Постанова № 28202935, 21.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року 14:10 Справа № 0870/11104/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю позивача – не прибув, відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Запорізького обласного осередку об’єднання громадян на підтримку канонічного православ’я «Путь православних» про стягнення заборгованості.

22 листопада 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується – позивач) до Запорізького обласного осередку об’єднання громадян на підтримку канонічного православ’я «Путь православних» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 1700 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при реалізації владної управлінської функції суб’єктом владних повноважень відносно суб’єкта господарювання було винесено рішення, яким покладено обов’язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дане рішення є діючим, проте суб’єктом господарювання в повному обсязі не виконано. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 23.11.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.12.2012.

Ухвалою суду від 06.12.2012 у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача, суд відклав розгляд справи на 21.12.2012.

21.12.2012 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень чи заперечень на адміністративний позов.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки останній двічі не з’являвся до суду.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, тому спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Запорізький обласний осередок об’єднання громадян на підтримку канонічного православ’я «Путь православних», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на дату розгляду справи існує заборгованість з податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об’єднань в розмірі 1700 грн. 00 коп., який виник на підставі наступного.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 3 квартал 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, за результатами якої складено акт від 30.11.2010 №513/15/25920233 (далі іменується – Акт перевірки) (а.с. 7-8).

На підставі Акта перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 №0007881501/0, яким відповідачу визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 850 грн. 00 коп. (а.с. 10).

Податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 №0007881501/0 відправлено відповідачу засобами поштового зв’язку, однак повернуто із зазначенням «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 9).

На підставі вищевикладеного позивачем складено акт від 20.12.2010 №139-р «Про необхідність розміщення на дошці податкових оголошень податкового повідомлення – рішення форми «Р» від 09.12.2010 №0007881501/0 (а.с. 12).

Крім того, фахівцями контролюючого органу було проведено перевірку з питань подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями, про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 17.02.2012 №20/15/25920233 (далі іменується – Акт камеральної перевірки) (а.с. 13-14).

На підставі Акта камеральної перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000311501, яким визначено суму грошового зобов’язання в розмірі 850 грн. 00 коп. (а.с. 15). Податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000311501 направлено на адресу відповідача засобами поштового зв’язку, однак повернуто із зазначенням «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 16).

На підставі вищезазначеного, сума податкового боргу з податку на прибуток становить 1700 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи дані податкові повідомлення-рішення відповідачем не були оскаржені ані в адміністративному, ані в судовому порядках.

У зв’язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкового зобов’язання позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 09.03.2011 №2544/10/24, однак повернута на адресу позивача із зазначенням «не розыскана» (а.с. 17).

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

За приписами ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення – письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України – стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Запорізького обласного осередку об’єднання громадян на підтримку канонічного православ’я «Путь православних» (69002, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Горького, будинок №139; код ЄДРПОУ 25920233) на користь Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби суму боргу з податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об’єднань в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 (нуль) коп., яку зарахувати на р/р31111008700003, код платежу 11020900, отримувач: Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код отримувача 38025440, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська