Постанова № 28202838, 17.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9434/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.,

при секретарі судового засідання Камінській М.В.,

за участю:

представника позивача: Зуєва С.В.,

представників відповідача: Самохіна Ю.В., Немчілової Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську державної податкової служби про визнання протиправними дій по складанню Акта про результати камеральної перевірки даних від 15.10.2012р. №105/16-0/32363486 та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001208012 від 05.11.2012, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Краснодонвугілля" (далі - Позивач) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську державної податкової інспекції (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Відповідача по складанню Акта перевірки 15.10.2012р. №105/16-0/32363486 та винесенні податкового повідомлення-рішення № 0001208012 від 05.11.2012 на підставі цього акту.

В обґрунтування позову зазначив, що 19 вересня 2012 року була подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2012 року, у додатку 8 до декларації було заявлено про порушення продавцями порядку реєстрації в Єдиному реєстрі певних податкових накладних.

З посиланням на роз'яснення ДПА України наполягав на наявності права включати до складу податкового кредиту податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі протягом встановленого терміну, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника.

У зв'язку із поданням разом з декларацією заяви про порушення продавцями порядку реєстрації в Єдиному реєстрі певних податкових накладних.

Додатково послався на невідповідність форми складеного акту камеральної перевірки вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2012р. №1492 в частині його викладення в довільній формі.

Правову позицію обґрунтовував вимогами статей 198, 201 Податкового кодексу України, роз'ясненнями Державної податкової служби України, викладеними в листі № 6451/7/15-3117-10 від 17.11.2011р. та відповіддю інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби від 22.05.2012р. (відповідь додається), у разі формування у звітному періоді податкового кредиту на підставі податкової накладної, що виписана з порушенням порядку її заповнення у податковому періоді, який передує звітному періоду, платник податку - покупець товарів/послуг має можливість скористатися своїм правом та подати заяву зі скаргою на постачальника разом з податковою декларацією з ПДВ за такий звітний період з додаванням відповідних підтверджуючих документів.

Наполягав на правомірності віднесення до складу податкового кредиту за серпень 2012р. сум зазначених в податкових накладних № 24 від 31.07.2012 р. в сумі ПДВ 14 133,33 грн., № 140335 від 14.03.12 р. в сумі ПДВ 42 126,02 грн., № 90483 від 09.04.12 р. в сумі ПДВ 55 590 грн., № 54 від 13.03.12р. в сумі ПДВ 11 379,43 грн. всього на суму 123 228,78 грн., при одночасному поданні заяви про відмову постачальника надати податкову накладну згідно с діючим законодавством.

Додатково послався на складання відповідачем акту перевірки в довільній формі та недотриманні форми складання акту, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2012р. №1492.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, у якому послався на порушення позивачем вимог статей 76, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, виявлених під час камеральної перевірки в частині неправомірного віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним незареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, тотожні даним, викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, зазначених в запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 14.06.2004 в якості юридичної особи, є платником податків, у тому числі податків на додану вартість. (а.с. 39-42)

Згідно із ст.1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Повноваження відповідача визначені ст. 20 ПК України.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 86.2 ст. 82 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі наказ № 984).

Згідно із п.3 наказу № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

В порядку визначеному ст. 203 ПК України позивачем, електронною поштою була передана відповідачу податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2012року. Зазначені факти визнається сторонами та підтверджується документально (а.с. 23-34, 81).

До складу податкового кредиту за серпень 2012 сум податку на додану вартість позивачем у тому числі були віднесені суми по наступним податковим накладним від 31.07.12 №24 на суму податку на додану вартість у розмірі 14 133,33 грн., від 14.03.12 №140335 на суму податку на додану вартість у розмірі 42 126,02 грн., від 09.04.12 №90483 на суму податку на додану вартість у розмірі 55 590,00 грн., від 13.03.12 №54 на суму податку на додану вартість у розмірі 11 379,43 грн., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку з отриманням податкової декларації, в порядку визначеному ст. 76 Податкового кодексу України, відповідачем було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності позивачем з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

За результатами перевірки, уповноваженими особами відповідача було складено акт перевірки №105/16-0/32363486 від 15.10.12, у висновках якого зазначено про порушення позивачем норми ч. а п. 198.6 ст. 198 ПК України та зазначено про завищення податкового кредиту за серпень 2012 року на загальну суму 123228грн., та відповідно заниження суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету за серпень 2012 року на загальну суму 123228 грн. (далі -акт № 105).

Таким чином відповідачем дотриманий порядок проведення перевірки та складання акту за її наслідками.

З урахуванням викладеного не заслуговують на увагу посилання позивача на порушення відповідачем форми складання акту № 105, при цьому Наказ Міністерства фінансів України №1492 від 25.112012р. прийнятий після проведення перевірки та не може бути прийнятий до уваги в даному випадку.

Стосовно виявлених податковим органом порушень під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Камеральна перевірка податкової звітності позивача була проведена податковим органом виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, що в свою чергу відповідає самому поняттю «камеральна перевірка».

Зазначене також підтверджується листом Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 р. N 8073/7/16-1617 «Щодо питань адміністрування податку на додану вартість», прийнятого з метою забезпечення однозначного тлумачення окремих статей Податкового кодексу України, де роз'яснено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, що в свою чергу відповідає цілям та спрямованості проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.п.54.3.2. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством у тому числі якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках,

Згідно з абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання на суму 123 229 грн., крім того, були застосовані штрафні санкції у сумі 30 807,25 грн., яке є предметом спору по даній справі (а.с.8).

У встановленому порядку, відповідачем був направлений позивачу акт № 105 та вручено повідомлення-рішення (а.с.8, 9).

З пояснень сторін та наданих документів убачається, що підставою для прийняття повідомлення-рішення послугувало віднесення позивачем до податкового кредиту сум по наступним податковим накладним №24 від 31.07.12 на суму податку на додану вартість у розмірі 14 133,33 грн., №140335 від 14.03.12 на суму податку на додану вартість у розмірі 42 126,02 грн., №90483 від 09.04.12 на суму податку на додану вартість у розмірі 55 590,00 грн., №54 від 13.03.12 на суму податку на додану вартість у розмірі 11 379,43 грн., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.19-22).

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця у паперовому вигляді або в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим

Таким чином законодавець закріпив право вибору форми податкової накладної за покупцем.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В даному випадку податкові накладні були видані продавцями покупцю в паперовій формі та відповідач не повинен повідомляти платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Таким чином факт реєстрації податкової накладної повинен підтверджуватись відповідним документом.

При цьому сторонами визнається факт відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі зазначених податкових накладних.

Відповідно до ч.9 п.201.10 ст. 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Спірні податкові накладні були виписані продавцями у період з 13.03.2012 року до 31.07.2012 року.

Таким чином станом на момент подання податкової декларації - 19.09.2012 року збіг передбачений ст. 201 ПК України строк їх реєстрації у Єдиному реєстрі.

З пояснень сторін та заяви про порушення постачальником порядку реєстрації податкових накладних убачається обізнаність позивача про відсутність реєстрації (а.с.33).

З урахуванням викладеного позивач не мав права на включення до податкового кредиту сум зазначених у податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі.

Частиною 11 п.201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що покупець у разі порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином законодавець визначає в якості обов'язкових умов включення сум податку, зазначених у незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, до складу податкового кредиту, подання одночасно з декларацією заяви із скаргою та документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів.

При цьому законодавець не визначає дотримання покупцем вимог ч.11 п.201.10 ст. 201 ПК України в якості обов'язкової підстави правомірності нарахування податкового кредиту.

Позивачем не були виконані визначені Законом вимоги, не були додані до декларації скарга та первинні бухгалтерські документи.

Зазначені вимоги не є формальними, оскільки відповідно до ч.9 п.201.10 ст. 201 ПК України надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

За відсутності розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку на додатну вартість, відповідач не мав можливості підтвердити факт сплати податку до бюджету, та прийшов до висновку про порушення позивачем вимог статей 198, 200 ПК України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав та законних інтересів особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Для ефективного та своєчасного захисту і реалізації своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічно правових відносин особи, які беруть участь у справі, наділені значним обсягом процесуальних прав, які вони реалізують під час розгляду справи в адміністративному суді. Також, зазначені особи наділені певними обов'язками, що надає суду змогу здійснювати ефективний розгляд адміністративної справи.

Згідно з нормами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

З урахуванням вимог статей 69-71 КАС України судом не встановлено порушень з боку відповідача при проведені перевірки, складанні акту № 105 та прийнятті оскарженого повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не повертаються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську державної податкової служби про визнання протиправними дій по складанню Акта про результати камеральної перевірки, даних від 15.10.2012р. №105/16-0/32363486, та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001208012 від 05.11.2012 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2012 року.

Суддя С.М. Чиркін