Постанова № 28172240, 15.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. Справа № 2а-8618/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Зубрич Д.О.

представника відповідача Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012р. по справі № 2а-8618/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Харківміськгаз» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000160847 від 19.04.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000160847 від 19 квітня 2011 року, винесене СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 690250 грн., в т.ч. основний платіж -552200,00 грн., санкції -138050 грн.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні позову, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, а вимоги апеляційної скарги відповідача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Харківміськгаз» з питання підтвердження господарських відносин суб'єкта господарювання з платниками податків за січень-грудень 2010р., результати якої оформлені актом №895/47-0/03359552 від 01.04.2011р.

Висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 895/47-0/03359552 від 01.04.2011р. встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228, ст..761 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинах, здійснених ВАТ «Харківміськгаз»з ТОВ «Вакко»по договору №24/1/1 від 25.01.2010р., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, .п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення ВАТ «Харківміськгаз» до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ «Вакко»послуг на загальну суму 66666,67 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 552200 грн. за господарськими операціями, що проведені ТОВ "Укренергохолдінг" по цінам вищими за звичайні.

На підставі висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові 19.04.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000160847 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 773583,34 грн., з яких 618866,67 грн. - за основним платежем та 154716,67 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Здійснені відповідачем донарахування податку з відповідним застосуванням до позивача штрафних (фінансових) санкцій зумовлені висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про завищення ПАТ «Харківміськгаз» податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Вакко» та ТОВ "Укренергохолдінг".

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0000160847 від 19.04.2011 року в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 690250 грн., в т.ч. основний платіж -552200,00 грн., санкції -138050 грн., суд першої інстанції виходив з його протиправності в цій частині.

Проте, колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту на суму 66666,67 грн. за господарськими операціями, проведеними на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ "Вакко" та на суму 55220 грн. за господарськими операціями проведеними на підставі договору, укладеного з ТОВ "Укренергохолдінг" по цінам, вищим за звичайні.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ "Вакко" грунтувалися на висновках акту перевірки, проведеної відносно ТОВ "Вакко" в якому зазначено про відсутність у ТОВ "Вакко" можливості для здійснення відповідної господарської діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ "Вакко" договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Вакко»25.01.2010 року було укладено договір на виконання робіт № 24/1/1, за умовами якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТОВ «Вакко») бере на себе зобов'язання виконати роботи по захисту інтересів ВАТ «Харківміськгаз» в Київському апеляційному суді по справі №42/178 за позовом ВАТ «Харківміськгаз»до ЗАТ «Укргаз-Енерго» про стягнення штрафних санкцій.

В підтвердження факту реального здійснення господарських операцій за цим договором позивачем надано банківську виписку, податкову накладну, акт приймання-перелачі до договору № 24/1/1 від 25.01.2010 року, з якого вбачається, що ТОВ «Вакко» виконувалися роботи по захисту інтересів позивача в Київському апеляційному господарському суді по справі за позовом ВАТ "Харківміськгаз" до ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", що також підтверджується складанням апеляційної скарги (а.с.43-46).

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов вказаного вище договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ «Вакко» слугував акт перевірки ТОВ «Вакко» за висновками якого відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Крім того, спірний договір у судовому порядку визнаний дійсним, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 27.07.2011 року (а.с.90-93).

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2010 року за операціями, проведеними на підставі спірного договору, укладеного з ТОВ "Вакко", виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість ТОВ "Вакко".

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за лютий 2010 року на підставі виданої ТОВ "Вакко" податкової накладної.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Вакко" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка виписана на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Вакко" за спірним договором, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Крім того, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року у сумі 55220 грн. за договором, укладеним з ТОВ «Укренергохолдінг» по цінам вищими за звичайні.

Проте, колегія суддів з такими висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, грошове зобов'язання з податку на додану вартість у результаті застосування звичайних цін у розмірі 552200 грн. було предметом розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до ПАТ «Харківміськгаз» про стягнення вказаного грошового зобов'язання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 року, вказаний позов було залишено без задоволення.

Приймаючи вказані рішення суди виходили з того, що контролюючим органом під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000160847 від 19.04.2011 року в частині визначення грошового зобов'язання у розмірі 552200,00 грн. порушено встановлений порядок реалізації владних управлінських повноважень щодо визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін, оскільки податковим органом не було прийнято окреме податкове повідомлення-рішення на вказану суму.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 року була надана правова оцінка податковому повідомленню-рішенню №0000160847 від 19.04.2011 року в частині визначення позивачу грошового зобов'язання на додану вартість у результаті застосування звичайних цін у розмірі 552200 грн., а тому в силу ст. 72 КАС України правомірність визначення позивачу вказаного грошового зобов'язання доказуванню не підлягає, в зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 19.04.2011 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66666,67 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16666,67 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 200, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" задовольнити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012р. по справі № 2а-8618/11/2070 скасувати в частині відмови в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 року про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66666,67 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 16 666,67 грн. та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 19.04.2011 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66666,67 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16666,67 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Повний текст постанови виготовлений 20.11.2012 р.