Постанова № 28171057, 14.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 р. № 2а-11082/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Голоднікова О.В.

представника позивача Єжов О.Ю.

представника відповідача Цицик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Архітектура і сервіс» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Архітектура і сервіс» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. №0001362301/0/16806. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила, з підстав, вказаних у письмовому запереченні, просила відмовити в позові повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову документальну перевірку ПП «Архітектура і сервіс»з питань взаємовідносин з ТзОВ «Втордеревпром»та ПП «Фірма «Юкос»за період з 01.11.2009р. по 28.02.2010р., за результатами якої складено акт від 27.04.2011р. №974/23-2/25554567.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. №0001362301/0/16806, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 50781,25 грн., з яких 40625 грн. - основний платіж та 10156,25 грн. -штрафна санкція.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ПП «Архітектура і сервіс»порушило п.1,2 ст.215, ст.. 203. 216, 228 Цивільного кодексу України, п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством завищено валові витрати у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) по одержаних послугах від ТзОВ «Втордеревпром»на суму 162500 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством відображено у бухгалтерському обліку господарські операції по послугах від оренди приміщення від ТзОВ «Втордеревпром», які фактично не відбувались, а, отже, на думку відповідача, є нікчемними. При цьому, при проведенні перевірки ПП «Архітектура і сервіс»було використано акт від 21.10.2009р. №760/23-2/25560778 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Втордеревпром», складений ДПІ в Сихівському районі м. Львова, в якому зазначено, що у ТзОВ «Втордеревпром»відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між вказаними підприємствами. Оскільки підприємство не володіло виробничими потужностями, основними фондами, відсутністю технічного персоналу для проведення фінансово-господарської діяльності, отже, на думку відповідача, підприємство не могло здійснювати послуги, які пов'язані з орендою приміщення.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між ПП «Архітектура і сервіс» (орендар) та ТзОВ «Втордеревпром»(орендодавець) підтверджені Договором оренди нерухомо майна №1/10 від 01.10.2009р. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає у володіння та користування територію, що знаходиться за адресою Сколівський район, с. Верхня Рожанка, призначену для розташування, випробування та проведення презентацій обладнання.

Згідно пояснень представника позивача вказаний договір було укладено для здійснення випробовувань, показу та в подальшому продажу снігових гармат, підйомників та інших товарів гірськолижного призначення.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання-передачі орендованого об'єкту від 01.10.2009р., протоколом погодження орендної плати від 01.10.2009 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-1/10-01, платіжними дорученнями №18 від 22.01.2010р., від 24.12.2009р. №2804, від 17.12.2009р. №2777.

Згідно п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(що діяв в період спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальний або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дата отримання видаткових накладних є фактом отримання платником податку товарів.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про вищевказані господарські операції та підтверджують їх здійснення які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У підтвердження правильності віднесення витрат до складу валових позивачем долучено наступні докази.

В матеріалах справи наявний Договір купівлі-продажу №7 КП-09 від 08.09.2009р., укладений між ПП «Архітектура і сервіс»(покупець) та ВАТ «Винниківське управління механізації»(продавець). Згідно вказаного договору було здійснено купівлю-продаж снігових гармат, підйомників гідравлічних та рукавів. Виконання вказаного Договору підтверджується видатковою накладною та довіреністю на отримання матеріальних цінностей.

04.12.2009р. ПП «Архітектура і сервіс»(продавець) та ПВП «Сіріус»(покупець) укладено Договір купівлі-продажу №14КП-09. Згідно вказаного договору було здійснено купівлю-продаж снігової гармати та рукава. Виконання даного Договору підтверджується видатковими накладними, довіреністю на отримання матеріальних цінностей, специфікацією до договору.

Крім того, між ПП «Архітектура і сервіс»(орендодавець) та ПП «Боржавська Ялина»(орендар) укладено Договір №1/10 оренди обладнання від 10.12.2010р. Згідно вказаного договору ПП «Архітектура і сервіс»надає в оренду ПП «Боржавська Ялина»снігову гармату. Виконання вказаного Договору підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт.

Крім цього позивачем долучено вантажно-митні декларації як доказ придбання товарів, які в подальшому були використані у господарській діяльності.

В обґрунтування нікчемності правочину щодо придбання послуг по оренді від ТзОВ «Втордеревпром»відповідачем долучено до матеріалів справи лист ДПІ в Сихівському районі м. Львова №3161/15-321 від 28.02.2012р., яким ДПІ в Залізничному районі м. Львова повідомлено, що у ТзОВ «Втордеревпром»відсутні земельні ділянки на території м. Львова. Проте,як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТзОВ «Втордеревпром»укладено Договір оренди нерухомого майна №1/10 від 01.10.2009р., що знаходиться за адресою Сколівський район, с. Верхня Рожанка.

З огляду на вищевказане, суд приходить до переконання, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат суму 162500 грн., оскільки позивачем доведено використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності .

Відповідач також в акті перевірки стверджує, що господарські операції щодо надання ТзОВ «Втордеревпром» позивачу послуг, фактично не відбувались, а тому правочини між вказаними суб'єктами є нікчемними.

При цьому у висновках акта перевірки зазначено про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215. ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Крім того, як вбачається зі змісту згаданого акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України, передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».

В свою чергу, Відповідач при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

При вирішенні даної справи судом враховано аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 року № 21-500во08, від 01.06.2010 року № 21-573во10 та від 31.01.2010 року.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 16.05.2011р. №0001362301/0/16806.

3. Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь приватного підприємства «Архітектура і сервіс»судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 19.03.2012р.

Суддя Костецький Н.В.