Постанова № 28170867, 11.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9077/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Артемівського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Фірма «Сота» про скасування постанови про накладення арешту на майно боржника та постанови про розшук майна боржника, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Артемівського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, треті особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Фірма «Сота» , яким позивач просив:

1. Скасувати постанову про накладення арешту на майно боржника від 17 жовтня 2012 року ВП №32596122 в частині арешту транспортних засобів:

- вантажний автомобіль марки МАЗ модель 437040, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN-Y3M43704040003642 Y3M4370440003642 реєстраційний №ВВ4606АС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011361, видане 21.10.2006 РЕВ МРВ м. Луганська;

- легковий автомобіль марки HYUNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер шасі VIN - Y6LCN41CPSL200501 NLHCN41GP8Z092501, реєстраційний №ВВ5018ВС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС076651, видане 28.02.2008 ВРЕР м. Луганська;

- легковий (хетчбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110217, 2006 року випуску, колір зелений, номер шасі VIN-Y6D11021760421946 Y6D11021760421946, реєстраційний №ВВ4103АР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС 084578, видане 01.09.2006 ВРЕР м. Луганська;

- легковий (ліфтбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110307,2006 року випуску колір зелений, номер шасі Y6D11030760086869, реєстраційний №ВВ6673АІ, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВВС 011360, видане 21.10.2006 ВРЕР м. Луганська,

- вантажний (фургон ізотермічний) автомобіль марки КФ МАЗ 005 модель на шасі МАЗ 533702, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN - Y3M53370240002346 Y3M53370240002346, реєстраційний № ВВ6325АМ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011352, видане 21.10.2006 року РЕВ МРВ м. Луганська.

2. Скасувати постанову про розшук майна боржника, а саме транспортних засобів, які належать ТОВ «Торгова Фірма «Сота» та знаходяться в заставі АТ «БМ Банк»;

3. Зобов'язати вчинити дії по виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про арешт автомобілів.

У судовому засіданні позивач просив залишити без розгляду у звязку із відкликанням позовну вимогу про зобов'язання вчинити дії по виключенню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про арешт автомобілів.

Ухвалою суду від 07.12.2012 вищевказану позовну вимогу залишено без розгляду в порядку ст.155 КАС України у зв'язку з її відкликанням позивачем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем накладено арешт на транспортні засоби, які перебувають у податковій заставі за кредитним договором 007/30/231209-1 від 23.12.2009, укладеним між ТОВ «Торгова Фірма «Сота» та АТ «БМ Банк». Заставлене майно знаходиться в заставі у АТ «БМ Банк» та зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23.12.2009 №2578901, реєстраційний номер 9377097.

Позивач АТ «БМ Банк» вважає своє право на заставлене майно порушеним, та вважає за необхідним звільнити автомобілі, що є предметом застави, з під арешту.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, у запереченнях послався на те, що на виконанні у Артемівському ВДВС Луганського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження №33165663 від 22.05.2012 про стягнення боргу з ТОВ «ТФ «Сота» на користь юридичних осіб та держави у сумі 95063,77 грн. При примусовому виконанні виконавчих документів державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника. Згідно відповіді з РЕВ МРЕВ за боржником зареєстровані транспортні засоби, у зв'язку з чим, державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. Відповідач зазначає, що у відповідності до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не має жодних правових підстав для звільнення майна з під арешту. На підставі зазначеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» у судове засідання не прибув, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Фірма «Сота» у судовому засіданні вважав позовні вимоги обґрунтованими, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на таке.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч.3 ст.181 КАС України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 4 статі 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ст.5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.4 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника врегульовано главою 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Згідно із ст.50 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Стаття 52 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» визначає, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному пунктом 6 частини першої статті 40 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Арешт на майно боржника відповідно до ст.55 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст.58 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій ст.55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

За змістом ст. 42 Закону №606 за виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону.

Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи місцем знаходження його майна, або за місцем проживання (знаходження) стягувача.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на виконанні в Артемівському ВДВС Луганського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження №33165663 від 22.05.2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ «Сота» на користь фізичних та держави суми боргу у розмірі 95063,77 грн.

Постановою державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 17.10.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження в рамках виконавчого провадження ВП № 32596122 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 11.05.2012 року №17/187пн/2011 про стягнення коштів з TOB «Торгова Фірма «Сота» на користь ПАТ «Банк «Київська Русь», що входить до складу зведеного, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ «ТФ «Сота» (а.с. 49).

З пояснень представника відповідача у судовому засіданні слідує, що вказаною постановою накладено арешт на все майно, що належить TOB «Торгова Фірма «Сота», в тому числі на транспортні засоби, що перебувають в заставі AT «БМ Банк».

Постановою державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 17.10.2012 про розшук майна боржника ВП № 32596122 при примусовому виконанні наказу господарського суду Луганської області від 11.05.2012 року №17/187пн/2011 про стягнення коштів з TOB «Торгова Фірма «Сота» на користь ПАТ «Банк «Київська Русь», що входить до складу зведеного, оголошено розшук майна боржника - транспортних засобів, що належать TOB «Торгова Фірма «Сота» (а.с.50).

Разом з тим, транспортні засоби: вантажний автомобіль марки МАЗ модель 437040, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN-Y3M43704040003642 Y3M4370440003642 реєстраційний №ВВ4606АС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011361, видане 21.10.2006 РЕВ МРВ м. Луганська; легковий автомобіль марки HYUNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер шасі VIN - Y6LCN41CPSL200501 NLHCN41GP8Z092501, реєстраційний №ВВ5018ВС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС076651, видане 28.02.2008 ВРЕР м. Луганська; легковий (хетчбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110217, 2006 року випуску, колір зелений, номер шасі VIN-Y6D11021760421946 Y6D11021760421946, реєстраційний №ВВ4103АР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС 084578, видане 01.09.2006 ВРЕР м. Луганська; легковий (ліфтбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110307,2006 року випуску колір зелений, номер шасі Y6D11030760086869, реєстраційний №ВВ6673АІ, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВВС 011360, видане 21.10.2006 ВРЕР м. Луганська; вантажний (фургон ізотермічний) автомобіль марки КФ МАЗ 005 модель на шасі МАЗ 533702, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN - Y3M53370240002346 Y3M53370240002346, реєстраційний № ВВ6325АМ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011352, видане 21.10.2006 року РЕВ МРВ м. Луганська, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТФ «Сота» було надано у заставу банку АТ «БМ Банк» за договором застави транспортного засобу №007/30/231209-1 від 23.12.2009 зі змінами внесеними додатковими договорами №1 від 10.12.2010, №2 від 18.02.2011, №3 від 04.10.2011, №4 від 20.02.2012 у забезпечення вимог заставодержателя, що витікають із кредитного договору № 007/30/231209 від 23.12.2009, укладеним між ВАТ «БМ Банк», правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Торговий Дом «Содружество» (а.с.10-29).

З системного аналізу норм ст.ст.52 та 55 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» слідує, що знаходження майна боржника у заставі не виключає можливості накладення на нього арешту для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Проте суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до ст.1 Закону України вiд 02.10.1992 № 2654-XII «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України вiд 02.10.1992 № 2654-XII «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Частиною 1 статті 58 Закону України вiд 02.10.1992 № 2654-XII «Про заставу» встановлено, якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним судом.

Згідно із ст.59 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» майно боржника може бути звільнено з-під арешту:

- за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту;

- за наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований;

- за рішенням суду у всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях.

Право заставодержателя на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту у разі звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, прямо передбачено ч.4 ст.52 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні достовірно встановлено, що транспортні засоби: вантажний автомобіль марки МАЗ модель 437040, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN-Y3M43704040003642 Y3M4370440003642 реєстраційний №ВВ4606АС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011361, видане 21.10.2006 РЕВ МРВ м. Луганська; легковий автомобіль марки HYUNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер шасі VIN - Y6LCN41CPSL200501 NLHCN41GP8Z092501, реєстраційний №ВВ5018ВС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС076651, видане 28.02.2008 ВРЕР м. Луганська; легковий (хетчбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110217, 2006 року випуску, колір зелений, номер шасі VIN-Y6D11021760421946 Y6D11021760421946, реєстраційний №ВВ4103АР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС 084578, видане 01.09.2006 ВРЕР м. Луганська; легковий (ліфтбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110307,2006 року випуску колір зелений, номер шасі Y6D11030760086869, реєстраційний №ВВ6673АІ, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВВС 011360, видане 21.10.2006 ВРЕР м. Луганська; вантажний (фургон ізотермічний) автомобіль марки КФ МАЗ 005 модель на шасі МАЗ 533702, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN - Y3M53370240002346 Y3M53370240002346, реєстраційний № ВВ6325АМ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011352, видане 21.10.2006 року РЕВ МРВ м. Луганська, - належать ТОВ «Торгова Фірма «Сота» та знаходиться в заставі ПАТ «БМ Банк» згідно договору застави транспортного засобу №007/30/231209-1 від 23.12.2009 (а.с.16-29).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови Артемівського ВДВС Луганського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №32596122 від 17.10.2012 та постанови відповідача ВП №32596122 від 17.10.2012 про розшук майна боржника - вищезазначених транспортних засобів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині арешту транспортних засобів, які є об'єктами застави, і в інших частинах підстави для скасування оскаржуваних постанов відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 21 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 жовтня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Артемівського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Фірма «Сота» про скасування постанови про накладення арешту на майно боржника та постанови про розшук майна боржника, - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення арешту на майно боржника від 17 жовтня 2012 року ВП №32596122 в частині арешту транспортних засобів:

вантажний автомобіль марки МАЗ модель 437040, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN-Y3M43704040003642 Y3M4370440003642 реєстраційний №ВВ4606АС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011361, видане 21.10.2006 РЕВ МРВ м. Луганська;

легковий автомобіль марки HYUNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер шасі VIN - Y6LCN41CPSL200501 NLHCN41GP8Z092501, реєстраційний №ВВ5018ВС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС076651, видане 28.02.2008 ВРЕР м. Луганська;

легковий (хетчбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110217, 2006 року випуску, колір зелений, номер шасі VIN-Y6D11021760421946 Y6D11021760421946, реєстраційний №ВВ4103АР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС 084578, видане 01.09.2006 ВРЕР м. Луганська;

легковий (ліфтбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110307,2006 року випуску колір зелений, номер шасі Y6D11030760086869, реєстраційний №ВВ6673АІ, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВВС 011360, видане 21.10.2006 ВРЕР м. Луганська,

вантажний (фургон ізотермічний) автомобіль марки КФ МАЗ 005 модель на шасі МАЗ 533702, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN - Y3M53370240002346 Y3M53370240002346, реєстраційний № ВВ6325АМ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011352, видане 21.10.2006 року РЕВ МРВ м. Луганська.

Скасувати постанову про розшук майна боржника ВП №32596122 від 17.10.2012 в частині оголошення в розшук транспортних засобів, які належать ТОВ «Торгова Фірма «Сота» та знаходяться в заставі АТ «БМ Банк»:

вантажний автомобіль марки МАЗ модель 437040, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN-Y3M43704040003642 Y3M4370440003642 реєстраційний №ВВ4606АС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011361, видане 21.10.2006 РЕВ МРВ м. Луганська;

легковий автомобіль марки HYUNDAI модель ACCENT, 2008 року випуску, колір синій, номер шасі VIN - Y6LCN41CPSL200501 NLHCN41GP8Z092501, реєстраційний №ВВ5018ВС, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС076651, видане 28.02.2008 ВРЕР м. Луганська;

легковий (хетчбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110217, 2006 року випуску, колір зелений, номер шасі VIN-Y6D11021760421946 Y6D11021760421946, реєстраційний №ВВ4103АР, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС 084578, видане 01.09.2006 ВРЕР м. Луганська;

легковий (ліфтбек) автомобіль марки ЗАЗ модель 110307,2006 року випуску колір зелений, номер шасі Y6D11030760086869, реєстраційний №ВВ6673АІ, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВВС 011360, видане 21.10.2006 ВРЕР м. Луганська,

вантажний (фургон ізотермічний) автомобіль марки КФ МАЗ 005 модель на шасі МАЗ 533702, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі VIN - Y3M53370240002346 Y3M53370240002346, реєстраційний № ВВ6325АМ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВВС011352, видане 21.10.2006 року РЕВ МРВ м. Луганська.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» витрати зі сплати судового збору в сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 17 грудня 2012 року.

СуддяО.В. Захарова