Вирок № 28180439, 26.11.2012, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 1-197/2012 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Романова П.Ф.

секретаря: Алєксєєвої Н.Б.

прокурора: Свириди Т.Ю.,

підсудного: ОСОБА_1,

захисників підсудного: ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,

потерпілої: ОСОБА_4,

представника потерпілої: адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-По-дільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 16.03.2010 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.307, ст.104 КК України до 5-ти років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2011 року, близько 18 год. 35 хв. ОСОБА_1, знаходячись непода-лік від будинку №2 по вул.Зарічній м.Могилів-Подільського, Вінницької області, пе-ребуваючи в стані наркотичного сп'яніння, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, за мотивом- ревнощі, взяв зі схованки біля металевої будки кухонний ніж з лезом, довжиною 14 сантиметрів, та усвідомлюючи значення і суспільну небезпеку своїх дій, контролюючи їх, умисно наніс ОСОБА_4 один удар ножем у верхню ліву частину спини, заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком II-Ш ступенів, які згідно висновку судово-медичної експертизи №20/9 від 12.01.2012 року належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя на час їх утворення. В результаті удару руків'я ножа відламалась, а його лезо залишилось в тілі потерпілої. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення смер-ті потерпілій, ОСОБА_1, враховуючи те, що ніж зламався, сів зверху на живіт ОСОБА_4 та почав здавлювати руками її шию, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді садна та крововиливів у дільниці шиї. Після цього, на-магаючись зламати шию потерпілій, ОСОБА_1 кілька разів різко повернув її голову в бік, здавлюючи своїм передпліччям її шию, внаслідок чого ОСОБА_4 втратила свідомість. Це стало підставою ОСОБА_1 вважати, що він заподіяв смерть потерпілій. Однак ОСОБА_4 через деякий час прийшла до свідомості, і пообіцявши ОСОБА_1 приховати вчинений ним злочин, вмовила останнього відвезти її до лікарні, де їй було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України фактично визнав частково і суду пояснив, що 23.12.2011 року він по телефону домовився зустрітись біля Будинку культури зі своєю колишньою дівчиною ОСОБА_4 аби повернути їй флеш-накопичувач, яким він за її згодою користувався. Приблизно о 17 год. 30 хв. вони зустрілись і пішли в напрямку вулиці Зарічної м. Могилева-Подільського. Біля Турецького містка ОСОБА_4 заявила, що припиняє стосунки з підсудним, оскільки має намір зустрічатись з іншим хлопцем. Із-за виниклих ревнощів підсудний не стримався та знайденим на землі ножем наніс ОСОБА_4 один удар у спину. При ударі ручка ножа зламалась, а його лезо залишилось в спині потерпілої. Заперечує, що після нанесеного удару ножем, намагався задушити потерпілу. Одумавшись після скоєного підсудний визвав по телефону на місце пригоди свого знайомого з автомобілем і доставив потерпілу в лікарню, де їй була надана медична допомога. Пред'явлені до нього потерпілою позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що в 2010 році зустрічалась з ОСОБА_1, але розійшлася, так як він взявши в користування її мобільний телефон, не захотів його повернути.. Після цього вона лише інколи спілкувалась з ним та кілька разів зустрічалась, як із знайомим. Він хотів відновити з нею стосунки, але вона відмовилась. В середині листопада 2011 року до неї додому, де вона була лише з молодшою сестрою ОСОБА_8, прийшов ОСОБА_1 і попросив «скинути»йому на її флеш-накопичувач музику, що вона і зробила. ОСОБА_1 на столі побачив її золотий ланцюжок і попросив у неї дозволу поміряти його. Вона дозволила надіти ланцюжок, а потім забула про нього. ОСОБА_1 взяв її «флешку»з музикою та пообіцяв через кілька днів віддати.. Згадавши про ланцюжок вона просила ОСОБА_1 повернути його разом з «флешкою», але, як і з телефоном, підсудний знову почав відтягувати повернення її речей.

23.12.2011 року, приблизно о 16 год. вона з сестрою ОСОБА_8 йшла до репе-титора англійської мови. В цей час їй зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що хоче повернути «флешку». Вони домовились, що вона йому зателефонує після уроку. Після 17 год. ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_1 і вони зустрітись біля Будинку культури. Пішли до дому останнього за «флешкою». За Турецьким містком ОСОБА_1 пропустив її попереду себе. Рухаючись стежкою ОСОБА_4 відчула сильний удар у верхню частину спини та впала на сідниці. ОСОБА_1 без слів сів зверху на неї та почав руками стискати її шию, намагаючись задушити. Потерпіла чинила опір підсудному, подряпавши нігтями обличчя, після чого він ударив її по обличчю, затуляв рота долонею та взявши однією рукою за підборіддя, а іншою за потилицю, кілька разів різко повернув її голову вбік, намагаючись в такий спосіб зламати шию. Опираючись, потерпіла вдарила нападника коліном, коли він сидів зверху на ній, і вони обоє скотились вниз в бік зі стежки в невелике заглиблення. ОСОБА_1 опинився позаду неї і коли вона стояла навколішки, почав здавлювати її шию передпліччям, впираючись коліном в спину. В результаті цих дій потерпіла знепритомніла, а коли прийшла до свідомості, побачила як ОСОБА_1 на відстані 3-4 метрів від неї, присвічуючи ліхтариком, щось шукав. Побачивши, що вона у свідомості здивувався, сказав, що хотів її вже закопати, та запитав, що ж з нею робити. Потерпілій вдалося вмовити підсудного, пообіцявши, що вона нікому не розповість про скоєне ним. Після цього підсудний зателефонував своєму знайомому, той приїхав на автомобілі і відвезли її до лікарні, де потерпілій було надано медичну допомогу.

В лікарні підсудний був біля неї, і вона боячись його, не могла нікому сказати правду, пояснила медичним працівникам, що ніби-то впала з мосту. Потім її відвезли на рентген і встановили, що у неї в спині є лезо ножа. За цей час її мати, бабуся та молодша сестра приїхали в лікарню. Матір пустили до неї в операційне відділення перед проведенням операцїї і ОСОБА_4 пояснила їй, що все це зробив ОСОБА_1 Вважає, що підсудний хотів її убити із-за золотого ланцюжка, який взяв у неї та не бажав повернути.

Знаходячись в слідчому ізоляторі підсудний телефонував їй з мобільного телефону і погрожував розправою, якщо вона буде давати правдиві покази відносно нього.

Заявлений нею цивільний позов підтримала в повному обсязі і просила його задоволити..

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 23.12.2011 року, біля 19 год. 30 хв., за повідомленням чергової медсестри про госпіталізацію її старшої доньки ОСОБА_4, разом зі своєю матір'ю ОСОБА_7 та молодшою донькою ОСОБА_8 приїхала в Могилів-Подільське МТМО, де в приймальному відділенні побачила ОСОБА_1, з яким раніше її донька зустрічалась, але розійшлась, так як він взявши її телефон, не хотів його повертати. ОСОБА_1 був одягнений в джинсові штани синього кольору, на яких була кров. На її запитання що трапилось повідомив, що ОСОБА_4 впала з містка. Перед операцією ОСОБА_6 пустили в палату до доньки, яка їй повідомила, що тілесні ушкодження та ножеве поранення їй наніс ОСОБА_1, бачила на шиї у доньки садна. В коридорі вона почала приглядатися до ОСОБА_1 і виявила у нього на правій щоці свіжі подряпини, а під правим оком синець. На її запитання, звідки у нього подряпини, він відповів, що це вчорашні. ОСОБА_1 віддав їй мобільний телефон ОСОБА_4 та «флешку». Вважає. що підсудний намагався убити її дочку із-за золотого ланцюжка, який взяв у ОСОБА_4 та не повернув.

Аналогічні покази дала суду і свідок ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердила пояснення по-терпілої ОСОБА_4 щодо відвідування їх будинку ОСОБА_1 в листопаді 2011 року, щодо розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_1 23.12.2011 року, в ході якої вони домовились про зустріч для повернення останнім «флешки», а також підтвердила покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо обставин, які відбувались ввечері 23.12.2011 року в Могилів-Подільському МТМО.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 23.12.2011 року, близько 18 год. 45 хв. до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_1 і попросив відвезти його з дівчиною до лікарні, так як вона отримала тілесні ушкодження біля Турецького містка. ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11. поїхали на автомобілі до Турецького містка, де забрали ОСОБА_1 та потерпілу дівчину і відвезли їх в лікарню. Зі слів ОСОБА_1 йому відомо, що дівчина упала з містка і отримала тілесні ушкодження.

В судове засідання не з'явились свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 В зв'язку з тими обставинами, що дані свідки були допитані судом в першому судовому засіданні, то за клопотанням прокурора, яке підтримали всі учасники судового засідання, і за постановою суду, покази названих свідків були оголошені в судовому засіданні.

Так показами свідка ОСОБА_11 підтверджені покази свідка ОСОБА_10 щодо транспортування потерпілої з тілесними ушкодженнями в медичну установу.

Показами свідка ОСОБА_12 підтверджено, що 23.12.2011 року він перебував на чергуванні у Могилів-Подільському МТМО у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Між 19 год. та 20 год. був викликаний черговим хірургом ОСОБА_16 в рентген-кабінет для огляду ОСОБА_4, у якої на спині було виявлено пляму крові, в центрі якої знаходився металевий предмет, що проникав під шкіру. На рентгенологічних знімках було виявлено, що даний металевий предмет є лезом ножа. Крім того, на шиї та грудній клітині дівчини були садна. Під час розмови ОСОБА_4 заявила, що впала з мосту, а потім зізналась, що її вдарив знайомий хлопець. Після цього пацієнтку було транспортовано у операційну та вилучено зі спини лезо ножа, яке передано працівникам міліції.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що 23.12.2011 року вона чергувала у приймальному відділенні Могилів-Подільського МТМО, куди біля 19 год. 35 хв. прибіг молодий чоловік в стані наркотичного сп'яніння, як потім вона дізналась його прізвище ОСОБА_1 Він заявив, що привіз на автомобілі дівчину, яка впала з мосту. При огляді ОСОБА_4 на спині було виявлено плями бурого кольору, схожі на кров, на шиї синці та садна. Її було відправлено до хірургічного відділення. На запитання про отримані тілесні пошкодження ОСОБА_1, і ОСОБА_4 пояснили, що дівчина впала з мосту. У ОСОБА_1 на лиці були подряпини, які як він пояснив, отримав коли зачепився за гілку.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що з квітня 2011 року він зустрічається з ОСОБА_4 Йому відомо, що ОСОБА_4 раніше зустрічалася з ОСОБА_1, а потім підтримувала з ним відносини, як із знайомим. Приблизно за тиждень до 23.12.2011 року він прийшов в гості до неї і побачив у неї на шиї інший золотий ланцюжок, який був тонший, ніж той, що вона постійно носила. ОСОБА_4 повідомила, що це ланцюжок матері, а її ланцюжок знаходиться у ОСОБА_1, який обіцяв його повернути. 23.12.2011 року в проміжок часу з 15 до 16 години він розмовляв по телефону з ОСОБА_4 Вона повідомила йому, що збирається йти до репетитора, а після цього поїде до ОСОБА_1 за ланцюжком та «флешкою», а вже потім зустрінеться з ним. Однак вони не зустрілися, оскільки ОСОБА_4 попала в лікарню.

За показами свідка ОСОБА_14 вияснено, що вона товаришує з ОСОБА_4 з 2008 року. Їй відомо, що ОСОБА_4 зустрічалася з ОСОБА_1 біля року і в 2010 році з невідомих причин розірвала відносини, але восени 2011 року почала знову переписуватись та інколи зустрічатись з ним. В листопаді 2011 року ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_14, що до неї незадовго до цього приходив ОСОБА_1 і жартома надів на себе її золотий ланцюжок та пішов з ним з її квартири. В кінці листопада чи на початку грудня 2011 року знаходячись після 19 год. в парку відпочинку м.Могилів-Подільський вона стала свідком телефонної розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_1 щодо золотого ланцюжка. З розмови вона зрозуміла, що ОСОБА_1 розірвав золотий ланцюжок ОСОБА_4 на частини і та просила у нього віддати хоча б розірваний ланцюжок, але він заявив, що відремонтує його та віддасть.

Крім фактично часткового визнання підсудним вини в пред'явленому йому обвинуваченні, показів потерпілої та свідків, вина підсудного в скоєнні інкримінує- мого йому злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи: - протоколом огляду з фототаблицею від 23.12.2011 року, згідно якого в спині ОСОБА_4, яка знаходилась у палаті реанімаційного відділення Могилів-Подільської МТМО, виявлено металеве лезо ножа без руків'я (т.1 а.с.5-6); - протоколом добровільної видачі з фототаблицею від 23.12.2011 року, згідно якого лікар-анестезіолог ОСОБА_12 видав працівникам міліції лезо ножа, вилучене з тіла ОСОБА_4 (т.1 а.с.13-14); - картою амбулаторного медичного огляду №277 від 23.12.2011 року, згідно якої ОСОБА_1 23.12.2011 року о 23 год. 50 хв. перебував у стані наркотичного сп'яніння з подряпинами на обличчі (т.1 а.с.16); - протоколом огляду місця події з участю ОСОБА_1 від 23.12.2011 р., (т.1 а.с.7-10); - явкою з повинною ОСОБА_1 від 24.12.2011 р., в якій він власноручно вказав про обставини нанесення ним 23.12.2011 року удару ножем ОСОБА_4 (т.1 а.с.17); - протоколом огляду місця події з участю ОСОБА_1 від 24.12.2011 р., в ході якого ОСОБА_1 показав місце, де він наніс ОСОБА_4 удар ножем у спину (т.1 а.с.23-27); протоколом огляду від 19.03.2012 року, згідно якого оглянуто светр та куртку ОСОБА_4, на яких виявлено наскрізне пошкодження щілеподібної форми, розташоване вертикально, а також клинок ножа загальною довжиною 14 см., який було вилучено з тіла ОСОБА_4 (т.2 а.с.91-99); протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, в ході якої ОСОБА_4 вказала, що тілесні ушкодження 23.12.2011 року їй спричинив ОСОБА_1 (т.2 а.с.147-150); - висновком судово-медичної експертизи №20/9 від 12.01.2012 року, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкоджен-ня: садно та крововиливи в дільниці шиї, проникаюче ножове поранення лівої поло-вини грудної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком II-III ступенів, які виникли приблизно в один і той же час: садно та крововиливи - від дії тупого предмету, можливо при стискуванні шиї, а проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітини - від дії предмету з загостреною травмуючою поверхнею, можливо 23.12.2011 року та належать: садно та крововиливи - до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, а проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком ІІ-ІІІ ступенів - до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні до життя на час їх утворення. Проникаюче поранення лівої половини груд-ної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком ІІ-ІІІ ступенів утворилось від одноразової дії колючого, плаского, односторон-нє загостреного предмету, типу клинок ножа, характеристики якого можуть відповіда-ти лезу ножа, наданого на експертизу. Згідно записам в медичній карті стаціонарного хворого Могилів-Подільського МТМО ОСОБА_4, можна припустити, що на-прямок дії травмуючого предмету був ззаду на перед, та дещо справа на ліво, та зверху до низу. На підставі вивчення медичної документації не можливо висловитись про розміщення потерпілої ОСОБА_4 та нападаючого під час нанесення їй тілесних ушкоджень, але характер тілесних ушкоджень на тілі потерпілої не супе-речить показанням ОСОБА_1 (в яких він зізнавався у вчиненні злочину) про спосіб нанесення ушкоджень ОСОБА_4 Садно з крововиливами на шиї ОСОБА_4 могли утворитись від здавлення шиї, а не від удару долоневої поверхні руки нападаючого. Так як у пошкодженнях на шиї не відобразилась травмуюча по-верхня, не виключена можливість, що дане ушкодження виникло від пальців рук на-падаючого при здавлені шиї, здавлення могло бути однократним. Судово-медичних даних про те, що здавлення шиї могло бути здійснено двома руками нападаючого, не-має. Так як здавлення шиї проявилось синцем та садном на його фоні, можна вислови-тись про те, що здавлення шиї було проведено з прикладанням значної сили. Судово-медичних даних, які б дозволили висловитись про розташування потерпілої та напа-даючого під час здавлення шиї потерпілої, немає. Характер ушкоджень на тілі ОСОБА_4 які описані у п.1 даного підсумку, не виключають можливості того, що після їх отримання вона ще деякий незначний час могла здійснювати активні дії (говорити, ходити, кричати). В медичній карті на ім'я ОСОБА_4 довжина ра-ньового каналу дорівнює 15 см. Даний факт свідчить про те, що удар ножем був нане-сений з прикладанням значної сили. Характер тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 дозволяє висловитись про те, що вони не могли утворитись при падінні потерпілої з висоти власного зросту, а також з висоти вище власного зросту. В медич-ній карті на ім'я ОСОБА_4 не описані тілесні ушкодження, які могли б бути оцінені, як ушкодження, які утворились при боротьбі або самообороні (т.1 а.с.213-214); - висновком судово-медичної експертизи №19/8 від 12.01.2012 року, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце такі тілесні ушкодження: дві подряпини в діль-ниці правого надбрів'я, одна - у внутрішнього краю правої брови з переходом на верх-ню повіку правого ока, одна - на нижній повіці правого ока, одна - на тильній поверхні правої кисті у основи 1-го пальця, поверхнева ранка по внутрішній поверхні основної фаланги 2-го пальця лівої кисті, та один синець у зовнішнього кута правого ока, які виникли приблизно в один і той же час: подряпини - від дії предмету з загостреною травмуючою поверхнею, синець та поверхнева ранка - від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо 23.12.2011 року та належать до категорії ЛЕГ-КИХ тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження ОСОБА_1 могли утворитись при самозахисті потерпілої ОСОБА_4 (т.1 а.с.211); - висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи №22 від 17.01.2012 року, згідно якого ОСОБА_1, 1993 року народження виявляє ознаки епізодичного вживання коноплі (т.1 а.с.209); - висновком амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи №10 від 16.01.2012 року, згідно якого в період вчинення злочину ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину ОСОБА_1 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не по-требує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_1 належать: збереженість пізнавальної функції психічної діяльності (пам'ять, увага, мислення). В сфері особистості - активність, екстравертованість, емоційна неврівноваженість, орі-єнтування на власну думку, потреба у відстоюванні власних установок, будь-які фор-мальні рамки тісні і погано переносяться, підвищена ранимість стосовно критичних зауважень з боку оточуючих, вразливе самолюбство, образливість, завищена само-оцінка, значимість соціального престижу. Відмічені індивідуально-психологічні особ-ливості експертного могли обумовити характер вчиненого злочину і оформити його поведінку. ОСОБА_1, з урахуванням його індивідуально-психологічних особ-ливостей і рівня розумового розвитку, міг правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання. В досліджуваний період часу ОСОБА_1 знаходився в стані емоційного збудження, яке характеризува-лось почуттям образи. Зазначений емоційний стан не вплинув на свідомість і діяль-ність експертного, він міг усвідомлювати свої дії та контролювати їх. В період вчине-ння злочину ОСОБА_1 в стані фізіологічного афекту не перебував. З ураху-ванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, може усвідомлювати реальний зміст та характер власних дій, повною мірою свідомо керу-вати ними та передбачати їх наслідки. ОСОБА_1 не виявляє ознак підвищеної навіюваності та схильності до патологічного фантазування (т.1 а.с.246-249); - виснов-ком судово-імунологічної експертизи №59 від 17.02.2012 року, згідно якого в слі-дах на куртці (об'єкт № 1), джинсових штанах (об'єкт № 2), кофті (об'єкт № 3), які належать ОСОБА_1, встановлено кров людини групи О з ізогемаглютини-нами анти-А та анти-В. Таким чином, походження крові у вищевказаних об'єктах до-слідження не виключається як від потерпілої ОСОБА_4, так і від ОСОБА_1 (т.1 а.с.252-254); - висновком судово-цитологічної експертизи №20 від 22.02.2012 року, згідно якого при дослідженні змивів з правої (об'єкт №1) та лівої (об'єкт №2) рук ОСОБА_4 виявлені епітеліальні та без'ядерні клітини, при визначенні групової належності яких виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО (що відповідає 0(1) групі крові). Статеву належність виявлених епітеліальних клітин (об'єкти №№1, 2) встановити не представляється можливим в зв'язку з відсут-ністю збережених, придатних для дослідження ядер. По груповій характеристиці осіб, що проходять по справі, походження виявлених епітеліальних та без'ядерних клітин не виключається як від самої ОСОБА_4, так і від ОСОБА_1 (т.1 а.с.256-259); - висновком судово-цитологічної експертизи №22 від 22.02.2012 року, згідно якого при дослідженні клинка (об'єкти №№1, 2), вилученого з тіла ОСОБА_4 виявлена кров людини, змішана з кров'ю птиці (т.1 а.с.266-267); - висновком фізико-технічної експертизи № 54 від 16.03.2012 року, згідно якого при дослідженні одягу ОСОБА_4 на куртці та светрі в ділянці спинки справа виявлено по одному наскрізному пошкодженню, що мають ознаки колото-різаних, утворених дією плаского колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав гостре лезо. Не ви-ключається можливість утворення даних пошкоджень від дії наданого на дослідження клинка ножа (т.2 а.с.121-123); - довідкою № 913 від 22.02.2012 року з ломбарду «Скарбниця»про те, що ОСОБА_1 26.11.2011 року заклав ланцюг із золота.

Аналізуючи зібрані в судовому засіданні докази суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 під впливом наркотичного сп'яніння і на грунті ревнощів, мав намір на умисне убивство, тобто протиправне заподіяння смерті потерпілої ОСОБА_4, оскільки наніс їй сильний удар ножем у верхню ліву частину спини, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої грудної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гематороксом і травматичним шоком 2-3 ступенів та намагався її задушити, здавлюючи та викручуючи шию потерпілої, поки вона не втратила свідомість. У зв'язку з даними обставинами підсудний вважав, що виконав всі необхідні дії для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі підсудного.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує обста-вини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, вимоги ч.3 ст.68 КК України.

Злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1ст.115 КК України є особливо тяжким зло-чином.

Підсудний ОСОБА_1 раніше судимий і новий злочин вчинив в період іспитового строку за попереднім вироком (т.1 а.с.61-65), здоровий, не працює, не нав-чається, не одружений, за місцем проживання та колишнього навчання характеризу-ється посередньо (т.1 а.с.66, 112-113, 135-169).

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані наркотичного сп'яніння те рецидив злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає на-дання допомоги потерпілій безпосередньо після вчинення злочину та визнання цивільного позову по справі.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що виправлення та пере-виховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

По справі потерпілою заявлений цивільний позов до підсудного про відшкодування матеріальної шкоди на суму 5345 гривень, моральної шкоди на суму 40000 гривень та витрат за надання юридичної допомоги адвокатом в сумі 5 тисяч гривень. Підсудним ОСОБА_1 позовні вимоги визнані в повному обсязі та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.65-68, ч.1 ст.71, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, ст.ст.28, 81, 93, 321-324, 327, 330-335 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 ( вісім ) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до вищевказаного покарання частково при-єднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2010 року, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахува-ти з часу його затримання 24.12.2011 року.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити ту ж -тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на її користь з ОСОБА_1 5345 / п'ять тисяч триста сорок п'ять / гривень матеріальної шкоди, 40000 /сорок тисяч/ моральної шкоди та 5 / п'ять тисяч / судових витрат за надання юридичної допомоги адвокатом.

Понесені по справі судові витрати за проведення судово-балістичної експерти-зи в сумі 235 грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_1 на ко-ристь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний код 24525055, банк одержувача УДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172.

Речові докази:

- мобільний телефон LG К290, ІМЕІ:НОМЕР_1, болоньєву куртку темно-синього кольору, джинсові штани синього кольору, кофту сірого кольору з капюшоном, що знаходяться на зберіганні в камері для зберігання речових доказів Могилів-Подільського МВ УМВС України у Вінницькій області та належать ОСОБА_1, повернути останньому, як законному володільцю;

- каблучку з металу сріблястого кольору, що належить ОСОБА_1 і знаходиться в матеріалах кримінальної справи, повернути ОСОБА_1, як законному володільцю;

- куртку-пуховик із синтетичного матеріалу світло-сірого кольору з капюшо-ном, светр (кофту) із трикотажу білого кольору з коміром та манжетами чорного кольору, які зберігаються в камері для зберігання речових доказів Могилів-Поділь-ського МВ УМВС України у Вінницькій області та належать ОСОБА_4, по-вернути останній, як законному володільцю;

- клинок ножа із сріблясто-білого металу, який було вилучено з тіла ОСОБА_4 змиви піднігтьового вмісту ОСОБА_4, зістриги нігтів ОСОБА_1, експериментальні зразки крові ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в камері для зберігання речових доказів Могилів-Поділь-ського МВ УМВС України у Вінницькій області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області про-тягом 15 днів з дня його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк, з моменту вручення їм копій вироку.

Суддя: