Постанова № 28170864, 06.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/7781/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Горобець В.О.

в присутності представників сторін:

представника позивача: Гриб Л.В., довіреність № 7 від 14.05.2012

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17 квітня 2012 року на АДРЕСА_1 на фасадній стороні магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зафіксовано ознаки порушення вимог частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме, розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами. Про виявлені порушення законодавства України про рекламу, спеціалістом Інспекції складений протокол від 17.04.2012 року № 21.

Рішенням від 17 квітня 2012 року № 21 розпочато справу про порушення відповідачем законодавства України про рекламу. Розгляд справи було призначено на 03 травня 2012 року, про що на адресу відповідача 20 квітня 2012 року був направлений рекомендований лист № 723. У вказаному листі відповідачу було запропоновано прибути 03 травня 2012 року до Інспекції та надати документи, які підтверджують вартість реклами, а також надати копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. ОСОБА_2 було доведено, що ненадання документів, щодо вартості розповсюдження реклами тягне за собою накладення штрафу відповідно до ч.6 статті 2 Закону України «Про рекламу» у розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян.

На засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відповідач не з'явився, необхідні документи не надав, клопотань про перенесення термінів розгляду справи не заявляв, про що був складений протокол № 21 від 03.05.2012 року.

За порушення п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а саме за не надання інформації щодо вартості розповсюдження реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, яка розміщена на фасадній стороні магазину, на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. (100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян). Рішення від 03 травня 2012 року № 0021 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом 08 травня 2012 року.

Рішення від 03.05.2012 року № 0021 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачу поштою та на теперішній час зазначене рішення відповідачем не виконано. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафної санкції в розмірі 1700,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, та пояснив, що він орендує приміщення, що він не здійснює торгівлю алкогольних напоїв і в нього не має на це ліцензії.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Згідно пункту 3 статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон №1023) захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

13 квітня 2011 року Указом Президента України №465/2011 затверджено "Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів". Згідно пункту 1 цього Положення Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно "Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за №1337/20075 (далі - Положення), територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої оплітки є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, є Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Луганської міської ради 12 грудня 2000 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 382 017 0000 010989 та здійснює свою підприємницьку діяльність роздрібної торгівлі продовольчих товарі, здавання в оренду власного нерухомого майна (а. с. 21-22).

17 квітня 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області було складено протокол № 21 про порушення законодавства про рекламу в якому зазначено, що 17.04.2012 року на АДРЕСА_1 на фасадній стороні магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зафіксовано ознаки порушення ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами (а. с. 6).

На підставі протоколу № 21 від 17 квітня 2012 року було винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 17 квітня 2012 року № 21 (а.с.7).

Листом від 20 квітня 2012 року за вих. №723 відповідача було повідомлено проте, що спеціалістами Інспекції 17 квітня 2012 року зафіксовано ознаки порушення вимог п.5 ст.8 Закону України «Про рекламу» та було запропоновано прибути до Інспекції для з'ясування обставин та участі у розгляду справи, також роз'яснено, що не надання документів, щодо вартості розповсюдженої реклами тягне за собою накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.8).

03 травня 2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області було складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 21 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. У вказаному протоколі зазначено, що 17 квітня 2012 року на АДРЕСА_1 на фасадній стороні магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зафіксовано ознаки порушення ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами. Вимоги викладені у листі Інспекції від 20 квітня 2012 року № 723, про необхідність надати до інспекції інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами суб'єктом господарювання не виконано, інформацію не надано, чим порушено ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу».

Також, позивачем 03 травня 2012 року було прийнято рішення №0021 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу яким за порушення вимог ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, яка розміщена на фасадній стороні магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Зазначене рішення не оскаржувало ся, штрафна санкція, визначена в рішенні від 03 травня 2012 року не погашена.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулює Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі Закон №270).

Відповідно до положень ст.1 Закону № 270 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень серед інших: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, що закріплено статтею 26 Закону №270.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: на радіо та телебаченні з 6 до 23 години; на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань; в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань); засобами внутрішньої реклами; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв); на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену; засобами зовнішньої реклами.

Стаття 26 Закону України «Про рекламу» передбачає, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону № 270 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається із положень ч.6 ст. 27 Закону № 270 за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що реклама алкогольних напоїв розміщена на фасадній стороні магазину на АДРЕСА_1 була розміщена не ним, а іншим підприємцем з огляду на наступне.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 зазначив, що він брав участь при проведенні перевірки магазину на АДРЕСА_1, торгову площу, в якому орендує ОСОБА_2. Під час проведення перевірки було встановлено, що відповідач здійснює продаж алкогольних напоїв та на фасадній стороні магазину зафіксовано ознаки порушення вимог частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме, розміщення реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами. Про виявлені порушення законодавства України про рекламу, був складений протокол від 17.04.2012 року № 21.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4, яка працює продавцем у магазині ОСОБА_2, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, пояснила, що відповідач орендує дане приміщення під торгівлю продовольчих товарів, і дійсно здійснюється реалізація алкогольних напоїв. ОСОБА_4 пояснила, що інших підприємств чи підприємців, яки б здійснювали підприємницьку діяльність в даному приміщенні не було.

Рішення про накладення штрафу № 0021 від 03.05.2012 в установленому законом порядку відповідачем не оскаржено, сума штрафної санкції яка визначена в цьому рішенні відповідачем в добровільному порядку не сплачена, за таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Частиною 4 ст.94 КАС України також визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 11 грудня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету Жовтневого району УДК у Луганській області, МФО 804013, р/р 31117106700004, ін. код 37991477, код плат. 21081100, символ 106) суму штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.), накладених рішенням №0021 від 03 травня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 11 грудня 2012 року.

СуддяЛ.С. Качуріна