Постанова № 28170160, 18.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 року 2а-5787/12/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 14 год. 40 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю

представника позивача - ОСОБА_2

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №000861702 від 23.11.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач -фізична особа -підприємець ОСОБА_3 з позовом до відповідача - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №000861702 від 23.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.10.2012р. по 02.11.2012р. посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з питань достовірності визначення показників податкових декларацій з податку на додану вартість та підтвердження господарських відносин з контрагентом ПП «Прилукихімснаб»(код ЄДРПОУ 31360133) за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. з урахуванням матеріалів, отриманих від відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, а саме, Акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Прилукихімснаб»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р..

За результатами перевірки достовірності визначення показників податкової декларації податку на додану вартість та підтвердження господарських відносин з контрагентом «Прилукихімснаб»зазначено, що, згідно висновків податкового органу, встановлено порушення платником податку п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України та ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки №826/1702/НОМЕР_1 від 09 листопада 2012р.

15 листопада 2012 р. позивач подав до Броварської ОДПІ у Київській області ДПС письмові заперечення до Акта перевірки.

22 листопада 2012 р. відповідач надав позивачу письмову відповідь на заперечення, в яких відмовив у задоволенні заперечень, та залишив висновки Акту перевірки без змін.

23 листопада 2012 р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення №0008601702 від 23.11.2012р., відповідно до якого йому збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в тому числі за основним платежем - 11 844,11 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 961,03 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням -рішенням №0008601702 від 23.11.2012р., вважає його протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Податковий орган явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, заперечень на позов не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За даних обставин, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами і доказами.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 22.10.2003 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця Серії В02 №286941.

З 29.10.2012р. по 02.11.2012р. посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, на підставі наказу №1029 від 25.10.2012р. була проведена позапланова невиїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з питань достовірності визначення показників податкових декларацій з податку на додану вартість та підтвердження господарських відносин з контрагентом ПП «Прилукихімснаб»(код ЄДРПОУ 31360133) за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р..

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України, має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону, операції між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Прилукихімснаб» на загальну суму - 71064,64 грн. (в т.ч. ПДВ - 11844,11 грн.);

- п.п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. в результаті чого, було занижено податок на додану вартість в березні 2012р. на загальну суму 11844,11 грн.

За результатами вказаної перевірки складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість та підтвердження господарських відносин з контрагентом ПП «Прилукихімснаб»за березень 2012 року №826/1702/НОМЕР_1 від 09 листопада 2012р.

15 листопада 2012 р. позивач подав до Броварської ОДПІ у Київській області ДПС письмові заперечення на Акт документальної перевірки з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість та підтвердження господарських відносин з контрагентом ПП «Прилукихімснаб»за березень 2012 року №826/1702/НОМЕР_1 від 09 листопада 2012р.

24 листопада 2012р. відповідач надав позивачу письмову відповідь на заперечення від 21.11.2012року №9949/17-2, в якій відмовив у задоволенні заперечень, та залишив висновки Акту перевірки №826/1702/НОМЕР_1 від 09 листопада 2012р без змін.

25 листопада 2012 р. відповідач отримав податкове повідомлення-рішення №0008601702 від 23.11.2012р., відповідно до якого йому збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в тому числі за основним платежем - 11 844,11 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 961,03 грн.

Позивач вважає, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення -рішення став висновок Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про порушення позивачем ч.1 ст.203, ч.2 ст.215, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товар, за висновком податкової, по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 Цивільного кодексу України.

Вказані висновки податкового органу є протиправними, у зв'язку з наступним.

28 лютого 2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Приватним підприємством «Прилукихімснаб»було укладено договір постачання товару №ПОС-28/02/12 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору визначається, що Постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Також, відповідно п.5.1. Договору визначається, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, яка вважається остаточно визначеною сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передавання) товару.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 14 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури на вибраний товар.

Відповідно до п.7.1. Договору передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки.

Також пунктом 8.1. Договору Сторонами узгоджено строк дії Договору - до 31 грудня 2012 року.

Судом встановлено, що сторони договору узгодили та передбачили в Договорі всі істотні умови, які необхідні для такого виду правовідносин, передбачені статтею 180 Господарського кодексу України.

На виконання умов Договору ПП «Прилукихімснаб»було виставлено рахунок №150312 від 15.03.2012р., в якому визначаються наступні найменування, кількість та ціна товару: труба профільна 60x60x5 - 70 метрів, труба профільна 80x60x5 - 28 метрів, лист 4-мм рефлен. - 9 шт. швелер 18 мм - 12 метрів, всього на суму 37 393,37 грн..

Також на підставі вказаного рахунку ОСОБА_3 підписано та отримано видаткову накладну №169 від 15.03.2012 року, та податкову накладну від 15.03.2012 року.

Вивоз товару з місця постачання здійснювався ОСОБА_3 власними автомобілями та за власний рахунок.

Оплата за поставлений товар здійснювалась ОСОБА_3 в безготівковому порядку: 24.04.2012р. - сума в розмірі 24 000,00 грн., 16.05.2012р. - 13 393, 37 грн., всього на суму 37 393,37 грн.

Далі, на виконання умов Договору ПП «Прилукихімснаб»було виставлено рахунок №280312 від 28.03.2012р., в якому визначаються наступні найменування, кількість та ціна товару: труба профільна 60x60x5 - 65 метрів, труба профільна 80x60x5 - 24 метрів, лист - 4мм рефлен. - 8 шт, швелер 18 мм - 12 метрів, всього на суму 33 671,27 грн..

Також на підставі вказаного рахунку ОСОБА_3 підписано та отримано видаткову накладну №170 від 28.03.2012 року, та податкову накладну від 28.03.2012 року.

Вивоз Товару з місця постачання здійснювався ОСОБА_3 власними автомобілями та за власний рахунок.

Оплата за поставлений Товар здійснювалась ОСОБА_3 в безготівковому порядку: 06.06.2012р. - сума в розмірі 24 000,00 грн., 12.06.2012р. - 9 671,27 грн., всього на суму 33 671,27 грн.

Сума податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними 11844, 11 грн. було включено позивачем до податкового кредиту березня 2012 року.

22.10.2012р., за вимогою податкового органу, копії первинних бухгалтерських документів (копія договору постачання, копії рахунків-фактур, копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копії банківських виписок), що підтверджують здійснення господарських відносин з ПП «Прилукихімснаб»були надані для проведення перевірки. Також, копії вказаних документів надані суду та містяться в матеріалах справи.

Далі, з метою використання придбаного товару у власній підприємницькій діяльності, 01 червня 2012 року ОСОБА_3 уклав договір про надання послуг №01/06/12 з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_4 зобов'язався виконати ремонт з матеріалів Замовника, а саме естакади для ремонту автомобілів, та проведення ремонту вантажних автомобілів.

Відповідно до Акту виконаних робіт №1 від 31.08.2012р., Акту виконаних робіт №2 від 20.09.2012р. та Акту виконаних робіт №3 від 29.09.2012р., ФОП ОСОБА_4 виконав роботи за предметом договору з використанням матеріалів, придбаних ОСОБА_3 у ПП «Прилукихімснаб», та відповідно отримав винагороду за виконані роботи.

Таким чином, ОСОБА_3 з дотримав вимоги, передбачені статтею 180 ГК України, уклав договір з ПП «Прилукихімснаб», отримав від ПП «Прилукихімснаб»товар, сплатив за товар кошти, та використав отриманий товар у власній підприємницькій діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним, зокрема, є правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається з фактичних обставин справи, договір поставки № ПОС-28/02/12 від 28.02.2012р. року між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Прилукихімснаб»судом недійсним не визнавався. Не належить він і до тих, недійсність яких прямо встановлена законом. Доводи щодо наявності обставин нікчемності зазначеного договору не випливають з вимог закону. Крім того, застосування наслідків нікчемності договору, відповідно до ст.216 ЦК України, є виключною компетенцією суду.

Відповідно до п.п.75.1.1. Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п.46.1. Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

ФОП ОСОБА_3, складаючи податкову звітність з податку на додану вартість діяв в межах Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ст.3 якого, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1,2 ст. 9 вказаного закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З зазначеного вбачається, що посадові особи Броварської ОДПІ Київської області діяла всупереч ч.2 ст.19 Конституції України, згідно якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Так, податковий орган не провівши аналізу первинних документів, в тому числі Договорів, видаткових накладних, податкових накладних, зробив висновок про їх нікчемність.

Крім того,також, не спростовано в Акті перевірки, що складаючи податкову звітність позивач керувався саме первинними документами (договорами, актами прийому- передачі, накладними та інші), що свідчать про вчинення операцій з придбання та продажу товарів.

Згідно ст.80 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В статті 6 ГК України серед загальних принципів господарювання в України визначено принцип свободи підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

На момент укладення Договору з ПП «Прилукихімснаб», ФОП ОСОБА_3 та його контрагент були належним чином зареєстровані суб'єктами господарювання, Договор укладений між ними передбачений відповідними нормами ЦК та ГК України, під час укладення Договору сторони не порушили вимог закону. Поведінка сторін засвідчила їх волю до настання відповідних правових наслідків за укладеним між ними договором, умови яких виконані в повному обсязі, про що свідчать відповідні документи: видаткові накладні, податкові накладні, тощо.

Відповідно до вимог п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Із системного аналізу положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 15 Цивільного Кодексу України та пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України є помилковими і безпідставними.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення -рішення №000861702 від 23.11.2012 року, доказів у обґрунтування своїх заперечень, як і письмових заперечень на позов відповідач суду не надав.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорюване податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправне, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №000861702 від 23.11.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №000861702 від 23 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 грудня 2012 р.