Постанова № 28202458, 12.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2012 р. Справа №2а-10241/12/0170/30

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Суворової С.В., за участю секретаря Жилич О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Термосвіт"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Калінчук К.В., посвідчення НОМЕР_2 від 24.03.2011 р., довіреність № 18/10-0 від 13.03.2012 р.,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось ТОВ "Термосвіт" з позовом до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № форми «Р»№ 0017271702 від 04 вересня 2012 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи найманих працівників у сумі 6767,88 грн., з якої 5212,50 грн. основного платежу та 1555,38 грн. штрафних санкцій.

Позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими з підстав, викладених у позові, зокрема, у невідповідності висновків акту перевірки фактичним обставинам.

Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали письмові пояснення про їх працевлаштування до ТОВ "Термосвіт", де вказані особи отримували заробітну плату, що стало підставою нарахування податкових зобов'язань.

Справа розглядалась судом 01.10.2012 року, 15.10.2012 року, 29.10.2012 р., 09.11.2012 р., 21.11. 2012 р. та 12.12.2012 р.

Ухвалою суду від 15.10.2012 року витребувані від відділу податкової міліції ДПІ у м. Сімферополі документи до справи.

Ухвалою суду від 29.10.2012 року в судове засідання на 09.11.2012 року викликані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В судовому засідання 09.11.2012 року допитаний свідок ОСОБА_2

За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 21.11.2012 року провадження у справі зупинено до 12.12.12 р.

В судове засідання 12.12.2012 року представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, до канцелярії суду надав письмове клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Відповідач в судовому засіданні додаткових документів не надав, просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи та надавши їм оцінку, вислухавши пояснення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2012 року Державною податковою інспекцією проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Термосвіт» з питань правильності повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб. За результатами перевірки складено акт № 4822/17-2/32966362 про порушення позивачем: ст. 4 п.4.2 пп. 4.2.1, ст. 7 п.7.1, ст.8 пп.8.1.1. «а», ст.19 п.19.2 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 164 п.164.2 пп. 164.2.2, ст. 167 п. 167.1, ст. 176, п. 176.2 Податкового Кодексу України, щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 5212,50 грн., а також не включення сум доходів, отриманих фізичними особами до податкового розрахунку ф. № 1-ДФ за 1 квартал 2010 року, 2 квартал 2010 року, 3 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0017271702 від 04 вересня 2012 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи найманих працівників у сумі 6767,88 грн., з якої 5212,50 грн. основного платежу та 1555,38 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з позовом у якому просить його визнати протиправним та скасувати.

Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, оскільки донарахування податкових зобов'язань відбулося на підставі особистих пояснень громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про їх роботу у ТОВ «Термосвіт» та отримання заробітної плати.

Дослідивши та розглянувши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши представників сторін у справі, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термосвіт» зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 07.05.2004 року, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 434039 та Довідка з ЄДР підприємств та організацій України від 12.03.2009 р. (а.с 16,17)

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.04.2012 року позивачу належать нежитлові будівлі з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 6070,4 кв.м., розташованих в м. Сімферополь, 11 км Московського шосе (а.с. 62) Свідоцтво про право власності видано замість іншого свідоцтва про право власності.

Відповідно до наданих у матеріали справи договорів оренди: № 05-01/09-5 від 05 січня 2009 року, № 05-01/09-2 від 05.01.2009 року, № 01-10/10-1 від 01.10.2010 року ТОВ «Термосвіт» передало в оренду нежитлові приміщення, розташовані в м. Сімферополі, 11 км. Московського шосе, контрагентам - ТОВ «Навикас», ТОВ «Аеростар», ТОВ «Амис - Групп».

В судових засіданнях представник позивача пояснив, що на підставі укладених договорів та додаткових угод, ТОВ «Навикас», ТОВ «Аеростар», ТОВ «Амис - Групп» користуються приміщенням ТОВ «Термосвіт».

Таким чином, за адресою: м. Сімферополь, 11 км. Московського шосе знаходяться підприємства: ТОВ «Термосвіт», ТОВ «Навикас», ТОВ «Аеростар», ТОВ «Амис - Групп».

У письмових поясненнях ОСОБА_2, отриманих старшим оперуповноваженим ДВПМ ДПІ в м. Сімферополі майором податкової міліції Нікуліною Т.Т. записано зі слів ОСОБА_2 про його намір працевлаштуватися на роботу у травні 2012 року сторожем у ТОВ «Термосвіт» та прийняття його на роботу з випробувальним строком. Заробітну плату ОСОБА_2 отримав готівкою від касира в розмірі 1400,00 грн.

На наступний день, 20 серпня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до начальника ДПІ в м. Сімферополі із заявою не враховувати раніше надані пояснення, оскільки він ніколи не працював у ТОВ «Термосвіт», а з липня 2012 року працює охоронцем у ТОВ «Амис - Групп».

В судовому засіданні ОСОБА_2 допитаний в якості свідка, пояснив, що на його домашню адресу прийшов працівник податкової служби, який просив його надати пояснення про його працевлаштування у ТОВ «Термосвіт» з липня 2012 року та отримання заробітної плати. Не заперечуючи податковому службовцю, ОСОБА_2 підписав пояснення, після чого звернувся до начальника ДПІ в м. Сімферополі з письмовою заявою.

Працевлаштування ОСОБА_2 з 03 липня 2012 року сторожем у ТОВ "Амис-Груп" підтверджується наказом № 5-КП від 03.07.2012 року. (а.с. 32)

10 липня 2012 року від ОСОБА_3 отримані пояснення оперуповноваженим ДВПМ ДПІ в м. Сімферополі лейтенантом податкової міліції Ганєєвим І.Р., в яких записано зі слів ОСОБА_3 про його роботу сторожем у ТОВ «Термосвіт» з 2007 року по 2012 рік та отримання заробітної плати від 450,00 грн. о 2007-2009 р.р. зі збільшенням розміру заробітної плати до 1150,00 грн. з січня 2010 року, яку отримував до травня 2012 року.

В судові засідання викликаний в якості свідка ОСОБА_3 не з'являвся.

На підставі наданих пояснень ДПІ в м. Сімферополі нараховані податкові зобов'язання ТОВ «Термосвіт» з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5212,50 грн., зокрема, податок на доходи ОСОБА_2 - 210,00 грн. (1400,00 зар. плата за травень*15% ставка податку), податок на доходи ОСОБА_3 - 5002,50 грн. (1150,00 заробітна плата в місяць*29 місяців*15% ставка податку).

На нараховані податкові зобов'язання в сумі 5212,50 грн. застосовані штрафні санкції на суму 1555,38 грн. по яким прийнято податкове повідомлення - рішення № 0017271702 від 04.09.2012 року.

Приймаючи податкове повідомлення - рішення, відповідач на підставі акту перевірки № 4822/17-2/32966362 від 20.08.2012 р. встановив порушення ст. 4 п. 4.2 пп. 4.2.1, ст. 7 п.7.1, ст.8 пп. 8.1.1. «а», ст.19 п.19.2 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 164 п.164.2 пп. 164.2.2, ст. 167 п. 167.1, ст. 176, п. 176.2 Податкового Кодексу України, які діяли на той час.

Крім того, у податковому повідомленні рішенні застосований абз. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», ст. 49 п.49.18 пп. 49.18.2, ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.(ст.1 п. 1.1 ПК України)

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 ПК України, під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Статтею 4 п.4.1 пп. 4.1.11 ПК України вказано на єдиний підхід до встановлення податків та зборів що є визначенням на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Відповідно до статті 23 п.23.2. ПК України, база оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

Згідно статті 37 пункту 37.2. ПК України податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб врегульовано розділом IV Податкового Кодексу України.

Відповідно до статті 164 пункту 164.1. Податкового Кодексу України, базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пунктом 164.6 цієї ж статті Кодексу, встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Як вбачається з розрахунку податкових зобов'язань для ТОВ «Термосвіт» викладених в акті перевірки, податок на доходи фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складає з суми вказаної ними у поясненнях із застосування 15% ставки податку, без зменшення суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших відрахувань, вказаних у п. 164.6 ст. 164 ПК України.

Отже, податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб нараховані з порушенням положень ст. 164 п. 164.6 Податкового Кодексу України.

Відповідно до цієї ж статті п. 164.2 пп. 164.2.1, 164.2.2 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Вказаними нормами Кодексу чітко встановлені підстави нарахування податку, виходячи з положень трудового договору (контракту) або цивільно-правового договору.

Аналогічні положення містилися у ст. 4 п.4.2 пп. 4.2.1, ст. 7 п.7.1, ст.8 пп.8.1.1. «а», ст.19 п.19.2 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Як вказано в акті перевірки та підтверджувалося в судових засіданнях позивачем та відповідачем, у податкових розрахунках сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманих з них податку форми № 1 - ДФ позивача за 1,2,3,4 квартали 2010 року, 1,2,3,4 квартали 2011 року, 1,2 квартали 2012 року відсутні відомості про нарахування та обчислення податку на доходи працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що вказує на відсутність укладених з цими особами будь - яких трудових або цивільно-правових договорів.

Письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд не приймає в якості доказів та вважає їх неналежними, оскільки ними не підтверджуються трудові стосунки з ТОВ «Термосвіт».

Статтею 21 КЗпП України вказано, що трудовий договір є угодою між робітником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженого органу.

За приписами ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається як правило в письмовій формі. Дотримання письмової форми обов'язково при організованому наборі робітників.

У матеріалах справи є штатний розклад Товариства, яким підтверджується організований набір робітників у ТОВ «Термосвіт».(а.с. 64)

В тому разі, якщо б між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «Термосвіт» укладався цивільно-правовий договір, за своїми ознаками, це мав бути договір підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 853 ЦК України встановлений обов'язок замовника прийняти виконану роботу підрядника, відповідно до умов договору підряду. Як правило, доказом прийняття виконаних робіт є акт, який укладається сторонами у письмовій формі. Акт прийому виконаних робіт надає замовнику право сплатити кошти за виконані роботи.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Так, вищенаведеними нормами Цивільного кодексу України вимагається укладення договору підряду у письмовій формі.

Враховуючи відсутність письмових договорів ТОВ «Тремосвіт» з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підстав для нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб не існує.

Посилаючись на порушення позивачем норм ст.4 п. 4.1 пп. 4.1.4 абз. «б» Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» а також положень ст. 49 п. 49.18, ст. 51 ПК України, відповідач виходив з правил неподання позивачем у встановлений термін податкової декларації.

Встановлене відповідачем вищевказане порушення закону та податкового кодексу спростовується поданими та прийнятими ДПІ м. Сімферополя декларацій позивача.

Суд зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем застосований непрямий (косвений) метод нарахування податкових зобов'язань, який не передбачений нормами Податкового Кодексу України. Такий спосіб був передбачений ст. 4.3.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», згідно якого методика визначення сум податкових зобов'язань за косвеним методом затверджується законом та є загальним для всіх платників податків.

На виконання цієї норми закону до 20.08.2005 року діяла Методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямим методом, яка затверджена Постановою КМУ № 697 від 27.05.2002 р.

За таких обставин, в порушення податкового кодексу та закону № 2181, за відсутністю важливих елементів для встановлення податку з доходів фізичних осіб, передбачених ст. 7 ПК України, таких як: об'єкт оподаткування та база оподаткування, при порушенні порядку обчислення податку, відповідач визначив податкові зобов'язання позивачу.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав законного нарахування податкових зобов'язань, наслідком чого, податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини Постанови, повний текст якої викладено 17.12.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 94КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0017271702 від 04 вересня 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термосвіт» суму сплаченого судового збору в розмірі 107,30 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.