Постанова № 28202784, 04.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13253/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.,

при секретарі судового засідання Орлові О.В.,

за участю:

представника позивача Бойченюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»до Республіканського комітету Автономної республіки Крим з охорони культурної спадщини про визнання протиправною та скасування постанови -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Республіканського комітету Автономної республіки Крим з охорони культурної спадщини (надалі - Відповідач), відповідно до якого просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення фінансової санкції б/н від 25.09.2012, якою Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини було накладено на товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (49044, м.Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15а, і.к. 30012848) штраф у сумі 17000, 00 грн. (сімнадцять тисяч гривень, 00 коп.) за недотримання вимог із захисту, збереження, утримання та використання пам'ятки архітектури - колишній дохідний дім П.А. Петіна (охоронний № 4601-АР), розташованого за адресою м. Сімферополь, пр. Кірова, 34.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача не було підстав для проведення позапланової перевірки позивача, а висновки відповідача про встановлення позивачем рекламного носія не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» зазначений в постанові об'єкт є інформацією про товар, що реалізується в даному магазині, а не рекламним носієм. У зв'язку з чим постанова про накладення фінансової санкції б/н від 25.09.2012, якою Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини було накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» штраф у сумі 17000, 00 грн. за недотримання вимог із захисту, збереження, утримання та використання пам'ятки архітектури, є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 04.12.2012 надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити та зазначив, що висновки, викладені в акті, зроблені правомірно, а оскаржувана постанова є законною та не підлягає скасуванню. У зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні, просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.

У відповідності до Положення про Республіканський комітет Автономної республіки Крим з охорони культурної спадщини, затвердженого Радою міністрів Автономної Республіки Крим 31.03.2010 № 128:

« 1. Республиканский комитет Автономной Республики Крым по охране культурного наследия (далее - Рескомитет) является органом исполнительной власти Автономной Республики Крым, подотчетным, подконтрольным и ответственным перед Верховной Радой Автономной Республики Крым и Советом министров Автономной Республики Крым.

2. Рескомитет является специально уполномоченным органом охраны культурного наследия в Автономной Республике Крым, который подконтролен и подотчетен центральному органу исполнительной власти Украины в сфере охраны культурного наследия в пределах, предусмотренных законом.

… 4. Основными задачами Рескомитета являются:

4.1. Реализация государственной политики в сфере охраны культурного наследия, направленной на сохранение, использование объектов культурного наследия в общественной жизни, защиту традиционного характера среды в интересах нынешнего и грядущих поколений.

… 5. Рескомитет в соответствии с возложенными на него задачами:

5.1. Осуществляет контроль за выполнением Закона Украины "Об охране культурного наследия", иных нормативно-правовых актов об охране культурного наследия.

5.6. Обеспечивает защиту объектов культурного наследия от угрозы уничтожения, разрушения или повреждения.

5.20. Применяет финансовые санкции за нарушение Закона Украины «Об охране культурного наследия».

…6. Рескомитет имеет право:

6.5. Составлять акты осмотра объектов культурного наследия.

6.16. Составлять протоколы об административных правонарушениях за нарушения законодательства в сфере охраны культурного наследия в соответствии с действующим законодательством.»

Таким чином, відповідач мав право на проведення позапланової перевірки узгодження розміщення реклами на памятках культурної спадщини м.Сімферополя 06 липня 2012 року, що спростовує твердження позивача про відсутність законних підстав для проведення оскаржуваної перевірки.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, будівля розташована у м. Сімферополі по пр. Кірова, 34 наказом Міністерства культури України від 25.10.2010 № 957/0/16-08 внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури місцевого значення - Колишній прибутковий будинок П.А. Петіна (охоронний № 4601-АР).

ТОВ «АЛЛО» є орендарем частини нежитлового приміщення вищезазначеної пам'ятки архітектури.

З 26 червня по 06 липня 2012 року в зв'язку зі створенням тимчасової контрольної комісії Сімферопольської міської ради з врегулювання розміщення об'єктів зовнішньої реклами на території м. Сімферополя, співробітниками Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини (далі - Рескомітет) на підставі наказу Рескомітету від 25.06.2012 №65/1 «Про проведення позапланової перевірки» спільно з фахівцями головного управління архітектури, будівництва та регіонального розвитку Сімферопольської міської ради була проведена перевірка додержання законодавства у сфері охорони культурної спадщини в м. Сімферополі.

Актом обстеження об'єктів культурної спадщини від 06 липня 2012 року членами комісії було встановлено, що на фасаді пам'ятки архітектури - колишній прибутковий будинок П.А. Петіна (внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення (охр № 4601-АР) наказом Міністерства культури України від 25.10.2010 №957/0/16-08), по пр. Кірова, 34 в м. Сімферополі розміщений рекламний носій без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини.

7 липня 2012 начальником відділу інспектування та охорони об'єктів культурної спадщини Рескомітету на адресу магазину «АЛЛО» винесено припис, в якому, з метою усунення порушень у сфері охорони культурної спадщини, пропонувалося до 25.07.2012 року надати в Рескомітет документи для погодження розміщення реклами на фасаді будівлі - пам'ятки.

Згідно п. 6 ст. З Закону України «Про охорону культурної спадщини» рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

9 серпня 2012 відповідачем від ТОВ «АЛЛО» отримана відповідь, в якій зазначалося, що конструкція, розміщена на фасаді пам'ятки, на думку ТОВ є інформацією про товар, що реалізується в даному магазині, та, в розумінні Закону України «Про рекламу», не є рекламою, отже отримання дозволу на розміщення вивіски від органу охорони культурної спадщини не потрібно.

Порядок виявлення порушень та застосування фінансових санкцій встановлене спеціальними нормами Закону України «Про охорону культурної спадщини». Так згідно з абзацом другим частини першої Закону, при вчинення порушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, уповноваженою особою органу охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього.

9 серпня 2012 співробітниками Рескомітету складено Акт № 7 про порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, згідно з яким ТОВ «Алло» не погодило розміщення реклами та позначок на фасаді вищевказаної пам'ятки архітектури, чим було порушено вимоги частини 5 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

10.08.2012 року Акт № 7 від 09.08.2012 року рекомендованим листом спрямований на адресу дирекції ТОВ «АЛЛО».

Стаття 1 Закону України «Про рекламу» визначає наступні поняття:

ѕ реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

ѕ зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Разом з тим, у відповідності до ч.7 ст.8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, також не вважається рекламою (ч.6 ст.9 Закону України «Про рекламу»).

Стаття 16 Закону України «Про рекламу» визначає порядок розміщення зовнішньої реклами. Так, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках та в межах зон охорони пам'яток національного або місцевого значення, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) використання пам'яток повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що вимагає якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно ч. 3,5 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Розміщення реклами на пам'ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць дозволяється за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурноїспадщини. Ці повноваження можуть бути делеговані іншим органам охорони культурної спадщини відповідно до закону.

Розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток дозволяється за погодженням з органом охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Судом були досліджені фотографії пам'ятки архітектури місцевого значення - Колишній прибутковий будинок П.А. Петіна, у м. Сімферополі по пр. Кірова, 34, додані позивачем до адміністративного позову.

З даних фотознімків вбачається, що зовнішній вигляд фасаду є суттєво спотвореним внаслідок конструкцій, позначок та вивісок, зроблених позивачем.

Судом встановлено, що на фасаді зазначеної будівлі розміщено конструкції, які підпадають під поняття «зовнішня реклама», оскільки відповідають вимогам п.2 ст.16 Закону України «Про рекламу». Дана обставина спростовує твердження позивача про те, що об'єкт, що знаходиться на орендованій будівлі по пр. Кірова, 34, м. Сімферополь, є інформацією про товар, що реалізується в даному магазині, а не рекламним носієм.

Таким чином, в порушення вищевказаних вимог Закону, керівництво магазину «АЛЛО» розмістило рекламну вивіску із зображенням логотипу компанії на фасаді пам'ятника та зовнішню рекламу товарів без дозволу та погодження з органом охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Вимоги встановлені у приписі Рескомітету від 07.07.2012 № 17 керівництвом магазину «АЛЛО» не виконані.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону, відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі вимог, передбачених охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.20 ч.1 ст.6, ст.24, ч.3 ст.44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», за недотримання вимог щодо захисту, збереження, утримання, та використанню, пам'ятки архітектури Республіканським комітетом Автономної республіки Крим з охорони культурної спадщини до ТОВ «АЛЛО» була застосована фінансова санкція в розмірі 17000,00грн., що відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладені вище обставини, суд прийшов до висновку, що Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини при застосуванні фінансової санкції діяв на підставі та у спосіб передбачений Законом України «Про охорону культурної спадщини», у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «АЛЛО» є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Республіканського комітету Автономної республіки Крим з охорони культурної спадщини про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 07.12.2012 року.

Суддя В.С. Парненко