Постанова № 28202950, 11.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Справа № 0870/9880/12

м.Запоріжжя

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участі представників сторін:

від позивача - Сергач К.О. (довіреність № 144 від 07.11.2012)

від відповідача - Драч В.В. (довіреність № 3584/10/10-010 від 05.07.2012)

Бібік С.В. (довіреність № 2925/10/10-010 від 11.06.2012)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика» (далі-позивач, ПАТ «ЗКФ») звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі-відповідач ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про визнання дій ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя неправомірними та визнання нечинним податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0002122212, яким ПАТ «ЗКФ» зменшено суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405 грн. та нараховане штрафну санкцію у розмірі 1 грн.

Ухвалою суду від 19.10.2012, відкрито провадження у адміністративній справі №0870/9880/12 та призначено до судового розгляду на 05.11.2012. Розгляд справи було відкладено на 12.11.2012. Провадження у справі за письмовим клопотанням сторін було зупинено до 11.12.2012

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та, з підстав, викладених у позові просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0002122212, яким ПАТ «ЗКФ» зменшено суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що положення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п.п. п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, п.п. 200.3, п.п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2012 за № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), не передбачають такої передумови виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування, як проведення зустрічних перевірок його постачальників по ланцюгу та встановлення факту сплати ними податкових зобов'язань.

Факт здійснення господарських операцій відображених у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку та реальність господарських операцій за січень-квітень 2010 року та березень 2011 року, не заперечується ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Будь-яких порушень податкової дисципліни з боку ПАТ «ЗКФ», а також обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не виявлено.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Тому ПАТ «ЗКФ» вважає висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0002122212 протиправним та просить його скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі. Зокрема зазначив, що в ході проведення позапланових перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за січень-квітень 2010 року та березень 2011 року, були надіслані запити до Державних податкових інспекцій контрагентів, щодо проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин з ПАТ «ЗКФ» його контрагентами

Оскільки відповіді щодо проведення зустрічних перевірко не отримано, то відповідач не може перевірити сплату ПДВ по всьому ланцюгу постачання до позивача товарів (послуг) придбаних ним у контрагентів постачальників.

Також зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України встановлено, що однією із підстав виникнення у платника права на податковий кредит із ПДВ є сплата платником податку в звітному періоді відповідних сум до Державного бюджету. Отже право на відшкодування ПДВ у позивача виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ у ціні товару.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Відповідно до ст.160 КАС України, 11.12.2012 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі наказу на перевірку від 06.09.2012 № 9124, у період з 13.09.2012 по 19.09.2012, була проведена позапланова перевірка з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2008 року, січень-квітень 2010 року та березень 2011 року, на підставі п.п 78.1.8. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було складено Акт перевірки від 21.09.2012 №105/22-12/00382094 (надалі-Акт), в якому було вставлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п.п. п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, п.п. 200.3, п.п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2012 за № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405,00 грн. наступних звітних (податкових) періодів:

Січень 2010 року - на загальну суму ПДВ 570 333,00 грн.

Лютий 2010 року - на загальну суму ПДВ 148 601,00 грн.

Березень 2010 року - на загальну суму ПДВ 25 300,00 грн.

Квітень 2010 року - на загальну суму ПДВ 5 000,00 грн.

Березень 2011 - на загальну суму ПДВ 998 171,00 грн.

На підставі Акта ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було винесене податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0002122212, яким ПАТ «ЗКФ» зменшено суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1 грн.

Згідно висновків акту перевірки право платника (ПАТ «ЗКФ») на отримання податкової вигоди у формі бюджетного відшкодування виникає лише за умови надмірного надходження відповідної суми ПДВ до бюджету, а відтак відсутність достовірно встановленого факту сплати постачальниками ПАТ «ЗКФ» по ланцюгу податкових зобов'язань за наслідками проведення податковим органом зустрічних перевірок таких постачальників, свідчить про відсутність можливості підтвердження суми ПДВ до відшкодування у розмірі 1 747 405 грн., за період січень-квітень 2010 року та березень 2011 року.

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Згідно з положеннями п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які передбачають порядок визначення суми бюджетного відшкодування, у січні-квітні 2010 року ПАТ «ЗКФ» отримало право на бюджетне відшкодування щодо від'ємного значення ПДВ, що виникло у грудні 2009 року та січні-березні 2010 року, у розмірі 749 234,00 грн.

Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень-квітень 2010 року, була визначена як від'ємне значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за грудень 2009 року та січень-березень 2010 року і становила 749 234,00 грн. (п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Податковий борг з ПДВ у позивача був відсутній, тому вся сума від'ємного значення була зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - у січні-квітні 2010 року у сумі 749 234,00 грн. (п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

За результатами позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень-квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періодах з грудня 2009 року та січня-березня 2010 року, податковим органом (СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя) порушень не встановлено, про що були складені довідки:

- від 19.04.2010 № 128/08-04/00382094 (січень 2010 року);

- від 14.05.2010 № 150/08-04/00382094 ( лютий 2010 року);

- від 16.06.2010 № 208/08-04/00382094 (березень 2010 року);

- від 14.07.2010 № 255/08-04/00382094 (квітень 2010 року).

Крім того, податковим органом (СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя) не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних, оплати товару (послуг), та не було встановлено факту укладання нікчемних договорів.

Відповідно до положень ст. 200 ПКУ, які передбачають порядок визначення суми бюджетного відшкодування, у березні 2011 року позивачем було отримало право на бюджетне відшкодування щодо від'ємного значення ПДВ, що виникло у грудні 2008 року, липні 2009 року та лютому 2011 року, у розмірі 998 171 грн.

Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2008 року, липень 2009 року та лютий 2011 року, була визначена як від'ємне значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за грудень 2008 року, липень 2009 року та лютий 2011 року і становила 998 171 грн. (п.200.1 ст.200 ПКУ).

Податковий борг з ПДВ у позивача був відсутній, тому вся сума від'ємного значення була зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - у березні 2011 року у сумі 998 171 грн. (п.200.3 ст.200 ПКУ).

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Податковим кодексом України, а саме п.п. 198.3. ст.198 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п.198 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положення п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ передбачають, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

Таким чином, в порядку наведених законодавчих приписів за умови фактичного здійснення господарської операції від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету. При цьому, чинне законодавство не передбачає такої передумови виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування, як проведення зустрічних перевірок його постачальників по ланцюгу та встановлення факту сплати ними податкових зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, а саме результати зустрічних перевірок контрагентів щодо підтвердження господарських відносин з ПАТ «ЗКФ», органами державної податкової служби документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з його контрагентами, та підтверджено їх вид, обсяг, якість і розрахунки.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем, при зменшенні позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405,00 грн., за період січень-квітень 2010 року та березень 2011 року, брались до уваги висновки результатів зустрічних перевірок по контрагентам, суми податку на додану вартість, за угодами з якими не враховувались при розрахунку податкового кредиту за попередні податкові періоди.

Так, при нарахуванні ПАТ «ЗКФ», суми бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2010 року (від'ємне значення січня 2010 року) не брались суми ПДВ від господарських операцій з ОСОБА_4; у березні 2011 року (від'ємне значення грудня 2008 року, липня 2009 року та лютого 2009 року) не брались суми ПДВ з господарських операцій з ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ТОВ «Усвідомлення» та ТОВ ТД «Крахмалпродукт».

Також, судом встановлено, що запити щодо проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин з ПАТ «ЗКФ» до органів державної податкової служби відповідачем направлялись переважно у 2009, 2010 та 2011 роках, тоді як Акт перевірки № 105/22-12/00382094 складений 21.09.2012.

Доказів надсилання запитів під час проведення перевірки у вересні 2012 року, як і вжиття будь-яких заходів щодо надання органами державної податкової службі відповідей стосовно проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин з ПАТ «ЗКФ» відповідачем до суду не надано.

Факт здійснення господарських операцій відображених у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку та реальність господарських операцій за січень-квітень 2010 року та березень 2011 року, не заперечується ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Будь-яких порушень податкової дисципліни з боку ПАТ «ЗКФ», а також обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків, судом не виявлено.

З огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника, який закріплений ст. 61 Конституції України, порушення іншими особами (зокрема, його постачальниками) податкового законодавства не може негативно впливати на результати діяльності такого платника за умови відсутності доказів його недобросовісності.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновки відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 1 747 405 грн., за відсутністю порушень формування податкових зобов'язань та від'ємного значення (про що відповідачем не заперечується), лише за умови неможливості простеження сплати по ланцюгу постачання товарів сум ПДВ, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ " Запорізька кондитерська фабрика» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012 № 0002122212 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення 03.10.2012 № 0002122212, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика" (код ЄДРПОУ 00382094) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.12.2012.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко