Ухвала суду № 28178641, 14.12.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2012 р. Справа № 10377/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Яворського І.О., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до державної податкової інспекції в Личаківському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Тропік» звернулось із позовом до ДПІ в Личаківському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000632340/0/25183/23-9 від 19.10.2010 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1793585 гривень, з них у червні 2010 року - на суму 815552 гривень; у липні 2010 року - на суму 978033 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки податкового органу про відсутність у платника податків права на податковий кредит та бюджетне відшкодування за червень та липень 2010 року є безпідставними, оскільки обставини, на підставі яких зроблено такий висновок є не доведеними та спростовуються належними доказами. Придбання фруктів та овочів в ПП ВКФ «Солтіс» підтверджується договором та іншими необхідними бухгалтерськими документами, а згідно відомостей з Єдиного державного реєстру статус відомостей про юридичну особу ПП ВКФ «Солтіс» підтверджується. Інші відомості, зокрема, щодо неподання ПП ВКФ «Солтіс» податкової звітності спростовуються судовим рішенням, а платник податку не може відповідати за податковими зобов'язаннями іншого. Вважає, що за наявності всіх первинних документів, пов'язаних з придбанням товару та доказів, які спростовують доводи податкового органу про неможливість його поставки ПП ВКФ «Солтіс», висновок про завищення бюджетного відшкодування є необґрунтованим, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що зауважень щодо змісту та форми податкових накладних податковий орган не має, на час укладення договорів ПП ВКФ «Солтіс» було в Єдиному державному реєстру статус відомостей про юридичну особу, наявний договір оренди приміщення для розміщення офісу, право на податковий кредит позивача не пов'язується з дотриманням податкового законодавства контрагентами, окрім того ПП ВКФ «Солтіс» зверталось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними дій щодо невизнання декларацій з ПДВ позивача за травень, червень 2010 року, декларації по прибутку за І півріччя 2010 року з додатками та про визнання їх податковою звітністю з дня їх подання, постановою цього суду від 26.10.2010 року позовні вимоги ПП ВКФ «Солтіс» задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що товариством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту сплачену суму ПДВ та заявлено до бюджетного відшкодування, оскільки до перевірки не представлено підтверджуючих документів на транспортування ТМЦ, актів прийому - передачі, немає можливості підтвердити, що ПП ВКФ «Солтіс» фактично поставлено ТМЦ ТзОВ «Тропік» і відповідно, правомірність віднесення останнім суми ПДВ в розмірі 1 250 162,36 грн. до податкового кредиту. Зазначає, що перевіркою податкового органу встановлено неможливість цього підприємства реально здійснювати фінансово-господарські операції, оскільки ПП ВКФ «Солтіс» відсутнє за вказаним місцезнаходженням, його директор одночасно є директором ще семи та засновником одинадцяти підприємств, а саме підприємство не подає податкову звітність.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Тропік» на підставі договору, укладеного з ПП ВКФ «Солтіс», купувало фрукти та овочі. Згідно умов договору покупцю надаються наступні документи: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, копії сертифікату якості. На виконання договору в травні 2010 року ТзОВ «Тропік» придбано в ПП ВКФ «Солтіс» овочі та фрукти, про що виписано видаткові та податкові накладні. Усі товари, придбані позивачем у ВКФ «Солтіс», перевозилися власним транспортом на склад, розташований за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/17 та використовується за договором оренди № 19/09 від 01.01.2009 року.

Слід зазначити, що ТзОВ «Тропік» розрахунки з ПП ВКФ «Солтіс» відобразило по журналу-ордеру бух. рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» за травень 2010 року. Згідно з актом звірки між сторонами договору за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року кредиторська заборгованість становить 13988963,12 грн.

Листом від 18.01.2011 року Філія АБ «Південний» у м. Львові підтвердило, що з поточного рахунку ТзОВ «Тропік» за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року було здійснено проплати на суму 47 370 978,89 грн. на ПП ВКФ «Солтіс», що підтверджується банківською випискою.

Суми ПДВ за податковими накладними ТзОВ «Тропік» відобразило в реєстрі отриманих податкових накладних та включило до податкового кредиту відповідних періодів. За рахунок від'ємного значення з ПДВ у червні та липні 2010 року задекларованого за зобов'язаннями, що виникли у травні, червні місяці 2010 року, ТзОВ «Тропік» заявило до бюджетного відшкодування суму ПДВ за червень 2010 року - 2345047 грн., за липень 2010 року - 978033 грн.

Разом з тим, ДПІ провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Тропік» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань за червень 2010 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні 2010 року та за липень 2010 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні, червні 2010 року, про що складено акт № 533/23-4/20831737 від 12.10.2010 року.

За наслідками перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.1.3, п.1.7, п.1.8, п.1, п.п.7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ за червень 2010 року на 815 552,00 грн. та завищення значення р. 26 за червень 2010 року на 1 993 427 грн., за липень 2010 року завищення на 978 033 грн. та завищено значення р. 26 за липень 2010 року на 1 152 532 грн. В основу висновку про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні перевірки покладено дані «Системи автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ на рівні ДПА України» про те, що ПП ВКФ «Солтіс» (ЗКПО 31435140) має стан платника 9 (відсутність за місцезнаходженням). Підприємство у звітному періоді декларує податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту. Декларація з податку на прибуток за перше півріччя з нульовими показниками, з відміткою «недійсна». У квітні 2010 року основним постачальником є ТзОВ «Триллиум», яке визнано банкрутом, податкова декларація якого за квітень 2010 року подана з нульовими показниками з відміткою «недійсна». Засновником ТзОВ «Триллиум» є ОСОБА_1 Тому фактично не має доказів, що ПП ВКФ «Солтіс» здійснювало поставку товарів позивачу.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000632340/0/25183/23-9 від 19.10.2010 року, згідно якого сума завищення бюджетного відшкодування становить 1 793 585 грн. (за червень - 815 522 грн., липень - 978 033 грн.).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 вказаного вище Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно з п.1.8 ст.1 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Нормами пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Тропік» отримало податкові накладні від ПП ВКФ «Солтіс», зауважень щодо змісту та форми яких податковий орган не має. В р. 16 декларації з ПДВ підприємством відображено коригування податкового кредиту на суму ПДВ 1 026 097 грн. за рахунок отриманих із запізненням податкових накладних. До складу податкового кредиту включено суму ПДВ 998 160,57 грн. згідно вказаних вище податкових накладних, отриманих від ПП ВКФ «Солтіс». Тому, за рахунок від'ємного (позитивного) значення з ПДВ заявило бюджетне відшкодування з ПДВ за червень та липень 2010 року, що відобразило у декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Не заслуговує уваги твердження податкового органу, що господарська операція з придбання позивачем фруктів та овочів у ПП ВКФ «Солтіс» призвело до завищення бюджетного відшкодування, оскільки підприємство відсутнє за вказаною адресою, його директор одночасно є директором ще семи та засновником одинадцяти підприємств, а саме підприємство не подає податкову звітність, а також неможливість підтвердити факт придбання ПП ВКФ «Солтіс» товарів у постачальника ТзОВ «Триллиум», оскільки воно визнано банкрутом.

Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.10.2010 року ПП ВКФ «Солтіс» знаходиться за адресою: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13. В графі «статус відомостей про юридичну особу» вказано - «підтверджено»).

Крім того, у відповідь на звернення, ПП ВКФ «Солтіс» надало ТзОВ «Тропік» договір оренди приміщення та копії платіжних доручень про оплату згідно договору. Із договору оренди від 01.08.2010 року, укладеного між Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Укрпівдендіпроводгосп» (місцезнаходження 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13) вбачається, що орендодавець передає, а орендар - ПП ВКФ «Солтіс» (місцезнаходження м. Одеса, вул. Гайдара, 13) приймає в строкове платне користування державне майно, а саме нежитлове приміщення загальною площею 8,87 кв.м., яке знаходиться на балансі ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп». Нежитлове приміщення передається в оренду з метою для розміщення офісу (п.1.2). На виконання цього договору сторонами, в присутності членів комісії, складено та підписано акт приймання-передачі від 01.08.2010 року.

Що стосується покликань про неподання ПП ВКФ «Солтіс» податкової звітності, то такі не беруться до уваги, так як ПП ВКФ «Солтіс» зверталось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними дій щодо невизнання декларацій з ПДВ ПП ВКФ «Солтіс» за травень, червень 2010 року, декларації по прибутку за І півріччя 2010 року з додатками та про визнання їх податковою звітністю з дня їх подання. Постановою цього суду від 26.10.2010 року позовні вимоги задоволено повністю. За змістом цієї постанови, мав місце факт протиправного невизнання податковим органом як податкової звітності декларацій з ПДВ ПП ВКФ «Солтіс» за травень, червень 2010 року, декларації по прибутку за І півріччя 2010 року з додатками.

Відсутні дані про скасування вказаного вище судового рішення.

Відтак, слід погодитися із висновками суду першої інстанції, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Отже, беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні товару, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, колегія суддів приходить до висновку про правомірність тверджень окружного суду, щодо помилкових доводів відповідача про не підтвердження позивачем права на бюджетне відшкодування на суму 1 793 585,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, випливає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 року по справі № 2а-12710/10/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.О. Яворський

В.В. Клюба