Рішення № 28194629, 25.09.2012, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-2866/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Некрасова О.О.

при секретарі Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість у розмірі 6491,17 доларів США за кредитним договором № DNUAAU01960009 від 13 березня 2007 року та судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 517 грн.35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. 00 коп. В обґрунтування позову вказав, що 13 березня 2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № DNUAAU01960009. Згідно договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 8336,78 доларів США на термін до 13 березня 2014 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлені кредитним договором. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачці кредит у розмірі 8336,78 доларів США. В порушення умов кредитного договору відповідачка свої зобов'язання виконала частково. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 23 червня 2011 року має заборгованість по кредитному договору у розмірі 6491,17 доларів США, яка складається з наступного: 5244,69 долари США -заборгованість за кредитом; 968,13 долари США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 278,35 долари США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У судове засідання представник позивача не з'явилася, але надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили. У судовому засіданні 28 березня 2012 року заперечувала проти задоволення позову, проте суду пояснила, що має заборгованість за кредитним договором тільки в розмірі тіла кредиту. 06 лютого 2012 року відповідачка надала до суду заперечення на позовну заяву, в якій просила в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування позову вказала, що 13 березня 2007 року між нею та Банком було укладено кредитний договір № DNUAAU01960009. Цільове призначення кредиту -купівля автомобіля. 13 березня 2007 року між нею та Банком було укладено договір застави рухомого майна № DNUAAU01960009. Предметом договору був автомобіль марки ТЗ: DAEWOO; модель: Sens; рік випуску: 2007; тип ТЗ: легковий -седан -В, номер кузова (шасі): НОМЕР_3; реєстраційний номер НОМЕР_1. Даний автомобіль належав їй на праві власності, що підтверджується технічним паспортом НОМЕР_4 виданим РЕВ 1-го МВ ДАІ м. Дніпропетровська від 10 березня 2007 року. 26 червня 2009 року діями співробітників банку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які можна кваліфікатувати за ст. 186 та 187 КК України, погрожуючи фізичною розправою примусили підписати акт прийомку автомобіля. В зв'язку з тим, що станом на 26 червня 2009 року вона перебувала на 6 місяці вагітності, побоюючись за своє здоров'я та своєї дитини, вона не мала виходу, як виконати вимоги представників банку. У березні 2010 року їй зателефонували, назвавшись представниками банку повідомили, що її автомобіль проданий за 31000 грн.00коп., заборгованість за кредитом складає 5300 доларів США. Але згідно розрахунку заборгованості наданої суду вищенаведена сума отримана банком за продаж автомобіля була зарахована на її кредитний рахунок не в повному обсязі та неодноразово, а з періодом у 20 днів на загальну суму 3759,40 доларів США -29869,12 грн. ( 23 березня 2010 року сума зарахована складає 3155,62 доларів США по курсу НБУ 7,9544 грн. -25087,18 грн. (сальдо -1386,66 доларів США, погашення% - 1368,84 доларів США, сума пені отримана -400,12 доларів США), 12 квітня 2010 року сума зарахування складає 603,78 доларів США по курсу НБУ 7,9265 грн. -4781,94 грн. (сальдо поточне 532,02 доларів США, погашення % - 71,76 доларів США) такі дії банку підпадають під ст.ст. 190,191 КК України. Приблизно за тиждень після дзвінка з банку їй зателефонували з районної податкової адміністрації з вимогою заплатити податки у розмірі 15% за проданий автомобіль. 01 листопада 2008 року банк без будь-яких повідомлень чи попереджень підвищив відсоткову ставку за кредитом, що є порушення п.2.31 кредитного договору. Також, п.п.2.3.9, 2.310 кредитного договору викладені з порушенням ст.ст. 60,61 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Порушення вимог законодавства при укладенні кредитного договору, а саме порушення вимог ст. 525 ЦК України є підставою для визнання кредитного договору недійсним. Також вказала, що єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що 13 березня 2007 року ПриватБанк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № DNUAAU01960009. Згідно якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк з 13 березня 2007 року по 13 березня 2014 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 8336,78 доларів США на наступні цілі: купівля автомобіля -8060,00 доларів США, у розмірі 34 грн. 00 коп. для сплати за реєстрацію предмету застави в державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2, на сплату страхових платежів за перший рік у сумі 189,41 доларів США, та у розмірі 1325,83 долари США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,03% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового документу у розмірі 1,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту з п. 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п. 6.2 даного договору. Періодом сплати вважати період з 10 по 17 число кожного місяця.

Відповідачка у судовому засіданні не заперечувала проти отримання даних коштів на придбання транспортного засобу.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору, заборгованість позичальника за даним договором складається з заборгованості за кредитом, а також заборгованості з нарахованих відсотків, комісій,неустойки. Щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 149,55 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісій.

Згідно п. 3.2 кредитного договору, при порушення Позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, передбачених п. п. 2.2.1, 2.3.3 договору, Позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 2,08% в місяць від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки погашення, виходячи з фактичної кількості днів прострочки та 360 днів у році.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань передбачених п.п.2.2.2,2.2.3,2.2.9 даного договору Банк має право нараховувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не менше однієї гривні (або суми в валюті кредиту, еквівалентної одній гривні за курсом НБУ на день сплати).

У порушення умов кредитно договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором свої зобов'язання виконувала частково.

26 червня 2009 року співробітниками ПриватБанк ОСОБА_2, ОСОБА_3 у присутності зайомщика ОСОБА_1 було оглянуто залоговий автомобіль марки Sens; рік випуску: 2007; тип ТЗ: легковий -седан -В, номер кузова (шасі): НОМЕР_3; реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився в залозі в ПриватБанку, згідно кредитного договору № DNUAAU01960009 від 13 березня 2007 року, в результаті чого було складено акт та передано автомобіль ПриватБанку для передачі його на реалізацію по ринковій вартості та направленню виручених коштів на погашення заборгованості.

Згідно довідки Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», у березні 2008 року транспортний засіб ОСОБА_1 за кредитним договором № DNUAAU01960009 від 13 березня 2007 року був проданий за 3 759,40 доларів США (29903 грн. 77 коп.).

Згідно розрахунку, станом на 23 червня 2011 року відповідачка має заборгованість по кредитному договору у розмірі 6491,17 доларів США, яка складається з наступного: 5244,69 долари США -заборгованість за кредитом; 968,13 долари США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 278,35 долари США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

До теперішнього часу відповідачка не виконала свої зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає до уваги ствердження відповідачки та її представника про те, що 26 червня 2009 року співробітники банку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, погрожуючи відповідачці фізичною розправою, примусили її підписати акт прийомку автомобіля, оскільки це ствердження не підтверджуються належними та допустимими доказами по справі.

Також, ствердження відповідачки про те, що кредитний договір є недійсним не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки відповідачка не зверталася до суду з зустрічною позовною заявою, предметом спору якого б було визнання недійсним кредитного договору, а відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 12 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Оскільки позивач висунув вимогу про стягнення заборгованості в іноземній валюті, зокрема у доларах США, то з відповідачки ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»слід стягнути заборгованість за кредитним договором № DNUAAU01960009 від 13 березня 2007 року у розмірі 6491, 17 доларів США.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача повинно бути стягнено сплачені судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 517 грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. 00 коп., а всього 637 грн. 35 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 526, 527, 610, 623, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, Постановою № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) в рахунок стягнення заборгованості за кредитними договорами № DNUAAU01960009 від 13 березня 2007 року у розмірі 6491, 17 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 517 грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. 00 коп., а всього 637 (шістсот тридцять сім) грн. 35 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Некрасов