Ухвала суду № 28178962, 14.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2012 р. Справа № 89408/09/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Яворського І.О., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Скульптура» до державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Скульптура» звернулося в суд з позовом до державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09.02.2009 року № 0000282320/0/3829, від 20.03.2009 року №0000282320/1/7234, від 17.04.2009 року №0000282320/2/10807, від 24.05.2009 року №0000282320/3/12503.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що підприємство належним чином виконало договори, а тому віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту відбулось добросовісно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що позивач правомірно сформував суму податкового кредиту, оскільки відповідно до Закон України «Про податок на додану вартість» підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Крім того, судом встановлено факти належного виконання умов договорів між позивачем та ТзОВ «Профліга», що спричинило настання реальних правових наслідків.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на те, що господарські операції, які відображено ТзОВ «Профліга» не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов контрагентам - вигодонабувачам, зокрема і ПП «Скульптура», для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Скульптура» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Профліга» за період з 01.08.2008 року по 30.09.2008 року , за результатами якої складно Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Скульптура» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Профліга» на період з 01.08:2008 року по 30.09.2008 року від 30.01.2009 року №42/23-2/33981266.

Актом перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 1.7, п.1.8 ст. 1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1.п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із внесеними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 8417 грн., в т.ч. в серпні 2008 року на суму 5383,33 грн., у вересні 2008 року на суму 3033,33 грн.

Слід зазначити, що ПП «Скульптура» оскаржувало в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Личаківському районі м. Львова, ДПІ у м. Львові, ДПА у Львівський області, ДПА України, однак у задоволенні скарг було відмовлено.

Як зазначено в описовій частині Акта перевірки, факт одержання послуг від ТзОВ «Профліга» здійснений не з метою, яка випливає із його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків в даному випадку заниження податку на додану вартість. В такому разі такий правочин є нікчемний.

Разом з тим, встановлено, що ПП «Скульптура» з ТзОВ «Профліга» укладено угоду №26/5-01 про надання послуг від 04 серпня 2008 року, згідно з якою ТзОВ «Профліга» зобов'язується надавати ПП «Скульптура» послуги по виконанню зварювальних робіт бронзових деталей для спорудження пам'ятника і виготовлення металевого несучого каркасу; договір № 48 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2008 року, згідно з яким ТзОВ «Профліга» зобов'язується виконати роботи по наданню ПП «Скульптура» транспортних послуг.

Виконання угоди №26/5-01 про надання послуг від 04 серпня 2008 року підтверджується актом прийняття виконаних робіт по угоді №26/5-01 про надання послуг від 04 серпня 2008 року на суму 30000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. та актом прийняття виконаних робіт від 30.09.2008 року по угоді №26 5-01 про надання послуг від 04 серпня 2008 року на суму 18200.00 грн. в т.ч. ПДВ - 3033,33 грн. Виконання угоди №26/5-01 про надання послуг від 04 серпня 2008 року між позивачем та ПП «Скульптура» підтверджується доказами, що свідчать про оплату наданих послуг (платіжні доручення № 146 від 28.08.2008 року №116 від 30.09.2008 року).

Виконання договору № 48 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2008 року, укладеного між ТзОВ «Профліга» та ПП «Скульптура» підтверджується Актом виконаних робіт по наданню транспортних послуг від 26.08.2008 року по угоді №48 від 03.06.2008 року. Факт оплати зазначених транспортних послуг підтверджується платіжним дорученням №137 від 26.08.2009 року.

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п.п.7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за виконання зварювальних робіт 04.08.2008 року, виписано податкову накладну з порядковим № 8040000003 на загальну суму з ПДВ 30000,00 грн., з яких ПДВ 5000,00 грн.; за виконані роботи 30.09.2008 року виписано податкову накладну з порядковим №9300000044 на загальну суму з ПДВ 18200,00 грн., з яких ПДВ - 3033,33 грн.; за виконання транспортних послуг автомобілем ЗІЛ 26.08.2008 року виписано податкову накладну з порядковим № 8260000011 на загальну суму з ПДВ 30000,00 грн., з яких ПДВ - 5000,00 грн.

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом п. 1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Встановлено, що позивачем задекларовано податок на додану вартість в сумі 8417 грн., в т.ч. в серпні 2008 року на суму 5383,33 грн., у вересні 2008 року на суму 3033,33 грн., в результаті чого було визначено податковий кредит в сумі 8417,00 грн.

Слід зазначити, що неправомірність зарахування зазначеної суми у податковий кредит відповідач пов'язує з нікчемністю угоди №26/5-01 про надання послуг від 04 серпня 2008 року, та договору №48 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2008 року.

Однак, згідно з п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

А тому, на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ позивачем були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, позивачем було сплачено податок на додану вартість в сумі 8417,00 грн., що підтверджено податковими накладними.

Варто погодитися із висновками суду першої інстанції, що позивач (ПП «Скульптура») є покупцем товару (послуг), а платником податку є його контрагент (ТзОВ «Профліга»), а відтак саме на нього Законом покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, і він несе відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Окрім того, відповідно до вимог податкового законодавства України покупець не зобов'язаний здійснювати перевірку правильності ведення постачальником (ТОВ «Профліга») податкового та бухгалтерського обліку, повноти сплати податків. Для виникнення податкового кредиту з податку на додану вартість достатньою та єдиною необхідною підставою є податкова накладна. Податкові накладні № 8040000003 від 04.08.2008 року, № 9300000044 від 30.09.2008 року, № 8260000011 від 26.08.2008 року, виписані ТзОВ «Профліга», містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, ПП «Скульптура» правомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ.

Відтак, правомірними є твердження окружного суду, що позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09.02.2009 року № 0000282320/0/3829, від 20.03.2009 року №0000282320/1/7234, від 17.04.2009 року №0000282320/2/10807, від 21.05.2009 року №0000282320/3/12503 в цілому, підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, випливає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року по справі № 2а-4587/09/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.О. Яворський

В.В. Клюба