Постанова № 28170760, 17.12.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7604/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Батюта З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з плати за землю в сумі 699,11 грн.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг з плати за землю в сумі 699,11 грн., який виник в результаті несплати у повному обсязі самостійно визначених сум у відповідній податковій декларації за 2011 рік .

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу №3101 від 02.11.2011 року, яку відповідачем отримано 15.11.2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу. Оскільки відповідачем вимогу ДПІ у м. Полтаві залишено без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зазначеного податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча у справі наявні докази, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, а ні заперечень проти позову, а ні клопотання про відкладення чи розгляд справи без участі його уповноваженого представника не надав.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована у встановлено законом порядку як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 13.04.2004 року.

Відповідно до довідки форми №16 -ОПП від 13.11.2012 року №1478/78-233, відповідач взята на облік у ДПІ у м. Полтаві за неосновним місцем обліку. (а.с. 7)

Відповідно до вимог ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем та Полтавською міською радою було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради 10.10.2011 року №664-П. Згідно умов вказаного договору орендна плата за користування земельною ділянкою становить 2 151,69 грн. за рік.

Згідно з ч.1 ст. 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

ФОП ОСОБА_2 подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з плати за землю №2565 від 27.01.2011 року із зазначенням суми орендної плати за рік у розмірі 2 151,69 грн., щомісячний платіж визначено в розмірі 179, 30 грн.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56, ст. 54 ПКУкраїни не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а сума грошового зобов'язання самостійно визначена платником податків та зазначена у податковій декларації вважається узгодженою.

Разом з тим, відповідач свого обов'язку не виконала, самостійно задекларовану суму плати за землю у повному обсязі не сплатила. Станом на дату розгляду справи за даною декларацією рахується податковий борг в сумі 699,11 грн. (зменшено за рахунок переплати).

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу №3101 від 02.11.2011 року, яку відповідачем отримано 15.11.2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом з тим, сума грошового зобов'язання платником податків у повному обсязі не сплачена.

На підставі підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в сумі 699,11 грн. суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на р/р 33211815700002 код бюджетної класифікації платежу 13050501 одержувач УДКСУ у м. Полтаві , ЗКПО 38019510, банк одержувача : ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 699,11 грн. (шістсот дев'яносто дев'ять гривень одинадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков