тобто, у відповідності з вимогами УКТЗЕД у товарній підкатегорії 7318230090 класифікуються товари, що відносяться до заклепок з чорних металів, без різьби, та які не призначені для промислового складання транспортних засобів.

Разом з тим, поясненнями до товарної позиції 7318 УКТЗЕД, пункт (С): «До цієї товарної позиції не включаються трубчасті або роздвоєні заклепки загального призначення (товарна позиції 8303), але заклепки, які лише частково є порожнистими, залишаються в цій товарній позиції».

Згідно текстового опису товарної позиції 8303 УКТЗЕД, до неї включаються, серед інших, заклепки трубчасті або роздвоєні з недорогоцінних металів.

З урахуванням вищевикладеного, та керуючись вимогами Закону України «Про митний тариф України»від 05.04.2001 №2371-11 (із змінами та доповненнями), в тому числі, правилами 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, товари з назвою «заклепка нерж. сталь комплектація для надувних човнів. Виробник spa»Країна виробництва: EU/Італія»та «Вироби з чорних металів, без нанесеної різьби, комплектуючі до надувних човнів: заклепка одностороння. Виробник: .F.N. s.r.l.»Торгівельна марка: GFN Країна виробництва: Китай»необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 8308200000 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 10%).

Відносно ВМД № 807070001/2010/110662 від 16.06.2010 декларантом ТОВ «МД-Сервіс, КП»ОСОБА_5, яка працювала за договором доручення на декларування від 12.01.2009 №89/4 з ТОВ «Бріг», було здійснено митне оформлення товару №12 з назвою «17.213.60 заглушка зливного дренажу з нерж.сталі - 20 шт. без електричних елементів, комплектуючі до надувних човнів. Торгівельна марка відсутня. Виробник: spa»Країна виробництва: EU/Італія»за кодом 8485908000 згідно УКТЗЕД (ставка мита - 5%). Відправником товару був виробник spa»(Італія) згідно договору з ТОВ «Бріг»№0901/07-В/ОS від 09.01.2007р.

Вищезазначений товар до ХСзЕЗМО не відправлявся, запит щодо визначення коду товару не складався.

Також, в ході невиїзної документальної перевірки з'ясовано, що по ВМД №807070001/2011/121359 від 18.02.2011 р., №807070001/2011/123521 від 14.04.2011 р., №807070001/2011/126231 від 23.06.2011 р., №807100000/2012/405254 від 24.02.2012 р., №807100000/2012/421987 від 01.06.2012 р. було здійснено митне оформлення товарів з назвою «17.213.60 заглушка зливного дренажу з нерж. сталі, -18.541.00 пробка дренажного патрубка без електричних елементів, з нерж. сталі комплектуючі до надувних човнів. Торгівельна марка ulati». Виробник: kulati spa». Країна виробництва: Тайвань»за кодом 8487905900 згідно з УКТЗЕД (ставка мита - 0%). Відправником товару був виробник spa»(Італія) згідно договору з ТОВ «Бріг»№0901/07-В/ ОS від 09.01.2007р.

Вищезазначений товар до ХСзЕЗМО не відправлявся, запит щодо визначення коду товару не складався.

Товари з назвою «17.213.60 заглушка зливного дренажу з нерж. сталі, та 18.541.00 пробка дренажного патрубка без електричних елементів, з нерж. сталі комплектуючі до надувних човнів»суб'єктом ЗЕД ТОВ «Бріг»до митного оформлення були заявлені за кодами 8485908000 (попередня редакція УКТЗЕД) та 8487905900 (діюча редакція УКТЗЕД) згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита, відповідно, 5% та 0%).

Згідно з поясненнями до товарних позицій 8485 та 8487 УКТЗЕД до них не включаються частини, більш конкретно зазначені в інших товарних позиціях УКТЗЕД.

За інформацією, яка зазначена у графі 31 митної декларації товар відноситься до виробів з недорогоцінних металів. В УКТЗЕД термін «недорогоцінні метали»означає чорні метали (залізо, чавун, сталь), мідь, нікель, алюміній, свинець, цинк, олово, вольфрам, молібден, танатл, магній, кобальт, вісмут, кадмій, титан, цирконій, сурма, марганець, берилій, хром, германій, ванадій, галій, гафній, індій, ніобій (колумбій), реній і талій.

Згідно текстового опису товарної категорії 8309 УКТЗЕД до неї включаються пробки, ковпачки, кришки, заглушки тощо, що призначені для закупорювання або закривання різних ємкостей.

З урахуванням вищевикладеного, та керуючись вимогами Закону України «Про митний тариф України»від 05.04.2001 №2371-11 (із змінами та доповненнями), в тому числі, правилами 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, товари з назвою «17.213.60 заглушка зливного дренажу з нерж. сталі, та 18.541.00 пробка дренажного патрубка без електричних елементів, з нерж. сталі комплектуючі до надувних човнів»необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 8309909090 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 15%).

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновок про порушення позивачем вимог законодавства України в галузі митної справи у зв'язку з невірним визначенням коду товару згідно УКТЗЕД за вищезазначеними ВМД, встановлений за результатами перевірки, є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств і громадян.

Відповідно до п.п. 54.3.6 п. 54 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення, винесені на підставі висновку невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення позивачем товару, за результатами якої було складено акт від 25.09.2012р. № 0041/12/807000000/0021174655, є правомірними та такими, що прийняті у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки митного органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень митного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, висновки митного органу, що викладенні в акті перевірки відповідають дійсності, податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012 р. № 100 та від 19.10.2012 р. № 101 відповідають ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Бріг" до Харківської обласної митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 24 грудня 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко