Справа №1814/1135/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Токарєв Сергій МиколайовичНомер провадження 11/1890/735/12 Суддя-доповідач - Моїсеєнко Категорія - 2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,
суддів - Демченка М. О., Філонової Ю. О.,
з участю прокурора - Думал С.М.
Засудженого ОСОБА_3
Захисника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_4 на вирок Путивльського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Буринь, Сумської області, громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_3, зареєстрований: в АДРЕСА_1 раніше не судимого
засуджено за ст. 119 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму 9594,98 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і суму 9000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрат за стаціонарне лікування потерпілого в сумі 2268,16 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину за слідуючих обставин:
11 липня 2012 року близько 22 години ОСОБА_3 знаходився в господарстві ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 на ганку будинку, де вони розпивали спиртні напої.
ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, під час словесної сварки на грунті раптово виниклих неприязнених стосунків з потерпілим ОСОБА_6, нехтуючи загальноприйнятими вимогами необхідної уважності і передбачливості, достовірно знаючи, що висота ганку та скамійки, на якої сидів потерпілий, складає близько одного метра, і що падіння з такої висоти може бути небезпечним для життя та здоров'я сп'янілого потерпілого ОСОБА_7, проявляючи злочинну недбалість, не впевнившись в тому, що його дії будуть безпечними для життя та здоров'я потерпілого, не маючи наміру на позбавлення життя ОСОБА_6 чи заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, з силою штовхнув його рукою в область грудної клітини. Від поштовху потерпілий ОСОБА_6 внаслідок сп'яніння не втримав рівновагу, та впав спиною вниз.
Внаслідок падіння ОСОБА_6 вдарився потиличною частиною шиї о тверду поверхню землі, отримавши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шийного відділу хребта та спинного мозку, компресійного перелому С5 хребця з пошкодженням спинного мозку на цьому рівні та осколкового перелому задньої дужки остистого відростка С4, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в нейрохірургічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні.
В поданій апеляції захисник ОСОБА_4 вважає вирок суду незаконним і необгрунтованим у зв'язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. На думку апелянта ОСОБА_3 не міг і не повинен був передбачити тяжкого травмування потерпілого від його поштовху під час сварки, висновок судово - медичної експертизи трупу ОСОБА_6 як доказ є недопустимим і неприйнятним. Прохає вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляцію до початку судового засідання відкликав.
Заслухавши доповідача, захисника та засудженого ОСОБА_3, які прохають вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляції без задоволення, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджуються розглянутими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Так, сам засуджений ОСОБА_3 показав, що 11 липня 2012 року близько 22 години він знаходився в домоволодінні ОСОБА_6, де вони втрьох з ОСОБА_8 вживали спиртні напої. Всі були на ганку будинку, при цьому ОСОБА_6 сидів на скамійці. Під час сварки з ОСОБА_6 він роздратувався і штовхнув його рукою в область грудної клітини, від чого ОСОБА_6 впав спиною вниз з крильця на землю. Він з ОСОБА_8 підняли ОСОБА_6 та намагалися посадити на скамійку, але той сидіти не міг. Вони вирішили, що ОСОБА_6 дуже п'яний, тому віднесли його до будинку та поклали на ліжко.
Із показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що 11 липня 2012 року він, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вживали спиртні напої в будинку ОСОБА_6 Коли вони знаходились на ганку, де ОСОБА_6 сидів на скамійці, вони посварилися з ОСОБА_3 і той вдарив ОСОБА_6 в область грудної клітини, від чого він впав спиною на землю.
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_19., ОСОБА_13 та ОСОБА_11 показали, що 11 липня 2012 року у вечірній час ОСОБА_8 розповів їм, як під час сварки ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_6 і той впав з ганку спиною на землю.
Згідно показів свідка ОСОБА_14, 12 липня 2012 року біля 17 години вона оглядала ОСОБА_6 і встановила, що у нього зламаний хребет.
Свідок ОСОБА_15 показала, що 11 липня 2012 року біля опівночі прийшов до дому ОСОБА_3 і розказав, що ОСОБА_6 впав з ганку і не міг піднятися, вони з ОСОБА_8 занесли його до будинку і поклали на ліжко.
Із показів свідка ОСОБА_16 вбачається, що 12 липня 2012 року біля 11 години він зайшов до будинку ОСОБА_6, він лежав на ліжку та не відчував ніг і рук, про те що сталося він повідомив його родичів.
Як вбачається із показів свідка ОСОБА_17, зі слів ОСОБА_11 їй стало відомо, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_6
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 632 від 6 вересня 2012 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шийного відділу хребта та спинного мозку, компресійного перелому С5 хребця з пошкодженням спинного мозку на цьому рівні та осколкового перелому задньої дужки остистого відростка С4, які відносяться до тяжких і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Дані ушкодження могли утворитися від дій тупих предметів як з обмеженою так і з необмеженою травмуючою поверхнею, що підтверджується характером тілесних ушкоджень. Всі виявлені тілесні ушкодження, ймовірніше всього, утворилися в один і той же проміжок часу з невеликим інтервалом між собою і являються прижиттєвими. В момент заподіяння тілесного ушкодження, ймовірніше всього, потерпілий міг знаходитись в вертикальному положенні, передньою частиною тулубу до нападника. Тілесні ушкодження, які безпосередньо призвели до настання смерті, могли утворитися як при довільному падінні навзніч з висоти 50 - 60 см, з подальшим контактом шийного відділу хребта з твердим тупим предметом з необмеженою травмуючою поверхнею , так і в результаті повторного падіння потерпілого після наданням тілу додаткового прискорення, тобто поштовху, і мало ймовірно, щоб утворилися від сукупності двох його падінь. Дані тілесні ушкодження, ймовірніше всього, утворилися в результаті повторного падіння потерпілого після надання тілу додаткового прискорення, тобто поштовху, і мало ймовірно, щоб утворилися від сукупності двох його падінь. ( а.с. 151 - 154).
Як вбачається із протоколу відтворення обстановки і обставин події від 28 липня 2012 року з участю ОСОБА_3, ОСОБА_3 розповів та показав на місті пригоди, як він штовхнув потерпілого ОСОБА_6 рукою в область грудної клітини і як він впав спиною з ганку на землю
( а.с. 135 - 140).
Як вбачається із протоколу відтворення обстановки і обставин події від 28 липня 2012 року з участю свідка ОСОБА_8, ОСОБА_8 розповів та показав на місті пригоди, як ОСОБА_3 штовхнув потерпілого ОСОБА_6 рукою в область грудної клітини і як він впав спиною з ганку на землю ( а.с. 141 - 147).
Згідно висновків додаткових судово - медичних експертиз № 113 и 114 від 6 вересня 2012 року - механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_6 може відповідати механізму утворення тілесних ушкоджень, продемонстрованих підсудним ОСОБА_3 і свідком ОСОБА_8 під час відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 158, 162).
Відповідно до висновку амбулаторної судово - психолого - психіатричної експертизи - на момент вчинення злочину підсудний ОСОБА_3 будь - яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь - якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_3 будь - яким психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На момент скоєння інкримінованого йому діяння ОСОБА_3 не знаходився в стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, який міг суттєво вплинути на його свідомість і діяльність, так як знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння ( а.с. 168 - 171 ).
Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі зібрані по справі докази і обгрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні вбивства ОСОБА_6 через необережність і вірно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_3 за ст. 119 ч. 1 КК України.
Що стосується доводів апеляції захисника щодо суттєвої однобічності і неповноти судового слідства в зв'язку з не дослідженням доводів захисту про те, що ОСОБА_3 не міг і не повинен був передбачити тяжкого травмування потерпілого при штовханні його під час сварки, то а думку колегії суддів вони є явно надуманими.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 на час скоєння злочину будь - яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь - якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Як було встановлено органами досудового слідства і ці фактичні обставини були підтверджені в судовому засіданні, ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_6 і ОСОБА_8 знаходились на ганку будинку ОСОБА_6, який відповідно до протоколу огляду місця події, має розміри верхнього майданчику 185 х 100 см і висотою 57 см, ганок огорожі не має. Із показів ОСОБА_3 вбачається, що втрьох вони на ганку не вміщалися, при цьому, потерпілий ОСОБА_6 сидів на скамійці, ОСОБА_3 стояв спиною до будинку, а ОСОБА_8 сидів на верхній сходинці. За деякий час до скоєного злочину, ОСОБА_3 бачив, як ОСОБА_6 не утримавши рівноваги впав з ганку. Тому, ОСОБА_3 міг і зобов'язаний був передбачити, що від його поштовху ОСОБА_6 впаде і може отримати тілесні ушкодження, в томі числі і тяжкі. Але, ОСОБА_3 нехтуючи необхідної уважністю і передбачливістю, достовірно знаючи, що висота ганку та скамійки, на якої сидів потерпілий, складає близько одного метра, і що падіння з такої висоти може бути небезпечним для життя та здоров'я сп'янілого потерпілого ОСОБА_6, проявляючи злочинну недбалість з силою штовхнув потерпілого і в наслідок падіння той отримав тяжкі тілесні ушкодження які призвели до його смерті.
На думку колегії суддів суд першої інстанції вірно поклав в основу вироку, як доказ, висновки судово - медичної експертизи № 632 від 6 вересня 2012 року, щодо виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 і причин його смерті, а також і висновків додаткових судово - медичних експертиз № 113 и 114 від 6 вересня 2012 року щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_6
Доводи апеляції захисника щодо неналежного проведення у справі судово - медичної експертизи, наявні протиріччя між висновками судово - медичної експертизи і матеріалами кримінальної справи, що завадило органам досудового слідства і суду з'ясувати суттєві обставини справи є необгрунтованими і такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи.
Суд першої інстанції перевірив в судовому засіданні ці доводи захисника і навів у вироку відповідні мотиви.
Так, як вбачається із матеріалів справи, ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_8 не показували, що після падіння ОСОБА_6 кричав чи кликав на допомогу, вони самі підбігли до нього та почали його піднімати, але, як вбачається з їх показів, ОСОБА_6 не міг ходити та не міг сидіти, вони подумали, що він дуже п'яний на віднесли його до будинку та поклали на диван. Крики ОСОБА_6 вже 12.07.2012 року біля 11 години, тобто на слідуючий день після падіння, почув ОСОБА_11, про що повідомив ОСОБА_16 Біля 17 години 12.07.2012 року у будинку оглядала ОСОБА_6 медична сестра ОСОБА_14, який лежав на дивані, на якій згідно показів ОСОБА_3 та ОСОБА_18 вони поклали потерпілого, і ОСОБА_6. з нею спілкувався, відповідав на її запитання.
Тому, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не вбачає протиріч між висновками судово - медичної експертизи № 632 від 6 вересня 2012 року, щодо виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 і причин його смерті і матеріалами кримінальної справи.
Що стосується висновків додаткових судово - медичних експертиз № 113 и 114 від 6 вересня 2012 року щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_6, то вони зроблені на підставі відтворення обстановки та обставин події як із засудженим ОСОБА_3, так і очевидцем злочину, свідком ОСОБА_8, які показали на місті пригоди, де хто із учасників пригоди знаходився, як і в яку частину тіла потерпілого ОСОБА_3 здійснив поштовх, як впав ОСОБА_6 і в якому положенні після падіння знаходилось його тіло і як він почував себе після падіння.
Доводи апеляції захисника щодо начеб - то не перевірки судом першої інстанції питання правильності надання потерпілому ОСОБА_6 медичної допомоги, що мають значення для з'ясування питань щодо безпосередньої причини смерті потерпілого, на думку колегії суддів є безпідставними.
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 632 від 6 вересня 2012 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шийного відділу хребта та спинного мозку, компресійного перелому С5 хребця з пошкодженням спинного мозку на цьому рівні та осколкового перелому задньої дужки остистого відростка С4, які відносяться до тяжких і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Інших доказів того, що смерть потерпілого ОСОБА_7 могла настати у зв'язку із неправильністю надання потерпілому ОСОБА_6 медичної допомоги, ні органами досудового слідства. ні в судовому засіданні добуто не було.
Крім того, як вбачається із висновку судово - медичної експертизи, при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, враховуючи тяжкість ушкоджень, мало вірогідно, щоб можливо було запобігти настанню смерті гр. ОСОБА_6
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляції захисника ОСОБА_4 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильному застосуванню судом першої інстанції кримінального закону, на думку колегії суддів є безпідставними, колегія суддів перевірила ці доводи апеляції, але зазначених порушень вимог кримінально - процесуального закону не встановила.
Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_3, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу засудженого, його ставлення до скоєного злочину і обставини, за яких злочин було скоєно і прийшов до вірних висновків про призначення покарання у виді позбавлення волі, призначивши йому з обраного виду, покарання, в межах санкції статті закону по якому він засуджений.
На думку колегії суддів, покарання засудженому ОСОБА_3 призначене необхідне і достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів і підстав для його зміни не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Путивльського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року відносно
ОСОБА_3 - залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_4 - без задоволення.
СУДДІ:
Моїсеєнко Т. М. Демченко М. О. Філонова Ю. О.
Судове рішення № 28194976, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 25.12.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1814/1135/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: